Рішення

від 18.12.2015 по справі 381/5009/15-ц

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Радянська, 25, тел. (265) 6-17-89, факс (265) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua

---

2/381/1983/15

381/5009/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2015 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Чернишової Є.Ю., за участі: секретаря Соловей Ж.В., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Фастівської міської ради, третя особа: Управління Держземгеокадастру у Фастівському районі Київської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що 29 грудня 2004 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті її матері ОСОБА_4 Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з земельної частки (паю) у землі, яка перебуває у колективній власності ВАТ Унавське Фастівської міської ради Київської області розміром 2,91 в умовах кадастрових гектар без визначення меж цієї частки в натурі, яка належала померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай). Але в процесі оформлення спадкового майна виявилося, що на підставі вищезгаданого сертифіката Рішенням Фастівської міської ради ОСОБА_4 було передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку, що знаходиться на землях ВАТ Унавська для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо складання Державного акта на право приватної власності на землю, який в подальшому, відповідно до рішення Фастівської міської ради, був виготовлений.

Належним чином спадщину на земельну ділянку позивач оформити не може, оскільки за життя спадкодавець замовила державний акт на землю, але виготовлений він був вже після її смерті.

На підставі зазначеного просила визнати недійним державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_4 серії НБ № 268245 площею 2,4580 га, розташовану на території Фастівської міської ради Київської області, призначенням якої є ведення сільськогосподарського виробництва та визнати за нею право власності на вищезазначену земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті матері.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві .

Представник відповідача не заперечувала проти задоволення позову.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надіслав до суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, всебічно й повно з'ясувавши обставини, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

04 листопада 2002 року померла мати позивачки ОСОБА_4 (а.с. 7).

27 грудня 2004 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, що складається з земельної частки (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ВАТ Унавське Фастівської міської ради Київської області, розміром 2,91 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0293210, виданого Фастівською міською радою, зареєстрованого 14.02.2000 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 0149 (а.с. 8-10).

Разом з тим, як стало відомо, рішенням Фастівської міської ради № 11/2 від 21.02.2002 року ОСОБА_4 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку як власнику сертифіката на право на земельну ділянку (пай), що знаходиться на землях ВАТ Унавське для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 10, 11).

На підставі вказаного Рішення, науково-виробнича фірма Фастівзем виготовила технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акта на право приватної власності на землю взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) громадянам на території Фастівської міської ради Київської області (а.с. 12, 13).

Відповідно до Рішення Фастівської міської ради № 4/9-ХХІХ-ІV від 29 грудня 2004 року на ім'я ОСОБА_4 був виготовлений Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2,4580 га, яка розташована на території Фастівської міської ради, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 10 лютого 2005 року (а.с. 16).

З наведеного виходить, що державний акт виготовлений після смерті матері позивачки.

Відповідно до п. 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 за №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Припинення права власності особи на земельну ділянку можливе шляхом припинення дії правового титулу, як підстави виникнення такого права, тобто визнанням недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки. При цьому припинення права власності, як спосіб захисту цивільного права, можливе у разі реалізації позивачем свого права на звернення до суду відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 12.10.2012 № 3-34гс12.

Крім того у правовій позиції висловленій у справі №6-319цс15 01.07.2015р Верховний Суд України зазначив, що визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Частинами першою та другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (частина перша статті 126 ЗК України).

Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень .

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті (ст. 25 ЦК України).

Таким чином, смерть фізичної особи ОСОБА_4 припинила його правоздатність.

Наявність виданого з порушеннями вимог чинного законодавства (згідно приписам ст. 25 ЦК України) державного акту на право власності на земельну ділянку, серія НБ № 268245 , на ім`я ОСОБА_4 - унеможливлює оформлення позивачем спадщини.

Згідно ст. 155 Земельного Кодексу України, у разі видання органом державного правління або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи на володіння, користування належною їй земельною ділянкою, в таких випадках акт визнається недійсним.

Відповідно до п.2.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року № 43, внести виправлення в державні акти неможливо без скасування виданого державного акту.

Отже, за таких встановлених судом фактичних обставин заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, а порушене право позивача підлягає судовому захисту.

На підставі ст. ст. 328, 1217, 1223, 1225, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 125, 126, 131 Земельного Кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 60, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-228, 294 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Фастівської міської ради, третя особа: Управління Держгеокадастру у Фастівському районі Київської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2,4580 га, розташовану на території Фастівської міської ради (№268245), виданий 10.02.2005 року на ім'я ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку площею 2,4580 га, розташовану на території Фастівської міської ради, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 3211200000:07:002:0148, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої 03.11.2002 року.

Повний текст рішення виготовлений 23 грудня 2015 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя