Справа № 527/1936/15-ц
номер провадження 2/527/550/15
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.08.2015 року Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Марущак Р.М.,
при секретарі - Проценко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину, встановлення належності особі правовстановлюючого документу, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, ІІІ особи без самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 районне управління юстиції в особі реєстраційної служби, відділ Держземагентства у ОСОБА_2 районі, ОСОБА_2 районна державна адміністрація, приватний нотаріус ОСОБА_2 районного нотаріального округу ОСОБА_3,
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 04.08.2015 року звернувся до суду з зазначеним позовом.
Обґрунтував його наступним. 10.06.2011 року померла його мати - ОСОБА_4, після смерті якої залишилось спадкове майно - земельна частка (пай) площею 3,7 умовних кадастрових га, що було підтверджено дублікатом сертифікату на право на земельну частку (пай), серії РН № 773260, виданого на її ім я 26 грудня 2007 року. На підставі вказаного документу 18.05.2012 року приватний нотаріус ОСОБА_2 районного нотаріального округу ОСОБА_3 видала йому, як спадкоємцю, свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай).
Пізніше виявилося, що мати за життя, на підставі наявного у неї сертифіката, отримала Державний акт про право приватної власності на землю серії ІV- ПЛ № 036854, а тому земельна ділянка площею 3.6600 га , кадастровий номер 53206 10100:00:025:0085, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території ОСОБА_2 міської ради, в Державному земельному кадастрі значиться за спадкодавцем, як за власником, в зв язку з чим він позбавлений можливості зареєструвати право власності на неї за собою.
Крім цього, в названому Державному акті помилково зазначено ім'я та по-батькові власника : замість правильного Василиса Савеліївна вказано Василина Савівна . Ця ж помилка допущена і при державній реєстрації земельної ділянки.
Посилаючись на викладене, позивач (з урахуванням уточнених позовних вимог) прохав суд визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом від 18.05.2012 року, видане приватним нотаріусом ОСОБА_2 районного нотаріального округу ОСОБА_3; визнати за ним, в порядку спадкування за законом, право власності на земельну ділянку площею 3,66 га, розташовану на території ОСОБА_2 міської ради із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належну його матері, встановити факт належності ОСОБА_4, яка померла 10 червня 2011 року, правовстановлюючого документу - державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ПЛ №036854.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, направив на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вказав, що позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача - ОСОБА_2 міської ради Полтавської області, представники третіх осіб - ОСОБА_2 РУЮ в особі реєстраційної служби, відділу Держземагентства у ОСОБА_2 районі, ОСОБА_2 районної державної адміністрації, приватний нотаріус ОСОБА_2 районного нотаріального округу ОСОБА_3, у судове засідання не з'явилися. Належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. В заявах, адресованих суду, прохали розглянути справу у їх відсутності, заперечень на позов не надали. Відповідач позов визнав.
Суд, дослідивши та оцінивши надані письмові докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємного зв'язку встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії I-KE № 186454, виданого відділом ДРАЦС ОСОБА_2 РУЮ, ОСОБА_4 померла 10 червня 2011 року у м. Глобине. Єдиним спадкоємцем першої черги спадкування за законом, який, як вбачається із дослідженої судом спадкової справи № 136/2011, у встановлений строк прийняв спадщину є її син - ОСОБА_1.
Згідно свідоцтва про право на спадщину від 18.05.2012 року, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_2 районного нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_1 є спадкоємцем права на земельну частку (пай) в землях колективної власності КСП Росія Глобинського району, розміром 3,7 умовних кадастрових га, без визначення цієї частки (паю) в натурі.
Назване свідоцтво про право на спадщину за законом видане нотаріусом на підставі дублікату сертифікату на право на земельну частку (пай), серії РН № 773260, виданого на ім'я ОСОБА_1 ОСОБА_2 райдержадміністрацією 26.12.2007 року, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів 02.12.1996 року за №55.
При зверненні позивача до реєстраційної служби ОСОБА_2 РУЮ для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень виявлено, що право власності на земельну ділянку площею 3.6600 га , з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_2 міської ради, кадастровий номер 5320610100:00:025:0085, в Державному земельному кадастрі на даний час зареєстроване за ОСОБА_5 на підставі Державного акта про право приватної власності на землю серії ІV- ПЛ № 03685 та технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. Про наявність названого державного акту позивачу при оформленні свідоцтва про право на спадщину відомо не було.
З письмових пояснень приватного нотаріуса ОСОБА_2 районного нотаріального округу ОСОБА_3, направлених суду, вбачається, що при видачі свідоцтва про право на спадщину вона перевіряла наявність правовстановлюючого документу на ім я спадкодавця. ОСОБА_1 при цьому надав оригінал дублікату сертифіката на право на земельну частку (пай), серії РН № 773260, виданого на ім'я спадкодавця ОСОБА_5 Про наявність державного акту на право приватної власності на ім'я спадкодавця їй відомо не було.
На підставі ст.11 ЦПК України , суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданого відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 1301 ЦК України передбачено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом. Аналогічне роз яснено в пункті 27 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування .
Встановлені судом обставини є безумовною підставою для визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.05.2012 року, оскільки на час його видачі сертифікат про право на земельну частку (пай) втратив чинність внаслідок одержання спадкодавцем державного акту про право приватної власності на землю.
Відповідно до наданої копії державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ПЛ №036854, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за номером 113, ОСОБА_5, яка мешкала в м. Глобине, на підставі рішення 4 сесії 26 скликання ОСОБА_2 міської ради від 22.08.2002 року, передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,66 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташовану на території ОСОБА_2 міської ради.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме, паспорту серії КО №381748, виданого Глобинським РВ УМВС України в Полтавській області 14.05.2002 року, свідоцтва про народження серії ЯЭ № 894318, виданого Новогеоргіївським райбюро ЗАГС Кіровоградської області 03.02.1956 року, свідоцтва про одруження серії ЯУ №666921, виданого ОСОБА_2 сільською радою р/б ЗАГС 25.02.1956 року, правильне написання ім'я та по-батькові спадкодавця Василиса Савеліївна .
Таким чином, судом встановлена помилка, допущена при виготовленні державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ПЛ №036854 - замість вірного ОСОБА_4 зазначено ім я по батькові - Василина Савівна . Аналогічна помилка була допущена при державній реєстрації права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 53206 10100:00:025:0085, у Державному земельному кадастрі. Виправити помилку у названому документі неможливо, оскільки право, та дієздатність особи втрачається в момент смерті.
Згідно пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати документ.
Встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідне позивачу для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Вказане питання розглядається в позовному, а не в окремому провадженні, оскільки існує спір про право власності на спадкову земельну ділянку.
Статтею 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .
Згідно п.1 ч.1 названого закону, обов язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним чи юридичним особам, а саме: 1) право власності на нерухоме майно.
У відповідності до ст. ст. 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Ст. 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності та на підставі прийняття спадщини .
Встановивши, що ОСОБА_4 за життя на передбачених законом підставах набула право власності на земельну ділянку площею 3.6600 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва суд дійшов висновку, що позивач, як єдиний спадкоємець за законом, який прийняв спадщину, має право на її успадкування. Спадщина відумерлою не визнана. Особи, які б претендували на обов'язкову частку у спадщині, відсутні.
Позов ґрунтується на законі, доведений належними доказами, а тому підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 1225, 1261,1268, 1301 ЦК України,ст. 81 Земельного Кодексу України, ст. ст. 10, 11,30, 60, 61, 212-215 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити, що державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ПЛ №036854, виданий ОСОБА_2 міською радою 19 вересня 2002 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за номером 113, належав ОСОБА_4, яка померла 10.06.2011 року у м. Глобине Полтавської області.
Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 18.05.2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_2 районного нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим номером 998, на ім я ОСОБА_1 про право останнього на земельну частку (пай), належну ОСОБА_4 .
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за законом, право власності на земельну ділянку площею 3,6600 га, розташовану на території ОСОБА_2 міської ради, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320610100:00:025:0085, яка належала спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі Державного акта про право приватної власності на землю серії IV-ПЛ №036854, виданого ОСОБА_2 міською радою 19 вересня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за номером 113.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ ГЛОБИНСЬКОГО
РАЙОНОГО СУДУ ОСОБА_6
Суд | Глобинський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 28.08.2015 |
Оприлюднено | 05.01.2016 |
Номер документу | 54697838 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Глобинський районний суд Полтавської області
Марущак Р. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні