Рішення

від 24.12.2015 по справі 924/1713/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2015 р.Справа № 924/1713/15

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи

за позовом колективного підприємства "Хмельницький комбінат будівельних матеріалів", м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Поділлябудматеріали", с. Шаровечка Хмельницький район

про стягнення 142 721, 55 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 за дорученням

від відповідача - ОСОБА_2 за дорученням

з перервою в судовому засіданні

встановив:

Позивач, після уточнення підстави позову та збільшення суми позову просить суд стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла через неналежне виконання договору від 02.01.2013 року № 15/2013 (оренди території під стоянку автомобілів і офісного приміщення) та заборгованість за відпущені матеріальні цінності, а всього 142 721, 55 грн., з яких: 77 474, 43 грн. основний борг за поставлений товар, 2 485, 82 грн. 3% річних (за неналежну оплату товару), 29 010, 63 грн. інфляційні (за неналежну оплату товару), 24 632, 09 грн. основний борг за оренду, 5 148, 76 грн. пеня (за неналежну оплату оренди), 414, 01 грн. 3% річних (за неналежну оплату оренди), 3 555, 81 грн. інфляційних (за неналежну оплату оренди). Підставою позову позивач вказував неналежне виконання зобов'язань за договором та оплати отриманого товару. Нарахування річних і інфляційних здійснено з посиланням на ст. 625 ЦК України. Стягнення пені обумовлено наявністю відповідної умови договору оренди з приводу її застосування.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, додатково суду пояснив, що зміна підстави позову обумовлена помилковою вказівкою в позові на договір № 5 від 1 лютого 2012 року. Вказаний договір не регулює відносин поставки товару між сторонами, які покладені в основу позову, оскільки такі відносини виникли в силу усної домовленості простої купівлі - продажу. Наявність же усної домовленості підтверджується накладними. Підстави стягнення заборгованості по оренді залишаються незмінними (договір оренди від 2 січня 2013 року). Однак оскільки орендні відносини між сторонами існують давно, відповідач отримав в оренду об'єкт оренди раніше, на підставі іншого (попереднього) договору та після його закінчення не повертав позивачу. Тому після укладення договору від 2 січня 2013 року він продовжив користуватись раніше орендованим майном, а отже не було потреби здійснювати передачу об'єкту оренди. Тому між сторонами акт прийому - передачі не складався.

Збільшення суми позову позивач здійснив внаслідок донарахування орендної плати, інфляційних нарахувань, пені, 3% річних за договором оренди за жовтень, листопад 2015 року, а також донарахування 3% річних та інфляційних на заборгованість за поставлений товар, станом на 1 грудня 2015 року (збільшення суми позову прийняте судом).

Представник відповідача в судовому засіданні та відповідач у письмовому відзиві проти позову заперечують, вказують на його безпідставність. Так, відповідач стверджує, що в силу ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі чи іншої капітальної споруди оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору оформляється відповідним актом, який підписується сторонами. З цього моменту договір найму припиняється.

Таким чином, початок дії договору найму будівлі або іншої капітальної споруди прив'язаний до підписання відповідного письмового документу (акту) про передачу наймачеві об'єкта оренди. З моменту підписання акту починається перебіг строку оренди.

Статтею 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Момент обчислення строку договору - це по суті момент, з якого він стає чинним. Договір набуває чинності з моменту його укладення.

За ст. 640 ЦК України у випадку, коли відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передача майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передачі відповідного майна чи вчинення певної дії.

Оскільки акт прийому - передачі приміщення від орендодавця до орендаря не складений, то відповідно у орендодавця - позивача не виникло і право нараховувати орендну плату, оскільки сторони не вступили у відносини оренди. В свою чергу, у відповідача не виникло обов'язку оплати оренди, а відповідно і відповідальності за порушення зобов'язання (річних, пені, інфляційних).

Щодо вимог про стягнення боргу за поставлений товар, відповідач стверджує, що останні також не підлягають задоволенню, оскільки між сторонами немає відповідного письмового договору. Згідно ж законодавства (ст. 208 ЦК України) подібні відносини між юридичними особами повинні оформлятись письмовим договором.

З матеріалів справи вбачається.

2 січня 2013 року між сторонами укладено договір оренди № 15 / 2013, яким передбачено - орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в тимчасове платне володіння та користування територію призначену для стоянки вантажних транспортних засобів в розмірі 100 кв. м. і приміщення під офіс площею 45, 4 м. кв., що складається з двох кімнат на другому поверсі адміністративного приміщення.

За розділом 3 договору розмір орендної плати за стоянку та технічне обслуговування складає 1 200 грн. за місяць з ПДВ, а за офісне приміщення 20 грн. за кв. м. на місяць з ПДВ; орендна плата сплачується у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця, або готівкою в касу підприємства не пізніше 5 числа кожного попереднього місяця; орендар зобов'язується протягом 5 днів з моменту прийняття території та майна, що орендується перерахувати орендну плату за місяць авансом; крім орендної плати орендар розраховується з орендодавцем за фактично спожиту електроенергію, газ, воду, опалення згідно показників лічильників, які орендар встановлює самостійно за власні кошти. До встановлення лічильників орендар розраховується згідно виставлених орендодавцем рахунків; орендна плата починає нараховуватись з моменту підписання договору.

За несвоєчасне внесення орендної плати орендар зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення оплати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (п. 6.5.).

Договір набирає чинності з моменту підписання та вважається укладеним на невизначений термін поки одна із сторін не повідомить письмово за 30 днів другу сторону про намір розірвати договір (п. 8.1.).

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

Додаток до даного договору (доданий у справу) не підписаний відповідачем. Проте, містить напис (засвідчений підписом навпроти прізвища ОСОБА_3А.) „Копію отримала, від підпису відмовилась» .

Крім того, до справи подано:

- повідомлення позивача від 11.12.2014 року № 349, адресованого відповідачу з вимогою оплатити борг за договором поставки. Повідомлення містить напис „Отримала» , засвідчений печаткою відповідача та підписом;

- повідомлення позивача № 355 від 18.12.2014 року, адресованого відповідачу (з відміткою про отримання), де наведено, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договорів поставки та оренди, позивач прийняв рішення про розірвання договорів за погодженням сторін. В іншому разі договори будуть розірвані в односторонньому порядку;

- претензія позивача від 18.02.2015 року № 48, (з відміткою, засвідчену підписом про отримання керівником ТОВ „Поділля будматеріали» ) адресована відповідачу з вимогою сплатити борг за договорами оренди і поставки;

- гарантійний лист відповідача, адресований позивачу, де вказано, що відповідач пропонує розрахуватись за борг цеглою в термін з 01.05.2015 року по 30.06.2015 року;

- лист позивача від 18.05.2015 року № 102, адресований відповідачу з вимогою поставити цеглу за гарантійним листом;

- лист позивача № 140 від 19.06.2015 року, адресований відповідачу, з повторною вимогою виконати гарантійний лист.

- договір оренди не житлового приміщення від 3 січня 2008 року № 35 / 2008, яким визначено, що позивач передає, а відповідач (орендар) приймає в тимчасове платне володіння та користування наступні приміщення за адресою - м. Хмельницький, вул. Курчатова, площею 45, 4 кв. м. (2 поверх адмінприміщення);

- договір оренди території № 36 / 2008 від 3 січня 2008 року, яки встановлено, що позивач передає, а відповідач (орендар) приймає в тимчасове платне володіння та користування територію призначену для стоянки вантажних транспортних засобів.

Про продаж позивачем на користь відповідача товарів на суму 100 218, 49 грн. та прийняття їх відповідачем свідчать підписані обома сторонами видаткові накладні: від 9 грудня 2014 року № 3004 на суму 4 842, 49 грн., від 10 листопада 2014 року № 2781 на суму 2 449, 99 грн., від 14 листопада 2014 року № 2774 на суму 5 249, 98 грн., від 18 листопада 2014 року № 2825 на суму 7 583, 90 грн., від 24 листопада 2014 року № 2862 на суму 5 055, 94 грн., від 28 листопада 2014 року № 2912 на суму 5 454 грн., від 28 листопада 2014 року № 2913 на суму 5 454 грн. від 28 листопада 2014 року № 3064 на суму 54 648, 31 грн., від 1 грудня 2014 року № 2924 на суму 9 479, 88 грн.

Дані накладні засвідчені обома сторонами. У графі „Від постачальника» засвідчені підписом позивача, у графі „»Отримав» - підписом представника відповідача. У графі „Постачальник» зазначено позивача, „Покупець» - відповідач. До накладних надано, крім того довіреності на отримання ТМЦ, засвідчених відповідачем

На підтвердження існування між сторонами відносини оренди у період з січня 2013 року по листопад 2015 року в справу подано акти надання послуг за відповідний період, які підписані обома сторонами та скріплені їх печатками (крім актів за період з квітня 2015 року по листопад 2015 року, які не підписані відповідачем). Зокрема у графі „Від виконавця» підписано позивачем, „Від замовника» - відповідачем. Найменуванням робіт за актами є - орендна плата, комунальні послуги, експлуатаційні витрати, опалення, стоки, вода, послуги зв'язку.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується таке.

1). Що стосується відносин оренди.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші , надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір оренди, визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.

За ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

Договір оренди укладено 2 січня 2013 року (підписано текст договору). Про фактичний вступ сторін у відносини оренди за цим договором свідчать наявні у справі акти надання послуг за період з січня 2013 року. Так, підпис відповідача на актах свідчить про користування останнім об'єктом оренди, до складу якого, як вказано в самих актах (найменування робіт) входять: орендна плата, опалення, експлуатаційні витрати, комунальні послуги, стоки, вода, послуги зв'язку. Поставивши підпис під двостороннім актом, в якому найменуванням робіт є орендна плата, відповідач, тим самим підтвердив обов'язок оплатити орендну плату та експлуатаційні витрати, а відтак і користування (прийняття) об'єктом оренди. Включення до договірної оплати, крім оренди ще і інших, вищевказаних платежів не суперечить умовам договору, а саме п. 3.5., де вказано, що крім орендної плати орендар розраховується з орендодавцем за фактично спожиту електроенергію, газ, воду, опалення згідно показників лічильників, які орендар встановлює самостійно за власні кошти.

Доводи відповідача про відсутність підписаного між сторонами акту прийому - передачі об'єкта оренди, а тому відсутність орендних відносин не можуть бути прийняті судом до уваги оскільки підписання сторонами вищевказаних актів, передусім акту від 29 січня 2013 року, є документальним підтвердженням продовження між сторонами орендних відносин, які раніше було врегульовано договорами оренди не житлового приміщення від 3 січня 2008 року № 35 / 2008 та договором оренди території № 36 / 2008 від 3 січня 2008 року.

Акти надання послуг, починаючи з квітня 2015 року по листопад 2015 року не підписані відповідачем. Проте дана обставина не має правового значення з огляду на те, що саме актом від 29 січня 2013 року підтверджено початок орендних відносин за договором від 2 січня 2013 року, а за період, за який акти відповідачем не підписані позивачем нарахована лише орендна оплата без нарахування експлуатаційних витрат.

Перебування ж об'єкту оренди в оренді (продовження існування орендних відносин) свідчить про наявність обов'язку щодо проведення орендних платежів за весь час оренди. При цьому судом враховується, що на час вирішення справи відповідачем не повернуто позивачу об'єкт оренди, він фактично утримує його за собою і тому позивач вправі нараховувати орендну плату по даний час з урахуванням умов договору закріплених в п. 8.1 договору від 2 січня 2013 року.

Обов'язок оплати орендних платежів, відповідно до договору, виникає у відповідача щомісяця не пізніше 5 числа кожного попереднього місяця. Проте, як вбачається з матеріалів справи (розрахунку) оплата здійснювалась з порушенням строків, починаючи з листопада 2014 року по листопад 2015 року. Докази оплати у передбачені строки у справі відсутні.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що строк оплати порушено, у відповідача виникла заборгованість, розмір якої підтверджується документально (за заявлений період актами, та ціною, зазначеною у договорі) та становить 24 632, 09 грн., що виникли за відповідні періоди прострочення.

За таких обставин, позов, в частині стягнення основного боргу за оренду підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги в частині стягнення річних і інфляційних відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню. Проте, розмір заявлених інфляційних підтверджується розрахунком, в той час як розрахунок річних зроблено з допущенням помилок (не конкретизовано період). Перерахувавши розмір річних за період, з якого виникла заборгованість (з кожного 5 числа попереднього місяця з листопада 2014 року по жовтень 2015 року, який визначено позивачем) судом встановлено, що обґрунтованою сумою останніх є 318, 95 грн.

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вказані законодавчі положення, пеня є договірними способом забезпечення зобов'язання, а тому наявність у договорі п. 6.5., що передбачає застосування пені є підставою для задоволення позову, в частині стягнення останньої. Розмір пені підтверджується поданим розрахунком. При цьому, судом відмічається що перерахувавши пеню за визначеними судом періодами (позивач не конкретизував періоди) прострочення, максимально можливий розмір пені є більшим від заявленого позивачем.

2) Що стосується відносин купівлі - продажу.

Позивач, обгрунтовуючи свої вимоги в частині стягнення заборгованості за поставлений товар (відповідно уточненої підстави позову), вказав на порушення відповідачем усної домовленості простої купівлі - продажу, яка підтверджується видатковими накладними.

З наданих матеріалів вбачається, що між сторонами підписано видаткові накладні, засвідчені обома сторонами. У графі „Від постачальника» засвідчені підписом позивача, у графі „»Отримав» - підписом представника відповідача. У графі „Постачальник» зазначено позивача, „Покупець» - відповідач. Підписання накладних свідчить про прийняття відповідачем зазначених у них товарів, а відтак і виникнення між сторонами відносин купівлі - продажу. Наявність же правовідносин передбачає настання зобов'язань, які з урахуванням їх сторін, є господарськими.

В даному випадку, судом враховується вимоги ст. 206 ЦК України, за якими усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

В даному випадку, такими документами є накладні.

В силу ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб , що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України); підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є юридичні факти (п. 4 ч. 2 ст. 11 ЦК України); у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події (ч. 6 ст. 11 ЦК України).

Юридично значимими фактами (подіями), в силу яких між сторонами виникли господарські зобов'язання, в даному випадку є факт поставки товарів позивачем та прийняття (підписання накладних) їх відповідачем, що підтверджується накладними.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Враховуючи положення ст. 173 ГК України та фактичні обставини справи, кредитором у відносинах між даними сторонами є позивач (поставив товари), боржником - відповідач (прийняв товар шляхом підписання накладних).

Враховуючи відсутність письмового договору в силу якого позивач відпускав відповідачеві товар, суд виходить з того, що між сторонами виникли відносини купівлі-продажу. Строк виконання зобов'язання з оплати отриманого товару визначений ст. 692 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів. Дано норма є спеціальною нормою для відносин купівлі-продажу. Отже прострочення у відповідача виникло на наступний день після отримання товару. Поставка товару (як видно з накладних) відбувалась 10, 14, 18, 24, 28 листопада, 1, 9 грудня 2014 року.

Вимога про оплату (виконання обов'язку), якою оцінюється повідомлення від 11 грудня 2014 року № 349 (оскільки в останньому йде мова саме про оплату боргу за поставлений товар) пред'явлена позивачем 11.12.2014 року, що підтверджує засвідчений підписом відповідача напис „отримано» .

Відсутність доказів оплати у повному обсязі свідчить про наявність прострочення платежу, а отже - виникнення заборгованості, розмір (77 474, 49) якої підтверджено розрахунком і документально (накладні).

Вимоги про стягнення інфляційних і річних, в силу ст. 625 ЦК України також обґрунтовані.

Однак, розмір інфляційних відповідає поданому розрахунку, а заявлений розмір річних обрахований невірно. Дійсною сумою річних є 2 343 грн., які виникли виходячи з такого розрахунку:

з 28.11.2014 року по 30.11.2014 року - заборгованість 63 152, 12 грн., річні - 15, 57 грн.;

з 01.12.2014 року по 08.12.2014 року - заборгованість 72 632 грн., річні 47, 76 грн.;

з 09.12.2014 року по 01.12.2015 року борг 77 474, 49 грн., річні - 2 279, 67 грн.

Враховуючи вищевказані обставини, позов обґрунтований і підлягає задоволенню частково (враховуючи, що розмір 3% річних за оренду і поставлений товар, що заявлено позивачем є більшим від обґрунтованого), з покладенням судових витрат на сторони, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Поділлябудматеріали", (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Шаровечка, вул. Дзержинського, 2а, код 32483022), р / р 26006052400725 в КБ "Приватбанк", МФО 315405) на користь колективного підприємства "Хмельницький комбінат будівельних матеріалів" (м. Хмельницький, вул. Курчатова, 16, р/р 26006272993001 в ХФ ПАТ "Приватбанк", МФО 315405, код 03576806) 77 474, 43 грн. (сімдесят сім тисяч чотириста сімдесят чотири грн. 43 коп.) заборгованості за поставлений товар, 2 343 грн. (дві тисячі триста сорок три грн. 00 коп.) 3% річних за неналежну оплату поставленого товару, 29 010, 63 грн. (двадцять дев'ять тисяч десять грн. 63 коп.) інфляційних за неналежну оплату поставленого товару, 24 632, 09 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот тридцять дві грн. 09 коп.) заборгованості за оренду, 5 148, 76 грн. (п'ять тисяч сто сорок вісім грн. 76 коп.) пеня, 318, 95 грн. (триста вісімнадцять грн. 95 коп.) 3% річних за неналежну оплату оренди, 3 555, 81 грн. (три тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять грн. 81 коп.) інфляційних за неналежну оплату оренди, 2 673, 66 грн. (дві тисячі шістсот сімдесят три грн. 63 коп.) судового збору.

В решті позову відмовити.

Повний текст рішення складено 25 грудня 2015 року.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим. :1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу.