Постанова

від 24.12.2015 по справі 813/5470/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2015 року № 813/5470/15

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Сидор Н.Т.,

за участі секретаря судового засідання Присташ І.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Галантус" до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Галантус" до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 29.05.2015 року.

В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що у зв'язку з прийняттям рішення про ліквідацію товариства, згідно протоколу зборів учасників товариства учаснику ОСОБА_3 повернуто її внесок до статутного фонду у натуральній формі - квартиру. Повернена ОСОБА_3 квартира була передана за балансовою вартістю 1410596,41 грн, в той час, як її внесок у статутний фонд складав 2200000 грн, що, на думку позивача, виключає можливість отримання ОСОБА_3 додаткового блага, а повинне розцінюватись, як інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з корпоративними правами. А відповідно позивач не виступає і не може виступати податковим агентом ОСОБА_3 при нарахуванні та сплаті нею податку на інвестиційний прибуток. Наголошує, що виступає як податковий агент лише в частині відображення в податковому розрахунку за формою 1-ДФ. Відтак, вважає прийняте рішення протиправним та просить суд таке скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні змісту позовної заяви. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив, зазначивши, що позивачем повернуто учаснику ОСОБА_3 квартиру, відповідно ОСОБА_3 отримала додаткове благо у вигляді відшкодування втрат, а такий вид доходу оподатковується при наданні (нарахуванні або виплаті) податковим агентом, тобто позивачем. А відтак, позивачем з наданого ОСОБА_4 доходу не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб. За наведених обставин, вважає, що підстав для задоволення позову не вбачає у зв'язку з чим просить відмовити в позові.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі підтверджуються, та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ Фірма "Галантус" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.01.2014 року по 24.04.2015 року.

На підставі висновків акту перевірки від 05.05.2015 року № 143/22-01/35227145 прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 29.05.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати на загальну суму 87177,13 грн, в тому числі за основним платежем - 69741,7 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 17435,43 грн.

Підставою прийняття оспорюваного податкового повідомленя-рішення є викладений у акті перевірки висновок відповідача про порушення позивачем п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14, п.п. г п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст .164 п.164.5 ст.164 ст.167 ст.168 ПК України внаслідок чого не нараховано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у березні 2015 року в розмірі 69741,70 грн.

За результатами перевірки донараховано податок з доходу фізичних осіб за березень 2015 року.

Як вбачається з акту перевірки, такого висновку відповідач дійшов з огляду на наступне.

Так, відповідачем встановлено, що гр. ОСОБА_3 відповідно до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТзОВ Фірма "Галантус" від 18.08.2010 року придбала частку у статутному капіталі в розмірі 22000000 грн, що становить 100% його статутного капіталу. Поруч з тим, товариство у зв'язку з ліквідацією, згідно з протоколом зборів учасників ТзОВ Фірма "Галантус" передало учаснику ОСОБА_3 у власність нерухоме майно за балансовою вартістю 1410596 грн, яка придбавалась Товариством згідно з договором купівлі -продажу від 17.09.2007 року в гр. ОСОБА_3 за вартістю 2100000 грн.

Таким чином, відповідач вважає, що учасник товариства ОСОБА_3 отримала додаткове благо у вигляді відшкодування втрат у натуральній формі, а таке додаткове благо, на думку відповідача, є базою оподаткування податку на доходи фізичних осіб, котрий оподатковується податковим агентом.

Позивач не погодившись із таким висновком відповідача звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступних обставин справи та норм чинного законодавства.

Відповідно до п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу);

Відповідно до п.п. г п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України базою оподаткування податку на доходи фізичних осіб є зокрема дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.

Якщо додаткові блага надаються у не грошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті.

Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.

Пунктом 162.1 ст. 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи та фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України, об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді пасивних доходів (крім зазначених у підпункті 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 ПК України).

Відповідно до пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п. п. 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

При цьому, п. п. 167.5.3. п. 167.5 ст. 167 ПК України визначено, що термін пасивні доходи означає, зокрема такі доходи, як інвестиційний прибуток, включаючи прибуток від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти.

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік (пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПК України).

Згідно з пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПК України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм п. п. 170.2.4, 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПК України (крім операцій з деривативами).

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:

- обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;

- зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;

- повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

А відтак, при поверненні підприємством фізичній особі її частки в статутному капіталі на підприємство не покладаються функції податкового агента, адже згідно з пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПК України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами здійснюється платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

Всупереч наведеним вимогам відповідач не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Таким чином, повернення засновнику (учаснику) коштів або майна, попередньо внесених ним до статутного капіталу підприємства, у разі зменшення розміру статутного фонду підприємства необхідно розглядати як операцію з інвестиційними активами, при котрій на підприємство виконує функції податкового агента.

Сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи і такими, що підлягають до задоволення.

Щодо понесених позивачем судових витрат, то відповідно до вимог ст. 94 КАС України такі присуджуються йому з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 29.05.2015 року № НОМЕР_1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Галантус" (79017, м. Львів, вул. Водогінна, 2, код ЄДРПОУ 35227145) судові витрати у розмірі 1307,67 грн. (одна тисяча триста сім гривень 67 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 29.12.2015 року.

Суддя Сидор Н.Т.