Рішення

від 21.12.2015 по справі 914/3768/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2015р. Справа№ 914/3768/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Хандлопекс , м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства Збруч-Два , м. Львів,

про: стягнення заборгованості в сумі 188 109,91 грн.

Суддя М. Синчук

при секретарі О. Гринчишин

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 06/08/15 від 06.08.15р.;

ОСОБА_2 - довіреність № 15/06/15 від 09.11.15р.;

відповідача: не з'явився.

Представникам позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю Хандлопек до Приватного підприємства Збруч-Два про стягнення заборгованості в сумі 188 109,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору поставки №23 від 28.11.2012 р. не здійснив оплату поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 75 306,24 грн., крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 6 028,32 грн., 30% річних - 51 411,12 грн., інфляційні втрати - 55 364,23 грн.

Ухвалою суду від 03.11.2015 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 09.11.2015р. Ухвалою суду від 09.11.2015р. розгляд справи відкладено на 23.11.2015р. Ухвалою суду від 23.11.2015р. розгляд справи відкладено на 30.11.2015р.

В судове засідання 30.11.2015 р. представник позивача з'явився, подав заяву про долучення до матеріалів справи копію акту звірки за період з 01.01.2014-19.112015, копію акту звірки за період грудень 2013, копію акту звірки за період з січня 2013 р. по листопад 2013 р., копію чеку та опису вкладення про надсилання позивачу супровідного листа та актів звірки та копію супровідного листа від 19.11.2015 р., позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання 30.11.2015 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду від 09.11.2015р. не виконав.

Ухвалою суду від 30.11.2015р. розгляд справи відкладено на 14.12.2015. Ухвалою суду від 14.12.2015р. розгляд справи відкладено на 21.12.2015.

В судове засідання 21.12.2015 р. представники позивача з'явилися, повідомили, що 11.12.2015 р., через канцелярію суду, подали заяву від 10.11.2015 р. про зменшення позовних вимог, просять суд стягнути з відповідача на користь позивача основну заборгованість в розмірі 67 822,00 грн., пеню - 8 173,94 грн., інфляційні втрати - 39 133,29 грн., 30 % річних - 30 993,72 грн.

Судом прийнято до розгляду заяву позивача від 10.12.2015 р.

В судове засідання 21.12.2015 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 03.11.2015р. не виконав.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно із пунктом 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи господарський суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін, оскільки про місце, час та дату розгляду справи останні повідомлені належно, проте не скористалися правами передбаченими діючим господарським процесуальним законодавством, а також в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представників позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

28 листопада 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Хандлопек (постачальник, надалі - позивач) та Приватним підприємством Збруч-Два (покупець, надалі - відповідач) укладено договір поставки № 23 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплати товар відповідно до рахунків та накладних, що є невід'ємними частинами вищезазначеного Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору загальна кількість, ціни та асортимент товару узгоджуються сторонами додатково та вказуються у накладній, яка є невід'ємною частиною Договору.

31.12.2013 р. між сторонами у справі підписано Додаткову угоду до Договору від 28.11.2012 р., згідно якої строк дії Договору продовжено до 31.12.2014 р., а в частині виконання грошових зобов'язань - до їх повного виконання.

Відповідно до п. 3.1. Договору на кожну поставку постачальник виставляє окремий рахунок, в якому вказується асортимент, кількість та ціна товару.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 285 037,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними. (а/с 20-57)

Відповідно до п. 4.1. Договору покупець зобов'язаний оплатити вартість поставленого товару, вказану у накладній у повному обсязі у строки, передбачені у п. 4.2. Договору.

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника шляхом:

100% оплати протягом 7 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Згідно п. 5.1. Договору при несвоєчасній оплаті за отриманий товар покупець сплачує постачальнику суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції, тридцять відсотків річних, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідачем частково проведено оплату поставленого товару на суму 217 215,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками.

Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою стягнути з відповідача основну заборгованість в розмірі 67 822,00 грн., пеню - 8 173,94 грн., інфляційні втрати - 39 133,29 грн., 30 % річних - 30 993,72 грн. (з рахуванням заяви від 10.12.2015 р.)

Станом на день розгляду справи судом, відповідач заборгованість в розмірі 67 822,00 грн. не погасив, щодо позову не заперечив.

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, 28 листопада 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Хандлопек (постачальник, надалі - позивач) та Приватним підприємством Збруч-Два (покупець, надалі - відповідач) укладено договір поставки № 23 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплати товар відповідно до рахунків та накладних, що є невід'ємними частинами вищезазначеного Договору.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 285 037,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними. (а/с 20-57)

Відповідно до п. 4.1. Договору покупець зобов'язаний оплатити вартість поставленого товару, вказану у накладній у повному обсязі у строки, передбачені у п. 4.2. Договору.

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника шляхом:

- 100% оплати протягом 7 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Відповідачем частково проведено оплату поставленого товару на суму 217 215,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками.

Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою стягнути з відповідача основну заборгованість в розмірі 67 822,00 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 67 822,00 грн. є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно п. 5.1. Договору при несвоєчасній оплаті за отриманий товар покупець сплачує постачальнику суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції, тридцять відсотків річних, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою стягнути з відповідача пеню - 8 173,94 грн., інфляційні втрати - 39 133,29 грн., 30 % річних - 30 993,72 грн. (з рахуванням заяви від 10.12.2015 р.)

Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені - 8 173,94 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем порушено умови договору про надання послуг в частині своєчасної сплати їх вартості, тому вимога позивача про стягнення 39 133,29 грн. - 30% річних та 30 993,72 грн. - інфляційних втрат є правомірною та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судовий збір, сплачений позивачем, покладається на відповідача відповідно до приписів ст.49 ГПК України

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Збруч-Два ( 79017, м. Львів, вул. Мечникова, буд. 39, ідентифікаційний код 23273717 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Хандлопекс ( 79040, м. Львів, вул. Городоцька, 355-3, ідентифікаційний код 37800770 ) заборгованість в розмірі 67 822,00 грн., пеню - 8 173,94 грн., інфляційні втрати - 39 133,29 грн., 30 % річних - 30 993,72 грн. та 2 191,84 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 25.12.2015 р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.