Ухвала

від 21.12.2015 по справі 826/16563/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16563/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

21 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.,

Оксененка О.М.,

при секретарі: Агаркові Б.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквілібріум" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція в Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквілібріум" податковий борг у розмірі 36 745,81 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, заборгованість відповідача виникла на підставі:

- податкової декларації від 20.02.2012р з плати на землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2012 рік, якою визначено місячну сплату у розмірі 1 006, 79 грн. на місяць з 30.04.2012р. по 30.01.2013р. Загальна сума за рік становить - 12 081, 47 грн.;

- податкової декларації від 08.02.2013 з плати на землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2013 рік, якою визначено місячну сплату у розмірі 1 006, 79 грн. з 02.03.2013р. по 30.01.2014р. Загальна сума за рік становить - 12 081, 47 грн.;

- податкової декларації від 12.02.2014р. з плати на землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2014 рік, якою визначено місячну сплату у розмірі 1 006, 79 грн. з 02.03.2014р. по 30.01.2015р. Загальна сума за рік становить - 12 081, 47 грн.

- податкової декларації від 18.02.2014 з плати на землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2015 рік у розрахунку 1 257, 49 грн. на місяць з 02.03.2015р. по 30.03.2015р. загалом на суму - 2 514, 98 грн.

Загальна сума податкового боргу становить - 36 745, 81 грн.

У зв'язку з несплатою визначених податкових зобов'язань позивачем виставлено першу податкову вимогу №1/1277 від 21.09.2009р., другу податкову вимогу №2/294 від 19.02.2010 та рішення про опис майна в податкову заставу від 26.04.2010р. №166.

Станом на час розгляду справи податковий борг не сплачено, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податковим органом пропущено строк для стягнення частини податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Так, відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.

Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1 ст. 14 ПКУ податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Приписи пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначають, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи, щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

У відповідності до п. 49.1 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Стаття 54 ПКУ, зокрема, п. 54.1 регламентує, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, крім випадків передбачених податковим законодавством.

Поряд з цим, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Між тим, пунктом 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З вказаного слідує, що самостійно обчислена платником податків сума податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначено у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом вважається узгодженою, крім випадків передбачених податковим законодавством.

Поряд з цим, зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач просить суд стягнути заборгованість по податковій декларації від 20.02.2012 з плати на землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2012 рік починаючи з 30.04.2012р. по 31.12.2012р.; податковій декларації від 08.02.2013р. з плати на землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2013 рік починаючи з 30.01.2013р. по 30.12.2013р.; податковій декларації від 12.02.2014р. з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2014 рік починаючи з 30.01.2014р. по 30.12.2014р.; податковій декларації від 18.02.2014р. з плати на землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2015 рік починаючи 02.03.2015р. по 30.09.2015р., у тому числі за січень 2015 року, за виключенням лютого 2015 року.

Статтею 102 Податкового кодексу України, встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним (п. 102.4 ст. 102 ПКУ).

Строк позовної давності у Податковому кодексу України встановлений статтею п. 102.1 ст. 102 і складає 1095 днів.

Враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції вірно встановлено, що податковий борг, який виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Як зазначалося вище, момент виникнення податкового боргу пов'язується виключно із закінченням строків для сплати податкового зобов'язання визначеного платником податку самостійно або узгодженого податкового зобов'язання у випадку, коли таке податкове зобов'язання не сплачене та не оскаржене платником податку у встановлені ПК України порядку та строки (підпункт 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 ПК України).

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову в задоволені позовних вимог про стягнення податкового боргу у розмірі 3 020, 37 грн. за податковою декларацією від 20.02.2012р. з плати на землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2012 рік за квітень - червень 2012 року, оскільки строки 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу станом на подання позовної заяви (13.08.2015) для його стягнення сплив.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 03.02.2015р. (справа К/800/49509/14).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Ухвала в повному обсязі складена 25 грудня 2015 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

.

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.