Ухвала

від 25.12.2015 по справі 911/5485/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"25" грудня 2015 р.                                                             Справа № 911/5485/15

Суддя Карпечкін Т.П., розглянувши

позовну заявуМакарівського сільського споживчого товариства

доМакарівського районного споживчого товариства

пропро визнання недійсними установчих документів

ВСТАНОВИВ:

Макарівське сільське споживче товариство звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Макарівського районного споживчого товариства про визнання недійсними установчих документів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви заявник просить:

1. Визнати недісними установчі документи (статут) Макарівського районного споживчого товариства через невідповідність його вимогам закону та скасувати державну реєстрацію статуту, здійснену Макарівською райдержадміністрацією 30.12.2001 року за реєстраційним № 53.

2. Визнати недійсною державну реєстрацію Макарівського районного споживчого товариства через допущені при його створені порушення, які не можна усунути та скасувати його державну реєстрацію, здійснену Макарівською райдержадміністрацією за індефікаційним кодом 01755255, належним з 1994 року Макарівській районній спілці споживчих товариств.

3. Визнати недійсним запис № 13401070006000260 в ЄДР про проведення державної реєстрації Макарівського районного споживчого товариства за ідентифікаційним кодом 01755255 через порушення закону, допущені при створенні цієї юридичної особи, які не можна усунути, припинити юридичну особу – Макарівське РайСТ.

4. Відновити дію реєстраційного запису в ЄДР 13401200000000068, за яким 26.10.2004 року внесено відомості про Макарівську районну спілку споживчих товариств за належними їй з 1994 року за ідентифікаційним кодом 01755255 на підставі пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Таким чином в позові заявлено чотири вимоги немайнового характеру, які підлягають оплаті судовим збором.

Абзацом 1 п. 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

З огляду на викладені положення вбачається, що за подачу даного позову до суду позивачем мало бути сплачено судовий збір по кожній вимозі окремо.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі – 1218,00 гривень.

Отже, 1 розмір мінімальної заробітної плати становить - 1 218,00 грн., а тому за подачу даного позову судовий збір мав бути сплачений по 1 218,00 грн. за кожну вимогу окремо, тобто 4 872,00 грн.

В той же час, в якості доказу сплати судового збору за подачу такого позову заявником надано платіжне доручення № 1811 від 23.12.2015 рроку на суму 1 378,00 грн.

Таким чином, заявником не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Суд відзначає, що недоплата заявником судового збору за відсутності передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір" підстав має своїм наслідком застосування положень ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

За таких обставин, вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню заявникові без розгляду.

Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, після усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї документи на 46 аркушах (в т.ч. платіжне доручення № 1811 від 23.12.2015 року) повернути заявнику без розгляду.

Суддя                                                             Т.П. Карпечкін