Рішення

від 23.12.2015 по справі 910/28820/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2015 р.Справа № 910/28820/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецбудсервіс-УА» (02001, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 40-А; код ЄДРПОУ 32799331)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Юніон ОСОБА_1» в особі відділення „Київського Регіонального Управління „ПАТ „ЮСБ ОСОБА_1» (65012, м. Одеса, вул. Гімназична, буд. 21; код ЄДРПОУ 20305925)

про зобов'язання виконати платіжні доручення

Суддя Шаратов Ю.А.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 06.11.2015);

ОСОБА_3 (довіреність від 05.11.2015);

ОСОБА_4 - керівник (наказ від 22.09.2009 № 1).

Від відповідача - не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Спецбудсервіс-УА» (далі - Позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства „Юніон ОСОБА_1» (далі - Відповідач) про зобов'язання виконати платіжні доручення від 06.10.2015 № 1, від 06.10.2015 № 2, від 06.10.2015 № 3, від 06.10.2015 № 4, від 06.10.2015 № 5, від 06.10.2015 № 6, від 06.10.2015 № 7, від 06.10.2015 № 8, від 06.10.2015 № 9.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.2015 позовну заяву ТОВ „Спецбудсервіс-УА» і додані до неї документи передані за підсудністю до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.11.2015 порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 07.12.2015.

Ухвалою суду від 07.12.2015 відкладено розгляд справи на 23.12.2015.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 1066, 1068, 1073, 1074 Цивільного кодексу України, підпункт 7.1.2 пункту 7.1 статті 7, пункт 8.1 статті 8 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , статті 1, 2 Закону України Про банки і банківську діяльність , статтю 36 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» , обґрунтовані невиконанням Відповідачем зобов'язань за Договором банківського рахунку суб'єкта господарювання (розрахункове-касове обслуговування) від 07.11.2014 № 40.00.000265, щодо здійснення грошових переказів відповідно до платіжних доручень від 06.10.2015 № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9.

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника в повідомленні про відкладення розгляду справи /а.с. 105/.

Справа розглядалась за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача, суд

встановив:

07.11.2014 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір банківського рахунку суб'єкта господарювання (розрахункове-касове обслуговування) № 40.00.000265 (далі - Договір від 07.11.2014) /а.с. 16-20/.

Згідно із пунктом 1.1, підпунктами 2.2.1, 2.2.2 пункту 2.2 Договору від 07.11.2014 банк (Відповідач) відкриває клієнту (Позивач) поточний рахунок (рахунки) № 2600820118426 в гривні відповідно до статей 1066-1076 Цивільного кодексу України, Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, та здійснює його (їх) розрахункове-касове обслуговування на тарифному пакеті Бізнес клас , надає довідки та здійснює інші послуги. Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку (рахунках) з дотриманням вимог чинного законодавства, за винятком примусового списання (стягнення коштів), яке здійснюється згідно положень чинного законодавства України та випадків накладення арешту або тимчасового призупинення операцій по рахунку (рахунках), що здійснюється уповноваженими на це органами. При цьому клієнт має право застосувати всі форми розрахунків у відповідності з чинним законодавством України та договором. Клієнт має право вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених договором послуг.

Відповідно до підпунктів 2.3.1, 2.3.2 пункту 2.3, підпунктів 3.2.4, 3.2.5 пункту 3.2 Договору від 07.11.2014 банк взяв на себе зобов'язання належним чином виконувати умови договору, здійснювати розрахункові операції по рахунку (рахункам) клієнта відповідно до вимог чинного законодавства України, договору та Регламенту банку. Банк зобов'язався приймати до виконання електронні документи, передані клієнтом, якщо вони оформлені у відповідності з чинним законодавством України та договором. Банк зобов'язаний приймати до виконання платіжні доручення в національній валюті України та/або платіжні доручення в іноземній валюті в електронному вигляді, отримані банком від клієнта, протягом операційного часу. У випадку надходження документів до банку після операційного часу вони приймаються до виконання банком наступного банківського дня (якщо інше не передбачено відповідним договором банківського рахунку).

Пунктами 2.1, 2.2 Додаткової угоди від 07.11.2014 про обслуговування клієнта в електронній системі Дистанційне банківське обслуговування до Договору від 07.11.2014 передбачено, що банк (Відповідач) надає клієнту (Позивач) послуги по дистанційному обслуговуванню рахунків клієнта відкритих у банку, за допомогою системи Дистанційне-Банківське-Обслуговування за наявності у клієнта рахунку для обліку коштів на вимогу № 2600820118426.980. Клієнт доручає, а банк бере на себе зобов'язання забезпечити розрахункове обслуговування поточного рахунку клієнта та інформаційне обслуговування іншого рахунку, зазначених в Заявці про підключення до системи Дистанційне-Банківське-Обслуговування та/або активацію ключів ЕЦП, за допомогою системи та на умовах визначених договором /а.с. 21-28/.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, які передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (частини перша статті 1066 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що Позивач надав Відповідачу на виконання платіжні доручення, а саме:

від 06.10.2015 № 1 на перерахування грошових коштів у розмірі 379,75 грн. з поточного рахунку № 2600820118426.980 на рахунок № 311190663700011 ГУ ДКСУ у м. Києві (код отримувача 37995466, код банку 820019);

від 06.10.2015 № 2 на перерахування грошових коштів у розмірі 56 533,71 грн. з поточного рахунку № 2600820118426.980 на рахунок № 31119340700011 ГУ ДКСУ у м. Києві (код отримувача 37995466, код банку 820019);

від 06.10.2015 № 3 на перерахування грошових коштів у розмірі 50 000,00 грн. з поточного рахунку № 2600820118426.980 на рахунок № 31119029700011 ГУ ДКСУ у м. Києві (код отримувача 37995466, код банку 820019);

від 06.10.2015 № 4 на перерахування грошових коштів у розмірі 50 000,00 грн. з поточного рахунку № 2600820118426.980 на рахунок № 31119029700011 ГУ ДКСУ у м. Києві (код отримувача 37995466, код банку 820019);

від 06.10.2015 № 5 на перерахування грошових коштів у розмірі 42 269,12 грн. з поточного рахунку № 2600820118426.980 на рахунок № 37199201012659 ГУ ДКСУ у м. Києві (код отримувача 39561761, код банку 820019);

від 06.10.2015 № 6 на перерахування грошових коштів у розмірі 68 003,63 грн. з поточного рахунку № 2600820118426.980 на рахунок № 29244827503074 ПАТ КБ ПРИВАТБАНК (код отримувача 14360570, код банку 305299);

від 06.10.2015 № 7 на перерахування грошових коштів у розмірі 68 003,63 грн. з поточного рахунку № 2600820118426.980 на рахунок № 29244827503074 ПАТ КБ ПРИВАТБАНК (код отримувача 14360570, код банку 305299);

від 06.10.2015 № 8 на перерахування грошових коштів у розмірі 68 003,63 грн. з поточного рахунку № 2600820118426.980 на рахунок № 29244827503074 ПАТ КБ ПРИВАТБАНК (код отримувача 14360570, код банку 305299);

від 06.10.2015 № 9 на перерахування грошових коштів у розмірі 68 003,63 грн. з поточного рахунку № 2600820118426.980 на рахунок № 29244827503074 ПАТ КБ ПРИВАТБАНК (код отримувача 14360570, код банку 305299) /а.с. 35-43/.

Проте, вказані платіжні доручення Позивача від 06.10.2015 Відповідачем не виконані.

Частинами другою, третьою статті 1066 Цивільного кодексу України визначено, що банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1074 Цивільного кодексу України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Згідно із пунктом 1 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI під час тимчасової адміністрації банку не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. При цьому, відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 вказаного Закону, це обмеження не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI, із змінами, внесеними Законом України від 16.07.2015 № 629-VIII, у цьому Законі термін вкладник означає - фізичну особу (у тому числі фізичну особу - підприємця), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Тобто, Позивач, який є юридичною особою, не є вкладником з яким укладено договір банківського рахунку у розумінні пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI. А відтак, на нього не поширюється виключення з обмеження на задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, встановлене пунктом 1 частини шостої статті 36 вказаного Закону.

Суд також не приймає довід Позивача про розповсюдження на нього виключень з обмеження на задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, встановлених пунктами 3, 4 частини шостої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI, оскільки вказані виключення встановлені саме для зобов'язань банку, а не зобов'язань його клієнтів.

Згідно із частиною третьою статті 82 Господарського процесуального кодексу України обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу. Частиною першою статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Верховний Суд України в постанові від 01.04.2015 у справі № 910/9231/14 зробив висновок про те, що оскільки між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка, які мають майново-грошовий характер, а відтак, у цьому випадку позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами, виконання банком операції з переказу грошових коштів за договором банківського рахунка в період запровадження у банку тимчасової адміністрації обмежується пунктом 1 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» .

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ ЮСБ БАНК та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку від 02.10.2015 № 182, прийнятого на підставі постанови Правління Національного банку України «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЮНІОН ОСОБА_1» до категорії неплатоспроможних» від 02.10.2015 № 665БТ, було розпочато з 03.10.2015 процедуру виведення ПАТ «ЮНІОН ОСОБА_1» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03.10.2015 по 02.01.2016 включно /а.с. 100-101/.

Отже, з огляду на запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «ЮНІОН ОСОБА_1» , задоволення вимог вкладників та інших кредиторів цього банку, зокрема й Позивача, не здійснюється відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що не обґрунтовані та не підлягають задоволенню у повному обсязі позовні вимоги про зобов`язання Відповідача виконати платіжні доручення від 06.10.2015 № 1, від 06.10.2015 № 2, від 06.10.2015 № 3, від 06.10.2015 № 4, від 06.10.2015 № 5, від 06.10.2015 № 6, від 06.10.2015 № 7, від 06.10.2015 № 8, від 06.10.2015 № 9.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові покладаються на Позивача.

Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 28 грудня 2015 р.

Керуючись частиною першою статті 11, статтями 525, 526, 629, 1066, 1074 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, пунктом 4 частини першої статті 2, пунктом 1 частини п'ятої, пунктом 1 частини шостої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» , статтею 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність» , статтями 2, 32 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» , постановою Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 910/9231/14, статтями 32, 33, 34, 36, 49, 75, 82, 84, 85, 111-28, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суддя Ю.А. Шаратов