Ухвала

від 17.12.2015 по справі 308/5835/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/5835/15-к

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

17.12.2015 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , представників потерпілого: директора ТОВ «Віма» ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 , підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника адвоката ОСОБА_9 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді апеляційне провадження № 11-кп/777/598/15 за апеляційною скаргою директора ТОВ «Віма» ОСОБА_6 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.10.2015.

Зазначеною ухвалою місцевого суду задоволено подане в порядку ст.286 КПК України клопотання прокурора, а підозрюваного за ч.1 ст.388 КК України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тур`я Поляна Перечинського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України; кримінальне провадження 12013070030002960 щодо ОСОБА_8 закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

У вказаному клопотанні прокурора йдеться про те, що ОСОБА_8 оголошено підозру про вчинення ним передбаченого ч.1 ст.388 КК України кримінального правопорушення (відчуження майна, інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт) за таких обставин.

Так, 02.10.2007 слідчим прокуратури Закарпатської області в межах кримінальної справи № 9706407 (розслідуваної за правилами КПК України 1960 року) накладено арешт на майно, яке визнане речовим доказом та згодом передано директору TOB «Інгрід Плюс» ОСОБА_8 на відповідальне зберігання обладнання для виготовлення взуття загальною фактурною вартістю 73090 євро, еквівалентні на той час 470100,62 грн., всього за переліком 54 позиції.

При цьому, ОСОБА_8 попереджено про кримінальну відповідальність за порушення взятих на себе обов`язків щодо зберігання та охорони цього майна (зокрема за ст.388 КК України), що підтверджується його підписами у відповідній розписці від 02.10.2007 та в акті прийому-передачі речових доказів на відповідальне зберігання.

Не зважаючи на це, ОСОБА_8 вчиняв незаконні дії із вказаним майном, а саме в період з 01.01 по 31.03.2008 використовував вказане у переліку обладнання для виготовлення готового взуття.

Після цього, ОСОБА_8 протиправно, без відповідного рішення суду, 02.09.2008 передав на зберігання вказане майно іншому підприємству ЗАТ «Ужгородський механічний завод» згідно відповідного акту прийому-передачі.

На виконання постанови Ужгородського міськрайонного суду від 30.05.2013 слідчим прокуратури Закарпатської області перевірено наявність арештованого майна вказаного вище обладнання для виготовлення взуття та виявлено, що частина переданого ОСОБА_8 майна відсутня, а саме 29 позицій згідно наведеного у клопотанні слідчого переліку; встановлено, що майно частково відчужене (за невстановлених обставин).

Оскільки ОСОБА_8 повністю визнав свою вину у зазначеному протиправному діянні, яка також стверджується сукупністю здобутих слідством доказів, а на момент розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_8 сплив передбачений ст.49 КК України строк давності (притягнення винного до кримінальної відповідальності) 3 роки, слідчий прокуратури звернувся до суду з наведеним вище клопотанням.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «Віма» ОСОБА_6 просить зазначену ухвалу місцевого суду щодо ОСОБА_8 від 22.10.2015 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції, посилаючись на істотне порушення місцевим судом під час розгляду вказаного клопотання слідчого вимог кримінального процесуального закону.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_6 зазначає, що її, як директора та представника потерпілого ТОВ «Віма» не викликано на судовий розгляд кримінального провадження за вказаним клопотанням слідчого. Дане підприємство є потерпілим (згідно ст.55 КПК України), оскільки є власником зазначеного майна обладнання для виготовлення взуття, що було передано на відповідальне зберігання директору ТОВ «Інгрід Плюс» ОСОБА_8 та частина якого зникла через протиправне діяння останнього.

Крім того, 12.02.2015 ТОВ «Віма» визнано потерпілим, збитки якому наразі не відшкодовано.

Також заявниця вважає, що оскаржене нею судове рішення є передчасним.

В запереченні захисника ОСОБА_9 на апеляційну скаргу ОСОБА_6 йдеться про те, що остання взагалі не має право на оскарження зазначеного вище рішення суду, оскільки її не визнано потерпілою у кримінальному провадженні № 12013070030002960, в якому цивільний позов не заявлено. Вважає, що підозрюваний ОСОБА_8 обґрунтовано та законно звільнений оскарженою ухвалою місцевого суду від кримінальної відповідальності.

Посилаючись на це та те, що в апеляційній скарзі ОСОБА_10 відсутні вмотивовані доводи, а прохальна частина необґрунтована, захисник просить відмовити в її задоволенні, а оскаржене рішення суду щодо його підзахисного залишити без змін.

В запереченні прокурора ОСОБА_11 на апеляційну скаргу ОСОБА_6 йдеться про те, що ТОВ «Віма» не є потерпілим у кримінальному провадженні № 12013070030002960, а тому прокурор просить відмовити в її задоволенні, а оскаржене рішення суду щодо ОСОБА_8 залишити без змін з таких підстав.

