Рішення

від 22.12.2015 по справі 927/1403/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

"22" грудня 2015 р. Справа № 927/1403/15

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Софмарк» , код ЄДРПОУ 38881227, пр-т Перемоги, 39, офіс 15, м. Чернігів, 14017

Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1,

код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1, 16600

Предмет спору: про стягнення 27536,00 грн

Суддя В.В. Шморгун

РЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_2 - представник, довіреність б/н від 12.11.2015,

ОСОБА_3 - директор;

від відповідача: ОСОБА_4 - адвокат, посвідчення №444 від 15.05.2009, договір про надання правової допомоги №11/15/2 від 26.11.2015.

У судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення .

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Софмарк» подано позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 10873,00 грн заборгованості за неналежне виконання умов договору оренди №25-ОР від 19.12.2013.

В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві позивач посилається на те, що у порушення умов укладеного між сторонами Договору оренди № 25-оОР від 19.12.2015 відповідачем не виконані належним чином зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за передані у тимчасове користування автомати для приготування кави та гарячих напоїв.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 18.11.2015 було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 26.11.2015.

Ухвалами господарського суду Чернігівської області від 26.11.2015 та 10.12.2015 розгляд справи відкладався на 10.12.2015 та 22.12.2015, відповідно.

У судове засідання 22.12.2015 з'явилися уповноважені представники сторін.

Від представників сторін клопотання про фіксацію судового засідання технічними засобами не надходило.

24 листопада 2015 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог разом з додатками, відповідно до якої позивач збільшив позовні вимоги на 16663,00 грн та просить стягнути з відповідача 27536,00 грн за неналежне виконання договору оренди №25-ОР від 19.12.2013.

Суд проводить розгляд справи з урахуванням поданої заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 22.12.2015 позивачем подано письмові пояснення по справі з додатками. Так, до письмових пояснень було додано лист ТОВ «Фудцентр» щодо встановлення правового режиму майна (кавових апаратів), які були передані в оренду відповідачу. Також до письмових пояснень позивачем було додано витребувані судом копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг), а також копію паспорта ОСОБА_1, договору суборенди №6 від 01.01.2007, укладеного між відповідачем та ТОВ «Фуд Центр Чернігів» та додатки до цього договору (у тому числі, як докази належності та відповідності підпису ОСОБА_1В.).

Представником відповідача подано клопотання про залучення до матеріалів справи примірнику договору оренди №25-ОР від 19.12.2013 та додатків до нього. Зокрема, додаток №6 до спірного договору, відповідно до якого в оренду відповідачу було передано лише три кавових автомата Sagoma.

Усі вищевказані документи судом прийнято, залучено до матеріалів справи.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, письмових та усних поясненнях.

Позивач у своїх поясненнях зазначає, що загальна вартість наданих позивачем орендних послуг за Договором № 25-ОР від 19.12.2013 становить 44199,00 грн, відповідач частково погасив заборгованість, сплативши позивачу 16663,00 грн, таким чином, сума заборгованості становить 27536,00 грн.

У своїх поясненнях представник позивача зазначає, що кавові апарати відповідачем поверталися позивачу у робочому стані з причин нерентабельності їх використання. На початку листопада 2014 року відповідачем було повернуто позивачу два кавові апарати, час повернення інших двох апаратів представник позивача зазначити не може, але це відбулось у період з серпня по жовтень 2015 року. Три кавові апарати на даний час знаходяться у користуванні відповідача.

Як стверджує представник позивача, договір, акти про передачу і повернення кавових автоматів та деякі акти виконаних робіт підписувалися особисто відповідачем. Щодо причин неідентичності підпису у цих документах зазначає, що ОСОБА_1 у різних документах по різному підписувався.

Як пояснює представник позивача, усі спірні кавові апарати використовуються відповідачем безперервно близько 8 років, оскільки власником цих апаратів є ТОВ «Фуд Центр» м. Суми, у якого позивач їх і орендує. До 2013 року ТОВ «Фуд Центр» м. Суми здавало в оренду ці апарати ТОВ «Фуд Центр Чернігів» , яке у свою чергу з 2007 року здавало апарати в оренду ФОП ОСОБА_1, так само як і на теперішній час їх здає позивач. При укладені спірних договору та акту передачі кавових апаратів ці апарати ніяк не переміщувались, а фактично знаходились вже у відповідача і тому їх передачу було оформлено лише документально. Таким чином, відповідач не міг не знати про технічний стан цих апаратів.

З боку відповідача жодних претензій щодо технічного стану обладнання (кавових апаратів) не було.

Також представником позивача зазначено, що підтвердити період повернення кавових автоматів за підписаними сторонами актами прийому-передачі обладнання в оренду можливо на підставі підписаних директором відповідача актів здачі-приймання робіт (надання послуг).

Зокрема, представником позивача зазначено, що акти здачі-приймання (надання послуг) за спірним договором відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Щодо акту прийому-передачі обладнання (кавових автоматів) який було подано представником відповідача у даному судовому засіданні, представник позивача зазначив, що йому не відомо обставини складення такого акту та допущено можливість складання такого акту після повернення чотирьох апаратів або взагалі надання ОСОБА_1 чистого бланку акту прийому-передачі обладнання.

Окрім того, представник позивача зазначив, що поставку інгредієнтів для приготування кави та гарячих напоїв відповідно за додатками до спірного договору здійснювали інші суб'єкти підприємницької діяльності.

Також представник позивача зазначив, що при сплаті орендної плати за обладнання (кавові автомати) відповідачем вказувалося виключно призначення платежу «за аренду, ОСОБА_1» . Жодних посилань на оплату інгредієнтів для приготування кави та гарячих напоїв не має, а відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» предмет господарської операції зазначається у призначенні платежу.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов та усних поясненнях.

Зокрема, у відзиві на позов відповідачем зазначено, що під час підписання Договору між сторонами був підписаний акт прийому-передачі обладнання в оренду (Додаток № 6 до Договору). У цьому акті відображені найменування (модель) автоматів, їх заводські номери, а також адреси їх розміщення. Акт був підписаний відповідачем без перевірки технічного стану та роботоздатності автоматів. При подальшій перевірці стану автоматів у присутності позивача було встановлено, що чотири кавові апарати перебувають у неробочому стані, у зв'язку з чим 19.12.2015 були складені акти прийому-передачі, згідно яких відповідач повернув позивачу несправні кавові апарати. Таким чином, відповідачем на підставі Договору у строкове платне користування 19.12.2013 фактично було одержано від позивача лише три кавові апарати.

Також, представник відповідача вважає, що надані позивачем акти здачі-приймання виконаних робіт є неналежними доказами, оскільки ці акти підписувалися не безпосередньо відповідачем, а кимось з його працівників, які інколи використовували печатку відповідача, а правильність відображення господарської діяльності у цих актах не перевіряли, відповідною достатньою інформацією не володіли і необхідного обсягу повноважень не мали, довіряючи відповідачу. До того ж, складання даних актів не передбачено умовами Договору та чинним законодавством.

Представник відповідача зазначив про неправомірність посилань позивача на накази № 2-цп/ор від 31.03.2014 і № 3-цп/ор від 31.12.2014 про встановлення ціни при здаванні в оренду кавових апаратів іншим суб'єктам підприємницької діяльності, оскільки вони є внутрішніми розпорядчими документами позивача і на спірні правовідносини їх дія не поширюється, умов договору вони не змінюють, оскільки не відповідають формі та способу внесення змін до Договору.

Представник відповідача у своєму відзиві звертає у вагу на те, що позивач при подачі позову помилково сплатив 1378,00 грн замість встановленого законом судового збору у розмірі 1218 грн, який і підлягає стягненню з відповідача. Надлишково сплачена позивачем сума судового збору, на думку відповідача, стягненню з нього не підлягає, як така, що сплачена безпідставно.

Зокрема, представником відповідача зазначено, що сторонами було складено два акта прийому-передачі в оренду обладнання (додаток №6 до спірного договору): у одному було зазначено сім кавових автоматів, а у другому - три, оскільки чотири кавових автомати було вилучено у зв'язку з незадовільним технічним станом обладнання, на підставі чого і було складено два акта прийому-передачі (повернення) обладнання про повернення двох кавових автомати у кожному. Обидва ці акта прийому-передачі (повернення) обладнання залишились у позивача. Така ситуація склалась тому, що при підписанні спірного договору з додатками у позивача було лише по два примірника бланків акту приймання-передачі і акту повернення, а тому у різних примірниках і зазначена різна інформація. Так, спочатку був складений один примірник акту прийому-передачі обладнання в оренду на сім кавових апаратів, який залишився у позивача, потім був складений акт на повернення двох кавових апаратів, потім акт на повернення ще двох кавових апаратів, і в кінці було складено акт прийому-передачі обладнання в оренду на три кавових апарата, який і залишився у відповідача.

Представник позивача це категорично заперечував.

Також представником відповідача було зазначено, що до сум зазначених у актах здачі-приймання (надання послуг) у тому числі включена часткова вартість замовлених інгредієнтів для приготування кави та гарячих напоїв, які фактично оплачувались готівкою у момент отримання цих інгредієнтів. Усі акти здачі-приймання (надання послуг) підписувалися працівниками відповідача, ОСОБА_1 інколи особисто підписував такі акти, періодично контролював відповідність таких актів та був ознайомлений з ними, однак підставу виставлення цих актів не перевіряв. Докази на підтвердження включення вартості інгредієнтів до загальної суми, зазначеної у актах здачі-приймання (надання послуг), у відповідача відсутні, оскільки належний бухгалтерський облік ОСОБА_1 не ведеться.

Також представником відповідача зазначено, що акти взаєморозрахунків від 04.03.2015 та 29.07.2015 підписані особисто ОСОБА_1

Сторонами було повідомлено суду, що позивачем та відповідачем заповнювалися примірники договорів власноруч, кожен свій примірник.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши надані представниками сторін докази та оглянувши у судовому засіданні їх оригінали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановив суд, 19 грудня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Софмарк» (позивач по справі, Орендодавець за договором) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач у справі, Орендар за договором) був укладений договір оренди №25-ОР щодо передачі у тимчасове користування автоматів для приготування кави та гарячих напоїв і супутнього додаткового устаткування (далі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору Орендодавець зобов'язується надати Орендарю за плату у тимчасове користування Автомати, які належать ТОВ Нестле Україна , для приготування кави та гарячих напоїв (далі - Автомати), що мають використовувати винятково продукцію, вироблену компанією Nestle , у кількості і комплектації, що поставляються Орендарем, і супутнє додаткове устаткування, які визначено в Акті прийому - передачі обладнання в оренду (Додаток № 6 ), що є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору розмір орендної плати за користування Автоматами та опціями встановлений у Додатку № 3 до даного Договору.

Згідно п. 2.2 Договору внесення орендних платежів здійснюється Орендарем, незалежно від результатів господарської діяльності, щомісяця шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Орендаря до 10 (десятого) числа кожного місяця за поточний місяць. Обов'язок внесення Орендарем орендних платежів наступає з дати підписання Акту прийому-передачі орендованого майна.

За умовами п. 2.3 Договору невиставлення рахунку Орендодавцем не є підставою для несплати орендної плати Орендарем у розмірах та у строки передбачені п. 2.2 цього Договору.

Відповідно до п. 9.2. Договору оплата повинна бути зроблена попередньо, відповідно до виставленого рахунку-фактури.

Даний Договір діє до « 31» грудня 2014 року й набуває чинності з моменту його підписання сторонами. У випадку, якщо Орендар продовжує користуватися Автоматами та опціями після закінчення терміну дії даного Договору при відсутності заперечень з боку Орендодавця, даний Договір автоматично продовжує діяти кожний наступний рік, якщо жодна з сторін не буде вимагати розірвання Договору шляхом направлення письмового повідомлення за 10 календарних днів до дати припинення його дії (п. 10.4).

Окрім того, сторонами унормовано у п. 10.5 Договору, що всі зміни і доповнення до даного договору дійсні лише у тому випадку, якщо вони зроблені у письмовій формі й підписані обома Сторонами.

Згідно з додатком №3 до Договору, зокрема, орендна плата за торгівельні автомати на місяць становить Sagoma H/7 - 450,00 грн з ПДВ, MINI - 45,00 грн з ПДВ.

Відповідно до акту прийому-передачі обладнання в оренду (додатку №6 до Договору) позивачем передано, а відповідачем прийнято кавові автомати: Sagoma, заводський номер 05260020, за адресою м. Ніжин, вул. Леніна, 1, ТЦ «Гермес» ; Sagoma, заводський номер 05480015, за адресою м. Ніжин, вул. Батюка, 1, готель «Ніжин» ; Sagoma, заводський номер 05260022, за адресою м. Ніжин, вул. Московська, 15, «комун. ринок» ; Sagoma, заводський номер 06200040, за адресою м. Ніжин, вул. Московська, 15, «комун. ринок» ; Sagoma, заводський номер 007210230, за адресою м. Ніжин, вул. Московська, 15, «комун. ринок» ; Sagoma, заводський номер 05260040, за адресою пос. Григоро-Іванівка, вул. Колхозна, «АЗС» ; mini Silver, заводський номер 05491556, за адресою м. Ніжин, вул. Шевченка, буд. 75, кіоск «Табак» .

У даному акті зазначено, що автомати передані у робочому стані для використання, Орендар зауважень не має, обладнання в оренду було прийнято, зауважень щодо технічного стану такого обладнання заявлено не було, що підтверджується підписами позивача та відповідача та скріплено печатками.

Правовий режим переданого в оренду майна підтверджується листом ТОВ «Фуд Центр» №44 від 03.12.2015, відповідно до якого обладнання передане в оренду відповідачу за Договором, знаходиться в суборенді у позивача відповідно до договору суборенди №74-13 від 23.10.2013, який укладено між ТОВ «Фуд Центр» та ТОВ «Софмарк» .

Відповідно до акта прийому-передачі обладнання в оренду (додаток №6 до Договору) відповідачем було повернуто, а позивачем прийнято кавові автомати Sagoma, заводський номер 05260022, який знаходився за адресою м. Ніжин, вул. Московська, 15, «комун. ринок» та Sagoma, заводський номер 06200040, який знаходився за адресою м. Ніжин, вул. Московська, 15, «комун. ринок» .

У даному акті зазначено, що автомати передані у робочому стані для використання, суборендар зауважень не має, зауважень щодо технічного стану такого обладнання заявлено не було, що підтверджується підписами позивача та відповідача та скріплено печатками. Дату підписання цього акту не зазначено.

Відповідно до акта прийому-передачі обладнання в оренду (додаток №6 до Договору) відповідачем було повернуто, а позивачем прийнято кавові автомати Sagoma, заводський номер 05260040, який знаходився за адресою пос. Григоро-Іванівка, вул. Колхозна, «АЗС» та mini Silver, заводський номер 05491556, який знаходився за адресою м. Ніжин, вул. Шевченка, буд. 75, кіоск «Табак» .

У даному акті зазначено, що автомати передані у робочому стані для використання, суборендар зауважень не має, зауважень щодо технічного стану такого обладнання заявлено не було, що підтверджується підписами позивача та відповідача та скріплено печатками. Дату підписання цього акту не зазначено.

Відповідно до акту прийому-передачі обладнання в оренду (додаток №6 до Договору) позивачем передано, а відповідачем прийнято кавові автомати: Sagoma, заводський номер 05260020, за адресою м. Ніжин, вул. Леніна, 1, ТЦ «Гермес» ; Sagoma, заводський номер 05480015, за адресою м. Ніжин, вул. Батюка, 1, готель «Ніжин» ; Sagoma, заводський номер 007210230, за адресою м. Ніжин, вул. Московська, 15, «комун. ринок» .

У даному акті зазначено, що автомати передані у робочому стані для використання, Орендар зауважень не має, зауважень щодо технічного стану такого обладнання заявлено не було, що підтверджується підписами позивача та відповідача та скріплено печатками. Дату підписання цього акту не зазначено.

Наказом №1-цп/ор від 23.10.2013 «Про встановлення звичайної ціни при здаванні в оренду кавових апаратів іншим суб'єктам підприємницької діяльності з 01.11.2013» позивачем встановлено, зокрема, «звичайну ціну» для кавових апаратів Sagoma RUK H/7 - 450,00 грн, Mini Silver - 45,00 грн. Загальний розмір орендної плати за сім кавових апаратів становить 2745,00 грн. Наказом №2-цп/ор від 31.03.2014 «Про встановлення звичайної ціни при здаванні в оренду кавових апаратів іншим суб'єктам підприємницької діяльності з 01.04.2014» позивачем встановлено, зокрема, «звичайну ціну» для кавових апаратів Sagoma RUK H/7 - 450,00 грн, Mini Silver - 54,00 грн. На підставі цього наказу орендна плата позивачем визначалась у розмірі 2754,00 грн. Наказом №3-цп/ор від 31.12.2014 «Про встановлення звичайної ціни при здаванні в оренду кавових апаратів іншим суб'єктам підприємницької діяльності з 01.04.2013» позивачем встановлено, зокрема, «звичайну ціну» для кавових апаратів Sagoma RUK H/7 - 450,00 грн, Mini Silver - 54,00 грн. Розмір орендної плати за спірні кавові апарати не змінювався.

З листопада 2014 року щомісячна орендна плата була зменшена і становила 1854,00 грн.

За період взаємовідносин сторонами було складено та підписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000013 від 23.01.2014 на суму 2745,00 грн, №ОУ-0000091 від 21.02.2014 на суму 2745,00 грн, №ОУ-0000171 від 24.03.2014 на суму 2745,00 грн, №ОУ-0000254 від 23.04.2014 на суму 2754,00 грн, №ОУ-0000335 від 22.05.2014 на суму 2754,00 грн, №ОУ-0000419 від 24.06.2015 на суму 2754,00 грн, №ОУ-0000505 від 28.07.2015 на суму 2754,00 грн, №ОУ-0000588 від 25.08.2014 на суму 2754,00 грн, №ОУ-0000666 від 25.09.2014 на суму 2754,00 грн, №ОУ-0000738 від 27.10.2014 на суму 2754,00 грн, №ОУ-0000809 від 24.11.2014 на суму 1854,00 грн, №ОУ-0000879 від 24.12.2014 на суму 1854,00 грн, №ОУ-0000012 від 23.01.2015 на суму 1854,00 грн, №ОУ-0000088 від 24.02.2015 на суму 1854,00 грн, №ОУ-0000171 від 25.03.2015 на суму 1854,00 грн, №ОУ-0000248 від 24.04.2015 на суму 1854,00 грн, №ОУ-0000322 від 26.05.2015 на суму 1854,00 грн №ОУ-0000397 від 25.06.2015 на суму 1854,00 грн, №ОУ-0000472 від 27.07.2015 на суму 1854,00 грн, всього на загальну суму 44199,00 грн.

Послуги з оренди обладнання (кавових апаратів) відповідачем було оплачено частково у розмірі 16663,00 грн. Докази проведених відповідачем оплат підтверджуються наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

У матеріалах справи наявні акти звірки взаєморозрахунків від 04.03.2015 та 29.07.2015, відповідно до яких кінцева заборгованість відповідача перед позивачем становить 27536,00 грн. Дані акти підписані директором позивача та особисто ОСОБА_1, що підтверджується представниками позивача та відповідача.

Матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 27392,00 грн.

Спірними питанням у відносинах сторін є дата та підстава складення актів повернення обладнання (кавових апаратів), оскільки таку дату у цих актах не зазначено, та чи є належними доказами у спірних відносинах складені акти здачі-приймання робіт (надання послуг).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинами, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України).

Статтею 762 Цивільного кодексу України унормовано, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України:

«Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.»

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, зокрема. що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення „Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» із змінами та доповненнями, затвердженого Наказом Міністерством фінансів України №88 від 24.05.1995, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що містять відомості про господарську операцію, фіксують та підтверджують її здійснення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

За приписами ч. 1 ст. 7 Цивільного кодексу України цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин.

Крім того, принцип дозвільної спрямованості цивільно-правового регулювання випливає із загального принципу приватного права: "дозволено все, що не заборонено законом".

Тому сама лише відсутність у правових нормах, що регулюють орендні відносини, зокрема, приписів щодо обов'язковості або можливості складання актів здачі-приймання робіт (надання послуг) не тягне за собою заборони на вчинення таких дій.

Підписання спірних актів свідчить, що такі дії сторін мали узгоджений та добровільний характер.

Зважаючи на вищевикладене суд погоджується з позицією позивача, що акти здачі-прийому робіт (надання послуг), які за своєю правовою природою є первинними документами, є належним доказом, що підтверджують взаємовідносини, які мали місце між сторонами, а, відтак, і не приймає відповідні заперечення відповідача.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з ст. 32-34 та 36 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Так, суд не приймає доводи відповідача щодо невідповідності технічного стану чотирьох переданих в оренду кавових апаратів, а саме кавових апаратів Sagoma, заводські номери 05260022, 05260040, 06200040, та кавового апарату Mini, заводський номер 05491556, з огляду на наступне.

Жодних належних доказів щодо звернень про невідповідність технічного стану таких апаратів з боку відповідача як на момент прийняття такого обладнання, так і за увесь період його використання, відповідачем суду не надано. Окрім того, відповідно до наявного в матеріалах справи договору суборенди ФС №6 від 01.01.2007, укладеного між ТОВ «Фуд Центр Чернігів» та ФОП ОСОБА_1, ці кавові апарати знаходились у використанні відповідача на підставі вищевказаного договору до укладення Договору з позивачем, і жодних заперечень щодо технічного стану цього обладнання відповідачем заявлено не було, на момент передачі в оренду ці кавові апарати фактично знаходилися у відповідача, а отже, відповідач не міг не знати про невідповідність технічного стану цих кавових апаратів. Натомість, у актах про повернення обладнання зазначено, що автомати передані у робочому стані для використання. При цьому, будь-яких доказів підписання спірних актів повернення майна саме у день укладення спірного Договору 19.12.2013 відповідачем суду не надано.

Суд не приймає також поданий відповідачем акт прийому-передачі обладнання в оренду (додаток №6 до Договору), як належний доказ передачі в оренду лише трьох кавових апаратів, оскільки будь-яких доказів підписання цього акту саме у день укладення спірного Договору 19.12.2013 відповідачем суду не надано, а складання такого акту хоча і мало місце, але й прямо не свідчить про його складення саме 19.12.2013.

При цьому, дії з боку відповідача, як то підписання актів здачі-приймання робіт (надання послуг) і звірки взаєморозрахунків та проведення оплат за Договором свідчать про наявність взаємовідносин з розрахунку оренди саме семи (потім п'яти) кавових апаратів відповідно до акту прийому-передачі обладнання в оренду, на який посилається позивач.

Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Пунктом 3.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013, визначено, зокрема, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Зважаючи на той факт, що відповідач особисто підписував частину спірних актів, особисто також підписував акти звірки взаєморозрахунків, чим, як визнає сам відповідач, контролював загальний розмір фінансових зобов'язань, розміри орендної плати мали систематичний характер, і незважаючи на можливість підписання актів здачі-приймання робіт (надання послуг) неповноважними особами відповідача, суд вважає, що відповідач усвідомлював як факт складення таких актів здачі-приймання робіт (надання послуг) так і фінансові зобов'язання, які виникали на підставі цих актів.

Також суд не приймає твердження представника відповідача щодо включення до вартості наданих послуг за спірними актами не лише орендної плати за Договором, але й вартості інгредієнтів для приготування кави та гарячих напоїв, оскільки жодних належних та допустимих доказів як щодо дійсності такого включення так і взагалі щодо будь-яких взаємовідносин між сторонами у наданні будь-яких інших послуг чи товарів, відповідачем суду надано не було.

Окрім того, пояснення відповідача щодо неможливості надання доказів щодо включення вартості інгредієнтів до вартості наданих послуг за спірними актами внаслідок неведення відповідачем бухгалтерського обліку судом відхиляються, оскільки неведення такого обліку не є підставою звільнення відповідача від обов'язку доведення обставин, на які він посилається.

У ст. 632 Цивільного кодексу України визначено, зокрема, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 654 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Беручи до уваги вищенаведені норми та зважаючи на п. 10.5 Договору суд погоджується з позицією відповідача щодо неправомірністі посилань позивача на накази № 2-цп/ор від 31.03.2014 та № 3-цп/ор від 31.12.2014 про встановлення ціни при здаванні в оренду кавових апаратів іншим суб'єктам підприємницької діяльності, оскільки вони є внутрішніми розпорядчими документами позивача і на спірні правовідносини їх дія не поширюється, умов договору вони не змінюють, оскільки не відповідають формі та способу внесення змін до Договору.

З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно збільшено вартість орендної плати за використання кавового апарату mini Silver, заводський номер 05491556, з 45,00 грн до 54,00 грн відповідно до наказів позивача №2цп/ор від 31.03.2014 та №3цп/ор від 31.12.2014, а тому у задоволенні вимоги позивача про стягнення 144,00 грн слід відмовити.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягаю задоволенню частково.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 22, 32-35, 43, 49, 58, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (16600, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Софмарк» (14017, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 39, офіс 15, код ЄДРПОУ 38881227) суму боргу у розмірі 27392,00 грн та 1218,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.12.2015.

Суддя В.В. Шморгун