Рішення

від 22.12.2015 по справі 910/29292/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2015Справа №910/29292/15

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шоколадниця-Україна"

про стягнення 33 112,66 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 196-14051/КР від 28.10.2015)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 01.04.2013)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Шоколадниця-Україна" про стягнення 33 112,66 грн., з яких: основний борг у розмірі 28884,24 грн., 15% річних у розмірі 957,51 грн., пеня у розмірі 3270,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 333/767/11 від 01.02.2011 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким (-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, у зв'язку із чим, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 28884,24 грн. У зв'язку із прострочення грошового зобов'язання, позивачем нараховані 15% річних у розмірі 957,51 грн. та пеня у розмірі 3270,91 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2015 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі № 910/29292/15, розгляд справи призначено на 10.12.2015.

10.12.2015 через канцелярію суду від позивача надійшли документи по справі.

В судовому засідання 10.12.2015 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому відповідач заперечив позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за жовтень 2015 року, оскільки, відповідачем 08.10.2015 та 09.10.2015 до Центру надання адміністративних послуг були подані заяви про скасування дії дозволу №26914-11 на розміщення об'єкта зовнішньої реклами за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 1/2, літ. "А" та про скасування дії дозволу №28337-11 на розміщення рекламного засобу за адресою: м. Київ, вул. Артема, 58/2а. Також, відповідач заперечив щодо нарахування 15% річних та пені на суму боргу за жовтень 2015 року.

В судовому засіданні 10.12.2015 оголошено перерву до 22.12.2015.

14.12.2015 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення на відзиві відповідача.

В судове засідання 22.12.2015 з'явились представники позивача та відповідача. Представник позивача підтримав позовні вимоги

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 22.12.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2011 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (позивач, підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шоколадниця-Україна" (відповідач, розповсюджувач) було укладено договір № 333/767/11 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким (-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, на підставі відповідного наказу дозвільного органу про встановлення пріоритету на місце(-я) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), дозволу(-ів) на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, наданого(-их) на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розповсюджувачеві надається право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу(-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким(-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, за умов повного дотримання розповсюджувачем цього договору та Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.09.2010 №767, з наступними змінами та доповненнями, а розповсюджувач зобов'язується користуватися наданим йому правом тимчасового користування у відповідності до умов цього договору, Порядку, інших норм чинного законодавства, що встановлюють вимоги до розміщення рекламного засобу, своєчасно та згідно з умовами цього договору перераховувати плату за право тимчасового користування виключно на поточний рахунок підприємства, належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов'язки за цим договором та не зловживати наданими розповсюджувачу правами.

31.08.2012 між сторонами укладено додаткову угоду № 333/767/11-2, відповідно до умов якої сторони визначили, що сума за договором встановлюється підприємством відповідно до Порядку визначення розміру плати за розміщення реклами в місті Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21.05.2012 №838 та адресної програми, викладеної у новій редакції, що додається та є невід'ємною частиною договору, а розповсюджувач сплачує виставлені підприємством рахунки, згідно із новими тарифами, встановленими Порядком.

Пунктом 8.1 договору визначено, що договір вступає в юридичну силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення рекламного засобу, протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу. Припинення пріоритету або дозволу щодо окремого місця для розміщення РЗ, у разі наявності у розповсюджувача інших діючих пріоритетів та/або дозволів, не тягне за собою припинення даного договору в цілому

На підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.12.2010 № 1203 відповідачу було надано дозвіл №26914-11 на розміщення об'єкта зовнішньої реклами за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 1/2, літ. "А", строк дії дозволу: з 29.12.2010 по 29.12.2015.

Також, на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 21.12.2011 № 2432 відповідачу було надано дозвіл №28337-11 на розміщення рекламного засобу за адресою: м. Київ, вул. Артема, 58/2а, строк дії дозволу: з 21.12.2011 по 21.12.2016.

Згідно із п. 3.1. договору, адресні програми на пріоритет - це перелік місць для розміщення рекламних засобів, на які за розповсюджувачем встановлено пріоритет.

Адресні програми на право тимчасового користування - це перелік місць для розміщення рекламних засобів, на які розповсюджувачу надано дозволи на розміщення рекламних засобів (п. 3.2. договору.).

Відповідно до пункту 3.6. договору, адресні програми є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 5.2.3. договору встановлено обов'язок розповсюджувача не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, отримувати та сплачувати рахунки за право тимчасового користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету.

У відповідності до п. 6.1 договору, сторони домовились, що ціною договору є плата за право тимчасового користування, розрахована згідно вимог Порядку, цього договору, згідно встановлених за розповсюджувачем пріоритетів та наданих дозволів, вказаних у відповідних адресних програмах.

Відповідно п. 6.6. договору, плата за право тимчасового користування нараховується підприємством щомісячно та перераховується розповсюджувачем зовнішньої реклами не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за звітним, виключно на поточний рахунок підприємства в розмірах, зазначених підприємством в рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє розповсюджувача зовнішньої реклами від здійснення плати за право тимчасового користування.

Пунктом 7.2. договору визначено, що підприємство має право застосувати до розповсюджувача такі штрафні санкції: за несвоєчасне або неповне внесення платежів-пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент сплати пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення; у разі нерозміщення розповсюджувачем соціальної реклами-штраф у розмірі 500 гривень за кожний день затримки розміщення соціальної реклами.

Згідно із п. 7.3. договору, підприємство має право нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за право тимчасового користування 15 відсотків річних від простроченої суми.

Відповідно до Адресної програми на право тимчасового користування №1/1 від 31.08.2012 до договору, розповсюджувачу зовнішньої реклами надано право на тимчасове користування місцем (-ями) за адресою (-ями): Печерський р-н, вул. Басейна, 1/2, літ. "А".

Згідно із Адресною програмою на право тимчасового користування №3/1 від 31.08.2012 до договору, розповсюджувачу зовнішньої реклами надано право на тимчасове користування місцем (-ями) за адресою (-ями): Шевченківський р-н, вул. Артема, 58/2а.

Пунктом 2 вказаних адресних програм встановлено, що права та обов'язки, передбачені умовами цієї адресної програми до договору, застосовуються до сторін, з моменту її належного підписання сторонами, в порядку, передбаченому п. 2 ст. 631 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 333/767/11 від 01.02.2011 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким (-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва позивачем були надані відповідачу в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів та виставлені рахунки на оплату за період з 01.05.2015 по 31.10.2015 на загальну суму 28884,24 коп., а саме: №106798 від 15.05.2015 на суму 4814,04 грн., №108074 від 11.06.2015 на суму 4814,04 грн., №109359 від 08.07.2015 на суму 4814,04 грн., №110626 від 10.08.2015 на суму 4814,04 грн., №111962 від 07.09.2015 на суму 4814,04 грн., №113680 від 13.10.2015 на суму 4814,04 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати за право тимчасового користування місцями розміщення рекламного засобу згідно з договором №333/767/11 від 01.02.2011, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить у сумі 28884,24 грн.

Враховуючи невиконання відповідачем грошового зобов'язання, позивачем нараховані 15% річних у розмірі 957,51 грн. та пеня у розмірі 3270,91 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

У відповідності до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства, умов договору, адресних програм № 1/1 від 31.08.2012, №3/1 від 31.08.2012 до договору було передано відповідачу наступні місця в тимчасове користування для розповсюдження реклами за адресами: Печерський р-н, вул. Басейна, 1/2, літ. "А"; Шевченківський р-н, вул. Артема, 58/2а.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що в порушення п. 5.2.3, п. 6.6. договору відповідач плату за користування вказаними місцями для розповсюдження реклами за період з 01.05.2015 по 31.10.2015 не здійснив в обсязі та на умовах визначених договором, рахунки виставлені позивачем (копії яких наявні в матеріалах справи) не оплатив.

