Рішення

від 21.12.2015 по справі 529/1270/15-ц

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/1270/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Щабельської І. В.

при секретарі Іванченко В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Диканька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великорудківської сільської ради Диканського району Полтавської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Вказуючи на те, що після смерті діда ОСОБА_2 вона, як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину, що складається з земельної ділянки площею 4,38 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Великорудківської сільської ради Диканського району Полтавської області /далі - Великорудківська сільська рада/, однак через наявність виправлень у Державному акті на право приватної власності на землю, виданого на ім'я померлого, позбавлена можливості нотаріально оформити право власності на вказану землю, позивач звернулась до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Позивач подала суду заяву про підтримання позову та розгляд справи у її відсутність.

Від відповідача - Великорудківської сільської ради - надійшов лист про визнання позову та розгляд справи у відсутність його представника.

Треті особи - Приватний нотаріус Диканського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3 /далі - приватний нотаріус ОСОБА_3І./ та ОСОБА_4 - заперечень проти позову не подали, подали клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

За вказаних обставин розгляд справи був проведений без участі сторін та третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст.174 ЦПК України відповідач має право визнати позов протягом усього часу судового розгляду справи, зробивши усну заяву. Якщо визнання позову відповідачем викладене в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. У разі визнання позову відповідачем суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши документи справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

20 січня 2015 року в смт. Диканьці Диканського району Полтавської області помер ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії І-КЕ № 281955, виданим 20 січня 2015 року Великорудківською сільською радою. За життя нині померлому ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії Р2 № 613068 /далі - Державний акт/, виданого 03 липня 2002 року Великорудківською сільською радою народних депутатів, належала земельна ділянка площею 4,380 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Великорудківської сільської ради.

Як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5302852082015, право власності на вказану спірну земельну ділянку нині померлим ОСОБА_2 було зареєстроване з присвоєнням їй кадастрового номера 5321082000:00:001:0108. Уточнена площа земельної ділянки складає 4,3783га. Належність вказаної земельної ділянки нині померлому ОСОБА_2 також підтверджується довідкою про нормативну грошову оцінку, виданою Держземагенством у Деканському районі 29.07.2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст.. 78, ст.. 125 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до положень ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. В ч. 1 ст. 321 ЦК України зазначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що спірна земельна ділянка належала померлому ОСОБА_2 на законних підставах, хоча і наявні виправлення у Державному акті в частині написання його по-батькові, а тому є спадковим майном.

Відповідно до ст.ст. 1218, 1220 ч. 2, 1233, 1268, ч. 1 ст. 1270 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися після його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з часу її відкриття не заявив про відмову від неї.

Як вбачається з копії заповіту, посвідченого 21 жовтня 2008 року Великорудківською сільською радою, на випадок своєї смерті нині померлий ОСОБА_2 вказану спірну ділянку заповів ОСОБА_1 - позивачу по справі.

З довідки приватного нотаріуса ОСОБА_5 вбачається, що після смерті ОСОБА_2 була заведена спадкова справа. У спадковій справі мається заява про прийняття спадщини від ОСОБА_1 - позивача по справі. Однак позивачу нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через наявність виправлень у Державному акті, виданому на ім'я померлого.

Враховуючи, що вказана вище земельна ділянка є спадковим майном, яка належала померлому ОСОБА_2 на законних підставах, позивач прийняла спадщину після смерті діда, як спадкоємець за заповітом, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання за позивачем права власності на вказане спадкове майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216-1218, 1220-1223, 1225, 1233, 1268-1270 ЦК України, ст.ст. 78-81, 125 ЗК України, ст. ст. 10, 11, 60, 208-209, 212 - 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за заповітом, право власності на земельну ділянку площею 4,3783 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Великорудківської сільської ради Диканського району Полтавської області та належала померлому 20 січня 2015 року ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії Р2 № 613068, виданого 03 липня 2002 року Великорудківською сільською радою народних депутатів Диканського району Полтавської області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 100, кадастровий номер 5321082000:00:001:0108.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі через Диканський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: