Ухвала

від 18.12.2015 по справі 404/8707/15-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/8707/15-ц

Номер провадження 2/404/4633/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2015 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Кулінка Л.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання договорів недійсними, визнання відсутності права власності на майно, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому позовні вимоги викладені наступним чином:

визнати договір купівлі-продажу від 16.07.2009 року земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Кіровогард, вул. Курганна, 28, площею 1616,60 кв.м., укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_7, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за № 1331, недійсним у частині зазначення покупцем ОСОБА_2 із моменту укладення та визнати покупцем за цим договором ОСОБА_1;

визнати договір купівлі-продажу від 16.07.2009 року житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: м. Кіровоград, вул. Курганна, 28, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_7, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за № 1328, недійсним у частині зазначення покупцем ОСОБА_2 із моменту укладення та визнати покупцем за цим договором ОСОБА_1;

визнати договір купівлі-продажу від 17.07.2009 року квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, посвідчений та зареєстрований державним нотаріусом Першої Ялтинської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 за № 3-3220, недійсним у частині зазначення покупцем ОСОБА_2 із моменту укладення та визнання покупцем за даним договором ОСОБА_1;

визнати договір купівлі-продажу від 24.09.2010 року квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за № 3837, недійсним у частині зазначення покупцем ОСОБА_2 із моменту укладення та визнання покупцем за даним договором ОСОБА_3;

визнати відсутність у ОСОБА_2 права власності та скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на наступне нерухоме майно: земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Кіровоград, вул. Курганна, 28, площею 0,1 га (кадастровий номер 3510100000:46:355:0023, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 766626735101); земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Кіровоград, вул. Курганна, 28, площею 0,0617 га (кадастровий номер 3510100000:46:355:0024, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 766535835101); житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, які знаходяться за адресою: м. Кіровоград, вул. Курганна, 28 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 762187535101); квартири за адресою: АДРЕСА_3; квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2;

визнати вищевказане нерухоме майно спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3;

провести поділ майна подружжя у наступний спосіб: визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Кіровоград, вул. Курганна, 28, площею 0,1 га (кадастровий номер 3510100000:46:355:0023, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 766626735101); земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Кіровоград, вул. Курганна, 28, площею 0,0617 га (кадастровий номер 3510100000:46:355:0024, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 766535835101); житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, які знаходяться за адресою: м. Кіровоград, вул. Курганна, 28 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 762187535101); визнати право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Кіровоград, вул. Курганна, 25 (державний акт № 31-02 від 16.02.2010 року), квартиру за адресою: АДРЕСА_3 та квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2.

Стаття 119 Цивільного процесуального кодексу України містить вимоги щодо форми і змісту позовної заяви. За приписом частини 5 статті 119 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Перерахування суми судового збору здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена в пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

В пункті 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір складає 1 розмір мінімальної заробітної плати, тобто 1218,00 грн.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір складає 1,5 відсотки ціни позову, але не менш 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17.10.2014 року в пункті 10 роз'яснено, що подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

В пункті 2 частини першої статті 80 Цивільного процесуального кодексу України передбачено визначення ціни позову у позовах про визнання права власності на майно або витребування майна.

Крім того, вважаю за необхідне роз'яснити, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 - 72 Сімейного кодексу України та статтею 372 Цивільного кодексу. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Аналогічна правова позиція викладені в постанові № 11 від 21.12.2007 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» . Також роз'яснено в підпункті а пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду, на яке позивач просить визнати право власності та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

В порушення зазначених норм позивачем ціна позову визначена в розмірі 2230987,00 грн. та до позовної заяви додано ксерокопію квитанцію про сплату судового збору в розмірі 6090,00 грн. та ксерокопію квитанції про сплату судового збору в розмірі 1949,00 грн., однак позивачем не дотримано вимог щодо оформлення платіжного документу, посилання на належні докази ринкової вартості майна на моменти звернення до суду в позовній заяві і в доданих до неї документах відсутні, що позбавляє суд можливості перевірити повноту сплати судового збору.

Також позовна заява містить недоліки щодо змісту позовних вимог, зокрема: позивачем в одному позові заявлені вимоги про поділ майна подружжя та визнання недійсними договорів, укладених між особами, які не є членами подружжя та які не є однорідними, ґрунтуються на різних нормах матеріального права, повинні розглядатися в різних суб'єктних складах і спільний розгляд заявлених вимог значно ускладнить вирішення справи. А тому посилання позивача на однорідність позовних вимог, оскільки вони стосуються спору про речові права на одне і те ж нерухоме майно є помилковими та безпідставними, враховуючи, що поняття речових прав має розширений обсяг. Крім того, із змісту позову вбачається необхідність призначення експертизи по окремим вимогам, що призведе до затягування судового процесу.

Слід зазначити, що об'єднання позовних вимог не допускається, коли відсутня спільність предмета позову і в подальшому може призвести до роз'єднання позовів в порядку, передбаченому статтею 126 Цивільного процесуального кодексу України.

Також звертаю увагу позивача, що вимоги про визнання недійсним договорів недійсними, предметом яких є нерухоме майно розглядаються за правилами статті 114 Цивільного процесуального кодексу України, якою встановлена виключна підсудність. Позивачем оспорюються декілька договорів предметом яких є нерухоме майно місцезнаходження якого не відноситься до підсудності Кіровського районного суду м. Кіровограда.

Таким чином, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статті 119 Цивільного процесуального кодексу України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, як то передбачено статтею 121 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання договорів недійсними, визнання відсутності права власності на майно, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя, залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Запропонувати позивачеві подати до суду позовну заяву, складену у відповідності до вимог статті 119 Цивільного процесуального кодексу України та з врахуванням роз'яснень, викладених в мотивувальній частині ухвали, а також визначити ціну позову від ринкової вартості майна на момент звернення до суду, на яке позивач просить визнати право власності; зазначити про докази на підтвердження ринкової вартості майна та подати до суду належним чином оформлений оригінал документу про сплату судового збору.

Роз'яснити позивачеві, що за приписом частини 2 статті 121 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач відповідно до ухвали суду виконає вимоги у встановлений судом строк, заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Л. Д. Кулінка