Постанова

від 16.12.2015 по справі п/811/1081/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"16" грудня 2015 р. справа №П/811/1081/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Чередниченко В.Є.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року у справі №П/811/1081/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок-Оптім"

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

У квітні 2015 року позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 08 травня 2013 року №0000632240.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Постанова суду мотивована, зокрема, тим, що позивачем правомірно сформовано валові витрати у спірному періоді.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач, зокрема, зазначає, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "Агропромсервіс Трейд", контрагента позивача у перевіряємому періоді, здійснювалась поза межами правового поля та була спрямована на надання податкових вимог третім особам, в тому числі і позивачу. Надані позивачем документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг. Всі первинні документи, які позивач надав до перевірки, складені невстановленими особами та не відповідають вимогам законодавства України.

Позивачем надано письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він вказує, що наявність податкового повідомлення-рішення, що винесене на підставі акту №64/22-4/33520321,

який відповідачем не складався та якого не існує, може призвести до притягнення позивача до подвійної юридичної відповідальності. В 2010 році правовідносини між позивачем ТОВ "Агропромсервіс Трейд" здійснювались усно у спрощений спосіб без укладення письмового договору у порядку та у спосіб, що передбачений статтею 181 Господарського кодексу України, статтею 207 Цивільного кодексу України.

Позивач та відповідач, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників позивача та відповідача.

У судовому засіданні, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, в період з 05 квітня 2013 року по 11 квітня 2013 року посадовою особою Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок-Оптім" з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Промінь Л", Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромсервіс Трейд" за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2011 року, за результати якої складено акт №64/22-4/35189330 від 18 квітня 2013 року.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що відповідно до вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 20 квітня 2014 року по справі №1-187/11 ОСОБА_1 в 2008 році створила суб'єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь Л" з метою прикриття незаконної діяльності. Згідно даного вироку ОСОБА_1 засуджено та визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого статтею 205 ч.2 КК України та призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. На підставі статті 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнено з випробуванням та встановлено іспитовий строк терміном на один рік. Також в ході розслідування кримінальної справи №20-393 від 18 квітня 2011 року слідчим встановлено створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромсервіс Трейд" як суб'єкта підприємницької діяльності для прикриття незаконної діяльності ряду підприємств. Досудовим слідством встановлено, що засновник ТОВ "Агропромсервіс Трейд" ОСОБА_2 створив підприємство за грошову винагороду, жодних документів, які стосуються товариства, не підписував, директора не призначав. Згідно висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ УМВС України в м. Києві на наданих до почеркознавчої експертизи податкових деклараціях з ПДВ за період з 01 червня 2008 року по 31 травня 2011 року підписи від імені директора ТОВ "Агропромсервіс Трейд" ОСОБА_3 виконані іншою особою.

Також відповідач вказує в акті перевірки, що правочини між ТОВ "Агропромсервіс Трейд" та ТОВ "Промінь Л" і підприємствами-покупцями, в тому числі ТОВ "Істок-Оптім", здійснені без мети настання реальних наслідків. У ТОВ "Агропромсервіс Трейд", ТОВ "Промінь Л" відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

За висновками акту перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем:

- п.п.7.4.1., п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 ст.5 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період всього у сумі 17500 грн., в т.ч. за жовтень 2009 року на суму 1667 грн.; за січень 2010 року на суму 15833 грн.;

- п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.2, п.138.4, п. 138.8 ст.138 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за перевіряємий період всього в сумі 21875 грн., в т.ч.: за IV квартал 2009 року на суму 2083 грн.; за І квартал 2010 року на суму 19792 грн.

08 травня 2013 року Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією по відношенню до позивача прийнято податкове повідомлення-рішення №0000632240, яким збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 24740,00 грн., з якого основного платежу - 19792,00 грн., штрафних санкцій - 4948,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення, виходячи із його змісту, прийнято на підставі акту №64/22-4/35189330 від 18 квітня 2013 року.

Як вбачається із розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки №64/22-4/35189330 від 18 квітня 2013 року (а.с.24) та листа, складеного посадовою особою відповідача (а.с.126), сума заниженого зобов'язання з податку на прибуток по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Промінь Л" не увійшла до складу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у зв'язку зі спливом строку давності відповідно до статті 102 Податкового кодексу України.

Положення п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначають валові витрати виробництва та обігу як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 ст.5 (пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Згідно пп.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат не можуть бути віднесені будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій із ТОВ "Агропромсервіс Трейд" надано, зокрема, рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну.

Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно із вказаною статтею господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наказом Державної податкової адміністрації України №165 від 30 травня 1997 року затверджено форму податкової накладної, яка передбачає необхідність зазначення прізвища особи, яка склала податкову накладну. Крім того, даним Наказом затверджено порядок заповнення податкової накладної, згідно пункту 18 якого усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою здійснювати поставку товарів (послуг).

Частиною 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним судом України в постанові від 21 січня 2011 року у справі №21-37а10, неналежним чином оформлена (підписана невідомою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги.

У спірних правовідносинах податкова накладна №22/01/1, виписана 22 січня 2010 року, підписана невідомою особою, прізвище якої не вказано, що дає суду апеляційної інстанції підстави для висновку про те, що дану податкову накладну не можна вважати належним чином оформленою.

Також, досліджуючи докази, які містяться в матеріалах справи, на предмет відповідності вимог ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", колегія суддів звертає увагу на те, що рахунок-фактура №СФ-002210 від 22 січня 2010 року та видаткова накладна №СФ-002210А не містять відомостей щодо місця їх складення. Крім того видаткова накладна №СФ-002210А не містить відомостей щодо дати її складення та у ній не зазначено посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Вищезазначеним спростовуються посилання позивача, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу, стосовно належності видаткової накладної №СФ-002210А як доказу передачі товару.

Також колегія суддів вважає неналежним доказом виписку по рахунку (а.с. 68-70), яка належним чином не засвідчена банківською установою.

За викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що паперові носії, іменовані видатковою накладною, рахунком-фактурою та податковою накладною, не можуть вважатись документами первинного бухгалтерського обліку у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що виключає можливість обліку опосередковуваних ними господарських операцій. Належних та допустимих доказів на підтвердження фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльність не надано.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується із встановленим податковим органом порушенням позивачем п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток за І квартал 2010 року на суму 19792 грн., за наслідками допущення якого суб'єктом владних повноважень прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке відповідає критеріям обґрунтованості та правомірності.

Крім того, необхідно звернути увагу на те, що статтею 102 Податкового кодексу України контролюючому органу надано право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом не пізніше закінчення 1095 дня.

У спірних правовідносинах відповідачем дотримано строк, встановлений зазначеною правовою нормою.

За таких обставин, судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, що є підставою для скасування постанови суду з ухваленням нового рішення відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року у справі №П/811/1081/15 скасувати.

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: В.Є. Чередниченко