Рішення

від 10.12.2015 по справі 182/7675/15-ц

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/7675/15-ц

Провадження № 2/0182/4032/2015

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10.12.2015 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого - судді Шестакової З.С.

секретаря - Пометій Є.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, суд

встановив:

Позивач звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Свої вимоги мотивує тим, що 04 лютого 2015 року помер її батько, ОСОБА_3, який до дня смерті проживав та був зареєстрований за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 3.200 га. за кадастровим номером 1222983900-01-010-0328, розташованої на території Менжинської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 482833 від 25 жовтня 2007 року.

На випадок своєї смерті він розпорядився спадковим майно та 17 січня 2008 року було складено заповіт, відповідно до якого земельну ділянку площею 3.200 га. розташовану на території Менжинської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 482833 від 25.10.2007 року, заповідав позивачці.

Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 є позивачка та син - ОСОБА_2.

21 жовтня 2015 року позивач звернулась до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3

Постановою державного нотаріуса від 21 жовтня 2015 року за № 3025/02-31 їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки нею не було надано оригінал документа, що підтверджує право власності спадкодавця на вищевказане мано та запропоновано звернутись до суду.

Враховуючи те, що позивач є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_3 прийняла спадщину після його смерті, вона просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 3.200 га. за кадастровим номером 1222983900-01-010-0328, розташованої на території Менжинської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за заповітом після смерті, ОСОБА_3, померлого 04 лютого 2015 року.

В судове засідання позивач не з'явилась від неї до суду надійшла заява, в якій вона просила суд розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити (а.с.21).

Відповідач з позовом ознайомлений, в судове засідання не з'явився, надав письмову заяву, в якій просив суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги ОСОБА_1 визнав, не заперечує проти визнання за нею права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом (а.с.20).

Дослідивши письмові докази, які містяться у матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст.1233 ЦКУ, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 доводиться батьком ОСОБА_1 (дошлюбне ОСОБА_3) (а.с.9).

04 лютого 2015 року ОСОБА_3 помер (а.с.8).

Після його смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 3.200 га. за кадастровим номером 1222983900-01-010-0328, розташованої на території Менжинської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 482833 від 25 жовтня 2007 року (а.с.13).

На випадок своєї смерті ОСОБА_3 розпорядився спадковим майно та 17 січня 2008 року було складено заповіт, відповідно до якого вищевказану земельну ділянку заповідав своїй доньці - ОСОБА_1 (а.с. 11).

21 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3, померлого 04 лютого 2007 року.

Постановою державного нотаріуса від 21 жовтня 2015 року за № 3025/02-31 їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки нею не було надано оригінал документа, що підтверджує право власності спадкодавця на вищевказане мано (а.с.5).

Згідно витягу з технічної документації (інформації) про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 26 жовтня 2015 року № 34-28-0.4-435/15-15, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №482833 належить ОСОБА_3, зареєстрованого від 25 жовтня 2007 року за №010712502863 та виданий на підставі розпорядження голови Нікопольської районної державної адміністрації №550-р-07 від 06 липня 2007 року, площею 3,200 га, нормативно грошова оцінка якого складає: 70 475 грн. 09 коп. (сімдесят тисяч чотириста сімдесят п"ять грн. 09 коп. (а.с.19).

Факт належності спадкодавцю ОСОБА_3 земельної ділянки, площею 3,200 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Менжинської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області у суду не викликає сумніву, оскільки право власності підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 482833 від 25 жовтня 2007 року, виданого підставі розпорядження голови Нікопольської районної державної адміністрації №550-р-07 від 06 липня 2007 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Враховуючи те, що позивач являється спадкоємцем першої черги за заповітом після смерті ОСОБА_3 прийняла спадщину відповідно до вимог діючого законодавства України, інші спадкоємці ОСОБА_2 відмовився від спадщини та не заперечую проти визнання права власності за ОСОБА_1, суд вважає доцільним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на земельну ділянку, площею 3,200 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Менжинської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області , в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3, померлого 04 лютого 2015 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1217,1218, 1220, 1225, 1234,1235,1268 ЦК України, ст.ст. 10,11,209,212,214-215,217-218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на земельну ділянку площею 3.200 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Менжинської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті, ОСОБА_3, померлого 04 лютого 2015 року в с. Менжинське, Нікопольського району Дніпропетровської області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_4