Ухвала

від 22.12.2015 по справі 804/5676/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 грудня 2015 рокусправа № 804/5676/15

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року у справі № 804/5676/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лев-Україна до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2015 року ТОВ Лев-Україна (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за № НОМЕР_1 від 14.04.2015 року щодо сплати до бюджету податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій, частково, в сумі ПДВ - 245317,00 грн. і штрафних санкцій в сумі 122658,50 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2015 року позовні вимоги задоволено, визнано частково протиправним та частково скасовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 14.04.2015 року в сумі ПДВ 245317 грн. і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 122658,50 грн., прийняте Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що суд при прийнятті рішення не врахував, що суб'єкт господарювання ТОВ Лев-Україна , у своїй діяльності не створює реальних дій по отриманню товарів та послуг від контрагентів, метою укладання договорів з ТОВ Агро Ніка , ТОВ Радонс , ТОВ Анонсер Торг є проведення фіктивних господарських операцій. Апелянт вказував на операції, здійснені позивачем зі своїми контрагентами, які не пов'язані з господарською діяльністю товариства, операції не підтверджені всіма первинними документами, встановлено недоцільність передачі товару та надання послуг, які у сутності не надавались, відсутні товарно-транспортні накладні на перевезення товару від складу контрагента до позивача. Апелянт зазначив, що при перевірці позивача встановив, що первинні документи, які повинні підтверджувати факт здійснення господарських операцій, складені з порушеннями, зокрема відсутні відповідні акти отримання товарів, відсутні товарно-транспортні накладні, первинні документи не можуть вважатись чинними. Апелянт зазначив, що формування позивачем податкового кредиту відбулось без підтвердження цього податковими накладними.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивачем сформований на підставі виданих контрагентами податкових накладних, контрагенти позивача ТОВ Агро Ніка , ТОВ Радонс , ТОВ Анонсер Торг є платниками податків та спроможні здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договорів з продажу товарів та наданню рекламних послуг. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентами є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом господарсько-договірних операцій. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з надання - отримання предметів матеріальної цінності, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит. Суд першої інстанції зазначив, що отримання від контрагентів товарів, їх оплата та використання у власній господарській діяльності підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Всі первинні документи, які підтверджують ланцюг придбання, транспортування, використання у власній діяльності у позивача наявні, та під час дослідження цих же документів у податного органу не виникало жодних зауважень до них. Жодних правочинів, укладених між позивачем з контрагентами не визнано недійсними.

Матеріалами справи встановлено, що Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, з 11.03.2015 року по 24.03.2015 року було проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ Лев-Україна з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04.07.2012 року по 31.12.2014 року. За результатами перевірки 07.04.2015 року складено акт № 478/22-02/38298622. Згідно висновків перевірки викладених у акті, ТОВ Лев-Україна порушено п. пп. 14.1.191, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 135.1, пп. 135.5.4, п. 135.2 ст. 135, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185, п. 153.1 ст. 153 ПК України в результаті чого товариством занижено податок на прибуток на суму 792913 грн., встановлено порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3 ст. 198, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПК Украйни, в результаті чого ТОВ Лев-Україна занижено податок на додану вартість всього на суму 1085005 грн., також встановлено порушення пп. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 з урахуванням пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПК України, що призвело до несплати податку з доходів фізичних осіб у ІV кварталі 2013 року та у ІІ кварталі 2014 року у сумі 2018,85 грн. Підставою для визначення таких висновків, на думку податкового органу, є нереальність здійснення господарських відносин ТОВ Лев-Україна з іншими суб'єктами господарювання, зокрема з ТОВ Агро Ніка , ТОВ Радонс , ТОВ Анонсер Торг , відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій.

На підставі акту перевірки Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 14.04.2015 року винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким ТОВ Лев-Україна збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1627507,50 грн., з яких за основним платежем - 1085005 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 542502,50 грн.

Рішенням Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про погодження застосування процедури податкового компромісу від 21.04.2015 року №11761/10/04-64-22-02 погоджено застосування податкового компромісу по податковому повідомлення-рішенню форми Р від 14.04.2015 року № НОМЕР_1 щодо суми основного платежу 839688 грн.

Відповідачем після застосування процедури податкового компромісу до податкового повідомлення-рішення форми Р від 14.04.2015 року № НОМЕР_1, надано розрахунок податкового повідомлення-рішення, відповідно до якого списана сума складає 839688 грн. основного зобов'язання та 419844 грн. штрафних (фінансових) санкцій, разом 1217547,60 грн.

Зважаючи на рішення щодо часткового погодження застосування процедури податкового компромісу від 21.04.2015 року №11761/10/04-64-22-02, по податковому повідомленню-рішенню від 14.04.2015 року № НОМЕР_1, оскаржуваним є таке податкове повідомлення-рішення на суму основного зобов'язання 245317грн. та суму штрафних санкцій 122658,50 грн.

Матеріалами справи встановлено, що 01.10.2014 року між позивачем (покупець) та ТОВ Агро Ніка (продавець) було укладено договір поставки № 420, згідно якого продавець зобов'язувався поставити покупцю у певний строк товар (піддони), покупець у свою чергу зобов'язувався прийняти товар та оплатити його вартість. Номенклатура, асортимент, кількість та ціна товару встановлювались видатковими накладними. Господарські взаємовідносини з ТОВ Агро Ніка було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ Агро Ніка видало ТОВ Лев-Україна податкові накладні за період жовтня 2014 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. Виконання договору підтверджується видатковими накладними, відомостями по руху предметів на складі покупця. ТОВ Лев-Україна здійснило часткову сплату за отриманий товар відповідно до видаткових накладних за договором поставки. Часткова оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень. Відповідно до матеріалів справи, ТОВ Лев-Україна мало борг з оплати перед ТОВ Агро Ніка . ТОВ Агро Ніка направлялась на адресу позивача претензія на суму 621090 грн., на яку позивачем надано гарантійний лист з проханням відстрочити платіж. У позивача обліковується кредитна заборгованість по розрахунку з продавцем за поставлений товар.

Копіями товарно-транспортних накладних підтверджується транспортування вантажу, яке здійснювалось ФОП ОСОБА_1, з яким ТОВ Лев-Україна було укладено окремий договір на перевезення вантажів, вантажовідправником транспортування вказано ТОВ Агро Ніка , вантажоодержувачем та замовником вказано ТОВ Лев-Україна , вантаж перевозився до адреси м. Дніпропетровськ, вул. Радищева, б.12, що є місцем знаходження складів ТОВ Лев-Україна . Послуги транспортування були оплачені, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Матеріалами справи встановлено, що 31.10.2014 року між позивачем (замовник) та ТОВ Радонс (виконавець) було укладено договір № 591 на виконання робіт з розміщення реклами на рекламоносіях, згідно якого виконавець зобов'язувався виконати роботи по розміщенню реклами замовника, замовник у свою чергу зобов'язувався прийняти та оплатити роботи, згідно умов і термінів договору. Господарські взаємовідносини з ТОВ Радонс було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. Виконання договору підтверджується специфікаціями до договору, актами здачі-приймання робіт (надання послуг) підписані між ТОВ Лев-Україна та ТОВ Радонс , протоколами узгодження договірної ціни.

Встановлено, що ТОВ Радонс за результатами розміщення реклами на рекламоносіях надавало ТОВ Лев-Україна фото звіти. ТОВ Лев-Україна здійснило часткову сплату за отримані послуги, оплата підтверджується копіями платіжних доручень. Відповідно до матеріалів справи, ТОВ Лев-Україна мало борг з оплати перед ТОВ Радонс . 25.05.2015 року між ТОВ Радонс та ТОВ Бетаойл було укладено договір уступки права вимагати борг, відповідно до якого ТОВ Радонс передало ТОВ Бетаойл право вимагати від ТОВ Лев-Україна борг за надані послуги. Відповідно до платіжних доручень ТОВ Лев-Україна сплатило ТОВ Бетаойл свій борг, який раніше був перед ТОВ Радонс за отримані послуги.

Встановлено, що 01.12.2014 року між ТОВ Лев-Україна (замовник) та ТОВ Анонсер Торг (виконавець) було укладено договір надання послуг № 1178, згідно якого виконавець зобов'язувався виконати роботи по навантаженню-розвантаженню, замовник у свою чергу зобов'язувався прийняти та оплатити роботи, згідно умов і термінів договору. Господарські взаємовідносини з ТОВ Анонсер Торг було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ Анонсер Торг видало ТОВ Лев-Україна податкові накладні за період грудня 2014 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. Виконання договору підтверджується специфікаціями до договору, актами здачі-приймання робіт (надання послуг) підписані між ТОВ Лев-Україна та ТОВ Анонсер Торг , протоколами узгодження договірної ціни.

Часткова оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень. Відповідно до матеріалів справи, ТОВ Лев-Україна мало борг з оплати перед ТОВ Анонсер Торг . ТОВ Лев-Україна не заперечує проти наявності станом на 31.10.2015 року боргу перед ТОВ Анонсер Торг у розмірі 130848,00 грн.

Основними видами діяльності ТОВ Лев-Україна відповідно до витягу з ЄДРПОУ є неспеціалізована оптова торгівля, неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування напоями, тютюновими виробами. Придбаний товар - піддони, були використані позивачем для власних потреб. Отримані послуги від ТОВ Радонс , ТОВ Анонсер Торг по рекламній діяльності та навантаженню-розвантаженню вантажів, були використані позивачем у власній господарській діяльності.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Первинний документ згідно з визначенням ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Колегія суддів вказує, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 - 44.5 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов'язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання тобто отримання послуг для власної діяльності, здійснення оплати, що передбачає передачу коштів від замовника на рахунок виконавця. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. ТОВ Лев-Україна підтверджені витрати, як засіб оплати за отримані від контрагентів товари та послуги, наявні докази руху коштів, зміна майнового стану та активів позивачем доведена.

Згідно п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій ТОВ Лев-Україна з ТОВ Агро Ніка , ТОВ Радонс , ТОВ Анонсер Торг у зв'язку з фактичними підтвердженнями реальності господарських операцій. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договори про постачання товарів, про надання послуг, які були укладені та діяли між позивачем з ТОВ Агро Ніка , ТОВ Радонс та ТОВ Анонсер Торг - визнані судом недійсними або розірвані з ініціативи сторін. Податкова інспекція не наділена правом визначати, які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

Завершальною ознакою по виконанню договорів є передача товару до покупця та оплата за нього, отримання результату від послуг. ТОВ Лев-Україна отримало товар та послуги згідно договорів, здійснило та продовжує здійснювати за них оплату, тобто ланцюг обороту товару виконано.

Матеріали справи підтверджують реальність здійснення контрагентами позивача господарських відносин, виконання договорів. Головною ознакою по комерційній корисності від придбаного товару є його використання у своїй власній діяльності. Витрати, здійсненні позивачем як засіб оплати за отриманий від контрагентів товар та послуги підтверджуються копіями платіжних доручень. Ознакою дійсності господарських операцій є зміна майнового стану платника податків, у процесі отримання а потім використання товару, майновий стан та наявність активів у позивача змінювалась.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України та вважає, що податковим органом не доведено правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року у справі № 804/5676/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук