Рішення

від 22.12.2015 по справі 915/2036/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року Справа № 915/2036/15

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

представники сторін в судове засідання не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Центр бухгалтерського обліку ,

54052, АДРЕСА_1,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю Єдині комунальні системи ,

57284, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Лимани, вул. Фрунзе, 130,

про стягнення 13817 грн. 16 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Центр бухгалтерського обліку (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Єдині комунальні системи (далі - відповідач) заборгованості за Договором про надання бухгалтерських послуг №1 від 01.01.2012 у сумі 13817 грн. 16 коп., з яких: 7400 грн. - основний борг; 5753 грн. 59 коп. - втрати від інфляції; 663 грн. 57 коп. - три проценти річних. Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1218 грн. та 3000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Ухвалою від 07.12.2015 господарський суд призначив справу до розгляду у судовому засіданні та витребував у сторін низку документів.

На виконання вимог ухвали позивач надав суду всі витребувані матеріали.

Про дату, час і місце судового засідання сторони повідомлені у встановленому ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) порядку. Ухвала від 07.12.2015, що направлялась на юридичну адресу відповідача, отримана його представником 10.12.2015, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. За таких обставин, суд вважає, що про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, однак відзив на позовну заяву він не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався, позов не заперечив і не спростував.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК спір розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого:

01.01.2012 між сторонами був укладений Договір №1 про надання бухгалтерських послуг (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, замовник (відповідач) дає завдання виконавцю (позивачу), а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати замовнику відповідно до його завдання послуги з ведення бухгалтерського обліку на підприємстві замовника за плату.

Відповідно до п. п. 4.1., 4.2., 5.1. Договору за надання послуг відповідач сплачує позивачу з розрахунку 3500 грн. за січень та лютий 2012 року, далі 4000 грн. за місяць; розрахунки за звітний місяць проводяться в повному обсязі до 5 числа поточного місяця. Здавання-приймання наданих послуг здійснюється після закінчення кожного звітного місяця та оформлюється актом.

Пунктом 6.5. Договору сторони встановили, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним договором вони несуть майнову відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Протягом 2012 року сторонами було внесено зміни до умов Договору.

Так, 01.06.2012 сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору у п. 1 якої встановлено, що з 01.06.2012 плата за надання бухгалтерських послуг за Договором складає 6000 грн. за звітний місяць.

Відповідно до п. п. 1, 2 Додаткової угоди №2 від 01.07.2012 до Договору в липні 2012 року плата за надання бухгалтерських послуг за Договором складає 4000 грн. за місяць, а з 01 серпні 2012 року - 6000 грн. за звітний місяць.

13.11.2012 сторони домовилися про розірвання Договору, про що уклали Додаткову угоду №3, у п. 6 якої встановлено, що строк дії цієї Угоди закінчується після повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але не пізніше 20.02.2013. При цьому сторонами оформлюється та підписується акт приймання-передачі бухгалтерської та іншої документації.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу бухгалтерські послуги на загальну суму 53000 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000011 від 31.01.2012, №ОУ-0000022 від 29.02.2012, №ОУ-0000033 від 31.03.2012, №ОУ-0000044 від 30.04.2012; №ОУ - 0000055 від 31.05.2012, №ОУ-000056 від 30.06.2012, №ОУ-0000067 від 31.07.2012; №ОУ-0000079 від 31.08.2012, №ОУ-0000091 від 30.09.2012, №ОУ-0000103 від 30.09.2012; №ОУ-0000105 від 30.10.2012, №ОУ-0000117 від 30.11.2012; №ОУ-0000139 від 31.12.2012 (а.с. 17-29).

16.01.2013 позивач повернув документацію відповідачу, що підтверджується реєстром передачі документації по особовому складу.

Таким чином позивач в повному обсязі, відповідно до умов Договору виконав свої зобов'язання перед відповідачем. Однак відповідач виконував свої договірні зобов'язання неналежним чином, внаслідок чого станом на 21.01.2015 залишок боргу в розмірі 7400 грн. залишився непогашеним.

Вказану суму відповідач підтвердив, підписавши акт звірки розрахунків (а.с. 37).

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Несплатою боргу в сумі 7400 грн. відповідач порушує право позивача, умови Договору та вимоги наведених статей ГК та ЦК

З огляду на наведене та враховуючи, що позовні вимоги ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані, суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Розрахунки втрат від інфляції та трьох процентів річних містяться в матеріалах справи, судом перевірені і є правильними.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, пов'язаних зі сплатою послуг адвоката в сумі 3000 грн., суд виходить з такого: згідно зі ст. 44 ГПК судові витрати складаються, зокрема, з судового збору, оплати послуг адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. На обґрунтування клопотання позивач надав суду договір №16 від 04.11.2015 про надання правової допомоги, укладений між позивачем та адвокатом ОСОБА_1, а також платіжне доручення №1521 від 05.11.2013 на 3000 грн. і ордер серії МК №00011766 від 02.12.2015 (а.с. 46-49). З вказаних доказів не вбачається, що витрати позивача в сумі 3000 грн. пов'язані з розглядом саме цієї справи, в договорі №16 від 04.11.2015 йдеться про надання правової допомоги взагалі, безвідносно до справи за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Єдині комунальні системи про стягнення 13817 грн. 16 коп.

За такого судові витрати позивача в сумі 3000 грн. відшкодуванню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1218 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Єдині комунальні системи (57284, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Лимани, вул. Фрунзе, 130, ідентифікаційний код 34010619) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Центр бухгалтерського обліку (54052, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 37386272) грошові кошти у сумі: 7400 (сім тисяч чотириста) грн. - основний борг; 5753 (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят три) грн. 59 коп. - втрати від інфляції; 663 (шістсот шістдесят три) грн. 57 коп. - три проценти річних; 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. - судовий збір.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК.

Згідно зі ст. 51, 84 повне рішення складено та підписано 28 грудня 2015 року.

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька