Рішення
від 28.12.2015 по справі 368/2036/15-ц
КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/2036/15-ц

Провадження № 2/368/764/15

Рішення

Іменем України

(Заочне)

"28" грудня 2015 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

при секретарі Гребеневич А.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Державна реєстраційна служба Кагарлицького районного управління юстиції Київської області, Управління Держгеокадастр у Кагарлицькому районі про визнання права власності на земельну ділянку згідно договору дарування, -

в с т а н о в и в:

представник позивача просить суд визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,35 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Черняхів, кадастровий номер 3222288801:01:384:0005, яка належала ОСОБА_3 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №233705 від 04.08.2006 р. виданого Черняхівською сільською радою Кагарлицького району Київської області, посилаючись на те, що 19.09.2006 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договори дарування земельних ділянок, що розташовані за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Черняхів.

Відповідно до договору дарування від 19.09.2006 р. посвідченого приватним нотаріусом Кагарлицького районного нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого за № 3747 ОСОБА_3 подарувала, а він прийняв в дар земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Черняхів, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №233704 від 04.08.2006 р.

Відповідно до договору дарування від 19.09.2006 р. посвідченого приватним нотаріусом Кагарлицького районного нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого за №3749 ОСОБА_3 подарувала, а він прийняв в дар земельну ділянку площею 0,35 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Черняхів, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №233705 від 04.08.2006 р.

Проте, під час написання та посвідчення приватним нотаріусом Кагарлицького районного нотаріального округу ОСОБА_4 договору дарування від 19.09.2006 р. зареєстрованого за №3749 було допущено технічну помилку.

Зокрема, в п. 1.1. договору дарування невірно зазначено номер державного акту на право власності на земельну ділянку, в договорі зазначено ЯГ №233704 , а необхідно, щоб було зазначено ЯГ №233705 .

Також, в п. 1.1. договору дарування невірно зазначено площу земельної ділянки, в договорі зазначено всього земель 0,2500 га , а необхідно щоб було зазначено всього земель 0,3500 га .

Після укладання договорів дарування він не виготовляв державних актів на право власності на земельні ділянки на своє ім'я.

Лише в 2015 році з вказаним договором дарування він звернувся до Кагарлицького районного відділу Київської обласної філії ДП Центр ДЗК для виготовлення технічної документації на земельні ділянки та реєстрації за ним права власності на них.

В ході виготовлення документації з'ясувалось, що в договорі наявні помилки, які необхідно виправити. Для виправлення помилок він звернувся за місцезнаходження приватного нотаріуса ОСОБА_4, який посвідчував договори дарування. Однак, йому повідомили, що нотаріус ОСОБА_4 помер.

Згідно п. 6.13 Правил ведення нотаріального діловодства затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5 виправлення помилки застерігається нотаріусом, який вчиняв нотаріальну дію, після посвідчувального напису, із зазначенням дати та проставленням свого підпису і печатки на такому застереженні. При цьому всі виправлення мають бути зроблені таким чином, щоб можна було прочитати як виправлене, так і помилково написане, а потім закреслене.

Виходячи з положень Правил ведення нотаріального діловодства виправити помилку в договорі дарування він не має можливості, оскільки її повинен виправляти нотаріус, який вчиняв нотаріальну дію.

Згідно ч. 1 ст. 717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Згідно ч. 1 ст. 718 Цивільного кодексу України дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.

Згідно ч. 2 ст. 719 Цивільного кодексу України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно ч. 1 ст. 722 Цивільного кодексу України право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.

Згідно ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності надувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 3 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Виходячи з вказаних норм Цивільного кодексу України він згідно договору дарування від 19.09.2006 р. зареєстрованого за № 3749 отримав у дар земельну ділянку площею 0,35 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою Київська область, Кагарлицький район, с. Черняхів, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №233705 від 04.08.2006 р.

Але він на даний час не може зареєструвати за собою право власності на вказану земельну ділянку згідно договору дарування від 19.09.2006 р., оскільки в договорі містять помилки, які не можуть бути виправлені, оскільки нотаріус, який посвідчував договір помер. У зв'язку з чим, він звертається до суду із даним позовом про визнання права власності на земельну ділянку.

Згідно ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена завчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їй належним чином, а тому суд вважає ухвалити заочне рішення на підставі наявних в справі матеріалів.

Представник третьої особи в особі Управління Держгеокадастр у Кагарлицькому районі в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, а тому суд вважає ухвалити рішення на підставі наявних в справі матеріалів.

Представник третьої особи в особі реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, а тому суд вважає ухвалити рішення на підставі наявних в справі матеріалів.

Вислухавши представника позивача, яка не заперечує проти заочного розгляду справи, вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне заявлений позов задовольнити з наступних підстав.

В судовому засіданні суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України , юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року , яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України , кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України , суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України , суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 57 , 60 ЦПК України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

19 вересня 2006 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договори дарування земельних ділянок, що розташовані за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Черняхів.

Відповідно до договору дарування від 19.09.2006 р. посвідченого приватним нотаріусом Кагарлицького районного нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого за № 3747 ОСОБА_3 подарувала, а позивач прийняв в дар земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Черняхів, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №233704 від 04.08.2006 р.

Відповідно до договору дарування від 19.09.2006 р. посвідченого приватним нотаріусом Кагарлицького районного нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого за № 3749 ОСОБА_3 подарувала, а позивач прийняв в дар земельну ділянку площею 0,35 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Черняхів, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №233705 від 04.08.2006 р.

Проте, під час написання та посвідчення приватним нотаріусом Кагарлицького районного нотаріального округу ОСОБА_4 договору дарування від 19.09.2006 р. зареєстрованого за № 3749 було допущено технічну помилку.

Зокрема, в п. 1.1. договору дарування невірно зазначено номер державного акту на право власності на земельну ділянку, в договорі зазначено ЯГ №233704 , а необхідно, щоб було зазначено ЯГ №233705 .

Також, в п. 1.1. договору дарування невірно зазначено площу земельної ділянки, в договорі зазначено всього земель 0,2500 га , а необхідно щоб було зазначено всього земель 0,3500 га .

Після укладання договорів дарування позивач не виготовляв державних актів на право власності на земельні ділянки на своє ім'я.

Лише в 2015 році з вказаним договором дарування позивач звернувся до Кагарлицького районного відділу Київської обласної філії ДП Центр ДЗК для виготовлення технічної документації на земельні ділянки та реєстрації за ним права власності на них.

В ході виготовлення документації з'ясувалось, що в договорі наявні помилки, які необхідно виправити. Для виправлення помилок позивач звернувся за місцезнаходження приватного нотаріуса ОСОБА_4, який посвідчував договори дарування. Однак, йому повідомили, що нотаріус ОСОБА_4 помер.