Постанова

від 28.12.2015 по справі 821/1760/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1760/15-а

Категорія: 8.4.3 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційні скарги Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області (Каланчацьке відділення) та Релігійної організації Парафія Свято-Ольгівської Української православної церкви на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 липня 2015 року по справі за позовом Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області (Каланчацьке відділення) до Релігійної організації Парафія Свято-Ольгівської Української православної церкви про припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И В:

11.06.2015 року Скадовська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області (Каланчацьке відділення) звернулась до суду першої інстанції з позовом до Релігійної організації Парафія Свято-Ольгівської Української православної церкви про припинення юридичної особи.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03.07.2015 року позовні вимог задоволено.

На зазначену постанову суду Скадовська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області (Каланчацьке відділення) та Релігійна організація Парафія Свято-Ольгівської Української православної церкви подали апеляційні скарги.

Скадовська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області (Каланчацьке відділення)

Релігійна організація Парафія Свято-Ольгівської Української православної церкви посилалась на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Так, апелянт посилався на те, що податковим органом було подано до суду першої інстанції заяву про відмову від позову, яка не була врахована судом першої інстанції при розгляду справи.

На підставі викладеного ДПІ просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03.07.2015 року та закрити провадження по даній справі у зв'язку з відмовою позивача від адміністративного позову.

В свою чергу, Релігійна організація Парафія Свято-Ольгівської Української православної церкви в поданій апеляційній скарзі посилалась на те, що підставою для подачі позову ДПІ про припинення юридичної особи був факт неподання позивачем до податкового органу звітності більше року. При цьому, апелянт зазначає, що 15.06.2015 року ними було подано до податкового органу звіт неприбуткових організацій, а тому, на думку апелянта, після подачі відповідної податкової звітності предмет спору в даній справі відсутній.

Зазначене, на думку Релігійної організації Парафія Свято-Ольгівської Української православної церкви є підставою для скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 03.07.2015 року та прийняття нової, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області (Каланчацьке відділення).

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що згідно довідки № 15114140081 від 28.04.2015 року відповідач взятий на облік як платник податків у ОДПІ з 25.11.2009 року за №4055. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований як юридична особа.

Звертаючись з позовом до суду першої інстанції, Скадовська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області (Каланчацьке відділення) посилалась на те, що з 27.02.2014 року та на час складання позову відповідач не надає бухгалтерську звітність та податкові декларації до ОДПІ. Заборгованість станом на час складання позову відсутня.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно п. 4 ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" підставою для постановляння судового рішення про припинення юридичної особи є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону. На думку суду першої інстанції, норми Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" є загальними відносно спеціальних норм Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", які регулюють питання реєстрації об'єднання громадян, їх ліквідації і не суперечать загальним нормам. Керуючись нормами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", враховуючи встановлення факту неподання відповідачем протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявлених податковим органом позовних вимог.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне:

Відповідно до ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб-підприємців.

При цьому, під державною реєстрацією юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців розуміється засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

У ст. 38 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців визначено підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи.

В свою чергу, згідно ст. 2 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації в Україні усі правовідносини, пов'язані із свободою совісті і діяльністю релігійних організацій, регулюються законодавством України. Законодавство України про свободу совісті та релігійні організації складається з цього Закону та інших законодавчих актів України, виданих відповідно до нього.

Згідно ст. 7 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Згідно ст. 13 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації.

В свою чергу, у ст. 16 цього Закону передбачено підстави припинення діяльності релігійної організації.

Так, діяльність релігійної організації може бути припинено у зв'язку з її реорганізацією (поділом, злиттям, приєднанням) або ліквідацією.

Реорганізація або ліквідація релігійної організації здійснюється відповідно до її власних настанов.

У разі порушення релігійною організацією, що є юридичною особою, положень цього Закону та інших законодавчих актів України її діяльність може бути припинено також за рішенням суду.

У судовому порядку діяльність релігійної організації припиняється лише у випадках:

1) вчинення релігійною організацією дій, недопустимість яких передбачена статтями 3, 5 і 17цього Закону;

2) поєднання обрядової чи проповідницької діяльності релігійної організації з посяганнями на життя, здоров'я, свободу і гідність особи;

3) систематичного порушення релігійною організацією встановленого законодавством порядку проведення публічних релігійних заходів (богослужінь, обрядів, церемоній, походів тощо);

4) спонукання громадян до невиконання своїх конституційних обов'язків або дій, які супроводжуються грубими порушеннями громадського порядку чи посяганням на права і майно державних, громадських або релігійних організацій.

Суд розглядає справу про припинення діяльності релігійної організації порядком позовного провадження, передбаченого Цивільним процесуальним кодексом України, за заявою органу, уповноваженого здійснювати реєстрацію статуту конкретної релігійної організації, або прокурора.

Таким чином, спеціальним Законом, яким в даному випадку є Закон України Про свободу совісті та релігійні організації , встановлено вичерпний перелік підстав для припинення релігійної організації, в тому числі і для постановлення судового рішення про припинення такої організації. Зважаючи на зазначене, загальні норми ст. 38 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , якими визначено підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи не можуть застосовуватись в даному випадку, при наявності спеціальних норм, які конкретно регулюють правовідносини, пов'язані із припиненням релігійної організації - юридичної особи.

Слід зазначити, що по-перше, питання про припинення релігійної організації вирішується в судового порядку саме за нормами Цивільного процесуального кодексу України, а по-друге, з позовом про припинення такої організації може звертатись лише орган, уповноважений здійснювати реєстрацію статуту конкретної релігійної організації, або прокурор.

Податкові органи не наділені правом звернення до суду з позовом про припинення релігійної організації, а тому поданий в даному випадку адміністративний позов Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області (Каланчацьке відділення) задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що при постановленні рішення про припинення Релігійної організації Парафія Свято-Ольгівської Української православної церкви, суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому ухвалена постанова не може вважатись законною та підлягає скасуванню.

В свою чергу, що стосується посилань Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області (Каланчацьке відділення) на постановлення оскаржуваного рішення в порушення норм процесуального права без врахування заяви позивача про відмову від позову, колегія суддів зазначає наступне:

В обґрунтування вимог апеляційної скарги податковим органом до поданої апеляційної скарги було долучено копію заяви про відмову від адміністративного позову, датовану 15.06.2015 року № 1370/21-14-10-10, а також копію поштового повідомлення про вручення поштового відправлення № 7580000374409.

В матеріалах справи оригінал заяви Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області (Каланчацьке відділення) про відмову від позову відсутній.

Згідно довідки щодо перевірки факту надходження та реєстрації заяви про відмову позивача від позову у справі № 821/1760/15-а, складеної керівником апарату Херсонського окружного адміністративного суду 21.07.2015 року, за результатами дослідження відомостей в автоматизованій системі документообігу суду про надходження та реєстрацію заяв, було встановлено, що заява від Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області (Каланчацьке відділення) про відмову від позову не надходила і опис вкладення не надавався. Крім того, в ході проведеної перевірки було проведено дослідження та аналіз усіх поштових надходжень від Каланчацького відділення Скадовської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області за період з 15.06.2015 року по 17.07.2015 року, за результатом чого не встановлено надходження поштового відправлення № 7580000374395, на який посилається апелянт в апеляційній скарзі.

Таким чином, на момент постановлення оскаржуваного рішення, у суду першої інстанції були відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки від Скадовської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області не надходило заяви про відмову від позову. Такої заяви не було подано і до суду апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, вимоги апелянта щодо закриття провадження по справі у зв'язку з відмовою Скадовської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від позову задоволенню не підлягають.

Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів вважає, що оскільки судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 184, 185, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області (Каланчацьке відділення) задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Релігійної організації Парафія Свято-Ольгівської Української православної церкви задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 липня 2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області (Каланчацьке відділення).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв