Рішення

від 24.12.2015 по справі 927/1432/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

24 грудня 2015 р. Справа № 927/1432/15

позивач: Публічне акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго",

вул. Комсомольська, 55-Б, м. Чернігів, 14000

відповідач: Комунальний лікувально-профілактичний заклад "Чернігівська обласна стоматологічна поліклініка", вул. Магістратська, 19, м. Чернігів, 14000

предмет спору: про стягнення 7170,72 грн

Суддя Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 10 від 02.01.2015 представник

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність № 01-08/481 від 22.12.2015 представник

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні перерви, з 23.12.2015 по 24.12.2015, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем - Публічним акціонерним товариством "Облтеплокомуненерго" подано позов про стягнення з відповідача - Комунального лікувально-профілактичного закладу "Чернігівська обласна стоматологічна поліклініка" 4435,81 грн боргу; 234,34 грн 3% річних; 2500,57 грн втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції за неналежне виконання умов договору №1-0188 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 20.12.2012 та додатків до нього.

Представники сторін у судовому засіданні 23.12.2015 надали письмові клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які задоволено судом.

У судовому засіданні 23.12.2015 суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача виклала позовні вимоги.

Позивач у поданих у судовому засіданні письмових поясненнях просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що на виконання Закону України Про здійснення державних закупівель та у відповідності до п. 12.5. договору №1-0188 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 20.12.2012, 18.01.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №1-0188 Т1 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії. Відповідно до п. 12.8 договору №1-0188 Т1, договір припиняє свою дію автоматично в разі якщо споживач здійснить споживання всієї кількості теплової енергії, яка вказана у п. 1.4. (45,0 Гкал), або в разі якщо споживач здійснить споживання теплової енергії в кількості, оплата якої може бути здійснена за рахунок суми, вказаної у п. 1.3. (42552,00 грн). Нарахування за опалення приміщення відповідачу здійснювалось згідно з Постановою КМУ №1198 від 03.10.2007 Правила користування теплової енергії та Нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні. Відповідачем з січня по грудень 2013 року спожито 49,6910 Гкал, що перевищує кількість теплової енергії, яка вказана в договорі №1-0188 Т1 на 4,6910 Гкал, нарахування яких були віднесені на договір №1-0188, відповідно до п. 12.10 договору №1-0188 Т1. Оскільки відповідачем було повністю сплачено за спожиту теплову енергію в кількості 45,0 Гкал на суму 42552,00 грн, то претензій до відповідача по виконанню договору №1-0188 Т1 позивач не має. Також у поясненні позивач додатково повідомляє суд, що прилад обліку відповідачу був встановлений 10.10.2015, про що свідчить акт прийняття в експлуатацію та гарантійний талон на прилад обліку, надані позивачем до матеріалів справи.

У поданому в судове засідання 23.12.2015 відзиві відповідач стосовно позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що у 2013 році між позивачем та відповідачем був укладений договір №01-0188 ТІ від 18.01.2013, який повністю виконаний сторонами. У грудні 2013 року позивачем був наданий відповідачу акт прийому-передачі та розрахунок використаної теплової енергії від 20.12.2013 на суму 2703,28 грн, який був оплачений 13.01.2014. Акт прийому-передачі та розрахунок використаної теплової енергії за грудень 2013 року на суму 4435,81 грн позивачем не був наданий дотепер, у зв'язку з чим відповідач, як бюджетна установа, не міг зареєструвати вказаний акт та розрахунок в органах Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області у відповідності до п. 2.2. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №309 від 02.03.2012. Крім того, відповідач вказує, що у грудні 2015 року до відповідача надійшов від позивача акт звірки розрахунків станом на 01.12.2015, в якому зазначена кредиторська заборгованість за листопад 2015 року, а заборгованість на суму 4435,81 грн не зазначена.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні до 24.12.2015 о 11:00.

У судовому засіданні 24.12.2015 суд продовжив розгляд справи після оголошеної перерви.

Представник позивача подала письмове клопотання про відмову позивача від позову в частині стягнення втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції в сумі 2500,57 грн. В поданому клопотанні позивач зазначає, що наслідки відмови від позову в частині стягнення втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції в сумі 2500,57 грн йому зрозумілі.

Суд роз'яснив представникам сторін наслідки відмови позивача від позову в частині стягнення втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції в сумі 2500,57 грн.

Наслідки відмови представникам сторін зрозумілі.

Представник відповідача стосовно клопотання позивача про відмову від позову в частині стягнення втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції в сумі 2500,57 грн не заперечувала.

Суд прийняв відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції в сумі 2500,57 грн, оскільки це є процесуальним правом сторони, згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, і не протирічить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.

Враховуючи, що позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції в сумі 2500,57 грн, і відмова прийнята судом, провадження у справі в частині стягнення втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції в сумі 2500,57 грн підлягає припиненню.

Розглянувши подані документи та матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 статті 202 та ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

20.12.2012 між Публічним акціонерним товариством "Облтеплокомуненерго" та Комунальним лікувально-профілактичним закладом "Чернігівська обласна стоматологічна поліклініка" було укладено договір №1-0188 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 1.1. договору №1-0188 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 20.12.2012, позивач (теплопостачальна організація) бере на себе зобов'язання виробляти, транспортувати та постачати відповідачу (споживачеві) теплову енергію для опалення, підігріву води, а відповідач (споживач) зобов'язується сплачувати теплопостачальній організації за теплову енергію за встановленими тарифами/двоставковими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 11.1., 11.3. договору №1-0188 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 20.12.2012, цей договір діє до 10 10.2013 включно, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно пролонгованим з дня збігу попереднього строку його дії на наступний річний строк, якщо протягом останнього місяця строку дії договору від жодної зі сторін не надійшло заяви про відмову від нього. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної оплати вартості теплової енергії у відповідності та з урахуванням всіх платежів/ставок та порядку оплати, що передбачені затвердженим тарифом.

Відповідно до п. 12.5. договору №1-0188 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 20.12.2012, сторони можуть додатково до цього договору та в якості невід'ємної частини цього договору укласти договір, який може передбачати закупівлю частини загальної кількості теплової енергії, що споживається споживачем, або закупівлю загальної кількості теплової енергії, що споживається споживачем, в порядку, передбаченому Законом України Про здійснення державних закупівель . При цьому споживач підтверджує, що обов'язком споживача є повна оплата всієї спожитої ним теплової енергії.

18.01.2013 між Публічним акціонерним товариством "Облтеплокомуненерго" та Комунальним лікувально-профілактичним закладом "Чернігівська обласна стоматологічна поліклініка" було укладено договір №1-0188 Т1 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 1.3., 1.4. договору №1-0188 Т1 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 18.01.2013, зокрема, ціна цього договору становить: 42552,00 грн (сорок дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дві грн 00 коп) у тому числі ПДВ - 7092,00 грн. Кількість теплової енергії, що може бути отримана замовником за цим договором, становить 45,0 Гкал.

Пунктами 2.1. договору №1-0188 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 20.12.2012 та договору №1-0188 Т1 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 18.01.2013, сторони визначили, що теплова енергія виробляється, транспортується та постачається споживачу для об'єктів перерахованих у додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору.

Сторонами підписано додатки №1 до договору №1-0188 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 20.12.2012 та до договору №1-0188 Т1 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 18.01.2013, в яких сторони зазначили, що опалювальним об'єктом є філія за адресою пр. Миру, 204, м. Чернігів, площею 235,00 м 2 , теплове навантаження складає 0,021 Гкал/год.

Відповідно до п. 1.2 договору №1-0188 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 20.12.2012, тарифи/двоставкові тарифи на теплову енергію змінюються за поданням теплопостачальної організації до органів державної влади (місцевого самоврядування) за умови їх затвердження (погодження) в установленому діючим законодавством України порядку. Нові тарифи/двоставкові тарифи є обов'язковими до застосування та набувають чинності для сторін без укладення додаткових угод.

Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №167 від 30.09.2011 «Про встановлення тарифів на теплову енергію ВАТ „Облтеплокомуненерго» було встановлено Відкритому акціонерному товариству «Облтеплокомуненерго» тарифи на теплову енергію для бюджетних установ у м. Чернігів - 788,00 грн за 1 Гкал (без ПДВ). Дана постанова набрала чинності з 01.10.2011.

Відповідно до п. 5.1. договору №1-0188 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 20.12.2012, облік споживання теплової енергії проводиться за показниками засобів (приладів) обліку або розрахунковим методом у відповідності до даних, вказаних у додатку №1 цього договору, встановлених норм споживання (витрат) теплової енергії/води тощо (при розрахунку кількості спожитої теплової енергії на підігрів води), а також з урахуванням вимог діючих нормативно-правових актів України (норм, правил і таке інше) в сфері теплопостачання та Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні , затверджених Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993.

Пунктом 5.5. договору №1-0188 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 20.12.2012 визначено, що кількість (обсяг) спожитої теплової енергії визначається за показаннями засобів (приладів) обліку або, при їх відсутності, несправності, пропуску споживачем строків проведення державної метрологічної повірки або на період відсутності засобу (приладу) обліку пов'язаної з проведенням державної метрологічної повірки - розрахунковим методом у відповідності до даних вказаних у додатку №1 цього договору, встановлених норм споживання (витрат) теплової енергії/води тощо (при розрахунку кількості спожитої теплової енергії на підігрів води), а також з урахуванням вимог діючих нормативно-правових актів України (норм, правил і таке інше) в сфері теплопостачання та Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні , затверджених Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993 р. В разі, якщо засіб (прилад) обліку теплової енергії визначає кількість спожитої теплової енергії в будь-яких інших розрахункових одиницях ніж гігакалорія, то для визначення обсягу спожитої теплової енергії в гігакалоріях застосовуються показання такого засобу (приладу) обліку та розрахунковий метод у відповідності до встановлених норм споживання (витрат) теплової енергії/води тощо (при розрахунку теплової енергії за підігрів води), а також з урахуванням вимог діючих нормативно-правових актів України (норм, правил і таке інше) в сфері теплопостачання та Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні , затверджених Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993 р. У випадку коли момент несправності засобу (приладу) обліку теплової енергії встановити неможливо, то кількість спожитої теплової енергії визначається вищевказаним розрахунковим методом з моменту складання останнього акту обстеження (перевірки) такого засобу (приладу) обліку теплової енергії.

Як вбачається із матеріалів справи, і проти чого не заперечують сторони, визначення кількості спожитої відповідачем теплової енергії в грудні 2013 р. визначалось позивачем розрахунковим методом відповідно до Правил користування тепловою енергією , затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 та Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні ( КТМ 204 України 244-94), виходячи із теплового навантаження, нормативної температури внутрішнього повітря у приміщенні, середньофактичної температури зовнішнього повітря у розрахунковому періоді, розрахункової температури зовнішнього повітря для проектування опалення, кількості діб постачання теплової енергії.

Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що кількість теплової енергії, яка необхідна була для опалення приміщення відповідача в грудні 2013 р. становить 6,96 Гкал.

Представник відповідача не заперечувала проти кількості теплової енергії, яка необхідна була для опалення приміщення відповідача в грудні 2013 р.

На виконання взятих на себе зобов язань, позивач поставив відповідачу у 2013 році теплової енергії у загальній кількості 49,6910 Гкал, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактурами: від 21.01.2013 в кількості 9,6722 Гкал на суму 9146,04 грн, від 20.02.2013 в кількості 9,4579 на суму 8943,40 грн, від 20.03.2013 в кількості 8,1246 на суму 7682,60 грн, від 18.04.2013 в кількості 6,3048 Гкал на суму 5961,83 грн, від 21.05.2013 в кількості 0,3164 Гкал на суму 299,18 грн, від 19.06.2013 в кількості 0,1808 Гкал на суму 170,96 грн, від 18.07.2013 в кількості 0,1808 Гкал на суму 170,96 грн, від 20.08.2013 в кількості 0,3616 Гкал на суму 341,93 грн, від 18.09.2013 в кількості 0,4068 Гкал на суму 384,67 грн, від 23.10.2013 в кількості 2,3231 Гкал на суму 2196,72 грн, від 20.11.2013 в кількості 4,8122 Гкал на суму 4550,43 грн, від 18.12.2013 в кількості 2,8588 Гкал на суму 2703,28 грн та від 18.12.2013 в кількості 4,6910 Гкал на суму 4435,81 грн.

