Рішення

від 06.02.2009 по справі 61/54-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2009 р. Справа № 61/54-08

вх. № 8151/4-61

Суддя господарського суд у Рильова В.В.

при секретарі судового зас ідання Гаврильєв О.В.

за участю представників ст орін:

позивача - ОСОБА_1, особи сто за паспортом № МН НОМЕР _2;

відповідача - не з' явився;

розглянувши справу за поз овом фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_1, м. Харків

до Товариства з обмежен ою відповідальністю виробни чого підприємства "Гуллівер" , м. Харків

про стягнення 29082,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ФОП ОСОБА_1 , звернулась до господарсько го суду Харківської області з позовною заявою до відпові дача, ТОВ ВП "Гуллівер", про стя гнення основного боргу у роз мірі 24375 грн. та штрафних санкці й за прострочення виконання зобов' язань за договором № 11 від 30.12.2006р. у розмірі 916,89 грн., раз ом 29082,62 грн., а також про стягнен ня з відповідача судових вит рат.

Свої вимоги позивач обґрун товує порушенням відповідач ем умов договору оренди нежи тлового приміщення №11 від 30.12.2006 р. щодо повної та вчасної спла ти орендних платежів.

13.01.2009 р. позивачем було надано до суду заяву про уточнення п озовних вимог, в яких позивач просить стягнути з відповід ача 31951,58 грн. у тому числі: 24000,00 грн . - основна заборгованість, 59 ,83 грн. пеня, 1039,56 грн. - 3% річних, 6852 ,19 грн. - інфляційні нарахува ння.

Відповідно до статті 22 ГПК У країни позивач вправі до при йняття рішення по справі змі нити підставу або предмет по зову, збільшити розмір позов них вимог, відмовитись від по зову або зменшити розмір поз овних вимог.

Дослідивши обставини, вкла дені у заяві позивача, а також документи, які були подані на її обґрунтування, суд вважає заяву обґрунтованою, прийма є її до розгляду і подальший р озгляд справи ведеться з ура хуванням уточнень позовних в имог.

Присутній в судовому засід анні 06.02.2009р. позивач позовні вим оги підтримав в повному обся зі.

Відповідач у судові засіда ння не з' являвся, документи витребувані ухвалами суду н е надав.

Ухвали суду про порушення п ровадження у справі від 10.11.2008р. та про відкладення розгляду справи від 03.12.08р., та від 22.12.2008р., як і було направлено на адресу в ідповідача, зазначену в позо вній заяві (61105, м.Харків, пр.Зерн овий 6/6), повернулись до суду з д овідкою поштового відділенн я про неможливість вручення листа у зв' язку з тим, що дана особа за зазначеною адресою не значиться.

Відповідно до витягу Голов ного управління статистики у Харківській області з ЄДРПО У станом на 08.01.2009 року відповід ач зареєстрований за адресо ю: 61105, м. Харків, пров. Зерновий 6/6 (а.с.66).

Оскільки Господарським пр оцесуальним кодексом Україн и на господарський суд не пок ладено обов' язок з' ясуван ня адреси фактичного місцезн аходження сторін у справі та надсилання сторонам копій п роцесуальних документів за ц ими адресами, суд вважає, що ві дповідач - ТОВ ВП „Гуллівер ”, належним чином був повідом лений про час та місце судово го засідання.

На підставі вказаного суд д ійшов висновку про можливіст ь розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами в ідповідно до приписів статті 75 Господарського процесуаль ного кодексу України.

Розглянувши матеріали спр ави, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всеб ічно дослідивши обставини сп рави та докази на їх підтверд ження, суд встановив наступн е.

30 грудня 2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди № 11, за яким ПП ОСОБА_1 надає ТОВ ВП „Гуллів ер” в платне користування пр иміщення для використання пі д склад, загальною площею 300 м2, яке знаходиться за адресою: м . Харків, пров. Монгольський, 6 (а .с. 10).

Статтею 627 Цивільного кодек су України передбачено, що ві дповідно до статті 6 цього Код ексу сторони є вільними в укл аданні договору, виборі конт рагента та визначенні умов д оговору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів ци вільного законодавства, звич аїв ділового обороту, вимог р озумності та справедливості .

Пунктом 2.1. договору передба чено, що позивач зобов' язує ться платити позивачу за вик ористання приміщення орендн у плату, виходячи із розрахун ку 10,00 грн. за один квадратним м етр в місяць.

Відповідно до п. 2.2 договору о ренда плата вноситься відпов ідачем в наступному порядку: перший внесок в розмірі міся чної орендної плати та вноси ться на протязі 30 днів від дат и підписання акту прийому-пе редачі приміщення; наступні платежі вносяться один раз к ожного текучого місяця не пі зніше 15 числа.

Згідно з п. 2.4. договору оплат а орендної плати здійснюєтьс я у готівковій формі згідно т оварного чека.

Відповідно до п. 4.1. та п. 5.3. дого вору позивач має право нарах овувати і отримувати від від повідача пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості по орен дній платі за кожен день прос трочення.

Відповідно до п. 4.2. договору позивач повинен передати від повідачу в оренду приміщення у відповідності до п. 1.1. догово ру по акту прийому-передачі, в якому відображено технічний стан об' єкта на час його пер едачі, про що 30 грудня 2006 р. було складено акт прийому-переда чі орендованого майна, за яки м відповідач прийняв у позив ача приміщення, яке розташов ано за адресою: м. Харків, пров . Монгольський, 6, у задовільно му стані (а.с.13).

Пунктом 8.1 договору встанов лено строк дії договору з 30 гр удня 2006 р. по 30 листопада 2007 р.

Відповідно до статті 598 Циві льного кодексу України зобов ' язання припиняється частк ово або у повному обсязі на пі дставах, встановлених догово ром або законом.

У статті 604 Цивільного кодек су України зазначено, що зобо в' язання припиняється за до мовленістю сторін.

Частиною 1 статті 651 Цивільно го кодексу України передбаче но, що зміна або розірвання до говору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не вс тановлено договором або зако ном.

Станом на 30 листопада 2007 року договір № 11 від 30.12.2006 року припин ив свою дію.

У відповідності до ст. 526 Циві льного кодексу України зобо в' язання повинні виконуват ись належним чином, відповід но до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів ц ивільного законодавства, а з а відсутності таких умов та в имог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інши х вимог, що звичайно ставлят ься.

З матеріалів справи вбачає ться, що відповідач відповід но до чеків № 56 від 23.01.07р., № 167 від 16. 02.07р., № 182 від 20.03.07р. здійснив частк ову сплату орендних платежів за договором оренди нежитло вого приміщення №11 від 30.12.2006р. (ар к. спр. 45).

Враховуючи викладене, а так ож те, що позивач прийняті на с ебе зобов' язання згідно дог овору № 11 від 30.12.2006 року виконав н алежним чином, але відповіда ч свої зобов' язання щодо по вної та вчасної сплати оренд них платежів не виконав, у ТОВ ВП „Гуллівер” виникла забор гованість перед позивачем у сумі 24000,00 грн. , що і стало підста вою у для звернення позивача до господарського суду з від повідним позовом.

За загальним положенням ци вільного законодавства, зобо в'язання виникають з підстав , зазначених у статті 11 Цивіль ного кодексу України. За прип исами частини 2 цієї статті пі дставами виникнення цивільн их прав та обов' язку, зокрем а, є договори та інші правочин и, інші юридичні факти. Підста вою виникнення цивільних пра в та обов' язків є дії осіб, що передбачені актами цивільно го законодавства, а також дії , що не передбачені цими актам и, але за аналогією породжуют ь цивільні права та обов' яз ки.

У відповідності із ст. 173 Госп одарського кодексу України т а ст. 509 Цивільного кодексу Укр аїни, господарським визнаєть ся зобов' язання, що виникає між суб' єктом господарюван ня та іншим учасником (учасни ками) відносин у сфері господ арювання з підстав, передбач ених цим кодексом, в силу яког о один суб' єкт (зобов' язан а сторона, у тому числі боржни к) зобов' язаний вчинити пев ну дію господарського чи упр авлінсько-господарського ха рактеру на користь іншого су б' єкта (виконати роботу, пер едати майно, сплатити гроші, н адати інформацію тощо), або ут римуватися від певних дій, а і нший суб' єкт (управлена сто рона, у тому числі кредитор) ма є право вимагати від зобов' язаної сторони виконати її о бов' язку.

Господарські зобов' язанн я можуть виникати, зокрема, з г осподарського договору та ін ших угод, передбачених закон ом, а також з угод, не передбач ених законом, але таких, які йо му не суперечать (ст. 174 Господа рського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господ арського кодексу України, го сподарські договори укладаю ться за правилами, встановле ними Цивільним кодексом з ур ахуванням особливостей, пере дбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного коде ксу України, договір є обов' язковим для виконання сторон ами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, односторон ня відмова від зобов'язання а бо одностороння зміна його у мов не допускається, якщо інш е не встановлено договором а бо законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільно го кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суд у України, одним із способів з ахисту права є примусове вик онання обов' язку в натурі (п рисудження до виконання обов ' язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільно го кодексу України, зобов'яза ння припиняється частково аб о у повному обсязі на підстав ах, встановлених договором а бо законом та припинення зоб ов' язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених зак оном або договором, а згідно с татті 599 Цивільного кодексу Ук раїни, зобов' язання припиня ється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господ арського кодексу України, до виконання господарських дог оворів застосовуються відпо відні положення Цивільного к одексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного к одексу України, боржник вваж ається таким, що прострочив, я кщо він не приступив до викон ання зобов'язання або не вико нав його у строк, встановлени й договором або законом.

Станом на момент розгляду с прави, відповідач заборгован ості не сплатив та не надав су ду жодних доказів, які б спрос товували суму заявленого бор гу.

Отже, враховуючи вищевикла дене, відповідач визнається судом таким, що прострочив ви конання зобов' язання за дог овором оренди № 11 від 30.12.2006 року.

Відповідно статей 55 Констит уції України, статей 15, 16 Цивіль ного кодексу України кожна о соба має право звернутись до суду за захистом свого цивіл ьного права у разі його поруш ення, невизнання або оспорюв ання.

Згідно ст.43 ГПК України госп одарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім перекона нням, що ґрунтується на всебі чному, повному і об' єктивно му розгляді в судовому проце сі всіх обставин справи в їх с укупності, керуючись законом .

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є б удь-які фактичні дані, на підс таві яких господарський суд у визначеному законом поряд ку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яки х ґрунтуються вимоги і запер ечення сторін, а також інші об ставини, які мають значення д ля правильного вирішення гос подарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни, кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно д о ст. 526 Цивільного кодексу Укр аїни, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов' яза ння повинні виконуватись нал ежним чином і у встановлений строк відповідно до умов і по рядку укладеного між сторона ми договору та згідно з вимог ами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповід но до звичаїв ділового оборо ту або інших вимог, що звичайн о ставляться, приймаючи до ув аги викладені обставини, та в раховуючи те, що відповідач н е надав суду документів, який би спростовував позовні вим оги, суд визнає вимогу позива ча щодо стягнення з відповід ача заборгованості за догово ром оренди № 11 від 30.12.2006 року, у ро змірі 24000,00 грн., належно обґрунт ованою, доведеною матеріалам и справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивіль ного кодексу України, якщо у з обов'язанні встановлений стр ок (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у це й строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Ци вільного кодексу України, ви конання зобов' язання (основ ного зобов' язання) забезпеч ується, якщо це встановлено з аконом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільно го кодексу України, порушенн ям зобов' язання є його неви конання або виконання з пору шенням умов, визначених зміс том зобов' язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов' язання, настають пра вові наслідки, встановлені д оговором або законом, зокрем а сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільно го кодексу України, виконанн я зобов' язання може забезпе чуватися неустойкою, порукою , гарантією, заставою, притрим анням, завдатком. Договором а бо законом можуть бути встан овлені інші види забезпеченн я виконання зобов' язання.

Ст. 549 Цивільного кодексу Укр аїни передбачено, що пенею є н еустойка, що обчислюється у в ідсотках від суми несвоєчасн о виконаного грошового зобов ' язання за кожен день прост рочення.

Відповідно до ст. ст. 230, 231 Госп одарського кодексу України, штрафними санкціями визнают ься господарські санкції у в игляді грошової суми (неусто йка, штраф, пеня), яку учасник г осподарських відносин зобов ' язаний сплатити у разі пор ушення ним правил здійснення господарської діяльності, н евиконання або неналежного в иконання господарського зоб ов' язання. Законом щодо окр емих видів зобов' язань може бути визначений розмір штра фних санкцій, зміна якого за п огодженням сторін не допуска ється.

У відповідності до ст. 3 Зако ну України “Про відповідальн ість за несвоєчасне виконанн я грошових зобов' язань” роз мір пені, передбачений статт ею 1 цього Закону, обчислюєтьс я від суми простроченого пла тежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який спл ачується пеня.

Частиною 2 статті 343 Господар ського кодексу України визна чено, що пеня за прострочку пл атежу встановлюється за згод ою сторін господарських дого ворів, але її розмір не може пе ревищувати подвійної обліко вої ставки Національного бан ку України.

Частиною 6 статті 232 Господар ського кодексу України встан овлено, що нарахування штраф них санкцій за прострочення виконання зобов' язання, якщ о інше не встановлено законо м або договором, припиняєтьс я через шість місяців від дня , коли зобов' язання мало бут и виконано.

У відповідності до п. 4.1. та п. 5 .3. договору сторонами встанов лена відповідальність за нес воєчасне виконання грошових зобов' язань у вигляді пені у розмірі 0,5 % від суми заборгов аності по орендній платі за к ожен день прострочення.

За прострочення внесення п латежів по договору позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасну сплату платеж ів за у розмірі 0,5% в сумі 59,83 грн. , розрахунок якої перевірено судом з урахуванням вимог ді ючого законодавства, нарахов ана сума пені не перевищює по двійної облікової ставки НБУ , а тому є такою, що підлягає за доволенню.

Відповідно до статті 625 Циві льного кодексу України боржн ик не звільняється від відпо відальності за неможливість виконання ним грошового зоб ов' язання. Боржник, який про строчив виконання грошового зобов' язання, на вимогу кре дитора зобов' язаний сплати ти суму боргу з урахуванням в становленого індексу інфляц ії за весь час прострочення, а також три проценти річних ві д прострочено суми, якщо інши й розмір процентів не встано влений договором або законом .

Так на підставі вищевказан ої норми права позивач нарах ував відповідачу інфляційні нарахування у розмірі 6852,19 грн ., а також три відсотки річних у розмірі 1039,56 грн., розрахунок п еревірено судом з урахування м вимог діючого законодавств а та встановлено, що нарахова ні штрафні санкції підлягают ь задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги по зивача правомірними, обґрунт ованими, доведеними матеріал ами справи та такими, що підл ягають задоволенню.

Оскільки з матеріалів спра ви вбачається, що спір по дані й справі виник з вини відпові дача, суд, відповідно до вимог статей 44-49 Господарського про цесуального кодексу України , покладає витрати по сплаті д ержавного мита та витрати на інформаційно-технічне забез печення судового процесу на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конст итуції України, ст.ст. 16, 526, 530, 546, 548, 54 9, 598, 610-612, 625 Цивільного кодексу Укр аїни, ст. 179, 216, 230, 231, 232, 343, Господарськ ого кодексу України, ст. 3 Зако ну України “Про відповідальн ість за несвоєчасне виконанн я грошових зобов' язань” , ст .ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу Укра їни, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задово льнити повністю.

Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю вир обничого підприємства „Гул лівер” (61105, м. Харків, пров. Зерно вий, 6/6, код 24274825) на користь фізич ної особи - підприємця ОСОБ А_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: 6 1093, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) - 31951,58 грн., а саме: 24000,00 грн. основног о боргу за договором оренди № 11 від 30.12.2006 р.; 59,83 грн. пені; 1039,56 грн. - три відсотки річних; 6852,19 грн. - інфляційних, а також 319,53 грн. де ржавного мита та 118,00 грн. витра т на інформаційно-технічне з абезпечення судового процес у.

Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.

Повний текст рішення підпи сано 07 лютого 2009 року.

Суддя Рильова В.В.