Рішення

від 02.04.2007 по справі 9/21/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Запорізької

області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

02.04.07                                                                                       

Справа №  9/21/07

Суддя   Нечипуренко О.М.

Позивач:

Приватного підприємця ОСОБА_1,

 71502, Запорізька область, м.

Енергодар, АДРЕСА_1

Відповідач:

Комунального  підприємства “Виробничий комбінат

“Тепло-водоканал”,   71500, Запорізька область, м. Енергодар,

вул. Курчатова, 1

 Представники:

 Суддя Нечипуренко О.М.

Від позивача:  Не з'явився;

Від відповідача: Не з'явився;

Сутність

спору:

До господарського суду Запорізької

області звернувся позивач Приватний підприємець ОСОБА_1 з позовною заявою до

відповідача  Комунального підприємства

“Виробничий комплекс “Тепло-водоканал” про стягнення  10232,95 грн..

07.12.2006 р. ухвалою

господарського суду Запорізької області порушено провадження по справі

№9/21/07, розгляд якої призначено на 29.01.2007 р.

У судовому засіданні, що відбулося

29.01.2007р., представники позивача  та

відповідача (уповноважений представник відповідача) на виклик суду в судове

засідання не з'явився, не надали витребувані ухвалою суду відзив, право

встановлювальні документи, інші матеріали та документи, необхідні суду для

вирішення господарського спору, ухиляються від вчинення дій, покладених на них

господарським судом, а саме від прибуття у судове засідання, та надання

витребуваних документів та обґрунтованого відгуку на позовну заяву.

Розгляд справи відкладався на

21.02.2007року та оголошувалась перерва до 05.03.2007року, 28.03.2007 року.

Судом неодноразово продовжувався термін розгляду справи за клопотанням сторін а

також,  за ухвалою суду.

28.03.2007року представник позивача

надав до суду уточнення позовних вимог -розрахунки: 3% річних та індексу

інфляції, які просить стягнути з відповідача. Згідно  даних 

розрахунків, позивач  просить

стягнути з  відповідача 3% річних у  сумі 870,00 грн.  та суму 

за  індексом інфляції у  розмірі 3 251,64 грн. Уточнення позовних

вимог прийнято судом до розгляду.

Ухвалою  суду від  28.03.2007р. 

розгляд справи відкладено до 02.04.2007р.  для підготовки повного  тексту 

рішення.

02.04.2007р.  в судовому засіданні судом  проголошено рішення   у повному обсязі.

Позивач підтримав позовні вимоги,

які заявлені на підставі договору купівлі-продажу № НОМЕР_1.,  ст. ст. 

614, 625 Цивільного кодексу України. Позов мотивується тим, що

відповідач не оплатив у встановлений строк поставлені позивачем будівельні  матеріали та 

металоконструкції.

Відповідач позовні вимоги визнав

частково у сумі 1 917,06 грн., у 

задоволенні  решти позовних  вимог 

просить позивачу відмовити.

Розглянувши матеріали справи та

надані оригінали документів, заслухавши представника позивача,

суд встановив:

10.02.2004року між позивачем

(Продавець) і відповідачем 

(Покупець)  укладено договір

купівлі-продажу будівельних 

матеріалів  та металоконструкцій

№НОМЕР_1 (надалі -Договір).

За умовами вказаного Договору

Продавець зобов'язався передати у власність товар, а  Покупець -на умовах Договору прийняти і

оплатити товар. Договірна  вартість  будівельних 

матеріалів  та металоконструкцій

складає 13 984,16 грн. згідно 

специфікації, яка є  невід'ємною

частиною даного договору.

В п.3.1 Договору сторони обумовили,

що продукція передається Покупцю 

упродовж 3-х днів з моменту підписання Договору.

Згідно із п.3.2 Договору,  строк 

оплати :  на  протязі 2-х місяців  з моменту 

підписання Договору, тобто  до

10.04.2004р.

На виконання умов Договору,

згідно  акту  прийому-передачі, підписаному  сторонами договору, позивач передав

відповідачу будівельні матеріали та металоконструкції на загальну суму 13

984,16 грн.

Як свідчать матеріали справи

та  пояснення сторін, відповідач сплатив

вартість поставленого  товару  лише частково на суму 7 800,00 грн., що

підтверджується  виписками банку та

копіями платіжних  доручень.

