Постанова

від 24.12.2015 по справі 826/23586/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 грудня 2015 року № 826/23586/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., суддів: Гарника К.Ю., Кобилянського К.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернулася з позовом до Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області (надалі - Відповідач 1), Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України (надалі - Відповідач 2) про визнання протиправними та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Галкіна Євгена Володимировича від 24.07.2015 р. щодо здійснення державної реєстрації права приватної власності ПАТ "Дельта Банк" (код ЄДРПОУ:34047020) на земельні ділянки за кадастровими номерами: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки; зобов'язати Реєстраційну службу Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області внести до Державного реєстру прав записи про скасування державної реєстрації права власності ПАТ "Дельта Банк" (код ЄДРПОУ: 34047020) на земельні ділянки за кадастровими номерами: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки; визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Філюка Сергія Петровича а від 30.07.2015 р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо земельних ділянок за кадастровими номерами: НОМЕР_4 та НОМЕР_3 за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки; зобов'язати Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України внести до Державного реєстру прав записи про скасування державної реєстрації та їх обтяжень щодо земельних ділянок за кадастровими номерами: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що державним реєстратором Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Галкіним Є.В. було здійснено державну реєстрацію права приватної власності ПАТ Дельта Банк на земельні ділянки за кадастровими номерами: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, а в подальшому державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Філюком С.П. - прийняті рішення від 30.07.2015 р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо вказаних земельних ділянок на підставі рішення суду, яким право власності ПАТ Дельта Банк на них не визнано і стягнення в рахунок погашення зобов'язань за іпотечним договором не звернено, а отже позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню.

В судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити повністю.

Відповідач 1 проти позовних вимог заперечує в повному обсязі з підстав викладених в запереченнях на позовну заяву. В обґрунтування заперечень Відповідач 1 зазначає, що після прийняття рішення державним реєстратором Департаменту нерухомого майна Міністерства юстиції України права на обробку було передано реєстраційній службі Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, після чого Галкін Є.В., державний реєстратор реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області проведено державну реєстрацію права власності за ПАТ Дельта Банк земельні ділянки (кадастровий номер НОМЕР_3 та НОМЕР_5), які знаходяться за адресами Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 02.04.2015 р. справа №369/8770/14-ц.

Представник Відповідача 1 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.

В судовому засіданні представник Відповідач 2 проти позовних вимог заперечував в повному обсязі з підстав викладених в запереченнях на позовну заяву.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 27.02.2003р. між Позивачкою та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб в Шевченківському відділі реєстрації актів громадянського стану м. Києва, про що зроблений актовий запис № 565, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

Подружжям придбано земельні ділянки за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки за кадастровими номерами: НОМЕР_3 та НОМЕР_2, що підтверджується: державним актом на право власності на земельну ділянку площею 2,2036 га; цільове призначення - для будівництва багатоповерхових будинків, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки кадастровий номер НОМЕР_3, серія НОМЕР_6, зареєстрованим в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 12 жовтня 2010 року; державним актом на право власності на земельну ділянку площею 1,2245 га; цільове призначення - для будівництва багатоповерхових будинків, земельна ділянка площею 2,2036 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, кадастровий номер НОМЕР_2, серія НОМЕР_7, зареєстрованим в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 12 жовтня 2010 року.

Позивач зазначає, що під час підготування позову про розподіл майна подружжя, Позивачем було отримано інформаційні довідки № 45149729 та № 45147513 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухому майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження щодо об'єкта нерухомого майна, з яких Позивач дізналась про перереєстрацію права власності на спірні земельні ділянки за іншою особою, а саме - ПАТ Дельта Банк .

В Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме манно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 06.10.2015 р. №45149729 вбачається, що 24.07.2015 р. державним реєстратором Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Галкіним Євгеном Володимировичем було прийнято рішення про здійснення державної реєстрації права приватної власності ПАТ Дельта Банк (код ЄДРПОУ: 34047020) на земельні ділянки за кадастровими номерами: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відповідні записи.

Далі, державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Філюком Сергієм Петровичем було прийнято рішення від 30.07.2015 р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо вказаних земельних ділянок, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно також внесені відповідні записи.

Позивач вважає рішення Відповідачів незаконними та таким, що підлягає скасуванню та звернулася до суду з відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про не обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Галкіна Євгена Володимировича від 24.07.2015 р. щодо здійснення державної реєстрації права приватної власності ПАТ "Дельта Банк" (код ЄДРПОУ:34047020) на земельні ділянки за кадастровими номерами: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, Суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 р. № 1952-IV (надалі - Закон № 1952-IV), у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав; нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення; обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

У відповідності до ч. 1, абзаців 1-6 п.1 ч.2 ст. 9 Закону № 1952-IV, Державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством юстиції України. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт. Умови оплати праці державного реєстратора визначаються Кабінетом Міністрів України згідно із законодавством. Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси. Державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Частиною ч. 1, ч.13 ст. 15 Закону 1952-IV, передбачено, що Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.

Суд звертає увагу, що на час прийняття спірного рішення був чинний Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року N 868 (надалі-Порядок N 868), який, зокрема, визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно п. 2, пп. 10 п. 37 Порядку N 868, Державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру прав проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус). Орган державної реєстрації прав проводить: державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за місцем розташування такого майна; державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно незалежно від місця розташування такого майна; облік безхазяйного нерухомого майна за місцем розташування такого майна. Якщо нерухоме майно розміщене в межах території, на якій діють два і більше органів державної реєстрації прав, державна реєстрація речових прав, облік безхазяйного нерухомого майна проводяться одним з таких органів, що обрані заінтересованою особою або уповноваженою нею особою (далі - заявник). Нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії, крім випадків, визначених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". У разі коли у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном виникають речові права, що є похідними від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі прав нотаріус, яким вчиняється нотаріальна дія, одночасно проводить державну реєстрацію права власності на таке майно та державну реєстрацію речового права, що є похідним від нього. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Апеляційного суду Київської області від 02.04.2015 р. по справі №369/8770/14-ц задоволено апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк . Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити нове. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Дельта Банк задовольнити в повному обсязі, а саме: у рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Екоінвестбуд (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32667863, місцезнаходження: 01042, місто Київ, вулиця Івана Кудрі, будинок 37) перед Публічним акціонерним товариством Дельта Банк (код ЄДРПОУ 34047020, 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б) за кредитним договором № 49.8/15/2007-КЛТ від 12 квітня 2007 року у розмірі 178 039 721,99 (сто сімдесят вісім мільйонів тридцять дев'ять тисяч сімсот двадцять одна гривня 99 копійок), з яких: розмір заборгованості, за кредитом - 129 892 944,51 гривень; розмір відсотків - 36 917 894,44 гривень; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 8 743 752,45 гривень; розмір пені за несвоєчасне погашений відсотків - 2 485 130,59 гривень, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 49.12/15/І06/01 від 02 лютого 2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вороною Т.С. і зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 117, що належить на праві власності ОСОБА_4 (паспорт серії НОМЕР_8, виданий Печерським РУ ГУ МВС України в місті Києві 08.06.2007 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: 01001, АДРЕСА_1), шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством Дельта Банк (код ЄДРПОУ 34047020, 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б) права власності на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 1,2245 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, цільове призначення - для будівництва багатоповерхових будинків, та належить Іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_7, виданого 12.10.2010 року Управлінням Держкомзему Києво-Святошинського району Київської області на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 3945 від 29.10.2005 року, заяви власника № 2258 від 07.09.2010 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011094704113; земельну ділянку площею 2,2036 га, що знаходиться за адресою: Київська область Києво-Святошинський район, село Чайки, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3, цільове призначення - для будівництва багатоповерхових будинків, та належить Іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_6, виданого 12.10.2010 року Управлінням Держкомзему Києво - Святошинського району Київської області на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 3945 від 29.10.2005 року, заяви власника № 2258 від 07.09.2010 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 011094704112, вартість якого, на підставі Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 08.08.2014, проведену суб'єктом оціночної діяльності ТОВ Консалтінгова компанія Бі.Еф.Сі. (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 16085/14 від 04.03.2014р., виданий ФДМ України) складає 12 399 577,00 гривень (дванадцять мільйонів триста дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят сім гривень, 00 копійок) без врахування ПДВ.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що підставою для державної реєстрації права власності щодо нерухомого майна є, зокрема, саме судове рішення, яке набрало законної сили.

Як вже встановлено судом та не заперечується сторонами, що Рішенням Апеляційного суду Київської області від 02.04.2015 р. по справі №369/8770/14-ц, визнано права власності за Публічного акціонерного товариства Дельта Банк на спірні земельні ділянки.

Судове рішення було проголошено у відкритому судовому засіданні, а отже у відповідності до 218 ЦПК України судове рішення набрало законної сили з моменту проголошення.

Судом не береться до уваги посилання Позивача на Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 жовтня 2014 року, оскільки в матеріалах справи наявна копія Рішення Апеляційного суду Київської області від 02.04.2015 р. по справі №369/8770/14-ц задоволено апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк . Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити нове.

Згідно з ч.4 ст. 9 Закону 1952-IV Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Пунктом 2 Порядку N 868, передбачено, що Державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус). Орган державної реєстрації прав проводить: державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за місцем розташування такого майна; державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно незалежно від місця розташування такого майна; облік безхазяйного нерухомого майна за місцем розташування такого майна. Якщо нерухоме майно розміщене в межах території, на якій діють два і більше органів державної реєстрації прав, державна реєстрація речових прав, облік безхазяйного нерухомого майна проводяться одним з таких органів, що обрані заінтересованою особою або уповноваженою нею особою (далі - заявник). Нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії. У разі коли у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном виникають речові права, що є похідними від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі прав нотаріус, яким вчиняється нотаріальна дія, одночасно проводить державну реєстрацію права власності на таке майно та державну реєстрацію речового права, що є похідним від нього.

У відповідності до п. 2.1, 2.6 Порядку N 3502/5, для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком. У разі ліквідації державної нотаріальної контори, зупинення або припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса заява подається до органу державної реєстрації прав за місцем розташування нерухомого майна. Заява подається щодо кожного об'єкта нерухомого майна окремо. Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Судом встановлено, що саме на підставі Рішення Апеляційного суду Київської області від 02.04.2015 р. по справі №369/8770/14-ц державним реєстратором було внесено відповідний запис та прийнято рішення, а отже позовні вимоги Позивача в частині щодо визнання протиправними та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Галкіна Євгена Володимировича від 24.07.2015 р. щодо здійснення державної реєстрації права приватної власності ПАТ "Дельта Банк" (код ЄДРПОУ:34047020) на земельні ділянки за кадастровими номерами: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

В частині позовних вимог щодо зобов'язати Реєстраційну службу Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області внести до Державного реєстру прав записи про скасування державної реєстрації права власності ПАТ "Дельта Банк" (код ЄДРПОУ: 34047020) на земельні ділянки за кадастровими номерами: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки; визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Філюка Сергія Петровича а від 30.07.2015 р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо земельних ділянок за кадастровими номерами: НОМЕР_4 та НОМЕР_3 за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки та зобов'язати Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України внести до Державного реєстру прав записи про скасування державної реєстрації та їх обтяжень щодо земельних ділянок за кадастровими номерами: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, Суд зазначає наступне.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд звертає увагу на положення Постанови Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 р. № П-278/10, якою встановлено, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, що визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. Суд є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.

Отже, внесення записів до Державного реєстру прав передбачені нормами ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме: Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У відповідності до п.2.6 Порядку N 3502/5, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що зобов'язати Реєстраційну службу Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області внести до Державного реєстру прав записи про скасування державної реєстрації права власності ПАТ "Дельта Банк" (код ЄДРПОУ: 34047020) на земельні ділянки за кадастровими номерами: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки; визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Філюка Сергія Петровича а від 30.07.2015 р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо земельних ділянок за кадастровими номерами: НОМЕР_4 та НОМЕР_3 за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки та зобов'язати Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України внести до Державного реєстру прав записи про скасування державної реєстрації та їх обтяжень щодо земельних ділянок за кадастровими номерами: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки буде втручанням в дискреційні повноваження, оскільки законодавчо прямо передбачені дії посадових осіб реєстраційної служби у випадку скасування судом певних рішень про реєстрацію, зокрема, речових прав внесення відповідних відомостей.

Суд звертає увагу Позивача, що ним не правильно вибрано спосіб захисту порушених права, оскільки в справі відносно вилучення майна з незаконного володіння підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а не скасування реєстраційних дії .

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя А.Б. Федорчук

Судді К.Ю. Гарник

К.М. Кобилянський