Ухвала

від 09.12.2015 по справі 826/10007/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10007/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

09 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

за участю секретаря: Присяжної Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "БМФ-Страж" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Приватного підприємства "БМФ-Страж" (далі - ПП "БМФ-Страж") звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 17.02.2015 р. №0005491702, №0005471702, №0005501702; від 24.04.2015 р. №0000191702 та №0000211702; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2015 р. №Ю-0005521702; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0014841702 від 24.04.2015 р.; вилучити з картки особового рахунку платника податків в ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві інформацію щодо податкового боргу та штрафних санкцій ПП "БМФ-Страж".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 19.01.2015 р. по 30.01.2015 р. службовими особами відповідача була проведена фактична перевірка з питань дотримання ПП "БМФ-Страж" норм чинного трудового та податкового законодавства України в частині оформлення трудових відносин та з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та військового збору за період 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р., за результатами якої відповідачем складено акт №65170236799555 від 31.01.2015 р. (надалі - акт перевірки №65170236799555).

Згідно висновків, викладених в акті перевірки №65170236799555, позивачем, зокрема, порушено вимоги:

- ст.21, ст.26, ст.48 та ст.50 Кодексу законів про працю України, а саме: використання праці найманих працівників без належного оформлення трудових відносин;

- пп.14.1.54, пп. 14.1.56 п. 14.1 ст.14, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.2 п.164.1 ст.164, п.167.1 ст.167, п.171.1 ст.171, п.176.2 (а) ст.176 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), а саме: підприємством не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 40 707,40 грн.;

- п.1 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010р., в результаті чого донараховано за 2014 рік єдиного соціального внеску на загальну суму 114 830,90 грн. (ЄСВ 37,19% - 104 696,20 грн. та ЄСВ 3,6% - 10 134,60 грн.);

- п.1.4 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України, а саме: занижено податкове зобов'язання по військовому збору за серпень - жовтень 2014 року в сумі 1 404,15 грн.;

- п.119.2 ст.119 ПК України, а саме: подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку.

На підставі акту перевірки №65170236799555 відповідачем 17.02.2015р. були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0005491702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 50 884,22 грн., з яких 40 707,38 грн. - за основним платежем, а 10 176,84 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0005471702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 510,00 грн., з яких 510,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0005501702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на загальну суму 1 755,18 грн., з яких 1 404,15 грн. - за основним платежем, а 351,03 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0005531702, яким позивачу донараховано 114 830,80 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафні санкції у розмірі 57 415,40 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0005521702 (надалі - Вимога № Ю-0005521702), якою вимагалось від позивача сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 114 830,80 грн.

Позивач заперечує законність вищезазначених податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки), у зв'язку з чим просить визнати їх протиправними та скасувати з підстав невідповідності нормам чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В силу п.162.1. ст.162 ПК України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

За визначенням пп.14.1.180. п.14.1 ст.14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до п.163.1. ст.163 ПК України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

За змістом п.164.1. ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2 .164.1. ст.164 ПК України).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2. ст.164 ПК України.

Відповідно до пп.14.1.54. п.14.1. ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

За змістом пп.14.1.56. п.14.1. ст.14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Підпунктом 168.1.1. пункту 168.1. статті 168 ПК України встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Разом з тим, статтею 171 ПК України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є саме роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

За приписами п. 176.2. ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Отже, відповідно до положень ПК України визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.

Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень (п.119.2. ст.119 ПК України).

Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що підставою для прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень від 17.02.2015р. № 0005491702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 50 884,22 грн. та №0005471702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 510,00 грн., стала наявність розбіжностей між фактично отриманою заробітною платою та нарахованою і виплаченою заробітною платою найманим працівникам позивача.

Так за даними акта перевірки №65170236799555 позивач використовував працю двох найманих фізичних осіб, а саме: громадянина ОСОБА_2 у липні-грудні 2014р. та громадянина ОСОБА_3 у січні-липні 2014 р.

За твердженням податкового органу, зазначеним особам, які перебували з позивачем у трудових відносинах, було виплачено дохід у вигляді заробітної плати на загальну суму 42 048,00 грн., який позивачем не було враховано при нарахуванні та сплаті податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску.

Крім того, в акті перевірки №65170236799555 міститься висновок про те, що позивачем було занижено використання робочого часу працівників у 2014 році, оскільки згідно договорів про надання охоронних та інформаційно-консультативних послуг, укладених між ПП "БМФ-Страж" та замовниками, охорона об'єктів здійснюється цілодобово, тобто 24 години на добу, що на думку відповідача призвело до зменшення доходів працівників у вигляді заробітної плати на загальну суму 239 469,20 грн., що також не було враховано при нарахуванні та сплаті податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску.