Відповідно до п. 12.8. договору №1-0188 Т1 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 18.01.2013, договір припиняє свою дію автоматично в разі якщо споживач здійснить споживання всієї кількості теплової енергії, яка вказана в п. 1.4. цього договору, або в разі якщо споживач здійснить споживання теплової енергії в кількості, оплата якої може бути здійснена за рахунок суми, вказаної в п. 1.3. цього договору. При цьому споживач зобов'язується виконати всі свої зобов'язання згідно цього договору, в тому числі грошові зобов'язання щодо оплати всієї спожитої теплової енергії незалежно від факту припинення дії цього договору.

Відповідно до п. 12.10. договору №1-0188 Т1 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 18.01.2013, після припинення дії цього договору відносини сторін регулюються договором №1-0188 від 20.12.2012.

Оскільки відповідач всього спожив теплової енергії за 2013 рік 49,6910 Гкал, що перевищує кількість теплової енергії, зазначеної в договорі №1-0188 Т1 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 18.01.2013, на 4,6910 Гкал, позивачем по договору №1-0188 Т1 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 18.01.2013 було виставлено відповідачу на оплату рахунок № 1-0188Т1 від 18.12.2013 на 2,2712 Гкал на суму 2703 грн 28 коп, який відповідно був оплачений відповідачем 13.01.2014.

По договору №1-0188 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 20.12.2012, позивачем було виставлено відповідачу на оплату рахунок №1-0188 від 18.12.2013 на решту теплової енергії, а саме на 4,6910 Гкал на суму 4435 грн 81 коп.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до п. 6.1. договору №1-0188 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 20.12.2012, розрахунки за теплову енергію споживач здійснює щомісячно у грошовій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації у відповідності до всіх платежів/ставок та порядку оплати, що передбачені затвердженим в установленому порядку тарифом та згідно з умовами цього договору. За письмовою згодою сторін можливі інші форми розрахунків, які не заборонені чинним законодавством.

Згідно з п. 6.2. договору №1-0188 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 20.12.2012, розрахунки за теплову енергію здійснюється за розрахунковою одиницею - гігакалорією (Гкал).

Згідно з п. 6.3. договору №1-0188 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 20.12.2012, розрахунки споживача з теплопостачальною організацією за теплову енергію здійснюються щомісячно згідно з показаннями засобів (приладів) обліку або, у випадках передбачених цим договором, розрахунковим методом, що передбачений цим договором, у відповідності та з урахуванням всіх платежів/ставок та порядку оплати, що передбачені затвердженим тарифом та згідно з умовами цього договору. Розрахунковим періодом є період часу, що розпочинається 20 числа попереднього місяця і триває до 19 числа звітного місяця. При цьому сторони домовилися про таке. У місяці, в якому розпочинається опалювальний період, для розрахунків за теплову енергію, що постачається для опалення, розрахунковий період починає свій перебіг з дати початку опалювального періоду (визначається рішенням виконавчих органів відповідних органів місцевого самоврядування або органами виконавчої державної влади) та закінчується 19 числа звітного місяця. У місяці, в якому закінчується опалювальний період, для розрахунків за теплову енергію, що поставляється для опалення, розрахунковий період закінчується датою закінчення опалювального періоду (визначається рішенням виконавчих органів відповідних органів місцевого самоврядування або органами виконавчої державної влади).

Відповідно до п. 6.4. договору №1-0188 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 20.12.2012, розрахунки за теплову енергію споживач здійснює згідно умов цього договору щомісячно до 1-го числа місяця, наступного за розрахунковим, незалежно від того чи є 1-ше число місяця вихідним, святковим чи робочим днем.

Таким чином, за поставлену у грудні 2013 року теплову енергію на підставі договору №1-0188 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 20.12.2012, відповідач мав розрахуватись по 31.12.2013 включно.

Як свідчать матеріали справи, і проти чого не заперечують сторони, виставлені позивачем відповідачу рахунки на оплату за спожиту теплову енергію в кількості 45 Гкал по договору №1-0188 Т1 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 18.01.2013, оплачені відповідачем в повному обсязі, що також підтверджується наданими відповідачем до матеріалів справи копіями платіжних доручень про перерахування коштів.

За отриману в грудні 2013 року теплову енергію по договору №1-0188 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 20.12.2012, відповідач не розрахувався, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію по договору №1-0188 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 20.12.2012, становить 4435,81 грн.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймається, оскільки вони спростовується встановленими вище висновками суду, щодо обґрунтованості позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості за грудень 2013 р.

Посилання відповідача на відсутність акту приймання-передачі теплової енергії та рахунку на оплату за грудень 2013 р. на суму 4435,81 грн. судом до уваги також не може бути прийнято, оскільки умовами договору №1-0188 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 20.12.2012 не передбачено залежність оплати спожитої теплової енергії від підписання акту приймання-передачі чи отримання рахунку на оплату.

Відповідач не надав суду належних доказів та не довів, що ним було спожито в грудні 2013 р. іншу кількість теплової енергії, ніж визначено позивачем розрахунковим методом.

Не зазначення в акті звірки розрахунків за 2015 р. заборгованості за теплову енергію за грудень 2013 р. також не свідчить про відсутність заборгованості, оскільки акт звірки розрахунків, не є первинним бухгалтерським документом, який підтверджує наявність чи відсутність боргу, та як зазначено у вказаному акті, він був складений щодо постачання теплової енергії в 2015 р. по договору № 1-0188 Ч1, а не по договору №1-0188 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 20.12.2012.

Позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 234,34 грн за період з 02.01.2014 по 01.11.2015.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.3.3. договору №1-0188 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 20.12.2012, споживач за порушення порядку розрахунків, передбаченого пунктом 6.4. цього договору - сплачує на користь теплопостачальної організації пеню у розмірі 1% від сум простроченого платежу за кожний день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати теплової енергії, тому суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховані 3% річних в сумі 234,34 грн за період з 02.01.2014 по 01.11.2015.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість за поставлену теплову енергію в установлений строк не сплатив, суд з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 4435,81 грн боргу та 234,34 грн 3% річних.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1218,00 грн.

Керуючись ст. 11, 202, 205, 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 175, 193, 275, 276 Господарського кодексу України, ст. 4, 7 Закону України „Про судовий збір» , ст. 49, 78, п. 4 ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Прийняти відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення 2500 грн 57 коп інфляційних втрат.

2. Провадження у справі в частині стягнення 2500 грн 57 коп інфляційних втрат припинити.

3. Позовні вимоги задовольнити частково.

4. Стягнути з Комунального лікувально-профілактичного закладу "Чернігівська обласна стоматологічна поліклініка", вул. Магістратська, 19, м. Чернігів, 14000 (код ЄДРПОУ 02006120, р/р 35420003001606 в ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592) на користь Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго", вул. Комсомольська, 55-Б, м. Чернігів, 14000 (код 03357671, р/р 26035302000264 в ПАТ Державний ощадний банк України , МФО 353553) 4435 грн 81 коп заборгованості.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Стягнути з Комунального лікувально-профілактичного закладу "Чернігівська обласна стоматологічна поліклініка", вул. Магістратська, 19, м. Чернігів, 14000 (код ЄДРПОУ 02006120, р/р 35420003001606 в ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592) на користь Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго", вул. Комсомольська, 55-Б, м. Чернігів, 14000 (код 03357671, р/р 26003100416 в ПАТ Полікомбанк , МФО 353100) 234 грн 34 коп 3% річних, 1218 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 28.12.2015.

Суддя Л.М. Лавриненко