Рішення

від 23.12.2015 по справі 381/2190/15-ц

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Радянська, 25, тел. (265) 6-17-89, факс (265) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua

---

2/381/918/15

381/2190/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Соловей Г.В.,

з участю секретаря - Момот Л.С.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна об»єктом спільної сумісної власності, -

в с т а н о в и в

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання майна об»єктом спільної сумісної власності посилаючись на те, що з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано за рішенням суду 13.11.2014 року. За час шлюбу було набуте майно, що є об»єктом спільної сумісної власності подружжя, а саме за рішенням Фастівської міської ради від 01.11.2005 року надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд. В подальшому отримано державний акт на право власності на земельну ділянку, який виданий на ім»я відповідача. На вказаній земельній ділянці здійснено будівництво індивідуального житлового будинку з мансардним поверхом, господарських будівель та споруд, відповідно до плану, складеного та затвердженого відділом містобудування та архітектури. На час припинення шлюбних відносин та розірвання шлюбу ступінь готовності будинку становила 60%. Відповідач перешкоджає в доступі до вказаного будинку та земельної ділянки, що змусило позивача звернутися до суду.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, надали пояснення аналогічним в позовній заяві та просили їх задовольнити.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували та пояснили, що дійсно відповідач перебував в зареєстрованому шлюбі з позивачкою, від шлюбу є неповнолітні діти. Будь-яких перешкод в доступі до будинку він не здійснює. Разом зтим, земельну ділянку він отримав використавши своє право на приватизацію і це є його особистою власністю. Що стосується визнання права на житловий будинок. На даний час він не добудований та не зареєстрований, а тому не може бути визнано право власності на нього. В силу норм закону щодо будинку, будівництво якого не було завершено і здійснено самочинно не може бути визнано право власності на нього, а лише визначається на матеріали чи обладнення. Позивачем не надані належні докази про частку завершенності будівництва, оцінки використаних матеріалів тощо. Вважають, позов необгрунтованим та безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши письмови докази по справі суд, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Так, судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 22 лютого 2003 року. Відповідно до рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2014 року шлюб між сторонами розірвано. Під час шлюбу за рішенням Фастівської міської ради №3/10-ХХХУІ-ІУ від 01.11.2005 року «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд» ОСОБА_3 - відповідачу по справі надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,1 га в м.Фастові по вул.Зоряній, 35 для будівництва індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель запасу міської ради (а.с.15). Рішенням Фастівської міської ради №3/89-ІХ-У від 31.08.2006 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3, площею 0,1 га в м.Фастові по вул.Зоряній, 35 для будівництва індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд із земель запасу міської ради (а.с.14).

01 серпня 2007 року видано Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯД №931563, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01:07:032:0041 на ім»я ОСОБА_3 (а.с.13).

Відповідно до ст.60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.

Відповідно до ч.1 ст.61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно ст.63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Позивачем подано позов до суду про визнання земельної ділянки та незавершеного будівництвом житлового будинку об»єктом спільної сумісної власності при цьому не ставиться питання про його розподіл.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Представник відповідача в своїх запереченнях проти позову послався на п.5 ч.1 ст.57 СК України (зі змінами від 17.05.2012) і зазначив, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її його користуванні або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації визначених ЗК України.

Однак, вказане положення сімейного законодавства щодо статусу приватизованої земельної ділянки набрало законної сили 13 червня 2012 року після прийняття Закону України Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка від 17 травня 2012 року.

До 13 червня 2012 року законодавець відносив земельну ділянку, набуту внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації, до об'єктів спільної сумісної власності подружжя (частина 5 статті 61 Сімейного кодексу України у редакції до змін від 17 травня 2012 року).

Таким чином, виходячи з положень дії закону в часі, якщо один із подружжя приватизував земельну ділянку до 13 червня 2012 року, то така земля є об'єктом спільної сумісної власності, а якщо після вказаної дати, то така нерухомість є особистою приватною власністю того з подружжя, хто оформив приватизацію.

Як вбачається з вищевказаного Державного акту відповідач отримав вказану земельну ділянку 01 серпня 2007 року тобто до внесення змін в ст.57 СК України, а тому суд вважає, дана земельна ділянка є об»єктом спільної сумісної власності.

Що стосується незавершеного житлового будинку, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню так, як позивачем не надано належних доказів у підтвердження того, що на даний час розпочато будівництво житлового будинку в м.Фастові по вул.Зоряній, 35, чи надавався дозвіл на його будівництво і яка його готовність на час звернення до суду.

Згідно до листа КП Фастівської міської ради «Фастівсье БТІ» №175 від 25.08.2015 року станом на 01.01.2013 рік будь-яка технічна документація про проведення інвентаризації на недобудований будинок в м.Фастові по вул.Зоряній, 35 відсутня (а.с.78).

Згідно з вимогами ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Керуючись ст.ст.3,10,11,60,212,215 ЦПК України, ст.ст.60-63, 65, 68, 69, 70,71 СК України, ст.346 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану в м.Фастові вул.Зоряна, 35 цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий № 3211200000:07:001:0056 об»єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення можу бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

СУДДЯ Г.В.Соловей