Рішення

від 25.12.2015 по справі 906/1550/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" грудня 2015 р. Справа № 906/1550/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. від 07.12.2015;

від відповідача: ОСОБА_2 - директор

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фермерського господарства "Невирівка-ОС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Транс ЛТД"

про стягнення 42020,10 грн

У відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України, строк розгляду спору було продовжено на п'ятнадцять днів.

Позивач подав до суду позов про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 42020,10 грн, з яких 28880,60 грн основного боргу за договором №7 поставки молочної сировини від 01.06.2014, 12388,21 грн пені та 751,29 грн 3% річних.

Ухвалою від 19.10.2015 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, порушив провадження у справі та призначив справу до розгляду в засіданні суду.

15.12.2015 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про призначення у справі судово - почеркознавчої експертизи, на вирішення якої запропоновано поставити питання, наведене в прохальній частині клопотання від 15.12.2015 (а. с. 222).

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на те, що надані позивачем по справі приймальні квитанції про отримання молока відповідачем, містять підписи, що не належать директору ТОВ "Фенікс Транс ЛТД" ОСОБА_2 На думку відповідача, підтвердження вказаної обставини за допомогою спеціальних знань, може вплинути на результат розгляду справи, оскільки буде встановлено, що надані позивачем товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам закону.

Ухвалою від 15.12.2015 господарський суд відклав розгляд клопотання відповідача про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи та зобов'язав відповідача надати додаткові пояснення та докази на обґрунтування своїх заперечень; продовжив строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

До початку розгляду справи на адресу господарського суду з відмітками поштового відділення: "За закінченням терміну зберігання" повернулися копії ухвал господарського суду Житомирської області від 07.12.2015, направлені відповідачу за адресами: вул. Героїв України, 13-А, смт. Володарсько-Волинський, Житомирська область та вул. Заводська, 7, с. Поромівка, Володарсько-Волинський район, Житомирська область (а. с. 228 - 233).

Також 25.12.2015 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення, згідно з якими відповідач не заперечив факт укладення з позивачем договору №7 поставки молочної сировини від 01.06.2014, однак вказав, що в товаристві відсутні будь-які належним чином оформлені товарно-транспортні накладні щодо отримання сировини по вище вказаному договору; кошти сплачені товариством на користь позивача також здійснено не на виконання договору, а печатка товариства деякий час перебувала у головного бухгалтера товариства, яка без згоди директора ставила відтиски печатки на невідомих йому документах (а. с. 235).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, та наданих в засіданні суду письмових поясненнях (а. с. 236). На підтвердження того, що фермерське господарство було платником фіксованого с/г податку та єдиного податку надав для долучення до матеріалів справи копії довідок Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції від 07.02.2014 вих. № 207/15-32 та від 03.12.2015 вих. № 220715-32 (а. с. 237, 238), проти призначення у справі судово - почеркознавчої експертизи усно заперечив.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи, проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (а. с. 217 - 220), згідно з яким, зокрема, зазначив, що позивач надав товарно-транспортні накладні за період з червня 2014 по жовтень 2014 року, з яких не вбачається, що підприємство відповідача отримувало молоко, оскільки відсутній підпис уповноваженої особи про отримання товару. У первинних документах відсутні відомості про постачальника молочної продукції, крім того, накладні оформлені з порушенням наказу Міністерства аграрної політики України №176 від 01.07.2002 "Про затвердження інструкції та форм первинного обліку з урахуванням вимог ДСТУ 3662-97 "Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі", а надані позивачем приймальні квитанції містять підписи, що не належать ОСОБА_2, тому не можуть бути належним доказом підтвердження факту передачі товару, оскільки договором визначено, що доказом передачі товару є ветеринарний сертифікат та товарно-транспортна накладна.

В судовому засіданні представником відповідача було надано клопотання про долучення до матеріалів справи письмових пояснень від 25.12.2015 з приводу осіб, які протягом 2014 року працювали приймальниками молока на підприємстві відповідача, копію заяви про кримінальне правопорушення від 01.07.2015 відносно одного із засновників ТОВ "Фенікс Транс ЛТД" за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч. 4 КК України та копію заяви, адресованої прокурору Володарсько-Волинського району Житомирського району, від 02.04.2015 щодо відновлення законних прав суб'єкта господарювання ТОВ "Фенікс Транс ЛТД" та притягнення винних до відповідальності (а.с. 239 - 245).

Викликаний для участі в судовому засіданні, в порядку ст. 30 ГПК України, для дачі пояснень з питань, які виникли під час розгляду справи, державний реєстратор Реєстраційної служби Володарсько-Волинського районного управління юстиції Житомирської області, в засідання суду не прибув, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, доказом чого є поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 234).

В процесі розгляду справи, господарським судом було заслухано позицію сторін спору щодо заявленого відповідачем клопотання від 15.12.2015 та вирішено, що відсутні підстави для призначення у справі судово - почеркознавчої експертизи, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами доказування, як висновками судових експертів, які оцінюються господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу (ч. 5 ст. 42 ГПК України).

Як роз'яснено у п. 12 постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" господарським судам необхідно враховувати, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Згідно з переліком наведених відповідачем для з'ясування судовим експертом питань, останній просить встановити чи виконано саме ОСОБА_2 підпис на оригіналах приймальних квитанцій за період з липня по жовтень 2014 року навпроти підпису "директор ОСОБА_2В.".

Однак суд вказує, що встановлення вказаних обставин не є визначальним при вирішенні питання щодо необхідності оплати отриманого товариством товару, з огляду на наявність інших доказів у справі.

До того ж, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Мін'юсту від 08.01.1998 за № 53/5 (в редакції наказу Мін'юсту від 26.12.2012 за № 1950/5) передбачено, що відповідно до чинного законодавства на замовленням, зокрема, юридичних осіб, виконуються експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються в письмових висновках експертних досліджень згідно з чинним законодавством України.

Тобто з вказаного випливає альтернативний засіб доказування, який може бути використаний відповідачем поза судовим засіданням щодо доведеності суду переконливості своїх заперечень на обґрунтованість позовних вимог позивача у даній справі, результати якого підлягають оцінці судом разом з іншими наявними в матеріалах справи документами.

Враховуючи вище викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи, з огляду також на можливість затягування судового процесу з метою з'ясування обставин, що не є визначальними та можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю "Фенікс Транс ЛТД" (покупець/відповідач) та фермерським господарством "Невирівка-ОС" (продавець/позивач) був укладений договір № 7 поставки молоко-сировини (далі - договір, а. с. 10, 11), за п. 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця сировину власного виробництва (молоко коров'яче), в перерахунку на молоко за базисним вмістом жиру, що відповідають за якістю чинним стандартам, технічним умовам, ветеринарним і санітарним вимогам, за договірними цінами, обумовленими протоколом погодження цін, який є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язався прийняти цю сировину та оплатити її на умовах даного договору в кількості і в терміни, передбачені даним договором.

Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що постачальник повинен супроводжувати передачу сировини з наступними документами: ветеринарним свідоцтвом ф. № 2 (щомісячно, не пізніше 1-го календарного дня з моменту його видачі в термін до 3-го числа кожного місяця); товарно-транспортними накладними (на кожну партію).

Сировина постачальником передається представнику покупця або перевізнику під підпис останнього у товарно-транспортній накладній (п. 4.2 договору).

При цьому, згідно з п. 2.7 договору на підставі місячної приймальної квитанції, постачальник виписує та надає покупцю зведену за місяць "Податкову накладну" та загальну накладну на молоко.

Розрахунок за закуплене молоко покупець проводить протягом 15 календарних днів із дня одержання сировини, на розрахунковий рахунок постачальника (п. 5.2 договору).

Матеріалам справи підтверджено, що на виконання умов договору № 7 від 01.06.2014 продавцем в період червень - жовтень 2014 року було поставлено покупцю молоко першого сорту на загальну суму 102880,60 грн.

Поставка сировини була зафіксована сторонами в товарно-транспортних накладних на перевезення молочної сировини, складених на кожну партію сировини окремо (а. с. 58 - 86, 88 - 118, 120 - 150, 152 - 181, 183 - 195).

До того ж, в матеріалах справи містяться складені покупцем місячні приймальні квитанції за 30.06.2014 на суму 24657,00 грн, 31.07.2014 - 25273,60 грн, 31.08.2014 - 22761,60 грн, 30.09.2014 - 21892,20 грн та 31.10.2014 - 8296,20 грн (а. с. 12 - 16).

З пояснень продавця вбачається, що будь-яких додатків до договору сторони не укладали, а погоджена сторонами договірна ціна на поставку молока-сировини була зафіксована в квитанціях на приймання товару, з розрахунку: 3,00 грн/кг у червні 2014 року, 3,20 грн/кг у липні, серпні 2014 року та 3,30 грн/кг у вересні, жовтні 2014 року.

Крім того, як зазначено продавцем, оскільки ФГ "Невирівка-ОС" у 2014 році було платником фіксованого сільськогосподарського податку, що підтверджується довідками Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції від 07.02.2014 вих. № 207/15-32 та від 03.12.2015 вих. № 220715-32 (а. с. 237, 238), постачальник не виписував та не надавав покупцю зведену за місць "Податкову накладну" та загальну накладну на молоко, однак ветеринарні свідоцтва, були оформлені та передані продавцю своєчасно разом з сировиною кожного місяця поставки товару.

З приписів статті 692 ЦК України випливає, що покупець зобов'яний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З наявної в матеріалах справи банківської виписки по рахунку продавця вбачається, що покупцем в період 18.06.2014 - 21.11.2014 було частково оплачено отриману молочну сировину на загальну суму 74000,00 грн (а. с. 40 - 44). Неоплаченою залишилася сировина поставлена у жовтні 2014 року та частково у вересні 2014 року.

Твердження покупця про те, що оплата була здійснена за сировину не у зв'язку з виконанням договору № 7 від 01.06.2014, а на підставі окремих поставок молока, не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи та не були підтверджені покупцем документально.

Таким чином, станом на день подачі позову до суду загальна сума відпущеної покупцю згідно з умовам договору поставки № 7 сировини склала 102880,60 грн проти оплачених покупцем 74000,00 грн коштів, що свідчить про наявність у покупця заборгованості за товар на суму 28880,60 грн (102880,60 - 74000,00).

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Станом на час прийняття рішення покупець не надав суду доказів погашення заборгованості перед продавцем за поставку сировини (молока коров'ячого) на суму 28880,60 грн.

Таким чином, вимоги продавця щодо стягнення основної заборгованості на вище вказану суму є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За порушення строків оплати переданої сировини продавець, на підставі п. 6.4 договору, нарахував до стягнення з покупця 12388,21 грн пені.

Згідно з п. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено, що розрахунок пені проведено продавцем на суму боргу 28880,60 грн за період з 16.11.2014 по 28.09.2015.

Перевіривши правильність здійсненого продавцем розрахунку в межах заявлених вимог щодо її сплати, суд встановив, що у ньому не вірно визначено період, за який може бути стягнуто пеню.

Так, враховуючи, що заборгованість по поставці за вересень 2014 року виникла з 16.10.2014, згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, період її нарахування закінчується 15.04.2015. Що стосується неоплаченої покупцем поставки за жовтень 2014 року, то з урахуванням положень ч.5 ст. 254 ЦК України період її нарахування починається 18.11.2014 та закінчується 17.05.2015, а не 28.09.2015, як визначив продавець у своєму розрахунку.

Враховуючи вказане, відповідно до здійсненого судом перерахунку, стягненню з покупця підлягає 5084,13 грн пені. В стягненні 7304,08 грн пені суд відмовляє за безпідставністю її нарахування.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог продавця щодо нарахування і стягнення на свою користь з покупця 3% річних, господарський суд враховує, що за ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку (а. с. 5), продавець просить стягнути з покупця 751,29 грн 3% річних за період з 16.11.2014 по 28.09.2015.

Здійснивши перерахунок річних в межах визначеного позивачем періоду, виходячи з початку їх нарахування (16.11.2014 - по поставці за вересень та 18.11.2014 - по поставці за жовтень), суд вважає правомірно заявленою до стягнення їх суму у розмірі 751,11 грн. У стягненні 0,18 грн 3% річних слід відмовити.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на наявні в матеріалах справи документи в їх сукупності та зроблені господарським судом в процесі розгляду справи висновки, твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не знайшли свого підтвердження в суді.

Разом з тим, при розгляді спору судом були встановлені недоліки у веденні продавцем бухгалтерського обліку при провадженні господарської діяльності, як-то неналежне оформлення ним товарно-транспортних накладних на перевезення молочної сировини, які не містять вказані у наказі Міністерства аграрної політики України №176 від 01.07.2002 "Про затвердження інструкції та форм первинного обліку з урахуванням вимог ДСТУ 3662-97 "Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі" обов'язкові реквізити, що, в свою чергу, негативно впливає на дисципліну платежів, та утруднює продавцю можливість належними та допустимими доказами підтвердити або спростувати обставини поставки молочної сировини покупцю.

Що стосується приймальних квитанцій, які були взяті судом до уваги як докази засвідчення факту прийняття покупцем сировини, також з урахуванням здійснених покупцем платежів за період з 18.06.2014 по 21.11.2014, суд зазначає, що оскільки будь-яких належних та допустимих доказів щодо порушення правил обліку, зберігання чи використання печатки ТОВ "Фенікс Транс ЛТД", доказів втрати чи викрадення зазначеної печатки, проведення службового розслідування за фактом її незаконного використання та звернення у зв'язку з цим до правоохоронних органів (станом на момент складення приймальних квитанцій) продавцем до господарського суду надано не було, то відсутні докази в підтвердження факту неправомірного використання печатки на приймальних квитанціях.

До того ж в матеріалах справи також відсутні докази того, що молочну сировину не отримано покупцем чи було повернуто продавцю у встановленому законом порядку з підстав неналежного оформлення товарно-транспортних накладних. Навпаки, згідно з письмових пояснень продавця у 2014 році на підприємстві ТОВ "Фенікс Транс ЛТД" приймальником молока працювала ОСОБА_3, яка, за даними продавця, фактично і приймала сировину, доказом чого є засвідчувальний напис проставлений нею на звороті всіх оформлених товарно-транспортних накладних.

Враховуючи вище викладене, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та умовами договору, у зв'язку з чим підлягають задоволенню частково у розмірі 34715,84 грн, з яких: 28880,60 грн сума основного боргу за поставку сировини, 5084,13 грн пені та 751,11 грн сума 3 % річних. У стягненні 7304,08 грн пені та 0,18 грн 3 % річних суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Транс ЛТД" (12101, Житомирська обл., Володарсько-Волинський район, смт. Володарськ-Волинський, вул. Героїв України, буд. 13-А, код ЄДРПОУ 36548973) на користь фермерського господарства "Невирівка-ОС" (12122, Житомирська обл., Володарсько-Волинський район, село Невирівка, вул. Жовтнева, буд. 15, код ЄДРПОУ 35853988);

- 28880,60 грн основного боргу,

- 5084,13 грн пені,

- 751,11 грн 3% річних,

- 1006,31 грн сплаченого судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 30.12.15

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2- позивачу

3 - відповідачу наручно