Ухвала

від 28.12.2015 по справі 2а-16059/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 грудня 2015 року м. Київ К/800/53779/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2015 р.

у справі № 2а-16059/11/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві

та Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників

про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2015 р. у справі № 2а-16059/11/2670.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Частина 1 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 3 та п. 5 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційний скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

У касаційній скарзі Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві зазначає, що не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2015 р.

Однак, з касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що 07.12.2015 р. Київським апеляційним адміністративним судом постановлено оскаржувану ухвалу про повернення апеляційної скарги на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 01.09.2015 р. у справі № 2а-16059/11/2670, тобто скаржник просить скасувати рішення якого не існує зазначеній справі.

Таким чином, скаржнику потрібно надати уточнення до касаційної скарги, а саме зазначити судові рішення які оскаржуються та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 213 КАС України, до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Як встановлено суддею-доповідачем, в порушення вказаних вимог, скаржником не додано до касаційної скарги документу про сплату судового збору.

Також, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної карги.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Суддя-доповідач, розглянувши дане клопотання, не вбачає підстав для його задоволення.

Згідно ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків до 28.01.2016 р.

Відповідно до ч. 2 ст. Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись ст. 108, ст.ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви (клопотання) Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без руху.

3. Встановити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві строк для усунення недоліків касаційної скарги до 28.01.2016 р.

4. Ухвала оскарженню не підлягає .

Суддя І.О. Бухтіярова