Рішення

від 29.12.2015 по справі 925/1931/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" грудня 2015 р. Справа № 925/1931/15

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю,

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії "Укрексімбанк України" у м. Черкасах

до закритого акціонерного товариства "Підприємство "Культтовари"

про звернення стягнення на предмет застави на суму 350 795,01 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про звернення стягнення на предмет застави на суму 350 795,01 грн. в рахунок погашення заборгованості по процентах за користування кредитом в період з 08.12.2009 по 31.10.2015 включно, що виникла на підставі укладеного сторонами Кредитного договору № 7208К16 (з додатковими угодами № 7208К16-1 від 08.01.2009. № 7208К16-2 від 23.03.2009, № 7208К16-3 від 30.10.2009, 7208К16-4 від 08.10.2010) шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме: камеру коптильну КК-4, що є предметом забезпечення згідно з договором застави № 7208218, посвідченого 29.08.2008 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 13991, яке розташоване за адресою: м. Черкаси вул. Хоменка 19. В обгрунтування позову позивач вказав на те, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.02.2010 у справі № 16/3163 з відповідача стягнуто шляхом звернення на предмет іпотеки та предмет застави заборгованість в сумі 3 3399 381,71 грн по кредиту та процентах за користування кредитом по 07.12.2009 включно, однак до цього часу борг по кредиту не погашений, отже проценти продовжують нараховуватись; крім того, при поданні позовної заяви не було до позову включено вимогу про звернення стягнення на інший предмет застави - другу коптильну камеру, що дає право позивачу звернутись із даним позовом до господарського суду.

У відзиві на позовну заяву (а.с. 54-57) відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку із закінченням строку позовної давності з огляду на те, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.02.2010 у справі № 16/3163 встановлено період прострочення виконання зобов'язань по кредитному договору з 22.05.2009 по 07.12.2009; кредитним договором № 7208 узгоджено графік погашення кредиту (додаток № 1), згідно якого останній платіж мав відбутися 19.08.2013; умовами кредитного договору погашення кредитної заборгованості та строки слати чергових платежів визначено місяцями, тому відповідач просить застосувати до позовних вимог позивача позовну давність, яка повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу; враховуючи дату подання позову - 07.12.2015, то з врахуванням строку позовної давності, розгляду підлягають лише вимоги щодо сплати за період з 07.12.2012 по дату звернення з позовом, таким чином, вимоги позивача про стягнення відсотків за кредитним договором за період з 08.12.2009 по 31.10.2015 є безпідставними та не підлягають задоволенню у зв'язку із спливом строку давності щодо частини заявлених вимог.

У судовому засіданні 17 грудня 2015 року оголошено перерву до 29 грудня 2015 року.

У судовому засіданні:

представник позивача підтримала позов з підстав, викладених у позовній заяві, просила повністю задовольнити позов, оскільки позовні вимоги банку повністю підтверджені належними доказами, розрахунки виконані вірно, заперечила проти доводів відповідача щодо застосування строку позовної давності, викладених у відзиві на позов, оскільки в січні-квітні 2013 року уповноваженою особою відповідача були здійснені платежі по погашенню існуючої заборгованості по процентах по кредитному договору, тобто відповідачем були вчинені дії, які свідчать про визнання ним свого обов'язку по сплаті прострочених процентів за кредитним договором, тому перебіг позовної давності по сплаті процентів за період з 08.12.2009 по 31.10.2015 переривається та розпочинається заново; згідно Кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту 19.08.2013 та договір залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов'язань за договором, тому строк позовної давності по процентах за заявлений у позові період ще не сплив;

представник відповідача заперечила проти позову з підстав, викладених у відзиві на позов, просила суд застосувати позовну давність до вимог позивача про стягнення відсотків за користування кредитом з 08.12.2009 по жовтень 2012 року включно та пояснила, що позовна давність до вимог про стягнення відсотків повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу та з урахуванням дати подання позову 07.12.2015, тобто з 07.12.2012 по вказану дату загальна сума відсотків за кредитним договором в межах строку позовної давності становить 8 693,58 грн відповідно до поданого відповідачем розрахунку; також заперечила проти переривання перебігу позовної давності сплатою коштів в 2013 році, оскільки керівник підприємства вносив кошти у касу банку готівкою на погашення заборгованості по кредитному договору, а не на погашення процентів за конкретні місяці 2013 року.

У судовому засіданні 29.12.2015 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив таке.

22 серпня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (Банк за Договором, позивач у справі), яке перейменоване на ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії "Укрексімбанк України" у м. Черкасах, та ЗАТ "Підприємство "Культтовари" (Позичальник, Боржник за Договором, відповідач у справі) укладено Кредитний договір № 7208К16, далі - Кредитний договір", за умовами якого Банк відкриває Позичальникові не відновлювану кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього Договору, із кінцевим терміном погашення кредиту 19 серпня 2013 року.

Відповідно до пункту 3.2.6. Кредитного договору процентна ставка за кредитом: 20 % річних.

Згідно пункту 3.5.1 Кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 08 січня 2009 року) Позичальник сплачує Банкові проценти за користування Кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2 цього договору, у Валюті Кредиту. Такі проценти за користування Кредитом нараховуються щомісяця, в останній Банківський день місяця, на суму фактичної заборгованості за Кредитом із розрахунку фактичної кількості днів Періоду нарахування Процентів за користування Кредитом на основі Банківського року у Валюті Кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - до 15 числа) на рахунок, зазначений у п. 3.8 цієї Угоди. Протягом цього періоду сплачуються Проценти за користування Кредитом за попередній місяць. Проценти за користування Кредитом за останній Період нарахування Процентів за користування Кредитом підлягають сплаті не пізніше наступного Банківського дня після погашення Основного боргу за Кредитом.

Додатковою угодою від 08 жовтня 2010 року сторонами були внесені зміни до Кредитного договору та встановлено, що процентна ставка за Кредитом починаючи з 01.10.2010р.: 0,1% річних.

Відповідно до пункту 8.1. Кредитного договору цей договір залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов'язань за цим Договором.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05 лютого 2010 року у справі № 16/3163 за позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Черкасах до закритого акціонерного товариства "Підприємство "Культтовари" про звернення стягнення на предмет іпотеки та предмет застави було стягнуто із ЗАТ "Підприємство "Культтовари" 2 858 200,00 боргу по кредиту, 367 302,95 грн. боргу по процентах за користування кредитом, 4452,00 грн. плати за управління кредитом, 38346,25 грн. пені за прострочення погашення кредиту, 20977,63 грн. пені за прострочення сплати процентів та 366,88 грн. пені за прострочення сплати комісії, що були нараховані станом на 07.12.2009, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 7208217 та на предмет застави: рефрижератори № 1, № 2, № 3 з холодильно - нагрівальними установками ВР-1М, камеру коптильну КК-4, закаточну машину КЗК79, що є предметом застави згідно з договором застави № 7208218, посвідченим 29 серпня 2008 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованим в реєстрі за № 13991.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.04.2010 року вказане рішення залишено без змін. 31.05.2010 Господарським судом Черкаської області був виданий наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 05.02.2010 у справі № 16/3163.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Господарським судом у справі № 16/3163 по спору між цими ж сторонами рішенням від 05 лютого 2010 року встановлені такі факти:

- укладення сторонами Кредитного договору № 7208К16 від 22.08.2008 та Договору застави № 7208Z18 від 29.08.2008;

- надання позивачем відповідачу кредиту по Кредитному договору № 7208К16 від 22.08.2008 та неповернення кредиту в установлені строки;

- звернення стягнення на предмет застави за цим Договором застави - камера коптильна КК-4 в кількості 1 шт.;

- стягнення заборгованості по процентах за користування кредитом станом на 07.12.2009.

Виходячи із припису статті 35 ГПК України, вказані вище факти, що були встановлені рішенням Господарського суду Черкаської області від 05 лютого 2010 року у справі № 16/3163, не потребують повторного доказування.

Із матеріалів справи вбачається, що 29.07.2010 старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції ОСОБА_4 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу Господарського суду Черкаської області № 16/3163 від 31.05.2010 р. по боржнику ЗАТ "Підприємство "Культтовари". 04.10.2010 було винесено дві постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (окремо по рухомому та нерухомому майну боржника).

29.07.2015 ДП "Інформаційний центр" Міністерства Юстиції України повідомив філію АТ "Укрексімбанк" у м. Черкасах про те, що 25.08.2015 будуть проведені електронні торги з реалізації предмету іпотеки, а саме: приміщення адміністративно-виробничої будівлі з прибудовами та підвалом (літ. А-2), що знаходиться за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Хоменка. будинок 19 (копія листа додається).

Із поданих позивачем документів вбачається та не заперечено відповідачем, що до цього часу кредит не погашений, рухоме майно не реалізоване, а предмет іпотеки був реалізований лише 28.12.2015.

Згідно розрахунку позивача відповідач частково сплатив заборгованість по процентах за користування кредитом після 08.12.2009, однак, сплачені відповідачем суми не погашали всю суму боргу по процентах, у зв'язку з чим станом на 31.10.2015 року включно за період з 08.12.2009 по 31.10.2015 борг відповідача по процентах становить 350 795,01 грн, який відповідач не сплатив.

Позивач просить звернути стягнення на камеру коптильну КК-4, яка була передана відповідачем в заставу банку по укладеному сторонами договору застави № 7208Z18 від 29.08.2008 для забезпечення виконання відповідачем зобов'язань за Кредитним договором № 7208К16, у зв'язку з тим, що за вказаним договором у заставу було передано камеру коптильну КК-4 в кількості 2 штуки, а рішенням Господарського суду Черкаської області від 05 лютого 2010 року у справі № 16/3163 було звернуто стягнення лише на один предмет застави - на одну камеру коптильну КК-4.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до часткового задоволення, з огляду на таке.

В силу частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Правовідносини, що виникають з кредитних договорів регулюються, зокрема, § 2 глави 71 ЦК України та відповідними положеннями § 1 глави 35 ГК України.

Зокрема, відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини 2 статті 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

За приписом статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписом частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За приписом частини 1 статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно частини 2 статті 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

В частині 3 статті 20 Закону України "Про заставу" вказано, що якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави.

Пунктом 2.1.3 Договору застави встановлено, що Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави або його частину згідно з чинним законодавством України зокрема у випадку, якщо в момент настання терміну виконання Заставодавцем зобов'язання (в тому числі і по сплаті будь-якого із платежів, які повинні бути здійснені відповідно до Кредитного договору), забезпеченого заставою згідно з цим Договором, воно не буде виконане.

За умовою пункту 2.1.5 Договору застави за рахунок Предмету застави задовольняються вимоги, зазначені у договорі застави та Кредитному договорі в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти.

Вимога позивача про звернення стягнення на предмет застави - камеру коптильну КК-4 - відповідає його праву, встановленому пунктом договором застави та приписам закону, вона підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, однак задоволенню підлягає частково в сумі 8 693 грн. 58 коп. процентів за користування кредитом в період з листопада 2012 року по жовтень 2015 року включно, виходячи з такого.

Відповідач під час розгляду спору заявив клопотання про застосування позовної давності до вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом з 08.12.2009 по жовтень 2012 року включно з огляду на те, що строк позовної давності за цими вимогами сплив, оскільки позовна давність до вимог про стягнення відсотків повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу та з урахуванням дати подання позову 07.12.2015.

Згідно статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписом статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України).

В пункті 4.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" вказано, що позовна давність за позовами, пов'язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Згідно з умовами Кредитного договору (пункт 3.5.1) Позичальник зобов'язаний щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом по 7 число кожного місяця.

Оскільки умовами Кредитного договору передбачені окремі самостійні зобов'язання щодо щомісячної сплати процентів за користування кредитом, тому право Банку вважається порушеним кожного місяця з моменту недотримання Позичальником строку погашення кожного чергового щомісячного платежу по процентах за користування кредитом, а отже і початок перебігу позовної давності щодо кожного чергового платежу починається з моменту порушення строку його погашення.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду України в постановах від 19.03.2014 у справі № 6-20цс14, від 06.12.2013 у справі № 6-116цс1, на які посилалася представник відповідача у судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи, що за умовами Кредитного договору сплата процентів повинна здійснюватись Позичальником з 1 по 7 число кожного місяця, то початок перебігу позовної давності для стягнення процентів за кожний місяць користування кредитом необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання Позичальником кожного із цих зобов'язань.

Поряд з установленням строку дії Кредитного договору сторони встановили й строки виконання Позичальником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на підставі Кредитного договору.

Виходячи з викладеного та враховуючи те, що позовна заява подана позивачем 07.12.2015, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про сплив позовної давності до вимог про стягнення процентів за користування кредитом з 08.09.2009 по жовтень 2012 року (зі сплатою останньої суми по 07.11.2012) та в межах трирічного строку позовної давності знаходяться проценти за користування кредитом в період з листопада 2012 року (із строком сплати 07.12.2012) по 31.10.2015 (вказану позивачем дату), що складають суму 8 693 грн. 58 коп., яка підлягає стягненню з відповідача за рахунок звернення стягнення на предмет застави - камеру коптильну КК-4.

Позивач не вказав поважних причин пропуску позовної давності, тому в частині вимог, які знаходяться за межами трирічного строку позовної давності від дня, коли зобов'язання мало бути виконане, позов задоволенню не підлягає.

Запропонований відповідачем розрахунок суми відсотків (у листі від 24.12.2015) в загальній сумі процентів співпадає із висновком суду, однак є помилковим в періоді нарахування, оскільки належні до стягнення проценти повинні розраховуватися за користування кредитом в період з листопада 2012 року (із терміном сплати по 07.12.2012) по жовтень 2015 року (як це вказано позивачем у розрахунку та позовній заяві), оскільки позивач період нарахування процентів не змінював.

Доводи позивача щодо переривання перебігу позовної давності сплатою процентів у січні, березні, квітні 2013 року суд вважає безпідставними, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

В пункті 4.4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" вказано, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати зокрема часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Позивач не подав первинних документів по сплаті коштів у січні, лютому, квітні 2013 року та не довів, що сплатою цих коштів відповідач визнав (у розумінні статті 264 ЦК України) всі нараховані проценти за користування кредитом протягом 2010 - 2013 років. Зазначення у поданих позивачем меморіальних ордерах про сплату прострочених відсотків по кредитному договору не свідчить про волевиявлення саме відповідача щодо визнання процентів за користування кредитом за якісь конкретні місяці, адже відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" меморіальний ордер - це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України. Відповідно до вказаного Закону належним доказом вчинення відповідачем конкретної дії при перерахуванні (чи внесенні готівкою) коштів можуть бути документ на переказ чи документ на переказ готівки, які повинні бути складені платником. У розумінні статті 264 ЦК України лише такі дії (як активна поведінка) могли б свідчити про визнання відповідачем та підтвердження суми заборгованості по процентах за конкретний період (місяць).

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягає відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, судовий збір в сумі 130 грн. 50 коп.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Шляхом звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 7208218, посвідченим 29.08.2008 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованим в реєстрі за № 13991, а саме на камеру коптильну КК-4 , яка розташована за адресою: м. Черкаси вул. Хоменка 19, стягнути із Закритого акціонерного товариства "Підприємство "Культтовари" (18000, м. Черкаси, вул. Хоменка, 17, ідентифікаційний код 01553155) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Черкасах (18000, м. Черкаси, вул. Гоголя, 288, ідентифікаційний код 22808607) 8 693 грн. 58 коп. (вісім тисяч шістсот дев'яносто три гривні 58 копійок) процентів за користування кредитом.

3. У решті позову відмовити.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Підприємство "Культтовари" (18000, м. Черкаси, вул. Хоменка, 17, ідентифікаційний код 01553155) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Черкасах (18000, м. Черкаси, вул. Гоголя, 288, ідентифікаційний код 22808607) 130 грн. 50 коп. (сто тридцять гривень 50 копійок) судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 31.12.2015.

Суддя А.Д. Пащенко