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги, стверджує, що позивачем неправомірно заявлено до стягнення заборгованість за жовтень 2015 року, у зв'язку із тим, що відповідачем 08.10.2015 та 09.10.2015 до Центру надання адміністративних послуг були подані заяви про скасування дії дозволу №26914-11 на розміщення об'єкта зовнішньої реклами за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 1/2, літ. "А" та про скасування дії дозволу №28337-11 на розміщення рекламного засобу за адресою: м. Київ, вул. Артема, 58/2а.

Судом встановлено, що умовами п. 8.1., 8.2. договору сторони визначили, що даний договір діє щодо кожного місця розміщення рекламного засобу, протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу. Припинення пріоритету або дозволу щодо окремого місця для розміщення рекламного засобу, у разі наявності у розповсюджувача інших діючих пріоритетів та/або дозволів, не тягне за собою припинення даного договору в цілому. Підставами для припинення договору є, зокрема, скасування (припинення) усіх дозволів.

Згідно із п. 6.10 договору та 15.4. Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради, від 22.09.2011 № 37/6253 (чинного на час підписання між сторонами адресних програм № 1/1 від 31.08.2012, №3/1 від 31.08.2012), розповсюджувач не звільняється від плати при відсутності рекламного засобу на місці, по якому виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) прийнято рішення про надання дозволу.

Пунктом 16.1. вказаного Порядку, дозвіл, до закінчення строку його дії, скасовується на підставі відповідного розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до п. 16.4. Порядку, рішення про скасування дозволу фіксується у журналі обліку державного адміністратора та в журналі реєстрації дозвільного органу і видається державним адміністратором особисто або надсилається заявнику поштовим відправленням з описом вкладення не пізніше п'яти робочих днів з дати видання відповідного розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

З вищенаведеного вбачається, що відповідач зобов'язаний здійснювати плату за користування місцями розміщення рекламного засобу до скасування відповідного дозволу. Подання ж відповідачем у жовтні 2015 року до уповноваженого органу заяв про скасування дії дозволів №26914-11 та №28337-11 не припиняє нарахування плати за користування місцями розміщення рекламного засобу та не звільняє відповідача від обов'язку здійснювати оплату за користування місцями для розповсюдження реклами.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів скасування дозволу №26914-11 на розміщення об'єкта зовнішньої реклами за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 1/2, літ. "А" та дозволу №28337-11 на розміщення рекламного засобу за адресою: м. Київ, вул. Артема, 58/2а. Відповідного розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування вказаних дозволів відповідачем не надано.

Таким чином, подання відповідачем 08.10.2015 та 09.10.2015 до Центру надання адміністративних послуг заяв про скасування дії дозволів №26914-11 та №28337-11 не свідчить про відсутність підстав для здійснення плати за користування місцями розміщення рекламних засобів, а відтак заперечення відповідача визнаються судом необґрунтованими.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт невиконання відповідачем обов'язку за договором № 333/767/11 від 01.02.2011 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким (-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва та наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за вказаним договором в сумі 28884,24 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, а тому, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення основного боргу.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пеню у розмірі 3270,91 грн. та 15% річних у розмірі 957,51 грн.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати передбачена у п. 7.2. договору.

Суд, перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, встановив, що даний розрахунок є арифметично вірним, а тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 3270,91 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, що полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування грошовими коштами, що підлягають до сплати кредиторові.

В пункті 4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв'язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів.

Пунктом 7.3. договору сторони визначили, що позивач має право нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за право тимчасового користування 15 відсотків річних від простроченої суми.

Розрахунок 15% річних у розмірі 957,51 грн. є арифметично вірним, у зв'язку із чим, позовні вимоги у цій частині, також, підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шоколадниця-Україна" про стягнення 33112,66 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шоколадниця-Україна" (01004, м. Київ, вул. Басейна, будинок 1/2, літ. "А"; код ЄДРПОУ 33744608) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (04070, м. Київ, Боричів Узвіз, будинок 8; код ЄДРПОУ 26199714) заборгованість у розмірі 28884,24 грн., пеню у розмірі 3270,91 грн., 15% річних у розмірі 957,51 грн., судові витрати у розмірі 1218,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 29.12.2015.

Суддя С.О. Турчин