Рішення

від 22.12.2015 по справі 915/1873/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року Справа № 915/1873/15

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: ОСОБА_2 - дов. №01/53-470 від 19.03.2015,

представника відповідача: ОСОБА_3 - дов.№4 від 02.02.2015,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»

(54017, м.Миколаїв, вул.Громадянська,40),

до відповідача : Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи

(57300, Миколаївська обл., м.Снігурівка, вул.Леніна, 196),

про : стягнення 132632,43 грн., з яких: 112843,58 грн. пені, 17606,55 грн. - 3% річних, 2182,3 грн. збитків від інфляції, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи заборгованість за договором про постачання електричної енергії №46/5 від 02.10.2012 у розмірі 132632,43 грн., з яких: 112843,58 грн. пені, 17606,55 грн. - 3% річних та 2182,3 грн. збитків від інфляції.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства та умов договору №46/5 від 02.10.2012 відповідач за поставлену активну електроенергію та за надані послуги з перетікань реактивної електроенергії розрахувався, але з порушенням строків (термінів) оплати виставлених рахунків. У зв'язку з чим відповідачу нарахована пеня, 3% річних та збитки від інфляції.

26.11.2015 за вх.№21866/15 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі, з тих підстав, що підприємство відповідача є бюджетною неприбутковою організацією, фінансується із Державного бюджету України і діє на підставі Положення про Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи та підпорядковується Державному агентству водних ресурсів України.

18.12.2015 за вх.№23483/15 від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру стягуваної пені.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у позові та запереченнях проти позову.

У судовому засіданні 30.11.2015 судом оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 22.12.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

02.10.2012 між ПАТ «Миколаївобленерго« та Управлінням каналів Інгулецької зрошувальної системи було укладено договір про постачання електричної енергії №46/5 з додатками (надалі - Договір №46/5) (а.с.16-30), у відповідності до умов якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з дозволеною потужністю 61657,3 кВт, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Точка продажу електричної енергії по кожному об'єкту споживача визначається додатком №8 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» . Приєднана потужність у точках підключення становить 61577,3 кВт.

Пунктом 2.1 Договору №46/5 визначено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Строк дії договору сторони визначили до 31.12.2012, а в частині розрахунків до повного їх завершення.

Згідно п.9.4 Договору №46/5, договір вважається продовженим на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в поточному році, якщо видатки на цю мету затверджені в установленому порядку. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Доказів припинення дії Договору №46/5 від 02.10.2012 суду не надано.

Додатковою угодою від 20.06.2013 до Договору №46/5 сторони внесли зміни та доповнення до договорів про постачання електричної енергії №43/131, №40/86 в частині об'єднання платежів та договірні величини споживання електричної енергії, що становлять всього на рік - 10122,883 к.Вт.год за період з січня по червень 2013 (а.с.31).

Додатковою угодою від 22.01.2014 до Договору №46/5 сторони внесли зміни та доповнення до договорів про постачання електричної енергії №43/131, №40/86 в частині об'єднання платежів та договірні величини споживання електричної енергії, що становлять всього на рік - 1993,736 к.Вт.год за період з січня по травень 2014 (а.с.32).

Додатковою угодою від 15.10.2014 до Договору №46/5 сторони внесли зміни та доповнення до договорів про постачання електричної енергії №43/131, №40/86 в частині об'єднання платежів та договірні величини споживання електричної енергії, що становлять всього на рік - 672,2 к.Вт.год за період з вересня по грудень 2014 (а.с.33).

Додатковою угодою від 29.01.2015 до Договору №46/5 сторони внесли зміни та доповнення до договорів про постачання електричної енергії №43/131, №40/86 в частині об'єднання платежів та договірні величини споживання електричної енергії, що становлять всього на рік - 134,0 к.Вт.год за період з січня по лютий 2015 (а.с.34).

Додатковою угодою від 03.03.2015 до Договору №46/5 сторони внесли зміни та доповнення до договорів про постачання електричної енергії №43/131, №40/86 в частині об'єднання платежів та договірні величини споживання електричної енергії, що становлять всього на рік - 19311,1 к.Вт.год за період з березня по липень 2015 (а.с.35).

За умовами п.2.2 Договору, позивач зобов'язався постачати споживачу електричну енергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 Договору (додаток №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу» ).

Позивачем умови договору виконувались належним чином, що відповідачем не заперечується.

Так, на виконання умов договору, позивач у жовтні 2012 року, з травня по червень 2013 року, з серпня по вересень 2013 року, з травня по вересень 2014 року поставляв відповідачу активну електроенергію, а також за період з травня по серпень 2013 року, липень 2014 року надавав відповідачу послуги з перетікання реактивної електроенергії, що підтверджується актами споживача про прийняття-передавання продукції та виставленими рахунками (а.с.36-67).

Відповідно до п.п.2.3.2, 2.3.3, 2.3.4 Договору №46/5, споживач зобов'язався дотримуватись режиму споживання електричної енергії, згідно з умовами розділу 5 Договору та режиму роботи електроустановки згідно Додатку №2 «Перелік об'єктів споживача» , оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №10 «Порядок розрахунків» та №4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» . Здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережами постачальника та електроустановками споживача згідно з Додатком 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» .

Пунктами 1 та 3 Додатку №10 до Договору №46/5 сторони обумовили, що розрахунковим вважається період з 31 числа (або останній день місяця) місяця до такого ж числа наступного місяця. Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів споживача і точок комерційного обліку фіксуються споживачем на звітну дату кожного місяця та оформлюються «Актом про використану електричну енергію« по наведеному у Додатку №4 зразку у 2-х примірниках по одному для кожної сторони. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника або дата внесення споживачем готівки в касу постачальника.

Розрахунок на оплату за фактичну спожиту за розрахунковий період електричну енергію та за перетікання реактивної електроенергії (за наявності додатку №5) має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів ст.ст.901, 903 Цивільного кодексу України, за договором послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем, розрахунки за поставлену активну та реактивну електроенергію були отримані, але сплачені з порушенням встановлених договором строків оплати.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми, позивач просить стягнути з відповідача 17606,55 грн. - 3% річних та 2182,3 грн. збитків від інфляції, згідно до наданих ним розрахунків.

Перевіривши розрахунки нарахування 3% річних та збитків від інфляції (а.с.12-14), які відповідачем не заперечені, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі п.4.2.1 Договору №46/5, п.7 Додатку №10 до Договору та у відповідності до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996 (із змінами та доповненнями), позивачем нараховано за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати спожитої активної та реактивної електроенергії відповідачем пеню у розмірі 112843,58 грн., згідно наданого розрахунку (а.с.10-11). За такі періоди з 10.11.2012 по 16.11.2012 включно, з 11.06.2013 по 21.06.2013 включно, з 10.07.2013 по 26.07.2013 включно, з 11.09.2013 по 13.09.2013 включно, з 14.09.2013 по 07.10.2013 включно, з 08.10.2013 по 18.10.2013 включно, з 09.10.2013 по 18.10.2013 включно, з 11.06.2014 по 11.06.2014 включно, з 10.07.2014 по 16.07.2014 включно, з 17.07.2014 по 21.07.2014 включно, з 22.07.2014 по 29.07.2014 включно, з 09.08.2014 по 12.08.2014 включно, з 13.08.2014 по 20.08.2014 включно, з 21.08.2014 по 29.08.2014 включно, з 09.09.2014 по 15.09.2014 включно, з 10.10.2014 по 14.10.2014 включно, з 15.10.2014 по 21.10.2014 включно за спожиту активну електроенергію та за періоди з 11.06.2013 по 21.06.2013 включно, з 10.07.2013 по 08.08.2013 включно, з 10.08.2013 по 13.08.2013 включно, з 14.08.2013 по 13.09.2013 включно, з 11.09.2013 по 13.09.2013 включно, 09.08.2014 по 26.08.2014 включно за спожиту реактивну електроенергію.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість.

Під час розгляду справи відповідачем подано до суду клопотання, в якому він просить максимально зменшити розмір стягуваної пені, посилаючись на відсутність його вини в несвоєчасному виконанні зобов'язань перед позивачем та зазначає, що порушення договірних зобов'язань сталося внаслідок затримки бюджетного фінансування.

Відповідно до ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до приписів ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

На думку суду, нарахування та стягнення з відповідача 3% річних та збитків від інфляції у певній мірі компенсує позивачу негативні наслідки пов'язані з порушенням відповідачем умов Договору №46/5. Застосування такого правового наслідку, як нарахування пені, спрямовано на спонукання сторони, винної у порушенні зобов'язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не є засобом збагачення. Стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі, на думку суду, не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання, особливо враховуючи те, що він є бюджетною неприбутковою організацією та фінансується з Державного бюджету України, що може негативно вплинути на подальшу роботу та забезпечення подачі води сільськогосподарським та іншим водокористувачам Миколаївської та Херсонської областей.

Однак, з урахуванням кризової ситуації, яка склалася в країні і призводить до фінансових труднощів усіх підприємств, без виключення, суд вважає за необхідне зменшити розмір належної до сплати пені на 50% до 56421,79 грн.

У відповідності до ст.49 ГПК України, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 82 1 , п.3 ч.1 ст.83, ст.ст.84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи, 57300, Миколаївська обл., м.Снігурівка, вул.Леніна, 196 (відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 01034142) на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» , 54017, м.Миколаїв, вул.Громадянська,40 (поточний рахунок №26002225010060 у МФ РУ ПАТ КБ «Приватбанк» , МФО 326610, код ЄДРПОУ 23399393) 56421,79 грн. пені, 17606,55 грн. - 3% річних, 2182,3 грн. збитків від інфляції та 1989,48 грн. судового збору.

3. В решті вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.85 ГПК України

та підписана суддею 28 грудня 2015 року.

Суддя М.В.Мавродієва