Рішення

від 24.12.2015 по справі 916/3736/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2015 р.Справа № 916/3736/15

за позовом: Суворовського сільського споживчого товариства;

до відповідача: ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2;

про стягнення 22930,46 грн.;

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Суворовське сільське споживче товариство звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості за договорами оренди нерухомого майна №4 від 01.01.2012р. та №9 від 09.11.2012р. у сумі 22930,46грн. у тому числі 14868,15грн. заборгованості за договорами оренди та оплати за електроенергію, 6531,00грн. вартість кондиціонера, який зданий відповідачем у несправному стані, 1531,31грн. пені за невиконання зобов`язань за договорами.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.09.2015р. суддею Горячук Н.О. порушено провадження у справі №916/3736/15.

У зв'язку із звільненням судді Горячук Н.О., згідно повторного автоматичного розподілу справ господарського суду Одеської області від 18.11.2015р. на підставі розпорядження керівника апарату суду №1807 від 18.11.2015р., справу №916/3736/15 передано на розгляд судді Степановій Л.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.11.2015р. справу №916/3736/15 прийнято до провадження суддею Степановою Л.В. та призначено до розгляду.

07.12.2015р. за вх.суду№30692/15 позивач звернувся до суду з заявою про розгляду справи без його участі.

Позивач на позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в засідання суду не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області від 07.09.2015р., 21.10.2015р., 11.11.2015р., 19.11.2015р., 10.12.2015р. направлялись відповідачу за належною адресою, зазначеною в позовній заяві та у наявному в матеріалах справи витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 21.10.2015р.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 «Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Враховуючи викладене, справа розглядається без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

01.01.2012р. між Суворовським сільським споживчим товариством (позивач, Орендодавець) та ОСОБА_1 особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач, Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №4 (далі договір №4) за яким Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування нерухоме майно а також обладнання та інвентар згідно акту приймання-передачі без права передачі в суборенду, розташовані за адресою с. Криничне, вул. Октябрська, 62.

Розмір орендної плати за користування об'єктом оренди, обладнанням та інвентарем складає 1500,00грн. на місяць без урахування ПДВ (п.3.1. договору №4).

За порушення строку оплати, а саме за порушення строку внесення орендної плати за користування об'єктом оренди, Орендар виплачує Орендодавцеві пеню у розмірі 5% від суми боргу за кожен календарний день прострочення (п.5.1.1. договору №4).

Договір укладений на три роки та діє з 01.01.2012р. по 31.12.2014р. (п.6.1. договору №4).

01.01.2012р. між сторонами було підписано акт приймання - передачі орендного майна №4 за яким Орендар прийняв магазин "Продмаг №11", обладнання та інвентар загальною вартістю 33541,00грн.

02.01.2014р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 за якою сторони внесли зміни до п.3.2. договору №4 в якому встановили розмір орендної плати у сумі 1650,00грн. на місяць без урахування ПДВ.

09.11.2012р. між Суворовським сільським споживчим товариством (позивач, Орендодавець) та ОСОБА_1 особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач, Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №12 (далі договір №12) за яким Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування нерухоме майно, а також обладнання та інвентар згідно акту приймання - передачі без права передачі в суборенду, розташоване за адресою с. Криничне, вул. Мичурина, 170.

Розмір орендної плати за користування об'єктом оренди, обладнання та інвентарю складає 3500грн. на місяць без урахування ПДВ (п.3.1. договору №12).

За порушення строку оплати, а саме за порушення строку внесення орендної плати за користування об'єктом оренди, Орендар виплачує Орендодавцеві пеню у розмірі 5% від суми боргу за кожен календарний день прострочення (п.5.1.1. договору №12).

Договір укладений на три роки та діє з 09.11.2012р. по 31.12.2014р. (п.6.1. договору №12).

09.11.2012р. між сторонами було підписано акт приймання - передачі орендного майна №12 за яким Орендар прийняв магазин "Продмаг №9", обладнання та інвентар загальною вартістю 220998,00грн.

01.07.2014р. між сторонами було підписано акт приймання - передачі орендного майна №12 за яким Орендар прийняв магазин "Продмаг №9", обладнання та інвентар загальною вартістю 220998,00грн.

Як зазначає позивач договори №4 від 01.01.2012р. та №12 від 09.11.2012р. були достроково розірвані за згодою обох сторін, а орендоване майно було повернуто згідно актів приймання - передачі від 12.11.2014р. за договором №4 та від 01.07.2014р. за договором №12.

Позивач вказує, що відповідно до умов договору №4 від 01.01.2012р. за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати у сумі 4093,50грн. та пеня у сумі 1531,31грн. за період з 13.11.2014р. по 21.08.2015р. Крім того за відповідачем рахується заборгованість за спожиту електроенергію у сумі 10774,65грн. згідно рахунків №5/5 від 16.05.2014р. на суму 2890,10грн., №6/5 від 16.06.2014р. на суму 5705,52грн. та №8/5 від 16.08.2014р. на суму 2179,03грн.

За договором №12 згідно акту приймання - передачі від 01.07.2014р., що підписаний двома сторонами, відповідачем був повернутий непрацюючий кондиціонер вартістю 6531,00грн.

16.06.2015р. за №12 позивач звернувся до відповідача з претензією погасити заборгованість.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача 14868,15грн. заборгованості з орендної плати, 6531,00грн. вартості непрацюючого кондиціонера, 1531,31грн. пені.

Дослідивши матеріли справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2012р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна №4 за яким позивач передав відповідачу у тимчасове платне користування нерухоме майно а також обладнання та інвентар згідно акту приймання-передачі без права передачі в суборенду, розташовані за адресою с. Криничне, вул. Октябрська, 62. 09.11.2012р. позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна №12 за яким позивач передав відповідачу у тимчасове платне користування нерухоме майно, а також обладнання та інвентар згідно акту приймання - передачі без права передачі в суборенду, розташоване за адресою с. Криничне, вул. Мичурина, 170.

09.11.2012р. між сторонами було підписано акт приймання - передачі орендного майна №12 за яким Орендар прийняв магазин "Продмаг №9", обладнання та інвентар загальною вартістю 220998,00грн. (договір №4)

01.07.2014р. між сторонами було підписано акт приймання - передачі орендного майна №12 за яким Орендар прийняв магазин "Продмаг №9", обладнання та інвентар загальною вартістю 220998,00грн. (договір №12)

Як зазначає позивач договори №4 від 01.01.2012р. та №12 від 09.11.2012р. були достроково розірвані за згодою обох сторін, а орендоване майно було повернуто згідно актів приймання - передачі від 12.11.2014р. за договором №4 та від 01.07.2014р. за договором №12.

З матеріалів справи вбачається,що відповідно до умов договору №4 від 01.01.2012р. за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати у сумі 4093,50грн. та заборгованість за спожиту електроенергію у сумі 10774,65грн. згідно рахунків №5/5 від 16.05.2014р. на суму 2890,10грн., №6/5 від 16.06.2014р. на суму 5705,52грн. та №8/5 від 16.08.2014р. на суму 2179,03грн.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість з орендної плати та спожитою електроенергії не сплатив у зв'язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором №4 від 01.01.2012р. у сумі 4093,50грн. та заборгованість за спожиту електроенергію у сумі 10774,65грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені за договором №4 від 01.01.2012р. у сумі 1531,31грн. за період з 13.11.2014р. по 21.08.2015р. слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За порушення строку оплати, а саме за порушення строку внесення орендної плати за користування об'єктом оренди, Орендар виплачує Орендодавцеві пеню у розмірі 5% від суми боргу за кожен календарний день прострочення (п.5.1.1. договору №4).

Суд, перевірши розрахунок позивача та здійснивши власний розрахунок зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 1528,17грн. за період з 13.11.2014р. по 21.08.2015р.

Щодо стягнення з відповідача 6531,00грн. вартості кондиціонера слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.779 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

З матеріалів справи вбачається, що згідно від 01.07.2014р. відповідачем був повернутий позивачу кондиціонер за інв.№246 вартістю 6531,00грн.

Позивач вважає, що відповідач повинен відшкодувати вартість кондиціонеру у сумі 6531,00грн.

Однак позивачем до матеріалів справи не надано доказів вартості кондиціонеру та не надано розрахунку щодо його вартості станом на 01.07.2014р. з урахуванням терміну його використання відповідачем.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості кондиціонеру у сумі 6531,00грн. не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Суворовського сільського споживчого товариства до відповідача ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 22930,46грн., підлягають частковому задоволенню у сумі 16396,32грн. у тому числі 4093,50грн. заборгованості з орендної плати, 10774,65грн. заборгованості за спожиту електроенергію, 1528,17грн. пені.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача та відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 (68742, Одеська область, Болградський район, с. Криничне, вул. Болгарська, 3, ІПН НОМЕР_1) на користь Суворовського сільського споживчого товариства (68742, Одеська область, Болградський район, с. Криничне, вул. Поштова, 2, код ЄДРПОУ 01761238) 4093/чотири тисячі дев'яносто три/грн. 50коп. заборгованості з орендної плати, 10774/десять тисяч сімсот сімдесят чотири/грн. 65коп. заборгованості за спожиту електроенергію, 1528одна тисяча п'ятсот двадцять вісім/грн. 17коп. пені, 245/двісті сорок п'ять/грн. 94коп. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 29.12.2015р.

Суддя Л.В. Степанова