Відповідно до пункту 16-1 розділу XX "Перехідні положення" підрозділу 10 ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (пункт 16-1 розділу XX "Перехідні положення" підрозділу 10 ПК України доповнено Законом України №1621-VII від 31.07.2014 р.) .

1.1. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

1.2. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

1.3. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

1.4. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

1.5. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

1.6. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

1.7. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції.

Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України.

За твердженням відповідача, факт перебування вищевказаних громадян у трудових відносинах з ПП "БМФ-Страж" підтверджується наявними в справі копіями журналу обліку проведення інструктажів на об'єкті "Мінімаркет" (м. Київ, вул. Російська 73/2); журналу реєстрації актів затримань та службових записок на об'єкті ПАТ "Пирятинський м'ясокомбінат"; заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 19.01.2015 р., поданих на ім'я начальника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві, в яких дані особи повідомили про те, що працювали у позивача як охоронці, здійснювали охорону об'єктів ТОВ "Маркет меблів" та ФОП ОСОБА_4 та отримували заробітну плату у розмірі 3 500,00 грн.

Однак, як було вірно зазначено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами даної справи, вищезазначені заяви громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 19.01.2015 р. та журнали обліку проведення інструктажів на об'єкті і реєстрації актів затримань та службових записок на об'єкті, не є достатніми та допустимими доказами в розумінні статті 69 КАС України, оскільки зазначені документи жодним чином не підтверджують факт перебування зазначених осіб у ПП "БМФ-Страж" як неоформлених працівників (у липні-грудні 2014р. громадянина ОСОБА_2 та у січні-липні 2014р. ОСОБА_3). Крім того, в матеріалах справи не міститься належних доказів на підтвердження факту прямого відношення до позивача об'єкту "Мінімаркет", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Російська 73/2 та об'єкту ПАТ "Пирятинський м'ясокомбінат", оскільки у заявах громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 19.01.2015р. зазначено про охорону ними саме об'єктів ТОВ "Маркет меблів" та ФОП ОСОБА_4

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Разом з тим, колегія суддів зважає на наявність в матеріалах справи заяви ОСОБА_3 від 16.08.2015 р., в якій останній повідомив про те, що не писав жодного пояснення до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві та не працював у ПП "БМФ-Страж". Дана обставина відповідачем в судовому порядку спростована не була.

Що стосується законності оспорюваного позивачем рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0005531702, яким позивачу донараховано 114 830,80 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафні санкції у розмірі 57 415,40 грн., а також вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0005521702 про сплату позивачем суми недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 114 830,80 грн., колегія суддів зважає на наступне.

За приписами ст.ст. 19, 41 ПК України органи доходів і зборів є контролюючими органами, що забезпечують формування та реалізацію державної політики, зокрема, з адміністрування єдиного соціального внеску.

Відтак, саме на органи податкової служби покладено обов'язок щодо вжиття заходів стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у порядку та спосіб визначений законодавством.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати і повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Приписами пункту 2 частини 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , передбачено, що платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок, єдиний соціальний внесок) зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Так, у відповідності до ч.1 ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , ПП "БМФ-Страж" є платником єдиного внеску.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , єдиний внесок нараховується, зокрема, для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці , та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Статтею 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , передбачено, що сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Днем сплати єдиного внеску вважається, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду, - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду (частина 10 статті 9).

Частиною 3 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Вказаними нормами законодавства чітко визначено, що у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції та нараховується пеня.

Відповідно до ч. 14 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Так за висновками акту перевірки №65170236799555 вбачається, що згідно договорів про надання охоронних та інформаційно-консультативних послуг, укладених між ПП "БМФ-Страж" та замовниками, охорона об'єктів здійснюється цілодобово (24 години на добу), проте кількість відпрацьованих годин за умовами договорів про надання охоронних послуг працівниками за 2014 рік складає 45 240 год., у той час як згідно табелів обліку використання робочого часу становить 6 676 год.

У зв'язку з цим відповідач дійшов висновку, що позивачем безпідставно було занижено фактичне використання робочого часу працівників у 2014 році, що призвело до зменшення доходів працівників у вигляді заробітної плати на загальну суму 239 469,20 грн.

Однак, колегія суддів зважає на відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження факту наявності відповідних договорів про надання охоронних та інформаційно-консультативних послуг, укладених між ПП "БМФ-Страж" та замовниками, а також доказів на підтвердження погодинної оплати охоронців ПП "БМФ-Страж".

У зв'язку з цим, колегія суддів знаходить безпідставними твердження відповідача в частині невірного відображення позивачем суми виплачених доходів, які були нараховані працівникам у вигляді заробітної плати та кількість працівників, які перебувають у трудових відносинах з підприємством у 1-4 кварталах 2014 року.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень матеріального і процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги до суду у розмірі 4997 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто сім) гривень 03 копійки.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

Повний текст ухвали виготовлено - 14.12.15р.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Петрик І.Й.

Борисюк Л.П.