Рішення

від 25.12.2015 по справі 464/8114/15-ц

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/8114/15-ц

пр.№ 2/464/2338/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

з а о ч н е

25.12.2015 Сихівський районний суд м. Львова

у складі:

головуючого судді Горбань О.Ю.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3 до Приватного підприємства Саті Плюс про захист прав споживачів, визнання договору недійсним та стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом до ПП Саті Плюс про захист прав споживачів, визнання договору недійсним та стягнення коштів.

Позовні вимоги мотивує тим, що влітку 2015 року у ОСОБА_3 виникла потреба в отриманні коштів у позику. Прочитавши оголошення у газеті, відповідно до якого ПП Саті Плюс надає позики на дуже вигідних умовах, ОСОБА_3 звернулася до регіонального офісу ПП Саті Плюс , що знаходився на пл.Соборні у м. Львові. В офісі відповідача особа, що представилася консультантом ПП Саті Плюс , повідомила позивачу, що ПП Саті Плюс може надати останній позику на суму 150 000 гривень з терміном погашення до 15 років і при цьому консультантом було роз'яснено, що кошти будуть видані фактично відразу після підписання усіх необхідних документів. Однак, для цього необхідно було перерахувати страховий платіж у розмірі 15 000,00 грн. та вже почати сплачувати щомісячні платежі. Для цього, 13 серпня 2015р. між ОСОБА_3 та ПП Саті Плюс було підписано Договір №:050984, відповідно до умов якого ПП Саті Плюс зобов'язувалося вчинити від імені позивача певні дії для надання безвідсоткової позики на суму 150 000,00 грн. (програма CREDIT 365), а ОСОБА_3 мала вчасно сплачувати чергові внески та дотримуватися інших умов Договору. На виконання, як гадала ОСОБА_3 умов Договору №:050984 від 13 серпня 2015р, нею були перераховані кошти у розмірі 15 000,00 грн. (що підтверджується чеком від 13.08.2015р.). Стверджує, що після цього, консультант ПП Саті Плюс повідомив, що з ОСОБА_3 зв'яжуться найближчим часом для отримання коштів. Починаючи з наступного після підписання Договору №:050984 від 13.08.2015р. дня, ОСОБА_3 зв'язувалася з консультантом ПП Саті Плюс для з'ясування, коли саме можна буде отримати довгоочікувані кошти. Однак, щоразу виникали, як тоді видавалося позивачу незрозумілі, технічні затримки і проблеми, через які ПП Саті Плюс не може надати кошти. Лише через декілька тижнів позивач зрозумів, що його очевидно ввели в оману і вирішив повторно навідатися безпосередньо в офіс відповідача. Однак, офіс на пл.Соборній у м. Львові ПП Саті Плюс вже на той час залишило.

Вважає, що відповідач ПП Саті Плюс заволоділо коштами позивача у розмірі 15 000,00 грн., увівши при цьому в оману ОСОБА_3, насправді не маючи на меті виконувати свої зобов'язання за Договором №:050984 від 13 серпня 2015р., що стосується надання ОСОБА_3 позику на суму 150 000,00 грн. Крім цього, основні умови Договору виведені в окремі додатки до основного Договору - Додаток №1 та Додаток №2. Так, у Додатку № 2 (умови програми CREDIT 365) до договору №:050984 від 13.08.2015р. міститься інформація, яка явно свідчить про утворення, експлуатацію та сприяння розвитку пірамідальної схеми, коли видача позики відбувається за рахунок внесків інших учасників програми за умови наповненості фонду коштами. Тому просить в судовому порядку визнати недійним Договір №:050984 від 13 серпня 2015 р., а кошти на суму 15 000,00 гривень повернути ОСОБА_3 як обманутій стороні такого договору, окрім цього стягнути з відповідача 3000,00 гривень витрат на правову допомогу, а також 487,20 гривень судового збору.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд такі вимоги задовольнити.

Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, належним чином повідомлений про місце час та дату судового засідання, про причини неявки представника суд не повідомив. Суд вважає за можливе зі згоди представника позивача провести розгляд справи за наявними по справі доказами і у відповідності до глави 8 розділу ІІІ ЦПК України ухвалити рішення при заочному розгляді справи.

Згідно з ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, постановляючи заочне рішення, прийшов до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 13 серпня 2015р. між ОСОБА_3 та ПП Саті Плюс укладено Договір №:050984, відповідно до якого ПП Саті Плюс зобов'язувалося вчинити від імені позивача певні дії для надання безвідсоткової позики на суму 150 000,00 грн. (програми CREDIT 365), а ОСОБА_3 мала вчасно сплачувати чергові внески та дотримуватися інших умов Договору.

Відповідно до Додатку № 2 Умови програми CREDIT 365 до Договору 050984 від 13 серпня 2015 року послуги, які є предметом Договору надаються шляхом реєстрації Учасників у Програмі CREDIT 365 , метою якої є надання безвідсоткової позики визначеної у додатку № 1 до Договору, а учасник зобов'язується щомісяця сплачувати платіж до Фонду Учасників на зазначені Підприємством поточні рахунки.

На виконання умов Договору №:050984 від 13 серпня 2015 року, ОСОБА_3 перераховані кошти у розмірі 15 000 грн. на вказаний відповідачем банківський рахунок, що підтверджується наданою позивачем копією чеку від 13.08.2015.

У свою чергу, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що ПП Саті Плюс виконало свої зобов'язання за Договором №:050984 від 13 серпня 2015 року.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

У пункті 14 статті 1 Закону України Про захист прав споживачів визначено, що нечесна підприємницька практика - це будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції, а статтею 19 даного Закону встановлено, що нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно: 1) основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару; 2) будь-яких застережень щодо прямої чи опосередкованої підтримки виробником продавця або продукції; 3) ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або інших цінових переваг; 4) потреби у послугах, заміні складових чи ремонті; 5) характеру, атрибутів та прав продавця або його агента, зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії, афілійованість та права інтелектуальної або промислової власності, його відзнаки та нагороди; 6) права споживача або небезпеки, що йому загрожує.

Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Забороняються як такі, що вводять в оману: пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції, пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої, відмова від пред'явлення споживачу товару, що пропонується, та прийняття замовлення або ненадання товару протягом розумного строку чи демонстрування дефектного зразка товару, недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення, пропонування до вільної реалізації продукції, яка вилучена з обігу або щодо обігу якої існують обмеження, недостовірне твердження, що існуватиме загроза особистій безпеці споживача або його сім'ї, якщо він не придбає чи не замовить продукцію, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції, використання повідомлення про розпродаж у зв'язку із припиненням суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу або припинення відповідного виду господарської діяльності, тоді як це не відповідає дійсності. І такий перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним.

У свою чергу агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції. При встановленні того, чи містить підприємницька практика елементи примусу, докучання або неналежного впливу, до уваги береться: час, характер та повторюваність пропозицій щодо придбання продукції, вживання образливих або загрозливих висловів, використання тяжкої для споживача обставини, про яку продавцю або виконавцю було відомо, для впливу на рішення споживача, встановлення обтяжливих або непропорційних позадоговірних перешкод для здійснення споживачем своїх прав за договором, включаючи положення про право споживача розірвати договір або замінити продукцію чи укласти договір з іншим суб'єктом господарювання, загроза здійснити незаконні або неправомірні дії. Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики: 1) створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати; 2) здійснення тривалих та/або періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла; 3) здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача; 4) вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання. Перелік форм агресивної підприємницької практики не є вичерпним. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Суб'єкти господарювання, їх працівники несуть відповідальність за нечесну підприємницьку практику згідно із законодавством.

З правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 23 травня 2012 року у справі № 6-35цс12, вбачається, що за положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

В силу вимог ч. 1 ст.360-7 ЦПК України, рішення Верховного Суду України прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд, керуючись принципом змагальності, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволенню, оскільки позивачем доведено, а відповідачем не спростовано те, що внаслідок нечесної підприємницької діяльності права ОСОБА_3 як споживача порушені, вона введена в оману відповідачем. При цьому, проаналізувавши умови Договору №:050984 від 13 серпня 2015 року разом із додатками до нього, суд приходить до висновку, що такий має усі ознаки пірамідальної схеми. Так, представником ПП Саті Плюс надана позивачу нечітка, подана у двозначний спосіб інформація, після чого сторонами підписано Договір №:050984 від 13 серпня 2015 р. разом із окремими додатками до основного Договору - Додаток №1 та Додаток №2 (умови програми CREDIT 365 ). При цьому позивач сплатив відповідачу кошти в розмірі 15 000,00 грн. за одержання у позику 150 000,00 грн. (відповідно до Додатку №1 до Договору), однак на сьогоднішній день, коштів ОСОБА_3Н від ПП Саті Плюс отримано так і не було. Наведене свідчить про те, що відповідач веде нечесну підприємницьку діяльність по відношенню до споживача послуг ОСОБА_3

Згідно вимог п.1 ст.216 ЦК України у разі визнання недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. В зв'язку з зазначеною правовою нормою, визнаючи недійсним договір, з відповідача підлягають стягненню кошти, сплачені позивачем в розмірі 15000 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача 3000 грн. витрат на правову допомогу, то такі вимоги не підлягають до задоволення, оскільки представником позивача не надано належних доказів того, що ОСОБА_3 понесла витрати на вказану суму.

Крім цього, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору, в розмірі 487 грн. 20 коп. (а.с.1)

На підставі ст.ст.203, 216, 230 ЦК України, ст.ст. 1, 19 Законом України Про захист прав споживачів , керуючись ст.ст.10, 60, 88, ч.4 ст.169, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 223, 224-226 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним Договір №:050984 від 13 серпня 2015 року, укладений між ОСОБА_3 та Приватним підприємством Саті Плюс ;

Стягнути з Приватного підприємства Саті Плюс (ПП Саті Плюс ), код ЄДРПОУ: 39777796, адреса: 03151, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 54 на користь ОСОБА_3 сплачені кошти в розмірі 15000 грн..

Стягнути з Приватного підприємства Саті Плюс на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 487 грн. 20 коп.

В решті позовні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу залишити без задоволення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова.

Суддя О.Ю.Горбань