Рішення

від 23.12.2015 по справі 911/4760/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2015 р. Справа № 911/4760/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІМПЕРІЯ БІЗНЕС-ГРУП ;

до Товариства з обмеженою відповідальністю АДАПТАЦІЯ

про стягнення 23200,00 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІМПЕРІЯ БІЗНЕС-ГРУП до Товариства з обмеженою відповідальністю АДАПТАЦІЯ про стягнення 23200,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.10.2015 року порушено провадження у справі № 911/4760/15 та призначено справу до розгляду на 24.11.2015 року.

23.11.2015 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, яке відбулось 24.11.2015 року представник відповідача не з'явився, сторони вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 30.10.2015 року не виконали. У зв'язку з чим, розгляд справи відкладався до 23.12.2015 року.

В судове засідання 23.12.2015 року сторонни не з'явились. Позивачем надіслано до суду клопотання про зміну адреси місцезнаходження.

Оскільки, про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, господарський суд, ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 20.03.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ІМПЕРІЯ БІЗНЕС-ГРУП (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю АДАПТАЦІЯ (відповідач) було досягнуто домовленості щодо підписання Договору поставки № 1/15, за умовами якого сторони домовились щодо поставки товару, номенклатура, асортимент та загальна кількість якого, розмір партії, ціна за одиницю, сумарна вартість парти, вказується в рахунках-фактурах та накладних.

Згідно досягнутої усної домовленості, позивач передав відповідачу два екземпляри Договору для підписання та повернення одного екземпляру позивачу. Однак, станом на 23.10.2015 року відповідач не повернув позивачу належний останньому екземпляр Договору. Таким чином, договір між сторонами не було укладено.

Однак, 27.05.2015 року позивач отримав від відповідача в електронній формі рахунок на оплату № 57, який передбачає здійснення передоплати за дошку обрізну 25 мм та 50 мм.

Враховуючи усні домовленості щодо поставки товару, зважаючи на те, що ст. 181 Господарського кодексу України та ст. 205 Цивільного кодексу України допускають укладення договорів у спрощеній формі, позивач сплатив у якості передоплати відповідачу 23200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № НОМЕР_1 від 27.05.2015 року. Факт здійснення платежу підтверджується відміткою банку про його проведення, яка міститься на вказаному вище платіжному доручені.

Однак, станом на 23.10.2015 року, відповідач не здійснив на користь позивача поставки домовленого товару та не повернув перераховані йому в якості передоплати кошти.

Враховуючи факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань, позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача засобами телефонного зв'язку та електронної пошти з проханням поставити товар або повернути сплачені кошти.

Крім того, 21.08.2015 року позивач направляв відповідачу ОСОБА_1 № 13/15 з вимогою повернути сплачені останньому кошти (що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення виданими). Також 06.10.2015 року позивач повторно надсилав відповідачу для підписання Договір поставки № 1/15 від 20.03.2015 року, однак договір не було підписано.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 670 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі- продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною 2 ст. 693 зазначеного кодексу встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Однак, відповідач отримавши від позивача передплату, всупереч усним домовленостям не поставив товар і безпідставно утримує грошові кошти в сумі 23200,00 грн., за відсутності підписаного між сторонами Договору, такі кошти також вважаються безпідставно набутими і підлягають поверненню позивачу.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Звернення позивача до суду з вимогою про повернення передплачених коштів, свідчить про втрату ним інтересу до виконання відповідачем зобов'язання.

Враховуючи, що відповідач спірні кошти в сумі 23200,00 грн. не повернув, розмір заявлених до стягнення коштів відповідає фактичним обставинам справи, факт отримання коштів та їх безпідставного утримання відповідачем належним чином не спростовано, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 23200,00 грн. є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати про сплаті судового збору, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в повному обсязі (в сумі 1218 грн. судового збору, який підлягав сплаті з заявлених позовних вимог). Решту зайво сплаченого судового збору може бути повернута позивачу за його окремою заявою відповідною ухвалою суду.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АДАПТАЦІЯ (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Лугова, буд. 12, код 37911365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІМПЕРІЯ БІЗНЕС-ГРУП (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 19, код 38800180) 23200,00 (двадцять три тисячі) грн. передплачених коштів та 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 28.12.2015 р.

Суддя Т.П. Карпечкін