Ухвала

від 28.12.2015 по справі 910/31089/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"28" грудня 2015 р.                                                             Справа № 910/31089/15

Суддя Рябцева О.О., розглянувши матеріали

за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний млин», м. Київ

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест-2007», Київська обл., Обухівський р-н, с. Красна Слобідка

про                    визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину

Встановив:

Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог; виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство на підставі якого подається позов.

Позивачем в позовній заяві заявлено дві позовних вимоги – про визнання недійсним договору купівлі-проваджу № 97/п від 28.07.2015 р. та застосування правових наслідків недійсності правочину, що передбачені ст. 216 Цивільного кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд застосувати правові наслідки недійсності правочину, передбачені ст. 216 Цивільного кодексу, проте позивачем взагалі не зазначено, які саме наслідки він просить суд зобов'язати застосувати щодо відповідача. Таким чином, позовна заява не містить змісту позовної вимоги про застосування правових наслідків недійсності правочину, що передбачені ст. 216 Цивільного кодексу (повернення сторін у первісний стан).

Крім того, в позовній заяві взагалі не зазначено, що сторонами вчинено будь які дії на виконання договору купівлі-продажу № 97/п від 28.07.2015 р. Таким чином, позовна заява не містить викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога про застосування правових наслідків недійсності правочину, що передбачені ст. 216 Цивільного кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як вже зазначалось, позивачем в позовній заяві заявлено дві позовні вимоги – про визнання недійсним договору купівлі-проваджу № 97/п від 28.07.2015 р. та застосування правових наслідків недійсності правочину, передбачені ст. 216 Цивільного кодексу.

Згідно з п. 31 Постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 р. у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги. У справах про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності судовий збір сплачується за загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011р. судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 року № 80-VIІІ розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2015 року складає 1218,00 грн.

Згідно з пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 3674-VI ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у таких розмірах: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Проте, при подачі позовної заяви судовий збір сплачений позивачем згідно з платіжним дорученням № 5885 від 04.12.2015р. на суму 1218,00 грн., тобто лише за одну позовну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, позивачем в порушення ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” не сплачено судовий збір за позовну вимогу про застосування правових наслідків недійсності правочину, що передбачені ст. 216 Цивільного кодексу.

Отже, платіжне доручення № 5885 від 04.12.2015р. не може бути документом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі.

Отже, позовна заява з вказаних підстав підлягає поверненню без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Додаток: позовна заява та додані до неї документи та конверт - в першу адресу.

Суддя                                                             О.О. Рябцева