Рішення

від 23.12.2015 по справі 915/1892/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року Справа № 915/1892/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Чирковій А.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 07.12.2015р. №56/6

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Березанського районного відділу УМВС України в Миколаївській області (57400, Миколаївська обл., Березанський р-н, смт. Березанка, вул. Леніна, 43, код ЄДРПОУ 08674235)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ДИЗЕЛЬ ПЛЮС (54020, м. Миколаїв, вул. 7 Поперечна, 3/4, код ЄДРПОУ 33853841)

про: стягнення 62895 грн., -

Суть спору: Березанський районний відділ УМВС України в Миколаївській області звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ДИЗЕЛЬ ПЛЮС 62895 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №0341/Т від 17.05.2012р. в частині поставки позивачу оплаченого товару - бензину.

Ухвалою суду від 11.11.2015р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи призначено на 08.12.2015р. о 15:00.

08.12.2015р. за вх.№22633/15 до суду від позивача надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 08.12.2015р. розгляд справи відкладено на 23.12.2015р. о 15:30.

23.12.2015р. за вх.№23900/15 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштового відправлення від 12.11.2015р. та від 11.12.2015р., які повернулись до суду з довідками пошти за закінченням терміну зберігання .

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Така ж правова позиція викладена і у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (з наступними змінами та доповненнями).

За таких обставин відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю належним чином повідомленого відповідача в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

17.05.2012р. між Березанським районним відділом УМВС України в Миколаївській області (Покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДИЗЕЛЬ ПЛЮС (Продавець, відповідач) укладений договір №0341/Т, відповідно до якого Продавець зобов'язується у обумовлені строку, в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність Покупця нафтопродукти, а саме: дизельне паливо, бензин А-80(76), бензин А-92, бензин А-95 (далі по тексту - товар), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти й оплатити такий товар.

Згідно з п.п. 2.1, 2.3 договору:

- товар поставляється Покупцеві партіями в автотранспорт Покупця на автозаправних станціях Продавця (перелік яких на вимогу Покупця надається Продавцем) згідно талонів на товар (далі по тексту - талони). Талони мають термін дії, який зазначено в Специфікації та видатковій накладній;

- товар переходить у власність Покупця в момент завантаження товару в будь-який автотранспортний засіб Покупця та підписання Покупцем відповідної видаткової накладної Продавця (акту приймання-передачі).

За п.п. 3.1, 3.3, 3.4 договору:

- оплата Покупцем товару за цим договором здійснюється у безготівковій формі, після підписання видаткової накладної (акту приймання-передачі);

- загальна вартість договору становить: 78715 грн. (сімдесят вісім тисяч сімсот п'ятнадцять грн.);

- Покупець зобов'язаний здійснити оплату товару не пізніше 5 календарних днів з моменту отримання рахунку та видаткової накладної (акту приймання-передачі) за умови бюджетного фінансування на дані цілі.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно з умовами даного договору.

Згідно з підписаною сторонами Специфікацією №1 від 17.05.2012р. відповідач зобов'язався передати у власність позивача, а позивач зобов'язався прийняти і оплатити наступний товар: бензин А-80 заправка - 2100 л. на суму 21315 грн.; бензин А-92 заправка - 3780 л. на суму 41580 грн.; бензин А-95 заправка - 1400 л. на суму 15820 грн., загальна вартість - 78715 грн. з ПДВ.

Цією ж датою сторони підписали видаткову накладну №РНП-001316 на поставку відповідачем позивачу бензину згідно з вказаною Специфікацією на суму 78715 грн.

На виконання умов договору 17.05.2012р. позивач сплатив відповідачу повну вартість бензину у розмірі 78715 грн., що підтверджується платіжним дорученням №379 від 17.05.2012р., поясненнями позивача та відповідачем не спростовано.

Відповідач свої зобов'язання в частині поставки позивачу обумовленого договором бензину виконав частково, передавши позивачу за талонами бензин А-95 в кількості 1400 л. вартістю 15820 грн. Решта бензину відповідачем позивачу за договором не була передана. Дана обставина підтверджується оригіналами талонів, поданими суду позивачем (засвідчені копії талонів залучені до матеріалів справи), розрахунками і поясненнями позивача та не заперечується відповідачем.

Таким чином, відповідачем не було передано позивачу на підставі договору за талонами бензин А-80 в кількості 2100 л. вартістю 21315 грн. та бензин А-92 в кількості 3780 л. вартістю 41580 грн., загальна вартість 62895 грн.

У зв'язку з цим, 04.09.2015р. позивач звернувся до відповідача з претензію №1 про повернення суми передоплати у розмірі 62895 грн., яка була залишена відповідачем без задоволення. Дана обставина підтверджується вказаною претензією, описом вкладення у цінний лист, поясненнями позивача та жодним чином не спростовується відповідачем.

Таким чином, станом на час вирішення даного спору відповідач не повернув позивачу суму передоплати за непоставлений за договором бензин у розмірі 62895 грн., що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч.4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

За ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч.1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно зі ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як встановлено судом, станом на час вирішення даного спору відповідач не повернув позивачу суму передоплати за непоставлений за договором бензин у розмірі 62895 грн. та залишив без задоволення направлену 04.09.2015р. претензію про повернення цієї суми.

За встановлених обставин, господарський суд вважає, що позов позивача про стягнення з відповідача вказаної суми передоплати є таким, що ґрунтується на фактичних обставинах справи та чинному законодавстві України, а отже підлягає задоволенню господарським судом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач жодним чином не спростував обставини, доведені суду позивачем.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Березанського районного відділу УМВС України в Миколаївській області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДИЗЕЛЬ ПЛЮС (54020, м. Миколаїв, вул. 7 Поперечна, 3/4, код ЄДРПОУ 33853841) на користь Березанського районного відділу УМВС України в Миколаївській області (57400, Миколаївська обл., Березанський р-н, смт. Березанка, вул. Леніна, 43, код ЄДРПОУ 08674235) 62895 (шістдесят дві тисячі вісімсот дев'яносто п'ять) грн. боргу та 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 25 грудня 2015 року.

Суддя Ю.С. Бездоля