Отже, заборгованість

відповідача   по  оплаті вартості товару складає  6 184,16 грн.

У відповідності до ст. 193

Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники

господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним

чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних

умовах звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна

сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у

власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується

прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.. 655

Цивільного кодексу України).

Факт невиконання відповідачем

зобов'язання по Договору №НОМЕР_1 щодо своєчасної і у повному обсязі оплати

товару позивачем доведений у судовому засіданні, підтверджений матеріалами

справи, частково визнаний відповідачем.

Відповідно до ст. 526 ЦК України,

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору,

Цивільного Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідач свої зобов'язання за

Договором не виконав, грошові кошти за укладеним договором перерахував тільки

частково, тим самим порушивши його умови та приписи чинного законодавства.

Доводи відповідача про те, що

вагончики фактично не були передані по акту приймання -передачі по укладеному

договору між сторонами та специфікацією до неї, судом до уваги при винесенні

рішення не приймаються за такими обставинами:

Відповідач звертає увагу суду на

те, що в акті приймання-передачі відсутня дата його складення, але при цьому,

він проводить часткові платежі за вказаними договором, специфікацією та акту

приймання - передачі будівельних матеріалів і металоконструкцій до договору №

НОМЕР_1, що свідчить про фактичне визнання наявності та дійсності вказаних

документів.

Крім того, до  часу розгляду спору у суді, відповідачем в

установленому законом порядку, не приймались заходи що до визнання  вказаних документів  не дійсними. Документи на які посилається

відповідач у відгуку НОМЕР_2 судом не приймаються до уваги, оскільки вони є

внутрішніми  документами відповідача і

складені через рік після фактичної передачі 

матеріальних цінностей  позивачем

за договором №НОМЕР_1

Відповідно до ст. 625 ЦК України,

боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора

зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції

за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач  просить стягнути  з відповідача суму  інфляції 

у розмірі  3251,64 грн.  та  3%

річних  у 

сумі  870,00 грн.

Отже, за  результатами розгляду  справи, суд дійшов  висновку, що задоволенню підлягають вимоги

щодо стягнення 10 305,80 грн., у т.ч. 6194,16 грн. -  заборгованості  за 

договором,  3251,64 грн. -

суми,  на 

яку  збільшився борг  внаслідок 

інфляційних  процесів за період, з

10.04.2004 р. по 01.03.2007 р.   та  870,00 грн. 

- 3% річних, за той же час.

Клопотання позивача що до

накладення арешту на розрахунковий рахунок відповідача, згідно до ст.ст.66, 67

ГПК України, залишається судом без задоволення, оскільки з боку позивача суду

не надано належних доказів, які могли б бути підставою для забезпечення позову.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК

України судові витрати покладаються на відповідача, бо  спір доведено до суду з його вини. 

          Керуючись ст. ст. 44, 49, 75,  82-85 ГПК 

України, суд, -                    

В И Р І Ш И В

:

1. Позов 

задовольнити.

2. Стягнути

з Комунального підприємства “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал” (  71500, Запорізька область, м. Енергодар, вул.

Курчатова, 1, ЄДРПОУ 32400040, р/р № 26009301191127 в ЕФ “Промінвестбанк”, МФО

313098) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, (71502, Запорізька

область, м. Енергодар, АДРЕСА_1; Ід. Код № НОМЕР_3; р/р № НОМЕР_4 в ЗРУ КБ

“Приватбанк”, МФО 313399) 

заборгованість  у  розмірі 10 305,80 грн., у т.ч. 6194,16 грн.

-  заборгованості  за 

договором,  3251,64 грн. -

суми,  на 

яку  збільшився борг  внаслідок 

інфляційних  процесів   та 

870,00 грн.  - 3% річних; 102,00

грн. витрат на сплату державного мита, 118,00грн. витрат на

інформаційно-технічне  забезпечення  судового 

процесу. Видати наказ.

          Суддя                                                               

О.М.  Нечипуренко

Рішення господарського суду набирає

законної сили  після  закінчення 

десятиденного  строку  з дня 

його  прийняття.

Рішення оформлено, підписано згідно

з вимогами ст. 84 ГПК України 02.04.2007р.