Рішення

від 10.11.2015 по справі 911/3780/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"10" листопада 2015 р. Справа № 911/3780/15

За позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» , м. Київ

до підприємства об'єднання громадян «Керченське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих «Крим-пак» , Автономна Республіка Крим, м. Керч

про стягнення 12392033,02 грн

Суддя Третьякова О.О.

Представники сторін:

Позивача - ОСОБА_1, довіреність б/№ від 23.02.2015;

Відповідача - не з'явився.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - Позивач) до підприємства об'єднання громадян «Керченське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих «Крим-пак» (далі - Відповідач) про стягнення 12392033,02 грн, з яких 6000000,00 грн заборгованості за кредитом, 1900250,03 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом, 1638333,33 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 213734,24 грн пені за несвоєчасне повернення відсотків, 2270257,42 грн інфляційних втрат по заборгованості за кредитом, 369458,00 грн інфляційних втрат по заборгованості за відсотками.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на порушення Відповідачем грошових зобов'язань за Генеральним договором про здійснення кредитування №601.1-09/131 від 04.05.2012 (далі - Договір).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.08.2015 порушено провадження у справі №911/3780/15 та призначено її до розгляду на 15.09.2015 о 14:30 год.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.09.2015 розгляд справи у зв'язку з неявкою сторін відкладено на 06.10.2015.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.10.2015 розгляд справи у зв'язку з неявкою Відповідача відкладено на 27.10.2015.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.10.2015 на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору у справі №911/3780/15 за клопотанням Позивача №б/н від 27.10.2015 ( вх. суду №25280/15 від 27.10.2015) продовжено по 11.11.2015, розгляд справи відкладено на 10.11.2015.

Через канцелярію Господарського суду Київської області Позивачем на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву б/№ від 10.11.2015 (за вх. суду №26643/15 від 10.11.2015) про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду і відповідно до якої Позивачем уточнено позовні вимоги у зв'язку з чим до стягнення з Відповідача заявлено 12124586,18 грн, з яких 6000000,00 грн заборгованості за кредитом, 1900250,03 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом, 1480264,72 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 104356,01 грн пені за несвоєчасне повернення відсотків, 2270257,42 грн інфляційних втрат по заборгованості за кредитом, 369458,00 грн інфляційних втрат по заборгованості за відсотками. Отже, нова ціна позову становить 12124586,18 грн.

Відповідач повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, у судові засідання жодного разу не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи обмежений ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи, а також те, що Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, явка Відповідача обов'язковою не визнавалась і його відсутність не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Керуючись ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.11.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника Позивача, суд

встановив:

Між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (далі - Позивач, Кредитор) та підприємством об'єднання громадян «Керченське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих «Крим-пак» (далі - Відповідач, Позичальник) укладено Генеральний договір про здійснення кредитування №601.1-09/131 від 04.05.2012 (далі - Договір).

Згідно з п.п.1., 1.1. Договору Кредитор зобов'язується надавати Позичальнику грошові кошти в ривнях на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, визначених цим Договором та Додатковими договорами до нього, надалі за текстом - кредит , в межах загального ліміту в сумі 6000000,00 (шість мільйонів) гривень 00 копійок, надалі за текстом - ліміт кредитування , а Позичальник зобов'язується повертати кредит у строки/терміни та в порядку, визначених цим Договором та Додатковими договорами до нього, сплачувати проценти у розмірі, що визначатиметься у Додаткових договорах, але, в будь-якому разі, не більше: 30,0% (тридцять) відсотків річних в українських гривнях; а також сплачувати комісії у розміру та у порядку, визначених тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в Додатку №1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною, та у відповідних Додатках до Додаткових договорів до цього Договору, надалі за текстом - тарифи . Процентна ставка за користування кредитом в національній валюті України на умовах цього Договору є фіксованою.

Пунктом.3.3.5. Договору зобов'язаний забезпечити повернення Кредитору в повному обсязі кредиту відповідно до строків/термінів, встановлених у відповідних Додаткових договорах, але, в будь-якому разі, кредит має бути повністю та остаточно повернутий не пізніше останнього строку дії ліміту кредитування, вказаного в п.3. Основних положень цього Договору.

Відповідно до п.3.3.3 Договору Позичальник зобов'язаний забезпечити сплату Кредитору процентів в розмірі, передбаченому у відповідних Додаткових договорах, але в будь-якому разі, не більше розміру процентної ставки, встановленого в п.1 Основних положень цого Договору, та комісій, перелік, розміри та порядок сплати яких зазначені в тарифах, в порядку, визначеному п.п.2.7., 2.8., 2.9. цього Договору.

В подальшому сторони погодили змінити умови Кредитного договору, а саме:

- Додатковим договором №601.1/132(01/131) від 04.05.2012 встановлено надання кредиту окремими траншами;

- Договором про внесення змін №06.501-72/36 (02/131) від 02.04.2013 до Додаткового договору №601.1/132(01/131) від 04.05.2012 скасовано графік зниження максимального ліміту та встановлено кінцеву дату повернення коштів - 03.05.2013;

- Договором про внесення змін №06.501-72/138 (02/131) від 26.05.2013 до Генерального договору про здійснення кредитування №601.1-09/131 від 04.05.2012 внесено зміни до п.3.3.7 та п.3.3.16 Генерального договору;

- Договором про внесення змін №06.501-72/139 (02/131) від 26.12.2013 до Додаткового договору №601.1/132(01/131) від 04.05.2012 встановлено новий графік змін максимального ліміту заборгованості (з 25.04.2014 - 5870000,00) з кінцевим терміном повернення кредиту 25.12.2014 та погоджено нову проценту ставку - 15%.

Судом встановлено, що Позивач виконав свої зобов'язання по Кредитному договору в повному обсязі, надавши Відповідачу грошові кошти в загальному розмірі 6000000,00 грн відповідно умов Договору, що підтверджується заявою на перерахування кредитних коштів №1 від 04.05.2012 та меморіальним ордером №287341897 від 04.05.2012, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст.1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

В абзаці 1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України зазначено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак в порушення своїх договірних зобов'язань Відповідач не здійснював передбачені Договором платежі в повному обсязі, у зв'язку з чим після закінчення терміну повернення кредиту Позивач пред'явив вимогу про стягнення з останнього 6000000,00 грн основної заборгованості за кредитом.

Враховуючи, що факт користування кредитними коштами та наявності заборгованості Відповідачем не заперечено та належним чином не спростовано, оскільки відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів, що спростовують наведені у позові обставини, зокрема, первинних документів в підтвердження часткового або повного погашення заборгованості, останнім не подано, суд дійшов висновку, що Відповідач свої договірні зобов'язання в повному обсязі не виконав, станом на день подачі позову основна заборгованість складала заявлений розмір і під час розгляду справи не погашена, суд вважає, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 6000000,00 грн основної заборгованості за Договором підлягає задоволенню.

Також Позивач заявляє до стягнення з Відповідача відсотки за користування кредитом в сумі 1900250,03 грн за загальний період з 04.05.2012 по 25.12.2014 з врахуванням часткових проплат Відповідача.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Розрахунок процентів здійснено Позивачем на підставі умов Договору (з урахуванням змін та доповнень відповідно до Додаткового договору №601.1/132(01/131) від 04.05.2012, Договору про внесення змін №06.501-72/36 (02/131) від 02.04.2013 до Додаткового договору №601.1/132(01/131) від 04.05.2012, Договору про внесення змін №06.501-72/138 (02/131) від 26.05.2013 до Генерального договору про здійснення кредитування №601.1-09/131 від 04.05.2012 та Договору про внесення змін №06.501-72/139 (02/131) від 26.12.2013 до Додаткового договору №601.1/132(01/131) від 04.05.2012), такий розрахунок Відповідачем не оспорений та, на думку суду, є вірним, тому вимога Позивача про стягнення з Відповідача 1900250,03 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором Позивачем нараховано 1480264,72 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту за загальний період прострочки з 05.03.2013 по 23.06.2015 та 104356,01 грн пені за несвоєчасне повернення відсотків за загальний період прострочки з 06.06.2012 по 02.11.2014.

Як зазначено в ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч.ч.1,3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства, як це передбачено ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України.

За змістом ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В ч.2 ст.217 Господарського кодексу України зазначається, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з п.4.1. Договору у разі прострочення Позичальником повернення кредиту згідно з п.п.1.3., 1.4., 2.11.3., 2.12.3., 3.2.2., 3.2.5. цього Договору та відповідним Додатковим договором та/або сплати процентів та/або комісій Позичальник сплачує Кредитору пеню в національній валюті України в розмірі подвійної облікової ставки Національного банка України, що діяла в період прострочення.

Враховуючи, що подані Позивачем розрахунки пені здійснені з урахуванням розміру подвійної облікової ставки НБУ, вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, часткових проплат Відповідача, дані розрахунки Відповідачем належним чином не оспорені та, на думку суду, є вірними, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 1480264,72 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту та 104356,01 грн пені за несвоєчасне повернення відсотків, підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 2270257,42 грн інфляційних втрат по заборгованості за кредитом та 369458,00 грн інфляційних втрат по заборгованості за відсотками за загальний період прострочки з липня 2014 року по червень 2015 року.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що подані Позивачем розрахунки інфляційних втрат здійснені з урахуванням вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, часткових проплат Відповідача, дані розрахунки Відповідачем належним чином не оспорені та, на думку суду, є арифметично вірними, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 2270257,42 грн інфляційних втрат по заборгованості за кредитом та 369458,00 грн інфляційних втрат по заборгованості за відсотками, підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 6000000,00 грн заборгованості за кредитом, 1900250,03 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом, 1480264,72 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 104356,01 грн пені за несвоєчасне повернення відсотків, 2270257,42 грн інфляційних втрат по заборгованості за кредитом, 369458,00 грн інфляційних втрат по заборгованості за відсотками, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відшкодування понесених Позивачем витрат по сплаті судового збору покладається судом на Відповідача в сумі 73080,00 грн на підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 43, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з підприємства об'єднання громадян «Керченське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих «Крим-пак» (98302, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Кокоріна, буд. 59, код 03967808) на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29, код 00039019) 6000000,00 грн (шість мільйонів гривень) заборгованості за кредитом, 1900250,03 грн (один мільйон дев'ятсот тисяч двісті п'ятдесят гривень три копійки) заборгованості за відсотками за користування кредитом, 1480264,72 грн (один мільйон чотириста вісімдесят тисяч двісті шістдесят чотири гривні сімдесят дві копійки) пені за несвоєчасне повернення кредиту, 104356,01 грн (сто чотири тисячі триста п'ятдесят шість гривень одну копійку) пені за несвоєчасне повернення відсотків, 2270257,42 грн (два мільйони двісті сімдесят тисяч двісті п'ятдесят сім гривень сорок дві копійки) інфляційних втрат по заборгованості за кредитом, 369458,00 грн (триста шістдесят дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят вісім гривень) інфляційних втрат по заборгованості за відсотками та 73080,00 грн (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено « 30» листопада 2015 року

Суддя О.О. Третьякова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.