ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" грудня 2015 р. Справа № 911/1254/15
Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я., розглянувши матеріали справи
За позовом ТОВ «Агроком» , м. Біла Церква
до 1) ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Стелс» , м. Київ
2) ТОВ «Агрокомплект» , м. Біла Церква
3) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, м. Київ
про визнання недійсним договору іпотеки
Суддя - Мальована Л.Я.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 (дов. № б/н від 23.12.2014 р.);
ОСОБА_3 (дов. № б/н від 14.04.2015 року);
від відповідача 1: ОСОБА_4 (дов. № 07/14 від 22.07.2014 року);
від відповідача 2: ОСОБА_5 (дов. № 01/10/14 від 01.10.2014 року);
від відповідача 3: не з'явився.
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору іпотеки від 27.06.2013 р. укладеного між ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Стелс» та ТОВ «Агрокомплект» , нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за№ 1323; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 3499492 від 27.06.2013р., видане державним реєстратором - приватним нотаріусом ОСОБА_1, та внесений на його підставі до Державного реєстру речових прав та їх обтяжень запис про іпотеку № 1455702 від 27.06.2013р.; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 3509759 від 27.06.2013р., видане державним реєстратором - приватним нотаріусом ОСОБА_1, та внесений на його підставі до Державного реєстру речових прав та їх обтяжень запис про обтяження № 1456697 від 27.06.2013р.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач 1 проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, вважає їх необгрунтованними та безпідставними мотивуючи тим, що оспорюваний Іпотечний Договір, укладений між ТОВ "ВБК "Стелс" та ТОВ "Агрокомплект" 27.06.2013 р. посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 під реєстр. № 1323, укладався ТОВ "Агрокомплект" з ТОВ "ВБК "Стелс" як з майновим поручителем з метою забезпечення виконання основного зобов'язання - зобов'язання за Договором безпроцентної позики із забезпеченням № 06/25 від 27.06.2013 p., що був укладений між ТОВ "Агрокомплект" та ПП "Бета-Консалтинг".
Право власності Іпотекодавця - ТОВ "ВБК "Стелс" було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.02.2013 p., реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 14201932103, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 823833 від 27.02.2013 р.
Оскільки, на момент укладення договору іпотеки ТОВ "ВБК "Стелс" на праві приватної власності володів спірним майном та вказане майно було зареєстровано за ним у встановленому законом порядку, то у нього, як у іпотекодавця існувало право на укладення спірного договору іпотеки, оскільки саме на той момент він був власником майна, переданого в іпотеку.
Отже, відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.
Представник відповідача 2 також проти позову заперечує посилаючись на те, що на дату укладання оспорюваного іпотечного договору, та і на день розгляду справи, право власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, юридично належало і належить ТОВ "ВБК "Стелс".
Відповідач 3 в засідання суду не з'явився, хоча про місце і час розгляду справи був належним чином повідомлений судом, подав через загальний відділ канцелярії суду відзив на позовну заяву в якому проти позовних вимог заперечує в повному обсязі мотивуючи тим, що оспорюваний Іпотечний договір було укладено між ТОВ "ВБК "Стелс" та ТОВ "Агрокомплект" 27.06.2013 р. та нотаріально посвідчено Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 під реєстр. № 1323, з метою забезпечення виконання основного зобов'язання - зобов'язання за Договором безпроцентної позики із забезпеченням № 06/25 від 27.06.2013 p., що був укладений між ТОВ "Агрокомплект" та ПП "Бета-Консалтинг". Законом України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
З наданих нотаріусу сторонами договору та інших документів, що містяться в матеріалах Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, випливає, що станом на дату укладення та нотаріального посвідчення оспорюваного Іпотечного договору, право власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, зареєстроване за ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Стелс".
Тобто, на момент укладення Іпотечного договору ТОВ "ВБК "Стелс" на праві приватної власності володіло нерухомим майном, що є предметом іпотеки, і право власності на вказане майно було зареєстровано за ним у встановленому законом порядку. Таким чином, у ТОВ "ВБК "Стелс", як у іпотекодавця беззаперечно існувало право на укладення оспорюваного Іпотечного договору.
Також необхідно зазначити, що в силу закону визнання недійсним чинного Іпотечного договору впливає на права та інтереси ПП "Бета-Консалтинг", з яким укладався Договір безпроцентної позики із забезпеченням №06/25 від 27.06.2013 р. (основне зобов'язання), зобов'язання за яким забезпечені чинним Іпотечним договором.
Позовні вимоги стосовно скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у цьому спорі є похідними від вимоги про визнання недійсним Іпотечного договору, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити.
Представник позивача в судовому засіданні усно повідомив суд про те, що в господарському суді Київської області розглядається справа № 911/1092/15 за позовом ТОВ «Агроком» до 1) ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Стелс» ; 2) ТОВ «Агрокомплект» про витребування майна з чужого незаконного володіння.
В судовому засіданні оголошувалась перерва, після оголошеної перерви розгляд справи продовжився.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача 3 не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача 3, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Обгрунтовуючи подану позовну заяву ТОВ Агроком посилається на те, що останньому на праві власності належить нерухоме майно, а саме: комплекс нежитлових будівель та споруд літ. А площею 103,5 кв.м., жг. В площею 5 966,2 кв.м., літ. З площею 94,8 кв.м., літ. К площею 769,2 кв.м., літ. Л площею 422,7 кв.м., що знаходяться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вулиця Сквирське шосе, буд. 192 В ;
15 лютого 2013 року загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Агроком було прийнято рішення № 22 про продаж майна, що належить ТОВ Агроком .
27 лютого 2013 року ТОВ Агроком уклало з ТОВ ВБК Стелс договір купівлі- продажу комплексу, за яким відчужило на користь останнього перелічене вище Нерухоме майно.
Позивач звертає увагу суду, що рішенням господарського суду Київської області від 10.09.2014 р. в справі 911/2710/14 визнано недійсними та скасовано рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Агроком від 15.02.2013 р., оформлених протоколом № 22 від 15.02.2013 р.; визнано недійсним укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Агроком та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія Стелс договір купівлі-продажу комплексу від 27.02.2013 р. щодо продажу комплексу - нежитлові приміщення, а саме: будівля розподільчого пункту, літера А , площею 103,5 м2; Будівля головного корпусу, літера В , площею 5966,2 м2; будівля приймального пункту, літера З , площею 94,8 м2; будівля складу заповнювачів, літера К , площею 769,2 м2; будівля приймального пункту, літера Л , площею 422,7 м2; насосна дощова, літера Р ; огорожа території, №№1-7 ; очисні споруди, літера Н ; регулюючий резервуар, літера О ; накопичувач, літера П ; трансформаторна підстанція №12 , які знаходяться за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, буд. 192-В, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № 15, яке залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2014р. та Постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2015р.
Рішенням господарського суду Київської області від 09.09.2015 року у справі № 911/1092/15 зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія Стелс повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Агроком майно, передане за договором купівлі-продажу комплексу від 27.02.2013 (посвідчений нотаріально 27.02.2013 та зареєстрований у реєстрі за №15), а саме: будівлю розподільчого пункту, літера «А» , площею 103,5 кв.м.; будівлю головного корпусу, літера «В» , площею 5966,2 кв.м; будівлю приймального пункту, літера «З» , площею 94,8 кв.м; будівлю складу заповнювачів, літера «К» , площею 769,2 кв.м; будівлю приймального пункту, літера «Л» , площею 422,7 кв.м; насосну дощову, літера «Р» ; огорожу території, «№№1-7» ; очисні споруди, літера «Н» ; регулюючий резервуар, літера «О» ; накопичувач резервуар, літера «П» ; трансформаторну підстанція «№12» (розташовані за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, буд. 192-В)., яке в цій частині залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2015 року.
Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Наведений факт має преюдиційне значення та не підлягає повторному доведенню.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України Про незалежність судової влади від 13.06.2007 №8 передбачено, що за змістом частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
27.06.2013 року ТОВ ВБК Стелс та ТОВ Агрокомплект уклали договір іпотеки, предметом якого є вищевказане нерухоме майно. Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № 1323. На підставі вищезазначеного договору іпотеки приватний нотаріус ОСОБА_6 прийняв рішення № 3499492 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження № 1455702 від 27.06.2013р. про перебування в іпотеці зазначеного нерухомого майна.
На підставі вищезазначеного договору іпотеки приватний нотаріус ОСОБА_6 прийняв рішення № 3509759 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження № 1456697 від 27.06.2013р. про арешт зазначеного нерухомого майна.
Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Як вказано вище, судом визнано недійсним договір купівлі-продажу комплексу від 27.06.2013р., на підставі якого ТОВ Стелс зареєструвало за собою право власності на Нерухоме майно та в подальшому діяло як Іпотекодавець у спірному договорі іпотеки. Тому, враховуючі приписи ст. 216 ЦК України, ТОВ Агроком залишалось власником спірного чайна, а ТОВ ВБК Стелс ніколи не набувало права власності на це майно.
Відповідно до ст. 5 Закону України Про іпотеку , предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:
нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.
нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення.
Оскільки, ТОВ ВБК Стелс ніколи не набувало права власності на спірне нерухоме майно, тому не могло передавати майно в іпотеку ТОВ Агрокомплект .
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.ч. 1-3, 5, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
В силу ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.
Закон України "Про іпотеку" є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки.
Статтею 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Статтею 18 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними № 11 від 29.05.2013).
Таким чином, при укладенні договору іпотеки від 27.06.2013 року ТОВ ВБК Стелс (іпотекодавець за договором) не мало необхідного обсягу дієздатності для передачі в іпотеку майнові права на майновий комплекс, а саме: будівля розподільчого пункту, літера А , площею 103,5 м2; Будівля головного корпусу, літера В , площею 5966,2 м2; будівля приймального пункту, літера З , площею 94,8 м2; будівля складу заповнювачів, літера К , площею 769,2 м2; будівля приймального пункту, літера Л , площею 422,7 м2; насосна дощова, літера Р ; огорожа території, №№1-7 ; очисні споруди, літера Н ; регулюючий резервуар, літера О ; накопичувач, літера П ; трансформаторна підстанція №12 , які знаходяться за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, буд. 192-В, які виникали у іпотекодавця з договору купівлі-продажу, укладеного між ним та ТОВ Агрокомплект , факт дійсності якого спростований судом, як зазначено вище.
Тобто з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що ТОВ ВБК Стелс не був власником предмета іпотеки, в силу ст.316 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, що передбачено ст. 317 Цивільного кодексу України.
Частина 1 та 2 ст.319 Цивільного кодексу України встановлює, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону
Згідно ст.328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Також, як передбачено ч. 2 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, яка діяла на момент укладання оспорюваного договору іпотеки), предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору.
Отже, відповідачами не доведено того факту, що предмет іпотеки належав, належить чи буде належати іпотекодавцю на праві власності, тому суд дійшов висновку, що ТОВ ВБК Стелс не мав права бути іпотекодавцем майнових прав на майновий комплекс, а саме: будівля розподільчого пункту, літера А , площею 103,5 м2; Будівля головного корпусу, літера В , площею 5966,2 м2; будівля приймального пункту, літера З , площею 94,8 м2; будівля складу заповнювачів, літера К , площею 769,2 м2; будівля приймального пункту, літера Л , площею 422,7 м2; насосна дощова, літера Р ; огорожа території, №№1-7 ; очисні споруди, літера Н ; регулюючий резервуар, літера О ; накопичувач, літера П ; трансформаторна підстанція №12 , які знаходяться за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, буд. 192-В, оскільки позивач є законним власником цих приміщень за вказаною адресою.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Частиною 1 статті 147 Господарського кодексу України встановлено, що майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.
Стаття 386 Цивільного кодексу (ч.1, 2) передбачає, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, що передбачено ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Як передбачено ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Тому виходячи з системного аналізу норм матеріального права, суд дійшов висновку про те, що майнові права на майновий комплекс: нежилі будівля розподільчого пункту, літера А , площею 103,5 м2; Будівля головного корпусу, літера В , площею 5966,2 м2; будівля приймального пункту, літера З , площею 94,8 м2; будівля складу заповнювачів, літера К , площею 769,2 м2; будівля приймального пункту, літера Л , площею 422,7 м2; насосна дощова, літера Р ; огорожа території, №№1-7 ; очисні споруди, літера Н ; регулюючий резервуар, літера О ; накопичувач, літера П ; трансформаторна підстанція №12 , які знаходяться за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, буд. 192-В належали позивачу, тому ТОВ ВБК Стелс неправомірно передало в іпотеку зазначені майнові права на вказані нежилі приміщення та нежилі будівлі, тому договір іпотеки, укладений між ТОВ ВБК Стелс та ТОВ Агрокомплект від 27.06.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № 1323 є недійсним в силу ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України, як такий, що укладений в порушення вимог ст. 5 Закону України "Про іпотеку".
Щодо позовних вимог в частині визнання таким, що підлягає вилученню запису в державному реєстрі іпотек, а саме: Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 3499492 від 27.06.2013р., видане державним реєстратором - приватним нотаріусом ОСОБА_1, та внесений на його підставі до Державного реєстру речових прав та їх обтяжень запис про іпотеку № 1455702 від 27.06.2013р.; Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 3509759 від 27.06.2013 р., видане державним реєстратором - приватним нотаріусом ОСОБА_1, та внесений на його підставі до Державного реєстру речових прав та їх обтяжень запис про обтяження № 1456697 від 27.06.2013р., суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 38 Інструкції "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" (яка діяла на момент укладання оспорюваного договору) іпотечні договори, предметом яких є об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, посвідчуються за умови, якщо іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому.
Згідно з п.5.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 за № 282/20595, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки), за рішенням суду.
Приписами статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до компетенції державних реєстраторів належить прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав, який містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.
Відповідно Закону України "Про державну реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження здійснюється на підставі рішень судів, що набрали законної сили.
Таким чином, вимога позивача про вилучення вказаного вище запису з державного реєстру іпотек безпосередньо пов'язана із визнанням договору іпотеки, на підставі якого було внесено цей запис, недійсним.
Оскільки, як вже було зазначено вище, суд дійшов висновку про визнання договору іпотеки, що укладений 27.06.2013 між ТОВ ВБК Стелс та ТОВ Агрокомплект недійсним, тому і наявні правові підстави для вилучення з державного реєстру іпотек відповідних записів, враховуючи, що наявність останнього перешкоджає ТОВ Агроком вільно користуватись забезпеченим Конституцією України правом власності.
Заперечення відповідачів спростовані матеріалами справи, та до уваги не приймаються в зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю.
За таких обставин, ТОВ ВБК Стелс не мало достатніх правових підстав на укладання з ТОВ Агрокомплект договору іпотеки та передачу в іпотеку цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, буд. 192-В, отже вказаний договір іпотеки підлягає визнанню недійсним, а відповідний запис в державному реєстрі іпотек - вилученню.
Умовами статті 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами в розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів.
Керуючись ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним договір іпотеки укладений 27.06.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія Стелс (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, будинок 7 а , код 33749229) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомплект (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шоссе, 194, к. 301, код 30496726), нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № 1323.
3. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 3499492 від 27.06.2013 р., видане державним реєстратором - приватним нотаріусом ОСОБА_1, та внесений на його підставі до Державного реєстру речових прав та їх обтяжень запис про іпотеку № 1455702 від 27.06.2013 року.
4. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 3509759 від 27.06.2013 р., видане державним реєстратором - приватним нотаріусом ОСОБА_1, та внесений на його підставі до Державного реєстру речових прав та їх обтяжень запис про обтяження № 1456697 від 27.06.2013 року.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплект (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шоссе, 194, к. 301, код 30496726) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агроком (09100, Київська обл., м. Біла Церква, Сквирське шоссе, будинок 192 В, код 30615677) - 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія Стелс (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 7 А , код 33749229) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агроком (09100, Київська обл., м. Біла Церква, Сквирське шоссе, будинок 192 В, код 30615677) - 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.. 00 коп. судового збору.
7. Стягнути з Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (03151, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агроком (09100, Київська обл., м. Біла Церква, Сквирське шоссе, будинок 192 В, код 30615677) - 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.
8. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя Л.Я. Мальована
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2015 |
Оприлюднено | 06.01.2016 |
Номер документу | 54762225 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Мальована Л.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні