Рішення від 30.12.2015 по справі 548/1359/15-ц

Справа № 548/1359/15-ц

Провадження № 2/548/582/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.12.2015 р. м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого - судді - Миркушіної Н.С.,

за участю секретаря - Калініченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 підприємства "Підсобне господарство ім. Зубковського" до ОСОБА_2 та Фермерського господарства "ФАВОРИТ-АГРО ПЛЮС" при третій особі Реєстраційній службі Хорольського районного управління юстиції Полтавської області про визнання договору недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права оренди Фермерського господарства "ФАВОРИТ-АГРО ПЛЮС" за договором оренди землі від 01.01.2015 року, укладеного з ОСОБА_2 та за зустрічним позовом Фермерського господарства "ФАВОРИТ-АГРО ПЛЮС" до ОСОБА_1 підприємства "Підсобне господарство ім. Зубковського" та ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПП "Підсобне господарство ім. Зубковського" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та Фермерського господарства "ФАВОРИТ-АГРО ПЛЮС" про визнанн договору недійсним.

В обгрунтування позову зазначив, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 3,38 га, яка розташована на території Новачиської сільської ради Хорольського району Полтавської області кадастровий номер 5324883800:00:024:0008. Право власності відповідача підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 508952, що виданий відділом земельних ресурсів у Хорольському районі Полтавської області та зареєстрований в ДЗК 06.10.2009 року. Вкзазує, що між ПП "ПГ ім. Зубковського" та ОСОБА_2 01.09.2012 року був укладений договір оренди землі строком на 5 років. Цей договір був зареєстрований у відділі Держкомзему у Хорольському районі 28.12.2012 року про, що у Державному реєстрі земель був вчинений запис № 532480004006473. Земельна ділянка була передана за актом про передачу та прийом від 01.09.2012 року.

Зазначає, що у квітні 2015 року підприємству стало відомо, що між відповідачами - Фермерським господарством Фаворит - ОСОБА_3 та між ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки, що знаходиться в користуванні позивача на підставі зазначеного вище договору оренди. Реєстраційною службою Хорольського районного управління юстиції Полтавської області зареєстровано право оренди за договором між Фермерським господарством Фаворит - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 11.02.2015 року, що підтверджується листом РС № 03.02-15/109 від 12.05.2015р.

Позивач вважає, що укладення такого договору є незаконним а, тому просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,38 га, укладеного між ФГ Фаворит-Агро ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 01 січня 2015 року недійсним.

03.09.2015 року ФГ "Фаворит -ОСОБА_3" звернулося з зустрічним позовом до ОСОБА_1 підприємства "Підсобне господарство ім. Зубковського" та ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, свої вимоги мотивував тим, що у цілому позовні вимоги, викладені позивачем у первісному позові є необгрунтованими і неправомірними, а також такими, що утискають набуте ФГ ФАВОРИТ-АГРО ПЛЮС у законний спосіб право оренди земельної ділянки на підставі зазначеного договору оренди земельної ділянки. Також зазначають, що договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_2 та ФГ ФАВОРИТ-АГРО ПЛЮС укладено у відповідності до вимог чинного законодавства, із дотриманням вимог визначених Земельним кодексом України, Законами України Про оренду землі та Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень тощо, а тому об'єктивних перешкод в укладанні такого договору та проведення у відповідності до нього державної реєстрації права оренди земельної ділянки не існувало, що підтверджено листом реєстраційної служби Хорольського районного управління юстиції від 12.05.2015 №03.02-15/109, який додано до первинного позову. Вказують, що ні ОСОБА_4, як голові ФГ ФАВОРИТ-АГРО ПЛЮС , та орендодавцю - ОСОБА_2 не було відомо про факт укладення договору оренди земельної ділянки між останньою та приватним підприємством Підсобним господарство ім. Зубковського від 01.09.2012 року . В зв'язку з чим, ФГ ФАВОРИТ-АГРО ПЛЮС звернулося із зустрічним позовом до ОСОБА_1 підприємства Підсобне господарство ім. Зубковського та до ОСОБА_2 про визнання укладеного 01.09.2012 року договору оренди земельної ділянки площею 3,38 га у межах Новачиської сільської ради Хорольського району терміном на 5 років - недійсним.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 04.09.2015 року зустрічний позов обєднано із первісним позовом в одне провадження.

27.11.2015 року до суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 підприємства "Підсобне господарство ім. Зубковського" про збільшення позовних вимог, яку ухвалою Хорольського районного суду від 11.12.2015 року було прийнято до свого провадження та залучено для участі у справі в якості третьої особи Реєстраційну службу Хорольського районного управління юстиції Полтавської області.

Позивач за первісним позовом явку свого представника в судове засідапня не забезпечив, про те надав суду письмову заяву про розгляд справи у відсутність свого представника, вказав, що збільшені позовні вимоги підтримує, з підстав зазначених у позові. В задоволенні зустрічного позову просив суд відмовити за безпідставністю .

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, хоча належним чином була повідомлена про час і місце слухання справи, що підтверджується поштовими повідомленнями, а тому відповідно до ст. 74 ЦПК України вважається такою, що повідомлена належним чином.

Представник ФГ Фаворит-Агро ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи, що підтверджується поштовими повідомленнями, а тому відповідно до ст. 74 ЦПК України вважається таким, що повідомлений належним чином. Відповідач ФГ Фаворит-Агро ОСОБА_3 вважає в своїй зустрічній позовній заяві, що позовні вимоги позивача за первісним позовом є безпідставними, просить відмовити у задоволенні позову. Зустрічний позов вважає таким, що підлягає до задоволення.

Представник третьої особи Реєстраційної служби Хорольського районного управління юстиції Полтавської області в судове засідання не з"явився, звернувшись до суду із письмовою заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій також вказував, що при розгляд даної справи покладається на розсуд суду.

Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наданих у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, між ПП Підсобне господарство ім. Зубковського та відповідачкою ОСОБА_2 01.09.2012 року укладено договір оренди землі, яких зареєстрований у відділі Держкомзему у Хорольському районі про, що у Державному реєстрі земель були вчинені відповідні записи. Термін дії договору 5 років.

Проте, між відповідачами ОСОБА_2 та ФГ Фаворит-Агро ОСОБА_3 11.02.2015 року в період дії вищевказаного договору оренди землі також зареєстровано договір оренди землі. Як встановлено предметом оренди є та ж сама земельна ділянка, що передана в оренду ПП Підсобне господарство ім. Зубковського .

Подвійна реєстрація договорів не заперечується сторонами по справі, тому суд вважає безспірно встановленим факт подвійної реєстрації.

І перша, і повторна реєстрація договорів оренди відбувалася в порядку, чинному на момент їх здійснення, що не змінює правової природи реєстрації вказаного права та не спростовує факт існування подвійної реєстрації одного і того ж речового права (права оренди).

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між позивачем та відповідачами, суд керується положеннями Земельного кодексу України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", ст. 654 ЦК України.

Так, відповідно до статі 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Аналогічні положення щодо моменту виникнення права оренди земельної ділянки містяться і в Законі України «Про оренду землі» .

Згідно чинного законодавства державний реєстратор зобов'язаний перевірити відомості щодо земельної ділянки, зазначені в реєстраційній картці та договорі оренди, і лише потім здійснити реєстраційну дію. Так згідно довідки Відділу Держземагенства у Хорольському районі від 11.08.2014 року слідує, що договір оренди на земельну ділянку з кадастровим номером: 5324883800:00:024:0008, яка знаходиться на території Новачиської сільської ради, станом на 01.01.2013 року. до відділу на державну реєстрацію не надходив.

З наведеного слідує, що внаслідок подання неточних та неповних даних Відділом Держземагенства у Хорольському районі про те, що спірна земельна ділянка в оренді на час другої реєстрації оренди землі не перебувала, відбулась подвійна реєстрація.

Відтак, внаслідок таких дій Відділу держземагенства у Хорольському районі та органу реєстрації виникла ситуація, за якої одну і ту ж земельну ділянку реально було передано в оренду різним орендарям, оскільки право оренди у них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

Відповідно до ч.6 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав. В такому випадку відмова в державній реєстрації прав позбавляє особу права реєструвати договори оренди землі.

Суд звертає увагу, що законодавством встановлено дотримання певного порядку для розірвання договорів оренди і вважає, що повідомлення про розірвання договорів оренди в односторонньому порядку не може свідчити про дотримання встановленого порушення розірвання договорів.

Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що відповідачі не мали права укладати договір оренди земельної ділянки від 11.02.2015 року, а орган реєстрації проводити реєстрацію договору оренди земельної ділянки укладеного між ФГ Фаворит-Агро ОСОБА_3 та ОСОБА_2, без дотримання вимог діючого законодавства.

Відповідачка ОСОБА_2 не мала права укладати з іншими особами будь-яких договорів оренди, знаючи, що її земельна ділянка вже перебуває в оренді, а вона отримує орендну плату.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Надавши правову оцінку обставинам справи, оцінивши докази в обґрунтування та спростування позовних вимог в їх сукупності, суд вважає, що первісний позов із збільшеними позовними вимогами має бути задоволений.

З приводу зустрічних позовних вимог ФГ Фаворит-Агро ОСОБА_3 про визнання правочину недійним, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 18 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ЗК України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону, або договором оренди землі та договором відчуження права оренди землі, зареєстрованими відповідно до закону. На договорі оренди земельної ділянки орган державної реєстрації речових прав на нерухоме майно робить відмітку про перехід права оренди земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід.

Згідно із ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Договів оренди землі був укладений у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220 Про затвердження типової форми договору оренди земельної ділянки з усіма змінами та доповненнями. Всі передбачені типовим договором істотні умови включені до договору оренди земельної ділянки. Вказана постанова до сьогоднішнього дня має аналогічну редакцію типової форми договору і ніким не відмінена. Тобто між сторонами договір укладений у відповідності до норм чинного законодавства.

Вказаний договір також пройшов державну реєстрацію у встановленому законодавчому порядку 28.12.2012 року і внесений в Державний земельний кадастр України. Тому при здійсненні державної реєстрації договору, він пройшов необхідний юридичний аналіз на відповідність чинному законодавству і тільки після цього набрав чинності. При здійсненні державної реєстрації договорів вимагалася саме така форма договору.

По всім істотним умовам договору сторони в належній формі досягли згоди, про що засвідчує власноручний підпис обох сторін на угоді та акті приймання-передачі земельної ділянки від 01.09.2012 року. Тобто договір укладено за взаємним волевиявленням обох сторін і оформлений у належній формі.

ФГ Фаворит - ОСОБА_3 посилається на те, що в договорі оренди не зазначено істотні умови договору, хоча позивач не зазначає які саме істотні умови не були досягнені сторонами при укладанні договору.

ПП ПГ ім. Зубковського тривалий час використовував земельну ділянку за призначенням, а ОСОБА_2 за весь період отримувала належну орендну плату. Земельна ділянка не переходила у фактичне використання до інших осіб.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Сторонами досягнуто всіх істотних умов договору, що передбачені ст. 15 Закону України Про оренду землі , що діяв на момент підписання договору між позивачем та відповідачем.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що протягом дії договору оренди землі в 2013-2014 роках ОСОБА_2 своєчасно отримувала орендну плату. Протягом дії договору остання не мала заперечень щодо умов укладеного договору та до ПП ПГ ім. Зубковського жодного разу не зверталасяся.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 виплачувалася орендна плата у грошовій формі відповідно договору оренди землі.

Частиною 1 ст. 4 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Частиною 1 ст.6 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Частиною 2 ст. 31 Закону України Про оренду землі встановлено, що договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форми платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частиною 2 ст.15 Закону України Про оренду землі встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Як зазначає ФГ Фаворит-Агро ОСОБА_3 у своїй позовній заяві, договір оренди не містить всіх істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України Про оренду землі , а це є підставою для визнання недійсним таких договорів згідно ч. 2 ст. 15 Закону України Про оренду землі .

Проте договір оренди був укладений у відповідності до постанови КМУ від 03.03.2004 року №220 Про затвердження типової форми договору оренди земельної ділянки з усіма змінами та доповненнями. Всі передбачені типовим договором істотні умови включені до договору оренди земельної ділянки, тобто спростовується матеріалами справи.

Відсутність у спірних договорах однієї з істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України Про оренду землі , а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Однак, як вбачається з договору оренди землі від 01.09.2012 року, який укладено між позивачем та відповідачем він є зареєстрованим. Також під час державної реєстрації договору передбачена послідовність дій для реєстрації договору оренди земельної ділянки, згідно якої для висновку про можливість державної реєстрації спеціальним органом державної влади, якому надана відповідна компетенція з державної реєстрації договорів, проводиться комплексна перевірка наданих документів, у тому числі тексту редакції договору на відповідність закону, за результатами якої робиться висновок про відповідність договору чинному законодавству та можливості його державної реєстрації або про відмову в реєстрації.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка означає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору, тощо (ст. ст.6, 627 ЦК України).

Згідно з ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

У відповідності до ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Про визнання договорів оренди землі недійсними з мотивів відсутності у договорі оренди землі однієї з істотних умов Верховним Судом України сформульовано позиції у рішеннях прийнятих за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Згідно правових позицій сформульованих в Постановах Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року по справі №6-94 цс13 та по справі № 6-78цс13, - Виходячи з того, що відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України та статті 3 Цивільного процесуального кодексу України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, суд повинен встановити чи дійсно порушуються права орендодавців у зв'язку з відсутністю в договорах оренди умов, передбачених статтею 15 Закону України Про оренду землі , визначити істотність цих умов, а також з'ясувати у чому саме полягає порушення їхніх законних прав.

Ніяких застережень або зауважень щодо незгоди з певною частиною умов договору чи їх змісту під час його підписання позивачем за зустрічним позовом надано не було. Сторони визначили свої відносини в договорі оренди землі на свій розсуд у відповідності із положеннями статей 6,627 ЦК України щодо свободи договору.

Судом встановлено виконання сторонами умов договору, відбулася фактична передача земельної ділянки, орендар використовує земельну ділянку, а орендодавець приймає орендну плату, що підтверджує вільне волевиявлення сторін та спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків.

Доводи позивача за зустрічним позовом фактично зводяться до заперечень з приводу позовних вимог первісного позову, його незгоди з окремими умовами договору, власними інтересами в отриманні земельної ділянки. Проте у такому разі права особи не підлягають захистові шляхом визнання договору недійсним з використанням правового механізму, встановленого статтями 203,215,216 ЦК України.

Так, договір від 01.09.2012 року містить необхідні істотні умови, визначені ст. 15 Закону України Про оренду землі , пройшли перевірку та державну реєстрацію.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ст. 203 цього Кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи вимоги ст. 60 ЦПК України, яка передбачає, що сторони зобов'язані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, проаналізувавши вищевикладене та умови договору оренди землі укладеного між сторонами, приймаючи до уваги, що в договорі визначено обов'язкові умови, позивачем не надано доказів порушення відповідачем його прав, тому суд, враховуючи вимоги ст. 214 ч. 2 ЦПК України, яка передбачає, що при виборі правової норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав передбачених п.1 частини першої ст. 355 цього Кодексу, тому враховуючи вимоги рішень Верховного Суду України (постанови Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року № 6-94ц13) - однією з обов'язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв'язку з його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, у суду немає правових підстав для задоволення позову.

Таким чином, як слідує з матеріалів справи, позивачем за зустрічним позовом не вказано в чому саме полягає порушення відповідачем його прав та не надано жодних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а всі вони спростовуються матеріалами справи, а тому зустрічний позов ФГ Фаворит-Агро ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Зважаючи на вищевикладене та вимоги Закону, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача "Підсобне господарство ім. Зубковського" з відповідачки ОСОБА_2 витрати по оплаті судового збору в сумі 1461,60 грн.

На підставі зазначеного та керуючись ст. 638 ЦК України, ст. 15 ЗУ "Про оренду землі", ст. ст. 10, 60, 11, 209, 213-218, 224-229 ЦПК України, суд -

В И Р ІШ И В :

Первісний позов із збільшеними позовними вимогами ОСОБА_1 підприємства "Підсобне господарство ім. Зубковського" до ОСОБА_2 та Фермерського господарства "ФАВОРИТ-АГРО ПЛЮС" при третій особі Реєстраційній службі Хорольського районного управління юстиції Полтавської області про визнання договору недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права оренди Фермерського господарства "ФАВОРИТ-АГРО ПЛЮС" за договором оренди землі від 01.01.2015 року, укладеного з ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 01 січня 2015 року (кадастровий номер 5324883800:00:024:0008) укладений між Фермерським господарством "Фаворит - ОСОБА_3" та ОСОБА_2.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 19301543 від 12.02.2015 16:59:11, що прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Хорольського районного управління юстиції Полтавської області ОСОБА_5 щодо права оренди Фермерського господарства ФАВОРИТ-АГРО ПЛЮС за договором оренди землі від 01.01.2015р., укладеного з ОСОБА_2.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю за безпідставністю.

Стягнути з відповідачки ОСОБА_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ПП ПГ ім. Зубковського витрати по сплаті судового збору в розмірі 1461,60 гривень.

Рішення може бути переглянуте Хорольським районним судом за письмовою заявою відповідачки протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі до Хорольського районного суду в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, що брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: Н.С. Миркушіна