Рішення

від 01.12.2015 по справі 911/4732/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2015 р.                                                             Справа № 911/4732/15

Господарський суд Київської області, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екодит»

07500, Київська область, Баришівський район, смт Баришівка, вул. Торф'яна, буд. 26

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромімпекс Україна»

08343, Київська область, Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Мойсеєва, буд. 72, офіс 253

про стягнення 22 446,46 грн.

за участю представників:

позивача – не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;

відповідача – не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Екодит» (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромімпекс Україна» (далі – відповідач) про стягнення 22 446,46 процентів річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання послуг від 15.07.2013 №47 (із змінами та доповненнями).

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.10.2015 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі №911/4732/15 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 17.11.2015.

17.11.2015 через канцелярію господарського суду Київської області позивачем подано заяву від 16.11.2015 №911/4732/15, в якій підтверджено, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору.

17.11.2015 через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява відповідача від 17.11.2015 №911/4732/15 про визнання позовних вимог (позову), відповідно до якої позовні вимоги визнаються відповідачем у повному обсязі та вказується, що відповідачу відомі та зрозумілі правові наслідки визнання позову.

У судовому засіданні 17.11.2015 представником позивача позов підтримано у повному обсязі, з підстав, вказаних у позовній заяві, представником відповідача підтримано заяву про визнання позову повністю, судом оголошено перерву до 01.12.2015, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання 01.12.2015 представники сторін не з'явились, хоча належним чином повідомлені про час, дату і місце його проведення, що підтверджується підписами представників на повідомленні про оголошення перерви у судовому засіданні 17.11.2015.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 01.12.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромімпекс Україна» (далі – товариство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екодит» (далі – агент) укладено договір про надання послуг від 15.07.2013 №47 (далі – Договір), предметом якого є надання агентом послуг (агентських (посередницьких) послуг), що полягають у знаходженні для товариства майбутніх контрагентів (продавців / постачальників) з поставки засобів захисту рослин (згідно специфікації до даного Договору) з числа нерезидентів України, бажано в Китайській Народній Республіці та сприянню в укладенні товариством з такими контрагентами контрактів на поставку товарів (засобів захисту рослин). Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на те представниками сторін та скріплення зазначених підписів відтиском печаток сторін та діє до 31.12.2014.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

За визначенням частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Відповідно до підпункту 2.1.1. пункту 2.1. Договору, агент приймає на себе зобов'язання від імені товариства проводити переговори з потенційними постачальниками стосовно укладення між ними та товариством контрактів на поставки продукції на найбільш вигідних для товариства умовах.

Основні умови, на яких товариством укладаються контракти поставки, сприяння в укладенні яких здійснює агент за Договором, визначаються сторонами у Додатку №1 до Договору, який підписується сторонами і є його невід'ємною частиною (пункт 3.1. Договору).

За умовами підпунктів 3.1.1., 3.1.2., 3.1.3. пункту 3.1. Договору, агент повинен проводити з потенційними постачальниками переговори стосовно укладення між ними та товариством контрактів на поставку продукції. При цьому, переговори проводяться на умовах, найбільш вигідних для товариства, але, в будь-якому разі, не гірших, ніж вказані в Додатку №1 до Договору. На підтвердження сприяння агента в кладенні контрактів у звіті агента має підписатись продавець (особа нерезидент з якою товариство укладає зовнішньоекономічний контракт). Звіт агента підписується сторонами Договору та постачальником (продавцем) в день укладення контракту між товариством та постачальником (продавцем) та оформлюється відповідним додатком до Договору.

Згідно з пунктом 3.2. Договору, у разі відсутності заперечень зі сторони товариства щодо обсягу та вартості наданих послуг, товариство підписує акт здачі-приймання наданих послуг.

На виконання умов Договору, у період з березня по вересень 2014 року, позивачем надано послуг, всього на суму 7 246 252,76 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями контрактів, що укладені позивачем з продавцями-нерезидентами та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), що підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відбитками їх печаток: від 27.03.2014 №ЕК-0000298 на суму 291 538,37 грн., від 27.03.2014 №ЕЛ-0000299 на суму 176 937,97 грн., від 27.03.2014 №ЕЛ-0000300 на суму 378 729,38 грн., від 27.03.2014 №ЕЛ-0000301 на суму 704 056,36 грн., від 31.03.2014 №ЕЛ-0000307 на суму 739 333,04 грн., від 31.03.2014 №ЕЛ-0000308 на суму 50 753,15 грн., від 30.04.2014 №ЕЛ-0000394 на суму 461 552,98 грн., від 30.04.2014 №ЕЛ-0000395 на суму 495 419,02 грн., від 30.04.2014 №ЕЛ-0000396 на суму 127 677,52 грн., від 30.04.2014 №ЕЛ-0000397 на суму 92 865,83 грн., від 30.04.2014 №ЕЛ-0000398 на суму 70 931,95 грн., від 30.04.2014 №ЕЛ-0000399 на суму 182 380,46 грн., від 30.04.2014 №ЕЛ-0000400 на суму 397 609,10 грн., від 30.04.2014 №ЕЛ-0000401 на суму 116 027,66 грн., від 30.05.2014 №ЕЛ-0000126 на суму 287 148,82 грн., від 30.05.2014 №ЕЛ-0000127 на суму 969 200,22 грн., від 31.08.2014 №ЕЛ-0000598 на суму 611 712,74 грн., від 31.08.2014 № ЕЛ-0000598 на суму 806 847,25 грн., від 30.09.2014 № ЕЛ-0000610 на суму 285 530,94 грн.

В силу частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За умовами Договору, ціна Договору (агентська винагорода) встановлюється сторонами в розмірі 100 000,00 грн. (пункт 4.1. Договору). У товариства виникає обов'язок сплати 100 000,00 грн. у разі, якщо агентом буде надано сприяння в укладенні щонайменше 10 контрактів, за якими фактично буде поставлений товар на суму не меншу ніж 1 000 000,00 грн. (пункт 4.2. Договору). Строк розрахунку за Договором (виплати агентської винагороди) становить не пізніше восьми місяців з моменту поставки товару в еквіваленті не меншому 1 000 000,00 грн., така поставка має бути підтверджена відповідними вантажними митними деклараціями. (пункт 4.3. Договору). У випадку дії пункту 1.3. Договору, сторони матимуть право переглянути ціну Договору і, відповідно, перенесення виконання зобов'язань щодо оплати на інший строк (пункт 4.4. Договору).

У подальшому, 01.07.2014, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромімпекс Україна» (далі – товариство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екодит» (далі – агент) укладено додатковий договір до Договору, згідно з яким сторони виклали пункт 4.1. Договору в новій редакції, а саме: « 4.1. Агентська винагорода за сприяння в укладенні контрактів поставки, тобто, за послуги по укладенню та веденню контрактів, що виплачується агенту за цим Договором, складається із погодженої сторонами суми, що дорівнює 15% від вартості засобів захисту рослин, без урахування ПДВ, ввезених на митну територію України та підтвердженої (вартість) вантажною митною декларацією або вантажно-митними деклараціями. ПДВ на винагороду нараховуватиметься відповідно до акту погодження розміру агентської винагороди. Сторони встановили, що розмір агентської винагороди, з урахуванням ПДВ, вони визначають шляхом укладення акту погодження розміру агентської винагороди (далі в даному пункті – Акт), у якому зазначається вартість завезеної продукції та міститься розрахунок розміру агентської винагороди, при цьому, такі акти мають бути складені починаючи з 31.08.2014 по 31.12.2014. Акт, що має бути складений 31.08.2014 складається з урахуванням ввезеного на митну територію товару з 01.07.2014 по 31.08.2014. Наступні акти мають складатися сторонами помісячно в останній день кожного місяця, проте, сторони Договору залишаються за собою право складати такі акти раз у два або три місяці, відповідно уклавши про це відповідний додатковий договір.». Чинність нової редакції пункту 4.1. Договору починається з 01.07.2014 і закінчується відповідно із строком дії Договору.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У свою чергу, відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти агентської винагороди позивача за Договором, всього на суму 3 813 500,00 грн., а саме: 08.05.2014 – 700 000,00 грн., 08.05.2014 – 700 000,00 грн., 29.05.2014 – 1 813 500,00 грн., 07.06.2014 – 500 000,00 грн., 16.09.2014 – 100 000,00 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями від 08.05.2014 №356, від 08.05.2014 №357, від 29.05.2014 №420, від 07.08.2014 №585, від 16.09.2014 №703.

01.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Екодит» (агент), Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромімпекс Україна» (товариство/замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Марс-Річі» (виконавець) укладено договір про заміну сторони в договорі від 01.11.2014 №47 про надання послуг, згідно з яким агент передає, а виконавець набуває всіх прав та приймає на себе виконання всіх зобов'язань виконавця за договором про надання послуг, укладеним між агентом та замовником, з моменту набрання чинності цим договором.

При цьому, пунктом 3 вказаного договору від 01.10.2014 про заміну сторони в Договорі, сторони узгодили, що сума заборгованості замовника перед агентом в розмірі 3 897 639,98 грн. залишається заборгованістю саме перед агентом і виконавцеві не передається. Дана сума має бути сплачена замовником агентові не пізніше 31.01.2015.

Крім того, сторонами складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків від 02.10.2014 №1, яким сторони підтвердили, що розмір заборгованості за основним зобов'язанням, з врахуванням часткових оплат, становить 3 897 693,98 грн. (7 711 193,98 грн. - 3 813 500,00 грн.).

Згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно з статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вказується позивачем та не заперечується відповідачем, відповідачем грошові зобов'язання за Договором з оплати наданих послуг здійснено з порушенням строків, визначених умовами Договору, що підтверджується наданими суду платіжними дорученнями: від 18.11.2014 №917 на суму 100 000,00 грн., від 25.11.2014 №925 на суму 150 000,00 грн., від 25.11.2014 №3 на суму 150 000,00 грн., від 29.01.2015 №33 на суму 400 000,00 грн., від 11.02.2015 №68 на суму 200 000,00 грн., від 01.04.2015 №175 на суму 200 000,00 грн., від 01.04.2015 №173 на суму 435 000,00 грн., від 13.05.2015 №268 на суму 500 000,00 грн., від 13.05.2015 №8 на суму 1 000 000,00 грн., від 18.05.2015 №282 на суму 400 000,00 грн., від 21.05.2015 №295 на суму 362 693,98 грн.

Зважаючи на вказане, сплата відповідачем платежів за Договором на суму 7 711 193,98 грн. з простроченням підтверджується належними та допустимими доказами.

У зв'язку простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, позивач заявляє до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 22 446,46 грн. за період з наступного дня після того, коли зобов'язання з оплати мало було виконане по дату фактичної сплати заборгованості.

Відповідно до положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, судом враховано правову позицію Верховного Суду України, що викладено у постанові від 23.01.2012 у справі №37/64 про те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді нарахування на суму боргу трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Крім того, судом враховано правову позицію, що викладено у пункті 1.12. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» про те, що, з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

За таких обставин, враховуючи наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем, строк та порядок оплати товару встановлені Договором, спосіб захисту майнового права, передбачений статтею 625 Цивільного кодексу України, встановлений судом належний строк оплати, суд здійснив перерахунок 3 % річних, що наданий позивачем у розмірі 22 446,46 грн., та з'ясував, що вказаний розрахунок арифметично вірний, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Відповідачем позов визнано повністю, відповідно до поданої суду письмової заяви.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України, визнання позову відповідачем викладається в адресовані господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Зважаючи на вказане, господарський суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, письмову заяву про визнання позову підписано уповноваженою особою відповідача, а, відтак, повне визнання позову приймається судом.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, у розмірі 22 446,46 грн.

Відшкодування судового збору, відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромімпекс Україна» (08343, Київська область, Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Мойсеєва, буд. 72, офіс 253, код ЄДРПОУ 38636186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екодит» (07500, Київська область, Баришівський район, смт Баришівка, вул. Торф'яна, буд. 26, код ЄДРПОУ 36958313) 22 446 (двадцять дві тисячі чотириста сорок шість) грн. 46 коп. процентів річних та 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 18.12.2015.

Суддя                                                             С.О. Саванчук