Так, під час розслідування кримінального провадження № 12013070030002960 не було зібрано достатніх доказів вини ОСОБА_8 у привласненні, розкраданні чужого майна чи в іншому кримінальному правопорушенні (зокрема за ст.191 КК України), а тому із вказаного кримінального провадження матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, про що в ЄРДР внесено відповідні відомості та 21.05.2015 присвоєно № кримінального провадження 42015070000000130. Дані відомості внесено в ЄРДР на підставі заяв ОСОБА_6 директора ТОВ «Віма», яке визнано потерпілим в кримінальному провадженні № 42015070000000130; встановлюються винні у розтраті майна особи та розмір завданих цьому підприємству збитків.

Отже, прокурор вважає, що місцевим судом прийнято законне рішення щодо ОСОБА_8 , яке оскаржено ОСОБА_6 , оскільки очолюване останньою підприємство не було потерпілим в кримінальному провадженні № 12013070030002960.

Заслухавши доповідь судді, доводи сторін: ОСОБА_6 та її представника адвоката ОСОБА_7 , які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити з наведених у ній підстав, прокурора та сторону захисту, які заперечили проти апеляційної скарги, посилаючись на викладені в своїх запереченнях доводи просили відмовити в її задоволенні, провівши судові дебати, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи сторін, колегія суддів визнає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 288 КПК України передбачений порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Так, розгляд відповідного клопотання прокурора здійснюється у присутності сторін кримінального провадження та потерпілого в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, із особливостями, встановленими цією статтею.

Суд зобов`язаний з`ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності та своєю ухвалою закриває кримінальне провадження, звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Тобто, участь потерпілого під час вирішення порушеного у клопотанні прокурора питання щодо ОСОБА_8 визнана процесуальним законом як обов`язкова.

Вирішуючи питання щодо наявності потерпілого у кримінальному провадженні №12013070030002960, слід виходити з положення ч. 1,2 ст.55 КПК України, згідно якого потерпілим може бути юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

З доданого прокурором до свого заперечення проти апеляційної скарги витягу з кримінального провадження № 42015070000000130 від 21.05.2015 вбачається, що таке розслідується на підставі чотирнадцяти заяв директора ТОВ «Віма» ОСОБА_6 , яка у кожній з них повідомила, зокрема, про незаконне заволодіння майном ТОВ «Віма» вартістю 73090 євро двома особами: ОСОБА_8 та ОСОБА_12 за сприяння іншої особи. Аналогічні витяги наявні на а.п. 103-112.

Дванадцять із наведених вище заяв ОСОБА_6 датовані 05.12.2014, тобто до моменту виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження № 42015070000000130 від 21.05.2015; крім того, дане провадження виділено саме з кримінального провадження № 12013070030002960 щодо ОСОБА_8 , яке розпочато за заявою директора ТОВ «Віма» ОСОБА_6 .

Тобто, сама обставина подачі ОСОБА_6 правоохоронному органу відповідної заяви свідчить про те, що в силу вимог ч.2 ст.55 КПК України в очолюваного нею підприємства виникли усі права потерпілого, а отже його участь під час вирішення судом зазначеного вище клопотання прокурора в порядку ст.286 КПК України є обов`язковою.

Крім того, 05.02.2015 директор ТОВ «Віма» ОСОБА_6 зверталася (у межах кримінального провадження № 12013070030002960 щодо ОСОБА_8 ) із клопотанням про визнання ТОВ «Віма» потерпілим до слідчого прокуратури Закарпатської області ОСОБА_13 , який 12.02.2015 вручив їй пам`ятку про права потерпілого, як представнику останнього (а.п. 89, 90-92).

Як зазначалося вище, відповідно до ст.288 КПК України розгляд відповідного клопотання прокурора здійснюється в загальному порядку; згідно ст.ст. 318 ч.2, 325 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження. Якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.

Відповідно доч.1, п. 5 ч.2 ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такіпорушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Допущені судом першої інстанції на стадії судового розгляду зазначені вище істотні порушення кримінально-процесуального закону є безумовною підставою для скасування його ухвали щодо ОСОБА_8 від 22.10.2015 згідно вимог п.5 ч.2 ст.412 КПК України, а кримінальне провадження відповідно до ст.ст. 415,416 КПК України призначенню до нового розгляду в суді першої інстанції згідно з вимогами розділу IV цього Кодексу в іншому складі суду.

Під час нового розгляду провадження в суді першої інстанції слід врахувати наведені в мотивувальній частині даної ухвали недоліки судового розгляду, дотримати вимоги щодо кримінального провадження, об`єктивно з`ясувати всі обставини, які підтверджені доказами, що підлягають дослідженню під час судового розгляду наведеного вище клопотання прокурора, прийнятизаконне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення в порядку ст.288 КПК України.

Керуючись ст.ст. 404,407,409,412,415,418,419 КПК України, апеляційнийсуд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Віма» ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.10.2015 щодо підозрюваного за ч.1 ст.388 КК України ОСОБА_8 скасувати та призначити новий судовий розгляд в тому ж місцевому суді в іншому складі суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і відповідно до ч.2 ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: