Рішення

від 24.12.2015 по справі 927/1341/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

24 грудня 2015 року справа № 927/1341/15

позивач: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації

"Чернігівгаз", вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14000

відповідач: Відділ освіти Новгород-Сіверської районної державної адміністрації

вул. Майстренка, 6, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1). Новгород-Сіверська районна рада

вул. Майстренка, 6, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000

2). Новгород-Сіверська міська рада

вул. Карла Маркса, 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000

3). Відділ освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області

вул. Карла Маркса, 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000

4). Управління Державної казначейської служби України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області

вул. Свободи, 12, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000

предмет спору: про стягнення 256294,14 грн

Суддя Лавриненко Л.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 31 від 20.10.2014 представник;

від відповідача: ОСОБА_2, начальник відділу, виписка з Єдиного державного реєстру №978860 від 05.11.2015; ОСОБА_3, довіреність №01-06/1003 від 02.11.2015, перший заступник голови Новгород-Сіверської районної державної адміністрації;

від третьої особи-1: ОСОБА_4, довіреність №05-21/410 від 16.11.2015, представник;

від третьої особи-2: ОСОБА_5, доручення від 16.11.2015 представник;

від третьої особи-3: не з"явився;

від третьої особи-4: не з"явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем - Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" подано позов про стягнення з відповідача - Відділу освіти Новгород-Сіверської районної державної адміністрації 152632,87 грн боргу; 41010,19 грн пені; 58820,77 грн втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів; 3830,31 грн 3% річних, за неналежне виконання умов типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-10-НС від 18.04.2014 з додатками, додаткової угоди №6 від 01.12.2014.

В судовому засіданні 03.11.2015 суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача виклав позовні вимоги.

Представник відповідача стосовно позовних вимог заперечував. У поданому відзиві на позов вказує на те, що до утворення кредиторської заборгованості призвело постійне обмеження державного бюджету в бюджетних призначеннях та асигнуваннях на утримання установ, що фінансуються з районного бюджету, а кошти на оплату заборгованості за газ у бюджеті були відсутні. Також відповідач зазначає, що відповідно до рішення Новгород-Сіверської міської ради від 22.07.2014 "Про надання згоди на прийняття нерухомого майна у комунальну власність територіальної громади міста", міська рада надала згоду на прийняття об"єктів спільної власності громад сіл, міста Новгород-Сіверського району в комунальну власність територіальної громади міста. Рішенням Новгород-Сіверської районної ради Чернігівської області від 17.09.2014 "Про безоплатну передачу у комунальну власність територіальної громади міста Новгород-Сіверський загальноосвітніх навчальних закладів" були передані в комунальну власність громади міста заклади освіти, зокрема в м. Новгород-Сіверський: гімназія №1 (об"єкт №1), ФОК (об"єкт №2), ОСОБА_6 ступенів №2 (об"єкт №3). Починаючи з 01.01.2015 передані об"єкти перебувають на балансі відділу освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради. До 31.12.2014 вказані об"єкти фінансувалися з районного бюджету. Фінансування цих закладів з 01.01.2015 здійснюється з бюджету міста Новгород-Сіверський. У районному бюджеті на 2015 рік не передбачені видатки на утримання цих установ. Оскільки шляхом реорганізації відбулася передача установ, як цілісних майнових комплексів, від одного власника до іншого, починаючи з 01.01.2015, то звіт "Про заборгованість за бюджетними коштами" відповідачем подавався до казначейства без врахування кредиторської заборгованості по переданих закладах освіти, тому законних підстав для фінансування видатків на утримання цих установ, в тому числі на обслуговування боргу, у 2015 не було. Вказану заборгованість зобов"язаний був прийняти та відобразити у своєму звіті відділ освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради. На підставі даних річного звіту за 2014 рік, Новгород-Сіверською міською радою було прийнято рішення сесії від 06.02.2015 "Про передачу дебіторської, кредиторської заборгованості та коштів на спеціальних рахунках" згідно з яким, відповідачем передано Новгород-Сіверській міській раді кредиторську заборгованість у сумі 221072,95 грн, зокрема перед позивачем - 152619,59 грн та залишок коштів на спеціальному рахунку 23080,34 грн. Таким чином, відповідач не може виконати свої зобов"язання перед позивачем в повному обсязі, що приводить до односторонньої відмови від виконання таких зобов"язань в силу ст. 85,119 Бюджетного кодексу України, п.3 ст.7 Закону України "Про передачу об"єктів права державної та комунальної власності", ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування". За таких обставин відповідач просить суд залучити до участі у справі в якості співвідповідача Відділ освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради та в якості третьої особи Новгород-Сіверську районну раду Чернігівської області. Щодо нарахування суми інфляційних втрат відповідач заперечує посилаючись на непередбаченість їх нарахування умовами договору. Стосовно нарахування пені також заперечує з посиланням на п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, оскільки на день подання позову термін у шість місяців з дня, коли зобов"язання мало бути виконане, минув 01.07.2015.

Ухвалою суду від 03.11.2015 було задоволено клопотання відповідача та відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1). Новгород-Сіверську районну раду Чернігівської області; 2). Новгород-Сіверську міську раду; 3). відділ освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради, та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Відділ освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради.

В поданому письмовому клопотанні про приєднання до матеріалів справи доказів в рахунок обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив про те, які заходи ним вживались для вирішення питання передачі кредиторської та дебіторської заборгованості, а також вказав на те, що згідно з відповіддю Департаменту фінансів Чернігівської ОДА №07-19/841 від 06.04.2015, кредиторська заборгованість є складовою частиною пасиву балансу бюджетної установи, тому передача об"єктів комунальної власності передбачає не лише передачу основних засобів та грошових залишків (активів), а й зобов"язання закладів перед кредиторами (пасиви).

Представник третьої особи-1 на стороні відповідача в поданих 17.11.2015 письмових поясненнях зазначає, що до 31.12.2014 спірні заклади фінансувалися з районного бюджету, з 01.01.2015 їх фінансування з районного бюджету припинено, оскільки вони перебувають у комунальній власності територіальної громади міста. За клопотанням районної державної адміністрації до порядку денного сесії районної ради 06.02.2015 було включено питання про передачу дебіторської, кредиторської заборгованості та коштів на спеціальних рахунках та прийнято відповідне рішення про передачу Відділом освіти Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Новгород-Сіверській міській раді кредиторської заборгованості у сумі 221072,95 грн, залишок коштів на спеціальних рахунках у сумі 23080,34 грн. Проте, Новгород-Сіверська міська рада акти прийому-передачі не підписала. Таким чином, зазначена заборгованість повинна бути погашена за рахунок коштів міського бюджету.

Третя особа-2 на стороні відповідача в поданих письмових поясненнях вказує на те, що видатки, пов"язані з утриманням об"єктів соціальної інфраструктури, відшкодовуються з відповідних місцевих бюджетів починаючи з бюджетного періоду, що настає за роком передачі їх у комунальну власність, відповідно до законодавства. Рішення районної ради про передачу кредиторської заборгованості міській раді прийнято 06.02.2015, тому не було враховано при формуванні проекту міського бюджету на 2015 рік і видатки на погашення даної заборгованості в міському бюджеті не передбачалися. Міською радою здійснено висновок, що в разі прийняття за актами приймання-передачі кредиторської заборгованості (рішення районної ради від 06.02.2015) минулого 2014 року боргу іншої бюджетної установи, яка фінансується з іншого бюджету та подальше її внесення до складання, розгляду, затвердження та виконання кошторисів бюджетних установ міської ради на 2015 бюджетний рік однозначно є порушенням вимог Бюджетного кодексу України. В судовому засіданні 17.11.2015 представник третьої особи-2 підтвердив суду, що комісія про передачу майна у комунальну власність громади міста створювалась.

Третя особа-3 на стороні відповідача в письмових поясненнях погоджується з позицією третьої особи-2, викладеною в письмових поясненнях та зазначає, що Новгород-Сіверська районна державна адміністрація свідомо уникає правового обґрунтування умов та підстав виникнення кредиторської заборгованості за підсумками бюджетного періоду 2014 року. Крім того, третя особа-3 вказує, що відповідач своїм відзивом на позов не заперечував існуючу заборгованість перед позивачем, проте не наводить жодного суттєвого доказу щодо відсутності своєї вини у порушенні умов спірного договору.

Відповідач в поданому 01.12.2015 письмовому клопотанні про приєднання до матеріалів справи доказів в рахунок обґрунтування заперечень проти позову наголошує, що він як користувач майна, діяв у рамках своїх повноважень та існуючого законодавства, натомість Новгород-Сіверська міська рада не прийняла майно в обсягах передбачених ст.7 Закону України "Про передачу об"єктів права державної та комунальної власності". Дії Новгород-Сіверської міської ради розцінюються як ігнорування вимог законодавства та вибірковість у його застосуванні, небажання брати на себе зобов"язання по сплаті боргів, при тому, що дебіторська заборгованість та залишки живих коштів на рахунку приймаються без заперечень, з огляду аналогічних рішень районної та міської ради у справі №927/1340/15.

Третя особа-2 на стороні відповідача в поданих 01.12.2015 письмових поясненнях зазначає, що Новгород-Сіверська міська рада не зверталась з позовом про скасування рішень Новгород-Сіверської районної ради за 2014 рік. Нормативні акти Новгород-Сіверської районної ради не містять правових підстав до їх виконання Новгород-Сіверською міською радою відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". В судовому засіданні представник третьої особи-2 на стороні відповідача підтвердив суду, що згідно рішення районної ради передавався, та відповідно, згідно рішення міської ради, приймався цілісний майновий комплекс.

В додаткових поясненнях третьої особи-1, поданих в судове засідання 17.12.2015, зазначається про те, що документи, які підтверджують реєстрацію права власності за територіальною громадою Новгород-Сіверського району на нерухоме майно спірних закладів освіти відсутні, свідоцтва на права власності не виготовлялись у зв"язку з обмеженим фінансуванням. Майно спірних цілісних майнових комплексів прийнято до комунальної власності району згідно з рішенням районної ради від 26.06.2002 та рішенням виконавчого комітету Новгород-Сіверської районної ради народних депутатів від 14.01.1992 №17. На підставі даних інвентаризації щороку рішенням районної ради затверджується перелік нерухомого майна спільної власності, зокрема і спірних навчальних закладів.

Представник третьої особи-2 в додаткових письмових поясненнях повідомив, що в березні 2015 прокуратурою Новгород-Сіверського району Чернігівської області проводилась перевірка причин не прийняття Новгород-Сіверською міською радою кредиторської заборгованості за результатами бюджетного 2014 року. За наслідками перевірки порушень встановлено не було, акти прокурорського реагування не вносились.

Від третьої особи-3 надійшла довідка №01-06/№954 в якій зазначено, що спірні навчальні заклади рахуються та обліковуються по Відділу освіти молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради, який є структурним підрозділом Новгород-Сіверської міської ради.

Ухвалою суду від 17.12.2015 було відхилено клопотання відповідача про заміну первісного відповідача належним відповідачем. Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області. За заявою позивача продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

Треті особи-3,4, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області та Управління Державної казначейської служби України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №01495985 від 17.12.2015 (третій особі-3) та №01496140 від 17.12.2015 (третій особі-4), але повноважних представників в судове засідання 24.12.2015 не направили.

Присутні в судовому засіданні 24.12.2015 представники сторін та третіх осіб-1,2 надали письмові клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які задоволено судом.

В поданих письмових поясненнях третя особа-4, виклала клопотання про розгляд даної справи без участі повноважного представника.

Представники сторін та третіх осіб-1,2 щодо поданого клопотання третьої особи-4 не заперечували.

Суд задовольнив клопотання третьої особи-4 на стороні відповідача про розгляд справи без участі його повноважного представника, оскільки участь у судовому засіданні є процесуальним правом сторони.

Представниками позивача та відповідача в судовому засіданні 24.12.2015 були подані письмові клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, які задоволено судом.

До початку судового засідання від третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області, надійшли письмові пояснення №01-21/836 в яких третя особа-4 вказує на те, що станом на 01.01.2015 в Управлінні рахувалась кредиторська заборгованість за відповідачем по КФК 070201 Загальноосвітні школи, спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії, колегіуми та КФК 130107 Утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл , КЕКВ 2274 Оплата природного газу відповідно в сумі 227121,39 грн та 35666,26 грн. 21.01.2015 відповідачем було надано реєстр бюджетних зобов язань та реєстр бюджетних фінансових зобов язань щодо перереєстрації кредиторської заборгованості за 2014 по КФК 070201 Загальноосвітні школи, спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії, колегіуми , КЕКВ 2274 Оплата природного газу в сумі 110162,36 грн, що підтверджує відмову щодо взяття на облік кредиторської заборгованості в сумі 116959,03 грн без надання пояснень. По КФК 130107 Утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл , КЕКВ 2274 Оплата природного газу в сумі 35666,26 грн реєстрів зобов язань для перереєстрації кредиторської заборгованості розпорядником коштів не надавалось, оскільки дана кредиторська заборгованість минулого року була передана у комунальну власність територіальної громади міста, проте акт прийому-передачі підписаний обома сторонами відсутній. Також третя особа-4 зазначає, що нею були прийняті звіти ф.7м Звіт про заборгованість за бюджетними коштами , надані відповідачем та підписані керівником та головним бухгалтером. Наразі по відповідачу за 2014-2015 роки рахується велика кількість реєстрів бюджетних зобов язань та реєстрів бюджетних фінансових зобов язань. Враховуючи той факт, що в органах Казначейства не ведеться облік в розрізі підприємств, установ, організацій - надавачів бюджетним установам товарів (робіт, послуг), Управління не може ідентифікувати реєстри за вказаним позивачем договором. Надати копії всіх реєстрів за 2014-2015 неможливо у зв язку з великим об ємом сканування. Паспорт бюджетної програми відповідача за 2015 рік відсутній.

Представником відповідача подано письмове клопотання про зменшення розміру пені на 95%.

Представник позивача щодо подано клопотання про зменшення розміру пені на 95% не заперечувала.

Клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 95% прийнято судом до розгляду.

В судовому засіданні 24.12.2015 суд продовжив розгляд справи по суті.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін та третіх осіб, присутніх в судовому засіданні, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 статті 202 та ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.1,2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

18.04.2014 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» (постачальник) та Відділом освіти Новгород-Сіверської районної державної адміністрації (споживач) було укладено типовий договір на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-10-НС.

Відповідно до п. 1.1. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-10-НС від 18.04.2014, постачальник постачає споживачу (ДК 016-2010 код -06.20.1) - газ природний, скраплений, або у газоподібному стані (газ природний) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Передача газу за цим договором, згідно з п. 1.2., здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування. Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами в додатку 1 до договору.

Відповідно до додатків №1 (а.с.11-17) до типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-10-НС від 18.04.2014, споживачами з комерційними вузлами обліку газу та газоспоживаючого обладнання є: Б.-Вороб'ївська школа, ДЮСШ, Чайкино школа і д/сад, Новгород-Сіверська гімназія №1, Печенюжська школа, Грем'яч, ЗОШ №2. У вказаному додатку також зазначені назви газоспоживних приладів, установлених на пунктах призначення та типи цих приладів.

Договірні обсяги постачання газу споживачу, згідно з п. 2.1. договору, наводяться в додатку №2 до договору (а.с.18), відповідно до якого, постачальник здійснює протягом 2014 р. постачання природного газу споживачу для власного споживання в обсязі 314,0 тис. куб.м., у тому числі по місяцях: січень 2014 року - 54; лютий 2014 року - 85; березень 2014 року - 58; квітень 2014 року - 10; жовтень 2014 року - 10; листопад 2014 року - 32; грудень 2014 року - 65 тис. куб.м.

Згідно з п. 10.1. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-10-НС від 18.04.2014, цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і поширюється на відносини між сторонами, що фактично склались з 01.01.2014 і діє в частині поставки газу до 31.12.2014, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін.

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, укладений між сторонами типовий договір на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-10-НС від 18.04.2014 по своїй правовій природі є договором поставки.

У відповідності до ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 4.1. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-10-НС від 18.04.2014, розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Згідно з п. 4.2. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-10-НС від 18.04.2014, в редакції додаткової угоди №6 від 01.12.2014 (а.с.19) про внесення змін до типового договору №ТП-Б-10-НС від 18.04.2014 на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом, ціна за 1000,00 куб. м. природного газу без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, становить: - 5900,0000 грн, крім того ПДВ - 1180,0000 грн, без врахування вартості транспортування газу по території України, відповідно до постанови НКРЕКП; - 45,3000 грн, крім того ПДВ - 9,0600 грн - тариф на постачання природного газу, згідно Постанови НКРЕ №617 від 30.04.2014; - 47,3000 грн, крім того ПДВ - 9,4600 грн - вартість транспортування 1000,0 м.куб. газу магістральними мережами, згідно Постанови НКРЕ №786 від 30.05.2014; - 118,0000 грн, крім того ПДВ - 23,6000 грн - цільова надбавка 2% на підставі Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (розділ ХІV, глава 4); - 319,4000 грн, крім того ПДВ - 63,8800 грн - тариф на послуги з транспортування природного газу розподільчими газопроводами, згідно Постанови НКРЕ №617 від 30.04.2014. Разом до сплати за 1000,0 м.куб. газу - 7716,0000 грн, в т.ч. ПДВ - 1286,0000 грн. Дана додаткова угода вважається укладеною з дати її підписання і поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01 грудня 2014 року.

Пунктом п. 4.4. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-10-НС від 18.04.2014 передбачено, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. договору, є обов'язковою для сторін з набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі та розрахунках за газ згідно з умовами договору.

Відповідно до 3.5. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-10-НС від 18.04.2014, на підставі результатів вимірювання обсягу газу вузлами обліку складаються щомісяця акти приймання-передачі газу.

Пунктами 2.6.-2.9. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-10-НС від 18.04.2014 визначено, що послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору. Постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом обсяг та вартість послуг з постачання газу встановлюються відповідно до даних постачальника. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Пунктом 4.5. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-10-НС від 18.04.2014, зокрема, визначено, що розрахунковий період за договором становить один місяць - з 8-00 години першого дня місяця до 8-00 години першого дня наступного місяця включно. Загальна сума договору на час його укладання становить 1066253,57 грн з ПДВ, в тому числі згідно кошторисних призначень на 2014 рік - 1015317,89 грн, кошти, що будуть надходити на відшкодування вартості спожитого природного газу - 50935,68 грн. Загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачу.

Відповідно до ч.1,2 ст. 193 Господарського кодексу України, зокрема, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зокрема, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-10-НС від 18.04.2014 позивач (постачальник) поставив відповідачу (споживачу) в грудні 2014 природний газ в обсязі - 63777 м.куб, що підтверджується актами приймання-передачі протранспортованого природного газу за грудень 2014 (а.с.27-33 т.1): відділ освіти гімназія №1 (20246 м 3 ); відділ освіти ЗОШ №2 (8573 м 3 ); відділ освіти ФОК (6162 м 3 ); відділ освіти Д.С Казка (4000 м 3 ); відділ освіти Печенюжська ЗОШ (8323 м 3 ); відділ освіти Б-Вороб'ївська школа (4000 м 3 ); відділ освіти Чайкино школа (12473 м 3 ), а також актами прийому-передачі газу за грудень 2014 (а.с. 20-26 т.1): відділ освіти гімназія №1 (на суму 156218,14 грн); відділ освіти ЗОШ №2 (на суму 66149,27 грн); відділ освіти ФОК (на суму 47545,99 грн); відділ освіти Д.С Казка (на суму 30864,00 грн); відділ освіти Печенюжська ЗОШ (на суму 64220,27 грн); відділ освіти Б-Вороб'ївська школа (на суму 30864,00 грн); відділ освіти Чайкино школа (на суму 96241,67 грн), які підписані представниками та скріплені печатками сторін. Всього на загальну суму 492103,33 грн.

Відповідач щодо обсягу та вартості отриманого газу не заперечував.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 4.6.-4.7. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-10-НС від 18.04.2014, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 01 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати поставленого газу у наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу.

Оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, які перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Пунктом 5.3.3. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-10-НС від 18.04.2014 передбачено обов язок споживача оплачувати постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач, з урахуванням п. 4.6. договору, зобов язаний був розрахуватись за поставлений у грудні 2014 природний газ по 05.01.2015 включно (01.01.2015 - святковий день, 02.-04.01.2015 - вихідні).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з доданого позивачем до матеріалів справи розрахунку заборгованості (а.с.34), а також банківських виписок з рахунку позивача про надходження коштів в період з 11.12.2014 по 30.01.2015 відповідач за поставлений у грудні 2014 природний газ по договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-10-НС від 18.04.2014 розрахувався частково, сплативши 339470,46 грн, а саме: в грудні 2014 - 229308,10 грн та 30.01.2015 - 110162,36 грн. Заборгованість відповідача за поставлений природний газ становить 152632,87 грн.

Заперечення відповідача щодо стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 152632 грн 82 коп, яка виникла за грудень 2014 р., судом до уваги не приймаються з наступних підстав:

Відносини, пов'язані з передачею об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність, регулюються Законом України Про передачу об єктів права державної та комунальної власності .

Частиною 3 ст.1 Закону України Про передачу об єктів права державної та комунальної власності визначено, що передача у державну або комунальну власність об'єктів права інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законом або рішеннями відповідних місцевих рад.

Об єктами передачі, відповідно до ст.2 Закону України Про передачу об єктів права державної та комунальної власності є, зокрема, цілісні майнові комплекси підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів; нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі приміщення (після виділення їх в окрему облікову одиницю (інвентарний об'єкт) на підставі розподільного балансу), об'єкти незавершеного будівництва); інше окреме індивідуально визначене майно підприємств; інші об'єкти соціальної інфраструктури (навчальні заклади, заклади культури, фізичної культури та спорту, які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій.

Ініціатива щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності, відповідно до ст. 3 Закону України Про передачу об єктів права державної та комунальної власності , може виходити, зокрема, від органів, уповноважених управляти державним майном, місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.

Частинами 1,2 ст.4-1 Закону України Про передачу об єктів права державної та комунальної власності передбачено, що передача, зокрема, інших об'єктів соціальної інфраструктури здійснюється у порядку, встановленому цим Законом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Ініціатива щодо передачі, зокрема, інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно від органів,визначених статтею 3 цього Закону, підприємств, на балансі яких перебувають ці об'єкти, а також господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Згідно з постановою Верховної ОСОБА_3 України від 11.03.2014 №865-VII місто Новгород-Сіверський віднесено до категорії міста обласного значення.

Відповідно до ч.2 ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Доцільність, прядок та умови відчуження об єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою (ч.3 ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Порядок передачі об єктів права спільної власності територіальних громад сіл, міста Новгород-Сіверського району в іншу власність визначено положенням про порядок передачі об єктів права спільної власності територіальних громад сіл, міста Новгород-Сіверського району, затвердженого рішенням районної ради від 26.12.2012 (далі - положення).

Відповідно до п.12 положення, передача об єктів права спільної власності територіальних громад сіл, міста Новгород-Сіверського району у державну власність здійснюється за наявності згоди Кабінету Міністрів України (розпорядження Кабінету Міністрів України) щодо об єктів, визначених в пунктах а , б та в пункту 3 положення, або органу, до сфери управління якого передається майно - щодо окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого майна).

Об єктами передачі, відповідно до пунктів а , б та в п.3 положення є: а) цілісні майнові комплекси комунальних підприємств, установ, закладів Новгород-Сіверської районної ради, їх структурних підрозділів. Структурний підрозділ підприємства може бути об єктом передачі після виділення його в установленому порядку в цілісний майновий комплекс на підставі розподільного балансу; б) нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення, а також об єкти незавершеного будівництва), яке перебуває у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств. Нежитлові приміщення можуть бути об єктом передачі після виділення їх в окрему облікову одиницю (інвентарний об єкт) на підставі складання в установленому порядку розподільного балансу; в) житловий фонд, об єкти соціальної інфраструктури, які перебувають у господарському віданні чи оперативному управлінні підприємств.

Пунктом 19 положення також передбачено, що передача підприємств проводиться разом з усіма їх активами і пасивами, лімітами, фондами, планами фінансово-господарської діяльності тощо, а об єктів незавершеного будівництва - з проектно-кошторисною документацією.

Таким чином, процедура передачі об єктів комунальної власності передбачає не лише передачу основних засобів та грошових залишків (активи), а і зобов язання закладів перед кредиторами (пасиви), які обліковуються на їх балансі і визначаються в п.1 акту приймання-передачі як облікові одиниці згідно з балансом (додаток 4 до положення).

Рішенням тридцять четвертої сесії шостого скликання Новгород-Сіверської міської ради від 22.07.2014 "Про надання згоди на прийняття нерухомого майна у комунальну власність територіальної громади міста", надано згоду на прийняття об"єктів спільної власності громад сіл, міста Новгород-Сіверського району в комунальну власність територіальної громади міста, згідно з додатками, зокрема: Новгород-Сіверську гімназію №1 ім.Б.Майстренка (об"єкт №1); Новгород-Сіверська комплексна дитячо-юнацька спортивна школа (об"єкт №2), Новгород-Сіверську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №2 (об"єкт №3).

Рішенням двадцять шостої сесії шостого скликання Новгород-Сіверської районної ради від 17.09.2014 "Про безоплатну передачу у комунальну власність територіальної громади міста Новгород-Сіверський загальноосвітніх навчальних закладів" були передані із спільної власності територіальних громад сіл, міста Новгород-Сіверського району у комунальну власність територіальної громади міста Новгород-Сіверський цілісні майнові комплекси загальноосвітніх навчальних закладів (згідно з додатками), зокрема: Новгород-Сіверську гімназію №1 ім.Б.Майстренка (об"єкт №1); Новгород-Сіверська комплексна дитячо-юнацька спортивна школа (об"єкт №2), Новгород-Сіверську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №2 (об"єкт №3). Припинено право оперативного управління та вилучено у відділу освіти районної державної адміністрації згадані цілісні майнові комплекси згідно з додатками № 1,2,3. Делеговано визначених осіб до складу комісії з питань передачі об єктів.

Рішеннями тридцять шостої сесії шостого скликання Новгород-Сіверської міської ради від 07.10.2014 Про прийняття безоплатно у спільну власність територіальної громади міста Новгород-Сіверський загальноосвітніх навчальних закладів , прийнято безоплатно у спільну власність територіальної громади міста Новгород-Сіверський цілісні майнові комплекси загальноосвітніх навчальних закладів (згідно з додатками), зокрема: Новгород-Сіверську гімназію №1 ім. Б.Майстренка (об"єкт №1); Новгород-Сіверська комплексна дитячо-юнацька спортивна школа (об"єкт №2), Новгород-Сіверську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №2 (об"єкт №3). Прийняті об єкти нерухомого майна - загальноосвітні навчальні заклади, закріплено на праві оперативного управління за міським відділом освіти, молоді та спорту. Вирішено створити комісію по прийняттю у комунальну власність міста визначених об єктів (додаток №3 до рішення 36 сесії міської ради від 07.10.2014).

Рішенням двадцять сьомої сесії шостого скликання Новгород-Сіверської районної ради від 24.10.2014 Про безоплатну передачу у комунальну власність територіальної громади міста Новгород-Сіверський транспортних засобів було припинено право оперативного управління та вилучено від Відділу освіти районної державної адміністрації транспортні засоби, що входять до складу цілісних майнових комплексів Новгород-Сіверської гімназії № 1 ім. Б.Майстренка та Новгород-Сіверської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 згідно з додатком і передано безоплатно із спільної власності територіальних громад сіл, міста Новгород-Сіверського району у комунальну власність територіальної громади міста Новгород-Сіверський. Виключено вищезазначене майно з переліку транспортних засобів спільної власності територіальних громад сіл, міста Новгород-Сіверського району, затвердженого рішенням районної ради від 25.04.2014, після здійснення передачі.

Рішенням двадцять дев ятої сесії шостого скликання Новгород-Сіверської районної ради від 28.01.2015 Про внесення змін та доповнень до рішень районної ради щодо передачі закладів освіти внесено зміни та доповнення до рішень районної ради від 17.09.2014 щодо передачі закладів освіти, доповнивши відповідні рішення додатками: перелік індивідуально-визначеного майна цілісних майнових комплексів Новгород-Сіверської гімназії №1 ім.Б.Майстренка та Новгород-Сіверської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2, Новгород-Сіверської комплексної дитячо-юнацької спортивної школи, що передаються безоплатно у комунальну власність територіальної громади міста Новгород-Сіверський, додатки 3,4,7 зазначеного рішення.

Відповідно до п. 28 Положення, передача об єктів права спільної власності територіальних громад сіл, міста Новгород-Сіверського району здійснюється комісією з питань передачі об єктів. Комісія утворюється стороною, яка приймає об єкт. До складу комісії входять: - представники відповідних підприємств, які передають та приймають майно, виконавчого апарату районної ради. Відповідні підприємства, які здійснюють процедуру приймання-передачі об єктів спільної власності територіальних громад сіл, міста Новгород-Сіверського району, зобов язані у п ятиденний термін з дня отримання повідомлення надати пропозиції щодо кандидатур до складу комісії.

Судом встановлено, що рішенням двадцять шостої сесії шостого скликання Новгород-Сіверської районної ради від 17.09.2014 та рішенням тридцять шостої сесії шостого скликання Новгород-Сіверської міської ради від 07.10.2014 були створені комісії щодо передачі майна, та проти чого не заперечували і представники третіх осіб в судовому засіданні 17.11.2015.

Відповідно до п.3 ст.7 Закону України "Про передачу об"єктів права державної та комунальної власності", передача цілісних майнових комплексів підприємств провадиться разом з усіма їх активами і пасивами, лімітами, фондами, планами фінансово-господарської діяльності тощо, а об'єктів незавершеного будівництва - також з проектно-кошторисною документацією.

Пунктом 29 положення визначено, що у випадку передачі об єктів права спільної власності територіальних громад сіл, міста Новгород-Сіверського району у державну власність, власність окремих територіальних громад чи спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, передачі шляхом обміну - передача майна оформлюється актом приймання-передачі за рекомендованою формою (додаток 4 до положення). Акт складається у трьох примірниках (один - для сторони, яка передає майно, другий - для сторони, яка приймає майно, третій - для виконавчого апарату районної ради).

До акта приймання-передачі нерухомого та індивідуально визначеного майна додаються: акт приймання-передачі основних засобів за встановленою формою ОЗ-1 (бюджет), який складається на кожний інвентарний об єкт; інвентарні картки обліку майна за встановленою формою ОЗ-6 (бюджет). Оригінали карток передаються приймаючій стороні, а копії залишаються у сторони, яка передала майно; копія звіту про незалежну оцінку майна у випадках проведення незалежної оцінки майна; проектно-кошторисна документація - у разі передачі об єктів незавершеного будівництва; договори найму (оренди) приміщень. У разі, якщо об єктом передачі є підприємства (цілісні майнові комплекси), до акта приймання-передачі додатково додаються: посвідчені у встановленому порядку копії статуту підприємства (положення); копія контракту з керівником підприємства; копія договору оренди цілісного майнового комплексу (у разі його наявності); копія договорів найму (оренди) приміщень (у разі їх наявності); копія бухгалтерського балансу, складеного на останню звітну дату (п.30 положення).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, створеною комісією для передачі майна у комунальну власність громади міста були підписані та затверджені міським головою лише акти приймання-передачі основних засобів та акти приймання-передачі інших необоротних матеріальних активів та запасів від 31.12.2014, цілісних майнових комплексів загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема: Новгород-Сіверської гімназії №1 ім. Б.Майстренка, Новгород-Сіверської комплексної дитячо-юнацької спортивної школи, Новгород-Сіверської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2, копії яких додані до матеріалів справи (т.2, а.с.1-66 т.3).

Доказів підписання актів приймання-передачі дебіторської та кредиторської заборгованості по загальному та спеціальному фондах по закладах, які були передані Новгород- Сіверській міській раді відповідач та треті особи суду не надали.

Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права (п.6 ст.7 Закону України Про передачу об єктів права державної та комунальної власності ).

У відповідності до ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Статтею 316 Цивільного кодексу України визначено поняття права власності, а саме це є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ч.1,2 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Ні відповідач, ні третя особа - Новгород-Сіверска районна рада не надали суду доказів реєстрації права власності чи правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності територіальної громади Новгород-Сіверського району на цілісні майнові комплекси: Новгород-Сіверську гімназію №1 ім. Б.Майстренка, Новгород-Сіверську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №2, Новгород-Сіверську комплексну дитячо-юнацьку спортивну школу, що передані безоплатно у комунальну власність територіальної громади міста Новгород-Сіверський.

Новгород-Сіверська міська рада також не надала суду доказів реєстрації за нею права власності на цілісні майнові комплекси: Новгород-Сіверську гімназію №1 ім. Б.Майстренка, Новгород-Сіверську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №2, Новгород-Сіверську комплексну дитячо-юнацьку спортивну школу.

Рішенням тридцятої сесії шостого скликання Новгород-Сіверської районної ради від 06.02.2015 Про передачу дебіторської, кредиторської заборгованості та коштів на спеціальних рахунках , було прийнято рішення про передачу відділом освіти Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Новгород-Сіверській міській раді кредиторської заборгованості за кодами функціональної та економічної класифікації на підставі даних річного звіту за 2014 рік у сумі 221072,95 грн та залишок коштів на спеціальних рахунках у сумі 23080,34 грн станом на 01.01.2015 (додаток 1 до рішення), зокрема: по Новгород-Сіверської гімназії №1 ім. Б.Майстренка всього 114832,30 грн; по Новгород-Сіверській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2 всього 54885,03 грн; по Новгород-Сіверській комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі всього 39778,59 грн.

З матеріалів справи вбачається, що акти приймання-передачі дебіторської та кредиторської заборгованості по загальному та спеціальному фондах по спірних загальноосвітніх закладах, на виконання рішення Новгород-Сіверської районної ради від 06.02.2015 Про передачу дебіторської, кредиторської заборгованості та коштів на спеціальних рахунках , також не були підписані.

Відповідно до ч.2 ст.4-2 Закону України Про передачу об єктів права державної та комунальної власності , видатки, пов'язані з утриманням, зокрема, інших об'єктів соціальної інфраструктури, відшкодовуються з відповідних місцевих бюджетів починаючи з бюджетного періоду, що настає за роком передачі їх у комунальну власність, відповідно до законодавства.

Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов язань регулюється Бюджетним кодексом України та Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, який затверджений наказом Міністерства фінансів України 02.03.2012 № 309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 за №419/20732.

Частиною 1 ст.48 Бюджетного кодексу України, в редакції, яка діяла на дату укладення договору 18.04.2014, передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Як вбачається із наданих відповідачем документів, а саме із аналізу фінансування установ на 31.12.2014 та розшифровки кредиторської заборгованості та оборотів за 2014 - загальний фонд, по коду 2274 - оплата за природний газ по освіті на 2014 було заплановано 1546128 грн, з урахуванням змін 1679083 грн, профінансовано 1425047 грн, залишок асигнувань на кінець року - 254036 грн; по дитячій юнацькій спортивні школі: на 2014 було заплановано 104709 грн, з урахуванням змін 143689 грн, профінансовано 108014 грн, залишок асигнувань на кінець року - 35675 грн. (а.с.223-225 т. 3).

Із наданого відповідачем зведеного звіту про заборгованість за бюджетними коштами (форма 7м) станом на 01.01.2015, який зареєстрований у відділенні Державної казначейської служби Новгород-Сіверського району, про що свідчить відмітка на звіті, вбачається, що відповідачем були зареєстровані бюджетні фінансові зобов язання на кінець звітного періоду по заборгованості на оплату природного газу в сумі 262787,6 грн.

У зведеному звіті про заборгованість за бюджетними коштами (форма 7м) станом на 01.04.2015, який надано відповідачем та зареєстрований відділенні Державної казначейської служби Новгород-Сіверського району, про що свідчить відмітка на звіті, зазначено, що на початок звітного періоду заборгованість становила 262787,6 грн, на кінець звітного періоду ця заборгованість відсутня.

У помісячних звітах про заборгованість за бюджетними коштами (форма 7м) станом на 01.01.2015, на 01.02.2015 на 01.03.2015 та на 01.04.2015, які надано відділенням Державної казначейської служби Новгород-Сіверського району, зазначено, що на 01.01.2015 початок звітного періоду заборгованість існувала, але на кінець звітного періоду ця заборгованість відсутня.

Із наданого відділенням Державної казначейської служби Новгород-Сіверського району та відповідачем реєстру бюджетних фінансових зобов язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 21.01.2015 та реєстру бюджетних зобов язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 21.01.2015, вбачається, що відповідачем за 2014 рік була перереєстрована кредиторська заборгованість по договору від 18.04.2014 № ТП-Б-10-НС КЕКВ 2274 Оплата природного газу лише в сумі 110162,36 грн.

Управління державної казначейської служби України в Новгород-Сіверському районі у своїх пояснення зазначило про те, що відповідачем не було перереєстровано бюджетне зобов язання за 2014 по договору від 18.04.2014 №ТП-Б-10-НС КЕКВ 2274 Оплата природного газу на суму 116959 грн 03 коп без надання пояснень, а на суму 35666 грн 26 коп взагалі не було надано реєстрів зобов язань для перереєстрації кредиторської заборгованості, яка склалась станом на 01.01.2015. В подальшому при поданні звітності станом на 01.02.2015, на 01.03.2015 та квартальної звітності станом на 01.04.2015 вищевказана кредиторська заборгованість відповідачем відображена не була. Згідно з поясненнями розпорядника бюджетних коштів, дана кредиторська заборгованість минулого року була передана у комунальну власність, при цьому акт прийому-передачі підписаний сторонами відсутній.

Як встановлено судом, відповідачем в січні місяці 2015 року була здійснена оплата в рахунок погашення заборгованості за газ спожитий в грудні 2014 р. в сумі 110162 грн 36 коп.

Належних та допустимих доказів, які б підтверджували підставу зняття з обліку зобов язань на суму 152632 грн 82 коп суду не надали ні відповідач, ні відділення Державної казначейської служби Новгород-Сіверського району, на яке відповідно до ст. 112 Бюджетного кодексу України покладено обов язок контролю за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету; відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); відповідністю платежів взятим бюджетним зобов'язанням та відповідним бюджетним асигнуванням, а також в межах своїх повноважень забезпечення організації та координації діяльності головних бухгалтерів бюджетних установ та контролю за виконанням ними своїх повноважень шляхом оцінки їх діяльності.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34,43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Отже, враховуючи зазначене вище, суд доходить висновку, що доводи відповідача не знайшли свого підтвердження, відповідач не подав жодних належних доказів, в розумінні ст. 33, 34, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України, на спростування вимог позивача, які могли бути підставою для відмови у позові в частині стягнення боргу за спожитий природний газ в грудні 2014р.

Позивач просить стягнути з відповідача за прострочку оплати за спожитий природний газ у грудні 2014 року 3830,31 грн 3% річних за період прострочки з 06.01.2015 по 20.10.2015 та 58820,77 грн інфляційних втрат за період з 01.01.2015 по 30.09.2015.

Згідно з п.6.1. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-10-НС від 18.04.2014, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати вартості спожитого у грудні 2014 природного газу, тому суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано 3830,31 грн 3% річних за період прострочки з 06.01.2015 по 20.10.2015 та 58820,77 грн інфляційних втрат за період з 01.01.2015 по 30.09.2015.

Посилання відповідача на те, що нарахування суми інфляційних втрат є безпідставним, так як це не передбачено умовами договору судом до уваги не приймається, оскільки, відповідальність, визначена ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті, а тому відповідно застосовується за прострочку виконання грошового зобов язання незалежно від домовленості сторін.

Позивач просить стягнути з відповідача 41010,19 грн пені за прострочку оплати спожитого у грудні 2014 природного газу за період з 06.01.2015 по 05.07.2015.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2.2. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-10-НС від 18.04.2014, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати вартості спожитого у грудні 2014 природного газу, тому суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано 41010,19 грн пені за період прострочки з 06.01.2015 по 05.07.2015.

Заперечення відповідача щодо нарахування пені не приймається судом до уваги, оскільки як встановлено судом, право на нарахування пені у позивача виникло з 06.01.2015 - дати прострочки та відповідно нарахування пені припинилось 05.07.2015, відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, тобто через шість місяців з дати виникнення прострочки, а не 01.07.2015 як зазначає відповідач.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічна норма міститься і в ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Приймаючи до уваги, що відповідач є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється за рахунок бюджетних коштів і згідно зі ст. 51 Бюджетного кодексу України, бюджетні установи та організації, проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом; фінансування освітніх закладів здійснюється за рахунок коштів районного бюджету; заборгованість відповідача виникла у зв'язку з обмеженим фінансуванням державного бюджету в бюджетних призначеннях та асигнуваннях на утримання освітніх установ; враховуючи, що між територіальною громадою Новгород-Сіверського району та територіальною громадою міста Новгород-Сіверський протягом 2015 року вирішувалось питання щодо передачі дебіторської та кредиторської заборгованості по переданих у комунальну власність територіальної громади міста цілісних майнових комплексів освітніх установ, сума пені є надмірно великою у порівнянні із збитками кредитора, які частково покриваються за рахунок інфляційних втрат, стягнення яких визнано судом обґрунтованим, суд, відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, вважає за можливе зменшити розмір пені на 95%. Відповідно пеня підлягає стягненню в розмірі 2050,51 грн.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за поставлений природній газ своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 152632,87 грн заборгованості; 58820,77 грн інфляційних нарахувань; 3830,31 грн 3% річних та 2050,51 грн пені. У решті позову відмовити.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 3844,41 грн.

Керуючись ст. 11, 202, 205, 525, 526, 546, 549, 610, 611, 625, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 175, 193, 230, 231,233 Господарського кодексу України, ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України „Про судовий збір» , господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області, вул. Майстренка, 6, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000 (код ЄДРПОУ 02147486, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз", вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021 (код 03358104, відомості про банківські реквізити відсутні) 152632,87 грн заборгованості; 58820,77 грн інфляційних нарахувань; 3830,31 грн 3% річних та 2050,51 грн пені; 3844,41 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. У решті позову відмовити.

Повне рішення підписано 28.12.2015.

Суддя Л.М. Лавриненко