ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.12.2015р. Справа№ 914/3850/15
Господарський суд Л/о у складі судді Чорній Л.З. розглянувши матеріали
За позовом: ОСОБА_1 акціонерного товариства ОСОБА_2 лінія , смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області
до відповідача: ОСОБА_1 підприємства Колор Плюс , м.Львів
про стягнення 75 634,91 грн.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 - представ.
від відповідача: не з'явився
Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.
Позов заявлено ОСОБА_1 акціонерним товариством ОСОБА_2 лінія , смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області до відповідача ОСОБА_1 підприємства Колор Плюс , м.Львів про стягнення 75 634,91 грн.
Ухвалою суду від 10.11.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.12.2015 року. Ухвалою суду від 02.12.2015 р., у зв'язку з неявкою відповідача, розгляд справи відкладено на 16.12.2015 року. Ухвалою від 16.12.2015 року розгляд справи відкладено до 22.12. 2015 року, у зв`язку з неявкою представника відповідача.
Представник позивача в судове засідання з'явився, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд стягнути з відповідача на рахунок позивача 75 634,91 грн. заборгованості.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмових пояснень по суті позову суду не надав. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підприємство відповідача знаходиться за адресою: 79019, Львівська область, м.Львів, вул.Б.Хмельницького,11. Судом надіслано ухвалу з повідомленням про вручення, на якому вказана відмітка повноважного представника відповідача про її отримання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для справи , суд встановив наступне.
24.10.2013 року між ОСОБА_1 підприємством ОСОБА_3 (замовник) та ОСОБА_1 акціонерним товариством ОСОБА_2 лінія (виконавець) укладено договір №5513/151013м про надання маркетингових послуг (надалі - договір), за яким виконавець зобоввЂ�язувався надати замовнику маркетингові послуги стосовно способів та методів реалізації непродовольчих товарів та послуги по стимулюванню збуту товарів, які постачаються або плануються в майбутньому до постачання замовником через торговельну мережу виконавця (п.1.1 договору).
Пунктом 8.1. договору передбачено, що даний договір набуває юридичної сили з моменту його підписання і діє до 31.10.2013 року, а в частині виконання грошового зобов`язання - до повного його виконання.
Як зазначає позивач, ПрАТ ОСОБА_2 лінія виконало взяті на себе зобов`язання за договором своєчасно та у повному обсязі надавши відповідачу послуги на суму 53 059,36 грн.
Будь-яких зауважень з боку замовника щодо наданих послуг від відповідача на адресу позивача не надходило.
Відповідно до п.4.1. договору, оплата здійснюється замовником на підставі рахунку, який надається виконавцем, але не пізніше 5 днів з моменту підписання вказаного договору.
Відповідно до п.5.2. договору, факт надання послуг засвідчується підписами уповноваженими представниками сторін Актом здачі-прийняття послуг.
Відповідно до п.5.3. договору, замовник зобов`язаний підписати Акт здачі-прийняття послуг протягом 5 робочих днів з моменту його отримання від виконавця, або в той же термін надати вмотивовану відмову від його підписання.
Пунктом 5.4. договору визначено, що у випадку, якщо замовник не надасть підписаний Акт здачі-прийняття послуг або вмотивовану відмову від його підписання з викладеними зауваженнями в термін встановлений пунктом 5.3. договору, послуги будуть вважатися наданими у відповідності до всіх умов договору і підлягають обов`язковій оплаті замовником в повному обсязі в строки, передбачені договором.
Як зазначає позивач, на адресу відповідача було направлено Акт №77700005569 здачі-прийняття послуг від 31.10.2013 року та повторно рахунок на оплату №77700005558 від 24.10.2013 року на суму 53 059,36 грн., які відповідач отримав 16.11.2013 року, що підтверджується поштовим рекомендованим повідомленням про вручення адресату. Крім того, позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу, пені та річних (лист ПрАТ ОСОБА_2 лінія вих. №873 від 28.03.2014 року), яка отримана відповідачем 07.04.2014 року. Однак залишена останнім без відповіді та без задоволення.
Враховуючи те, що пунктом 4.3. договору визначено, що зобов`язання щодо оплати наданих послуг, передбачене п.4.2. даного договору, може бути припинене шляхом проведення сторонами взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, 28.01.2015 року за письмовою заявою позивача (лист ПрАТ ОСОБА_2 лінія вих. №172 від 28.01.2015 року) проведено взаємозалік зустрічних однорідних вимог між сторонами, строк виконання яких настав, на суму 31 372,13 грн .
Отже, станом на день подання позовної заяви до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором №5513/151013м про надання маркетингових послуг від 24.10.2013 року становить 21 687, 23 грн.
Пунктом 6.1. договору визначено відповідальність замовника за порушення терміну оплати, визначеного п.4.1. договору, яка стягується у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення виконання, а також додатково 10% річних (від суми заборгованості) за кожен день прострочення.
На підставі наведеного позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 21 940, 02 грн.
Крім цього, відповідно до ст. 625 ЦК України позивач також просить суд стягнути на його користь інфляційні втрати в розмірі 23 777,27 грн. та 10% річних від простроченої суми (згідно умов договору) в розмірі 8 230,39 грн.
Пунктом 6.3. договору педбачено, що нарахування та сплата пені за невиконання або неналежне виконання грошових зобов`язань за цим договором здійснюється без обмеження певним строком, протягом всього періоду від дня, коли грошові зобов`язання повинні бути виконані, до дня їх фактичного виконання на користь виконавця.
Станом на час подання позовної заяви до суду заборгованість в боржником не погашена.
Відповідач в судове засідання не з'явився, письмових пояснень по суті позову суду не надав.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем у встановленому законом порядку надання позивачем ПАТ ОСОБА_2 лінія відповідачу ПП Колор Плюс послуг на загальну суму 53 059,36 грн., що підлягають обов`язковій оплаті відповідачем, оскільки жодних зауважень щодо якості наданих послуг та/або відмови від підписання вищезазначених актів здачі-прийняття послуг (копії яких долучені до матеріалів справи) від відповідача на адресу позивача не надходило.
Факт надання таких послуг підтверджується Актом №77700005569 здачі-прийняття послуг за жовтень 2013 р. на суму 53 059,36 грн., який надісланий позивачем відповідачу та отриманий останнім 16.11.2013 р. Вказаний акт замовником не підписаний, хоча відповідно до п.5.3 договору, вмотивованої відповіді з зазначенням зауважень щодо вказаного акту на адресу виконавця замовником не надіслано.
П. 5.4 договору встановлено, що у випадку, якщо замовник не надасть підписаний Акт здачі-прийняття послуг або вмотивовану відмову від його підписання з викладеними зауваженнями в термін встановлений пунктом 5.3. договору, послуги будуть вважатися наданими у відповідності до всіх умов договору і підлягають обов`язковій оплаті замовником в повному обсязі в строки, передбачені договором.
Таким чином, матеріалами справи та поясненнями представника позивача доведено суду факт надання послуг відповідачу на суму 53 059,36 грн.
Проте, відповідно до п.4.3 договору між сторонами проведено взаємозалік зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, на суму 31 372,13 грн., відтак сума основного боргу відповідача перед позивачем зменшилася та станом на день подання позовної заяви до суду становить 21 687,23 грн.
Крім цього, відповідно до умов договору позивачем нараховано відповідачу 21 940, 02 грн. пені, інфляційні втрати в розмірі 23 777,27 грн. та 10% річних від простроченої суми (згідно умов договору) в розмірі 8 230,39 грн.
Судом перевірено правомірність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що такі нараховано підставно та правомірно.
З огляду на викладене заборгованість відповідача перед позивачем на загальну суму 75 634,91 грн. з яких 21 687,23 грн. складає основна сума боргу, 23 777,27 грн. інфляційні втрати, 8 230,39 грн. 10% річних та 21 940,02 грн., є підставною, обґрунтованою поданими суду доказами і такою, що підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, позовні вимоги в установленому законом порядку не спростував.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що, відповідно до ст. 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов'язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.
У відповідності до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач надав суду всі належні та допустимі докази, які дають можливість суду задоволити позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача 75 634,91 грн. та судові витрати по справі.
Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 204, 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства Колор Плюс (79019, м.Львів, вул.Б.Хмельницького,11; код ЄДРПОУ 36417550) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства ОСОБА_2 лінія (08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт.Чабани, Одеське шосе,8; код ЄДРПОУ 30728887) 21 687,23 грн. основного боргу, 23 777,27 грн. інфляційних витрат, 8 230,39 грн. 10% річних, 21 940,02 грн. пені та 1 218,00 грн. судового збору.
Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 25.12.2015 р.
Суддя Чорній Л.З.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 22.12.2015 |
Оприлюднено | 05.01.2016 |
Номер документу | 54680085 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Чорній Л.З.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні