Рішення

від 25.12.2015 по справі 916/4293/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" грудня 2015 р.Справа № 916/4293/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛОГІСТИК МТС» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, корпус „З» , код ЄДРПОУ 39209821)

до відповідача: Приватне підприємство „О.С.Т.» (65069, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 30391050)

про стягнення заборгованості за Договором про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.10.2014 № Е-27/10/14-1 у розмірі 1 285 853,65 грн., з якої: 88 875,77 грн. - 10 % штрафу згідно п.5.4. Договору, 27 262,75 грн. - 3 % річних, 812 767,88 грн. - інфляційних втрат, 356 947,25 грн. - пеня

Суддя Шаратов Ю.А.

Представники:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - ОСОБА_1 (довіреність від 02.03.2015).

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ЛОГІСТИК МТС» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Приватного підприємства „О.С.Т.» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.10.2014 № Е-27/10/14-1 у розмірі 1 285 853,65 грн., з якої: 88 875,77 грн. - 10 % штрафу згідно п. 5.4. Договору, 27 262,75 грн. - 3 % річних, 812 767,88 грн. - інфляційних втрат, 356 947,25 грн. - пеня.

Ухвалою суду від 26.10.2015 порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 16.11.2015.

Ухвалою суду від 16.11.2015 розгляд справи відкладено на 04.12.2015.

Ухвалою суду від 04.12.2015 відкладено розгляд справи на 16.12.2015 та доручено Господарському суду міста Києва забезпечити проведення судового засідання за участі представника позивача в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 16.12.2015 оголошено перерву до 22.12.2015.

Ухвалою від 16.12.2015 доручено Господарському суду міста Києва забезпечити проведення судового засідання 22.12.2015 за участі представника позивача в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 22.12.2015 продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 25.12.2015.

Позивач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив. Надав клопотання від 23.12.2015 № 03-445 (вхід. від 24.12.2015 № 32543/15) про розгляд справи без участі його представника /а.с. 171/.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 525, 526, 546, 549, 598-609, 625, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, статті 193, 195, 231 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.10.2014 № Е-27/10/14-1.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала просила відмовити в його задоволенні у повному обсязі. Відповідач надав Відзив на позовну заяву (вхід. від 04.12.2015 № 30480) у якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі /а.с. 132-135/. Відповідач зазначає, що рішенням Господарського суду Одеської області від 15.04.2015 у справі № 916/538/15-г з нього вже було стягнуто пеню, 3 % річних та штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості. Тому, на думку Відповідача, у даному випадку має місце подвійне стягнення, оскільки Позивач вже скористався своїм правом на стягнення пені, та штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості.

Також, Відповідач вказує на те, що договірні зобов'язання сторін припинили свою дію, а отже визначена договором пеня не може бути нарахована.

Окрім того, на думку Відповідача є неможливим одночасне застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань.

Відповідач також вказує на те, що з розрахунку інфляційного збільшення, виконаного Позивачем, та позовної заяви не вбачається з якого саме офіційного видання отримані застосовані індекси інфляції.

Представником Відповідача подано Клопотання від 25.12.2015 (вхід. № 32789/15), в якому просить зменшити суму штрафних санкцій з урахуванням ступеню виконання зобов'язання відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України /а.с. 185/.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Відповідача, суд

в с т а н о в и в :

Відповідно до частини третьої статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.04.2015 у справі № 916/538/15-г, яке набрало законної сили 05.05.2015, встановлені наступні обставини /а.с. 180-184/.

27.10.2014 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір про надання транспортно-експедиційних послуг № Е-27/10/14-1 (далі - Договір від 27.10.2014) /а.с. 20-22/.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.6 Договору від 27.10.2014 перевізник (Позивач) зобов'язався приймати та доставляти до пунктів призначення за маршрутом, визначеним замовником (Відповідачем), вантажі, які останній надає перевізнику до перевезення, а замовник зобов'язується сплачувати перевізнику провізну плату у розмірі та порядку визначеному договором. Плата за перевезення вантажу здійснюється після його фактичного виконання, протягом 14 календарних днів з дати підписання сторонами кожного ОСОБА_1 передачі-прийняття наданих послуг.

На виконання умов Договору від 27.10.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК МТС" було належним чином надані послуги по перевезенню вантажів на загальну суму 2 307 815,34грн., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт, а саме:

від 20.11.2014 № 2770 на суму 159 701,00 грн. (а.с. 23);

від 26.11.2014 № 2837 на суму 622 363,18 грн. (а.с. 24);

від 30.11.2014 № 3042 на суму 636 993,49 грн. (а.с. 25);

від 29.12.2014 № 3388 на суму 386 085,25 грн. (а.с. 26);

від 30.12.2014 № 3346 на суму 367 870,42 грн. (а.с. 27);

від 30.12.2014 № 3344 на суму 134 802,00 грн. (а.с. 280.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.04.2015 у справі № 916/538/15-г стягнено з Приватного підприємства "О.С.Т." на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК МТС" суму основного боргу у розмірі 1 920 000,00 грн., пеню у розмірі 119 477,40 грн., 3% річних у розмірі 11 259,56 грн., 10% штрафу у розмірі 103 124,23 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 43 077,22 грн.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (частина перша статті 909 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом під час розгляду цієї справи (№ 916/4293/15) встановлено, що Відповідачем здійснено оплату за надані послуги у загальному розмірі 1 782 815,34 грн., а саме: 80 000,00 грн. - 12.12.2014; 79 701,00 грн. - 15.12.2014; 30 000,00 грн. - 18.12.2014; 100 000,00 грн. - 24.12.2014; 50 000,00 грн. - 04.02.2015; 48 114,34 грн. - 09.02.2015; 50 000,00 грн. - 29.04.2015; 50 000,00 грн. - 14.05.2015; 100 000,00 грн. - 28.05.2015; 50 000,00 грн. - 28.05.2015; 350 000,00 грн. - 04.06.2015; 250 000,00 грн. - 10.07.2015; 250 000,00 грн. - 22.07.2015; 150 000,00 грн. - 16.09.2015; 70 000,00 грн. - 23.09.2015; 75 000,00 грн. - 28.09.2015, що підтверджується виписками банків по рахунками Позивача /а.с. 35-50, 76-107/.

Позивачем нараховані суми пені, а саме: 52 912,02 грн. за період з 04.03.2015 по 31.05.2015 за зобов'язаннями по ОСОБА_1 від 26.11.2014 № 2837; 108 899,71 грн. за період з 04.03.2015 по 15.06.2015 за зобов'язаннями по ОСОБА_1 від 30.11.2014 № 3042; 84 409,87 грн. за період з 04.03.2015 по 14.07.2015 за зобов'язаннями по ОСОБА_1 від 29.12.2014 № 3388; 81 032,28 грн. за період з 04.03.2015 по 15.07.2015 за зобов'язаннями по ОСОБА_1 від 30.12.2014 № 3346; 29 693,37 грн. за період з 04.03.2015 по 15.07.2015 за зобов'язаннями по ОСОБА_1 від 30.12.2014 № 3344, а всього 356 947,25 грн.

Також, Позивачем нараховані суми штрафів, а саме: 38 608,53 грн. за зобов'язаннями по ОСОБА_1 від 29.12.2014 № 3388; 36 787,04 грн. за зобов'язаннями по ОСОБА_1 від 30.12.2014 № 3346; 13 480,20 грн. за зобов'язаннями по ОСОБА_1 від 30.12.2014 № 3344, а всього 88 875,77 грн.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України Позивачем нараховані суми 3% річних, а саме: 2 918,30 грн. за період з 04.03.2015 по 23.06.2015 за зобов'язаннями по ОСОБА_1 від 26.11.2014 № 2837; 9 384,69 грн. за період з 04.03.2015 по 22.07.2015 за зобов'язаннями по ОСОБА_1 від 30.11.2014 № 3042; 6 078,55 грн. за період з 04.03.2015 по 02.10.2015 за зобов'язаннями по ОСОБА_1 від 29.12.2014 № 3388; 6 440,25 грн. за період з 04.03.2015 по 02.10.2015 за зобов'язаннями по ОСОБА_1 від 30.12.2014 № 3346; 2 440,96 грн. за період з 04.03.2015 по 02.10.2015 за зобов'язаннями по ОСОБА_1 від 30.12.2014 № 3344, а всього 27 262,75 грн.

Окрім того, відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України Позивачем нараховані суми інфляційних втрат, а саме: 171 112,52 грн. за періоди з 11.12.2014 по 23.06.2015 за зобов'язаннями по ОСОБА_1 від 26.11.2014 № 2837; 284 378,53 грн. за період з 15.12.2014 по 22.07.2015 за зобов'язаннями по ОСОБА_1 від 30.11.2014 № 3042; 165 327,81 грн. за період з 15.12.2014 по 02.10.2015 за зобов'язаннями по ОСОБА_1 від 29.12.2014 № 3388; 140 473,92 грн. за період з 14.01.2015 по 02.10.2015 за зобов'язаннями по ОСОБА_1 від 30.12.2014 № 3346; 51 475,10 грн. за період з 14.01.2015 по 02.10.2015 за зобов'язаннями по ОСОБА_1 від 30.12.2014 № 3344, а всього 812 767,88 грн.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Правові наслідки порушення зобов'язання визначені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 3 частини першої, зазначеної статті встановлена сплата неустойки.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.4 Договору від 27.10.2014 передбачено, що за прострочення оплати грошових коштів за договором замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період розрахунків, від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати). В разі прострочення оплати понад 30 календарних днів замовник додатково сплачує перевізнику штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.

Отже, сторонами досягнуто згоди про нарахування сум пені із включенням в період часу, за який здійснюється стягнення, дня фактичної оплати суми заборгованості.

Судом встановлено, що сума пені за прострочення оплати послуг, за періоди визначені Позивачем з урахуванням стягнення на підставі рішення господарського суду Одеської області від 15.04.2015 у справі № 916/538/15-г, становить суму у розмірі 353 226,82 грн., яка розраховується наступним чином:

Номер актуСума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір подвійної облікової ставки НБУ в день Сума пені за період прострочення грн. 2837 394 248,84 04.03.2015-29.04.2015 57 0,164 % 36 940,58 2837 344 248,84 30.04.2015-14.05.2015 15 0,164 % 8 488,33 2837 294 248,84 15.05.2013-28.05.2015 14 0,164 % 6 771,75 2837 144 248,84 29.05.2015-31.05.2015 3 0,164 % 711,36 3042 636 993,49 04.03.2015-04.06.2015 93 0,164 % 97 381,47 3042 431 242,33 05.06.2015-15.06.2015 11 0,164 % 7 797,81 3388 386 085,25 04.03.2015-14.07.2015 133 0,164 % 84 409,87 3346 367 870,42 04.03.2015-15.07.2015 134 0,164 % 81 032,28 3344 134 802,00 04.03.2015-15.07.2015 134 0,164 % 29 693,37 Всього: 353 226,82

З огляду на те, що пунктом 2.6 Договору від 27.10.2014 встановлено обов'язок з оплати протягом 14 календарних днів з дати підписання сторонами кожного ОСОБА_1 передачі-прийняття наданих послуг, і часткову оплату Відповідач здійснив з порушенням вказаного строку, у Позивача виникло право на стягнення штрафу у розмірі 10 % від суми заборгованості у розмірі 88 875,77 грн., а саме:

38 608,53 грн. (386 085,25 X 10 % = 38 608,53) за зобов'язаннями по ОСОБА_1 від 29.12.2014 № 3388, де 386 085,25 грн. - сума, сплата якої прострочена понад 30 календарних днів;

36 787,04 грн. (367 870,42 X 10 % = 36 787,04) за зобов'язаннями по ОСОБА_1 від 30.12.2014 № 3346, де 367 870,42 грн. - сума, сплата якої прострочена понад 30 календарних днів;

13 480,20 грн. (134 802,00 X 10 % = 13 480,20) за зобов'язаннями по ОСОБА_1 від 30.12.2014 № 3344, де 134 802,00 грн. - сума, сплата якої прострочена понад 30 календарних днів.

Приписами частини другої статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що сума 3% річних за прострочення оплати товару, за періоди визначені Позивачем, становить суму у розмірі 23 895,62 грн., яка розраховується наступним чином:

Номер актуСума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір відсотків річнихЗагальна сума відсотків (грн.) 2837 394 248,84 04.03.2015-29.04.2015 57 3 % 1 847,03 2837 344 248,84 30.04.2015-14.05.2015 15 3 % 424,42 2837 294 248,84 15.05.2013-28.05.2015 14 3 % 338,59 2837 144 248,84 29.05.2015-04.06.2015 7 3 % 82,99 2837 0 05.06.2015-23.06.2015 0 3 % 0 3042 636 993,49 04.03.2015-04.06.2015 93 3 % 4 869,07 3042 431 242,33 05.06.2015-10.07.2015 36 3 % 1 276,00 3042 181 242,33 11.07.2015-22.07.2015 12 3 % 178,76 3388 386 085,25 04.03.2015-22.07.2015 141 3 % 4 474,36 3388 317 327,58 23.07.2015-16.09.2015 56 3 % 1 460,58 3388 167 327,58 17.09.2015-23.09.2015 7 3 % 96,27 3388 97 327,58 24.09.2015-28.09.2015 5 3 % 40,00 3388 22 327,58 29.09.2015-02.10.2015 4 3 % 7,34 3346 367 870,42 04.03.2015-02.10.2015 213 3 % 6 440,25 3344 134 802,00 04.03.2015-02.10.2015 213 3 % 2 359,96 Всього: 23 895,62

Отже підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення суми 3 % річних у розмірі 23 895,62 грн. Решта заявлених позовних вимог про стягнення суми 3 % річних у розмірі 3 367,13 грн. (27 262,75 - 23 895,62 = 3 367,13) не підлягають задоволенню з вищевказаних підстав.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пункт 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17.12.2013 № 14).

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому, прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Отже, за прострочення сплати заборгованості в період менший, ніж місяць, інфляційні втрати не нараховуються. Аналогічну позицію висловлено у постанові Вищого господарського суду України від 10.07.2013 у справі № 5002-33/4081-2012.

Судом встановлено, що сума інфляційних втрат у зв'язку із простроченням Відповідачем оплати становить суму у розмірі 697 902,35 грн., яка, з урахуванням сум боргу, що мали місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, у періодах визначених Позивачем, але не менших ніж місяць, розраховується наступним чином.

Номер актуСума боргу (грн.)Період простроченняСукупний індекс інфляції за періодСума боргу з врахуванням індексу інфляціїІнфляційне збільшення суми боргу 2837 492 363,18 01.02.2015-28.02.2015 1,053 518 458,43 26 095,25 2837 394 248,84 01.03.2015-31.03.2015 1,108 436 827,71 42 578,87 2837 344 248,84 01.04.2015-30.04.2015 1,140 392 443,68 48 194,84 2837 144 248,84 01.05.2015-31.05.2015 1,022 147 422,31 3 173,47 2837 0 01.06.2015-30.06.2015 0 0 0 3042 636 993,49 01.01.2015-31.05.2015 1,401 892 724,67 255 731,18 3042 431 242,33 01.06.2015-30.06.2015 1,004 432 967,30 1 724,97 3042 181 242,33 01.07.2015-22.07.2015 0.990 179 429,91 - 1 812,42 3388 386 085,25 01.02.2015-30.06.2015 1,365 526 915,29 140 830,04 3388 317 327,58 01.07.2015-31.08.2015 0,982 311 641,07 - 5 686,51 3388 22 327,58 01.09.2015-30.09.2015 1,023 22 841,11 513,53 3346 367 870,42 01.02.2015- 02.10.2015 1,371 504 399,86 136 529,44 3344 134 802,00 01.02.2015-02.10.2015 1,371 184 831,69 50 029,69 Всього: 697 902,35

Застосовані сукупні індекси інфляції за періоди розраховані на підставі індексів інфляції, визначених Державною службою статистики України, які знаходяться у загальному доступі в мережі Інтернет на офіційному сайті газети Урядовий кур'єр за посиланням http://ukurier.gov.ua .

Отже, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 697 902,35 грн. Решта заявлених позовних вимог про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 114 865,53 грн. (812 767,88 - 697 902,35 = 114 865,53) не підлягають задоволенню з вищевказаних підстав.

Суд не приймає довід Відповідача про подвійне стягнення сум пені, 3 % річних та штрафу 10 %, раніше стягнутих за рішенням Господарського суду Одеської області від 15.04.2015 у справі № 916/538/15-г, з огляду на наступне. Як випливає зі змісту вказаного судового рішення та розрахунків суми позову, що знаходяться у матеріалах справи № 916/538/15-г, досліджених судом, з Відповідача на користь Позивача було стягнуто суми пені та 3 % річних нарахованих станом на 03.03.2015. Також, з Відповідача стягнено 10 % штрафу від суми простроченої заборгованості по ОСОБА_1 від 26.11.2014 № 2837 та від 30.11.2014 № 3042. А у цій справі (№ 916/4293/15) Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення сум пені та 3 % річних за періоди починаючи з 04.03.2015, а також сум штрафів на прострочену заборгованість за ОСОБА_1 від 29.12.2014 № 3388, від 30.12.2014 № 3346, від 30.12.2014 № 3344. Отже, подвійне стягнення сум пені, 3% річних та штрафу 10 %, у даному випадку відсутнє.

Суд не приймає довід Відповідача про неможливість нарахування пені внаслідок припинення зобов'язання сторін через закінчення строку дії Договору від 27.10.2014, встановленого пунктом 6.1, а саме, з моменту його підписання і до 31.12.2014.

Відповідно до частини першої статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України) (пункт 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17.12.2013 № 14).

Отже, за відсутності виконання грошового зобов'язання воно не є припиненим. А відтак, нарахування пені, штрафу та 3 % річних на суму простроченого грошового зобов'язання є правомірним.

Суд не приймає довід Відповідача про неможливість одночасного застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань, з огляду на наступне.

Згідно із частиною третьою статті 82 Господарського процесуального кодексу України обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу. Частиною першою статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Верховний Суд України в постанові від 27.04.2012 у справі № 06/5026/1052/2011 зробив висновок про те, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачена частиною другою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Отже, оскільки у пункті 5.4 Договору від 27.10.2014 встановлено обов'язок зі сплати пені та штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання, одночасне їх стягнення є правомірним та таким, що відповідає умовам договору.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (пункт 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18).

Суд, вважає даний випадок винятковим з урахуванням ступеню виконання зобов'язання, а саме погашення суми основного боргу у розмірі 1 782 815,34 грн., тобто 77,26 % (2 307 815,34 Х 100% / 1 1782 815,34 = 77,26). Суд враховує інтереси Позивача і Відповідача, наявність зменшення можливих наслідків порушення зобов'язання за рахунок стягнення сум інфляційних втрат та 3 % річних, а також відсутність у матеріалах справи доказів настання для Позивача негативних наслідків, зокрема, у вигляді збитків, завданих неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань саме за Договором від 27.10.2014. З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання Відповідача, та зменшення сум неустойки, що підлягають стягненню, а саме: штрафу до 26 662,74 грн., пені до 105 968,05 грн.

Отже підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення суми штрафу у розмірі 26 662,74 грн. Решта заявлених позовних вимог про стягнення суми штрафу у розмірі 62 213,03 грн. (88 875,77 - 26 662,74 = 62 213,03) не підлягають задоволенню з вищевказаних підстав.

Підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення суми пені у розмірі 105 968,05 грн. Решта заявлених позовних вимог про стягнення суми пені у розмірі 250 979,20 грн. (356 947,25 - 105 968,05 = 250 979,20) не підлягають задоволенню з вищевказаних підстав.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача за Договором про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.10.2014 № Е-27/10/14-1 суми 10 % штрафу згідно п. 5.4. Договору у розмірі 26 662,74 грн., 23 895,62 грн. - 3 % річних, 697 902,35 грн. - інфляційних втрат, 105 968,05 грн. - пені.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 29.12.2015.

Керуючись частиною першою статті 11, статями 525, 526, частиною першою статті 530, статтею 549, частиною третьою статті 551, частиною першою статті 599, статтями 610, 611, частиною другою статті 625, статтями 627, 629, частиною першою статті 909, частиною першою статті 916 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтями 193, 217, частиною першою статті 230, частиною шостою статті 232, частиною першою статті 233 Господарського кодексу України, пунктами 3.2, 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17.12.2013 № 14, пунктом 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, постановою Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі № 06/5026/1052/2011, статтями 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85, 111-28, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „О.С.Т.» (65069, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 30391050) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛОГІСТИК МТС» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, корпус „З» , код ЄДРПОУ 39209821) 26 662,74 грн. (двадцять шість тисяч шістсот шістдесят дві гривні 74 коп.) суми 10 % штрафу, 23 895,62 грн. (двадцять три тисячі вісімсот дев'яносто п'ять гривень 62 коп.) - 3 % річних, 697 902,35 грн. (шістсот дев'яносто сім тисяч дев'ятсот дві гривні 35 коп.) - інфляційних втрат, 105 968,05 грн. (сто п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім гривень 05 коп.) - пені.

3. В задоволені іншої частини позову відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства „О.С.Т.» (65069, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 30391050) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛОГІСТИК МТС» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, корпус „З» , код ЄДРПОУ 39209821) витрати на сплату судового збору у розмірі 19 287,80 грн. (дев'ятнадцять тисяч двісті вісімдесят сім гривень 80 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Шаратов