Постанова

від 29.12.2015 по справі 824/1587/15-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/1587/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дембіцького П.Д., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Новоселицька" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області звернулось до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоселицька» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за червень 2015 року в сумі 13352,04 грн.

Посилаючись на наявність заборгованості за червень 2015 року щодо сплати Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій, призначених на підставі пунктів «в» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» колишнім працівникам підприємства ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА_10 управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області просить суд стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоселицька» кошти в сумі 13352,04 грн.

Відповідач надав суду заперечення на адміністративний позов у письмовій формі, в яких зазначив, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 працювали у сільськогосподарського товаристві з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоселицька» та вийшли на пенсію на пільгових умовах.

Між тим, в позовній заяві позивачем невірно зазначено підставою призначення пільгових пенсій пункти «б» -«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , оскільки пенсії насправді призначалися на підставі пункту «в» та пункту «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» .

Також позивачем у позові зазначено, що заборгованість у сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоселицька» виникла у зв'язку із невідшкодуванням сум витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» , який передбачає нарахування на підставі списків №1 та №2.

Однак, пенсії на пільгових умовах зазначеним особам не призначались за списками №1 та №2 робіт, професій із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день, дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Крім цього, відповідач зазначає, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоселицька» не повинно відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгової пенсії, яка призначена ОСОБА_8, оскільки остання 22 червня 2013 року досягла загального пенсійного віку встановленого законодавством чинним на момент виходу нею на пенсію.

Представник позивача та представник відповідача в судовому засіданні надали суду клопотання, в яких просили розглянути справу у порядку письмового провадження.

Враховуючи викладене, на підставі ч.4, ст.122 КАС України, суд визнав за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоселицька» є юридичною особою, ідентифікаційний код якої 03801491, місце знаходження: вул. Головна, 95, с.Новоселиця, Кельменецький район, Чернівецька область, 60151.

Згідно повідомлення про взяття на облік юридичної особи/відокремленого підрозділу відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та з 21 лютого 2000 року узятий на облік в органі Пенсійного фонду України в Кельмнецькому районі.

З трудових книжок ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та довідок, які видані сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоселицька» вбачається наступне:

- ОСОБА_1 працював трактористом-машиністом на підприємстві і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного року в тваринництві у наступних періодах: з 1977 року по 15 липня 1979 року, з 10 жовтня 1980 року по 18 лютого 1999 року та з 18 лютого 1999 року по 06 грудня 2006 року;

- ОСОБА_2 працював трактористом-машиністом на підприємстві і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного року в тваринництві у наступних періодах: з 1978 року по 18 лютого 1999 року, з 18 лютого 1999 року по 30 грудня 2002 року, з 29 квітня 2003 року по 10 грудня 2003 року, з 08 травня 2004 року по 08 грудня 2005 року, з 06 липня 2006 року по 15 січня 2007 року, з 27 червня 2007 року по 03 січня 2008 року, з 18 червня 2008 року по 02 січня 2009 року, з 06 лютого 2009 року по 12 липня 2010 р;

- ОСОБА_4 працював трактористом-машиністом на підприємстві і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві у наступних періодах: з червня 1973 року по 1975 рік, з 1977 року по 18 лютого 1999 року, з 18 лютого 1999 року по 17 грудня 2002 року, з 30 квітня 2003 року по 21 листопада 2003 року, з 24 травня 2006 року по 01 грудня 2006 року, з 05 травня 2007 року по 12 грудня 2007 року, з 30 травня 2008 року по 01 грудня 2008 року, з 30 червня 2009 року по 5 січня 2010 року, з 01 червня 2010 року по 01 грудня 2010 року, з 01 липня 2011 року по 03 січня 2012 року;

- ОСОБА_11 працював трактористом-машиністом на підприємстві і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві у наступних періодах: з 1975 року по 1975 рік, з 1976 року по 18 лютого 1999 року, з 18 лютого 1999 року по грудень 2002 року, з 08 червня 2006 року по 03 жовтня 2006 року;

- ОСОБА_5 працював трактористом-машиністом на підприємстві і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві у наступних періодах: з вересня 1979 року по 18 лютого 1999 року, з 18 лютого 1999 року по 05 листопада 2001 року, з 21 травня 2002 року по 30 листопада 2002 року;

- ОСОБА_6 працював трактористом-машиністом на підприємстві і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві у наступних періодах: з 01 березня 1984 року по 18 лютого 1999 року, з 18 лютого 1999 року по 03 грудня 2004 року, з 19 травня 2006 року по 12 грудня 2006 року, з 01 червня 2007 року по 03 грудня 2007 року, з 30 травня 2008 року по 08 грудня 2008 року; з 29 травня 2009 року по 30 листопада 2009 року, з 01 червня 2010 року по 01 грудня 2010 року, з 30 травня 2011 року по 30 листопада 2011 року, з 23 квітня 2012 року по даний час.

- ОСОБА_10 працював трактористом-машиністом на підприємстві і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві у наступних періодах: з червня 1980 року по липень 1980 року, з 28 травня 1984 року по 18 лютого 1999 року, з 18 лютого 1999 року по 17 грудня 2002 року, з 01 червня 2006 року по 18 січня 2012 року, з 23 квітня 2012 року по 31 січня 2014 року.

- ОСОБА_9 працював трактористом-машиністом на підприємстві і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві у наступних періодах: з 1 вересня 1979 р. по 31 грудня 1980 р., з 24 квітня 1981р. по 18 лютого 1999р., з 18 лютого 1999 по 2002 р.

Зазначені періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з пунктом «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» .

Відповідно до протоколів «Про призначення пенсії» №148 від 11 червня 1998 року, №1108 від 05 жовтня 2010 року, №295 від 26 липня 2012 року, №414 від 28 лютого 2013 року, №2301 від 07 листопада 2013 року, №1183 від 05 листопада 2013 року,№461 від 15.05. 2015р., № 5160 від 22.05.2012р. вказаним особам було призначено пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , умова призначення - «тракторист-машиніст в сільському господарстві» .

З довідок від 02 червня 2011 року, 19 січня 2007 року, 15 червня 2007 року, які видані сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоселицька» вбачається, наступне:

- ОСОБА_3 працює на підприємстві робітницею на низько-кваліфікованих ручних роботах у сільському господарстві рільничої бригади на постійній основі;

- ОСОБА_7 працює на підприємстві на постійній роботі і зайнята у виробництві сільськогосподарської продукції;

- ОСОБА_8 працює на підприємстві на постійній роботі і зайнята у виробництві сільськогосподарської продукції.

Згідно довідок, які видана виконавчим комітетом Новоселицької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 дійсно народили і виховали до 14-річного віку п'ятеро дітей.

Відповідно до протоколів «Про призначення пенсії» №427 від 17 червня 2011 року, №518 від 29 січня 2007 року та №3142 від 13 серпня 2007 року ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , умова призначення - «багатодітна мати в с/г» .

За червень 2015 року вказаним особам органом Пенсійного фонду України було виплачено пенсію, з урахуванням фактичних витрат на її виплату та доставку, на загальну суму 13352,04 грн.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив витрати, пов'язані з доставкою і виплатою пільгових пенсій управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області звернулось до суду з даним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення закону та робить відповідні висновки.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

На даний момент такий закон не прийнято, тому згідно із пунктом 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеними в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Законодавчий акт, який регулював порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» -«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , є Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» .

Положеннями статті 2 Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, зокрема, що для платників збору суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують найману працю, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» -«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктами «в« та «ж» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, зокрема, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи та жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється у порядку, визначеному Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Згідно пункту 6.3 Інструкції №21-1 у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.7. Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.8 Інструкції №21-1 передбачено, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Аналізуючи викладене суд приходить до висновку, про те що підприємства-роботодавці зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за віком трактористам-машиністам та жінкам, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей.

Як вбачається з матеріалів справи, органом Пенсійного фонду призначено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10 ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_3, ОСОБА_7,ОСОБА_8 пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пунктів «в« та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» .

Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області виплатило за червень 2015 року указаним пенсіонерам пенсію (з врахуванням витрат на її доставку) на загальну суму 13352,04 грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи відповідач у строки визначені законом фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «в» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за червень 2015 року не відшкодував.

Крім цього, суд не бере до уваги позицію відповідача щодо невірного визначення позивачем у позові підстав призначення пільгових пенсій, оскільки такі неточності позову не звільняють сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоселицька» від обов'язку відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «в» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоселицька» заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах колишнім працівникам підприємства ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 ,ОСОБА_10, ОСОБА_9 в сумі 12582,77 грн.

Поряд з цим суд вважає безпідставними та необґрунтованими доводи позивача щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах ОСОБА_8 у зв'язку з наступним.

Як вже було встановлено судом, громадянка ОСОБА_8 працювала у сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоселицька» та була зайнята у виробництві сільськогосподарської продукції.

13 серпня 2007 року вказаній особі було призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» .

На момент призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_8 (13 серпня 2007 року), чинне законодавство України зобов'язувало її колишнього роботодавця, а саме відповідача - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоселицька» , до досягнення нею пенсійного віку передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній станом на 13 серпня 2007 року) жінки мають право на призначення пенсії за віком після досягнення ними 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній станом на 13 серпня 2007 року) передбачено, що право на пенсію за віком мають жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Таким чином, суд вважає, що починаючи з 13 серпня 2007 року відповідач мав відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати пов'язані із виплатою та доставкою пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_8 до досягнення нею пенсійного віку (55 років), а саме до 22 червня 2013 року.

01 жовтня 2011 року набрав чинності Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» , яким до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» внесено зміни.

Положеннями статті 26 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

У зв'язку із зазначеними змінами до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , а також враховуючи те, що ОСОБА_8 народилась 22 червня 1958 року, позивач вважає, що вона мала право на призначення пенсії за віком після досягнення нею 57 років. Тому, на думку органу Пенсійного фонду, відповідач зобов'язаний відшкодовувати йому фактичні витрати пов'язані із виплатою та доставкою пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_8 до досягнення останньою 57 років 6 місяців, а саме до 22 червня 2015 року.

Однак, суд вважає таку позицію позивача помилковою, у зв'язку з наступним.

13 серпня 2007 року громадянка ОСОБА_8 реалізувала своє право на отримання пільгової пенсії, в результаті чого у відповідача виник обов'язок відшкодовувати управлінню Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області фактичні витрати пов'язані із виплатою та доставкою пенсії, призначеної на пільгових умовах вказаній пенсіонерці.

Дані правовідносини, на момент їх виникнення були врегульовані Законами України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» , «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією №21-1, в редакціях чинних на той час.

Вказані нормативно-правові акти передбачали, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоселицька» зобов'язано відшкодовувати управлінню Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області фактичні витрати пов'язані із виплатою та доставкою пільгової пенсії ОСОБА_8 до досягнення нею 55 річного віку, а саме до 22 червня 2013 року.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) роз'яснив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже враховуючи викладене, суд вважає, що положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» , яким до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» внесено зміни, не можуть бути застосовані до правовідносин, які виникли 13 серпня 2007 року між позивачем та відповідачем щодо відшкодування витрат пов'язаних із виплатою та доставкою пільгової пенсії ОСОБА_8, оскільки на той час вони були врегульовані іншими нормативно-правовим актами.

Крім цього, Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не містить норм, які передбачають його зворотну дію в часі.

Відтак, позивач не мав права на збільшення строку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_8 до досягнення нею пенсійного віку, передбаченого статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , оскільки вказана особа вийшла на пенсію до прийняття Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» , а тому на неї не розповсюджується його дія. Включення ОСОБА_8 до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за червень 2015 року у даному разі є неправомірним.

За таких обставин, позов у зазначеній вище частині задоволенню не підлягає.

Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення даного позову частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 70, 86, 94, 122, 128, 158, 159, 161- 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірми «Новоселицька» (код ЄДРПОУ 03801491) на користь управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за червень 2015 року у сумі 12582 (дваннадцять тисяч п'ятсот вісімдесят дві) грн. 77 коп.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя П.Д. Дембіцький