Постанова

від 28.12.2015 по справі 826/24320/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 грудня 2015 року № 826/24320/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Ком до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у місті Києві про визнання протиправним рішення

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сервіс Ком (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд визнати рішення від 16 червня 2015 року № 7479 про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопад 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/24320/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні 19 листопада 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що рішенням Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 16 червня 2015 року № 7479 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Ком (код ЄДРПОУ 36620881).

Як підставу для скасування реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Ком (код ЄДРПОУ 36620881) зазначено пункт 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту ж пункт 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Аналіз зазначеної статті свідчить, що внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу є підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, врегульовано Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців .

Відповідно до абзацу першого частини одинадцятої статті 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно з абзацом другим частини дванадцятої статті 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців передбачено, що у разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Частина чотирнадцята статті 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановлює, що у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Аналіз наведених правових норм в їх сукупності вказує, що внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, у тому числі у зв'язку з поверненням державному реєстратору поштового відправлення, можливе у випадку неподання юридичною особою реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення.

Згідно наявних в матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 10 червня 2015 року, 29 травня 2015 року, 02 червня 2015 року будь-який запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням не вносився.

Суд зазначає, що, оскільки в матеріалах справи наявні вище перелічені витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд не вважає за необхідне залучати до участі у справі державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району РС ГУЮ у м. Києві та витребовувати реєстру справу.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району РС ГУЮ у м. Києві направлено повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особі від 16 червня 2015 року № 1182 у відповідь на яку позивачем надано необхідні документи, що підтверджується описом документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії Підтвердження відомостей про юридичну особу 16 червня 2015 року.

Таким чином, судом не встановлено внесення Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис про відсутність юридичної особи.

Крім цього, процедура встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку до направлення державному реєстратору органом ДПС повідомлення встановленого зразка передбачена розділом XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300 (надалі - Порядок № 1588).

Відповідно до п.12.2 Порядку № 1588 підрозділи контролюючого органу, крім іншого у рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Однак, відповідач всупереч зазначеним правовим нормам не склав жодного акту, який би слугував підставою прийняття оскаржуваного рішення та не скористався зазначеним порядком з'ясування місцезнаходження позивача, що призвело до недобросовісності прийняття ним спірного рішення.

Аналогічні правила встановлення місцезнаходження платника податків закріплені і Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 17.05.2010 року № 336 (надалі - Положення № 336).

Зокрема, пп. 3.1.1, 3.1.2 п. 3.1 розд. II Положення № 336 закріплено, що відносно кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурний підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.

Отже, обставини стосовно відсутності позивача за місцезнаходженням не були встановлені податковим органом належним чином, що в свою чергу вказує на передчасність та безпідставність прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Оскільки в матеріалах справи наявні витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 10 червня 2015 року, 29 травня 2015 року, 02 червня 2015 року, суд не вважає за необхідне залучати до участі у справі державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району РС ГУЮ у м. Києві та витребовувати матеріали реєстраційної справи.

Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження внесення реєстратором запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу позивача.

При цьому, судом не приймається до уваги долучений відповідачем прінт-скрін, в якому у розділі Стан ПП зазначено, що до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, оскільки докази на підтвердження зазначеної у ньому інформації в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, беручи до уваги відсутність законодавчо визначених підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, на думку суду, дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо безпідставного анулювання реєстрації платника ПДВ та безпосередньо рішення є протиправними.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи за межі позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Ком підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Ком задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 12 червня 2015 року № 7479.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Ком понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник