Постанова

від 27.11.2015 по справі 826/17686/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 листопада 2015 року                                                   № 826/17686/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Діброва» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Діброва»» (далі – позивач, ТОВ «Фірма «Діброва») до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі – відповідач, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, поданої позивачем 16.07.2015 – податковою декларацією;

зобов'язати відповідача визнати поданою податкову декларацію ТОВ «Фірма «Діброва», код ЄДРПОУ 16465966, адреса: 03040, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 98/2, з дня її фактичного отримання, тобто з 16.07.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дії відповідача щодо відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації є протиправними, оскільки відповідачем не наведено належних підстав для такої відмови, а надіслання декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року підтверджується квитанцією, що, як наслідок, вважається прийнятою.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, в обґрунтування яких зазначив про те, що позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, у якій з порушенням заповнено р.6 щодо місцезнаходження (місця проживання) платника податку, у зв'язку з чим відповідачем прийнято обґрунтоване, на його думку, рішення про відмову у прийнятті податкової декларації і просив відмовити у задоволенні позову повністю.

З урахуванням вимог ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Фірма «Діброва» як платник податків перебуває на податкового обліку у ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві. Місцезнаходженням позивача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців: 03040, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 98/2.

Позивачем 16.07.2015 засобами електронного зв'язку надіслано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, про що свідчить отримана позивачем електронна квитанція.

Рішенням ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, оформленим у вигляді листа від 24.07.2015 №13156/10-26-50-28-02 відмовлено ТОВ «Фірма «Діброва» у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Підставою для неприйняття податкової декларації став висновок відповідача про заповнення податкової декларації з порушеннями у р.6 стосовно місцезнаходження (місця проживання) платника податку.

Позивач, вважаючи такі дії щодо неприйняття податкової звітності протиправними, звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.

Як передбачено нормою п.49.1 та п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно з п.49.8 ст. 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

З огляду на наведене вбачається, що процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

Пункт 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України встановлює, які обов'язкові реквізити повинна містити податкова декларація, а саме:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Водночас п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Судом встановлено та вбачається з листа ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 24.07.2015 №13156/10-26-50-28-02, що позивачем засобами електронного зв'язку надіслано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період за червень 2015 року за №9148933793 від 16.07.2015, у якій з порушеннями заповнено р.6 стосовно місцезнаходження.

Дослідивши вказану податку декларацію вбачається, що позивачем у р.6 вказано податкову адресу: «проспект 40-річчя Жовтня, буд. 98/2, м. Київ, 03040».

Згідно відомостей, які містяться у Єдиному державно реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивач зареєстрований Головним управлінням регіональної статистики 17.01.1996 за № 10681200000004099, ідентифікаційний код 16465965, місцезнаходження юридичної особи: 03040, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, будинок 98/2.

Також, відповідно до довідки відповідача форми №4-ОПП від 10.03.2011 №86073 позивач взятий на податковий облік у ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві 02.04.1992 за №924/S за адресою: 03040, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, будинок 98/2.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

В свою чергу, відповідачем не надано належних доказів щодо недостовірності вказаних позивачем даних у р.6 стосовно місцезнаходження, а відтак не доведено допущені позивачем порушення, на які останній вказує як на підставу неприйняття податкової звітності.

Окрім цього, відповідач не вказує на будь-які інші дані у податковій декларації, які внесені з порушенням вимог чинного законодавства.

Згідно п. 49.10. ст. 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Відповідно до п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

За таких обставин, дослідивши наявні в матеріалах справи докази судом встановлено, що податкова декларація ТОВ «Фірма «Діброва» з податку на додану вартість за червень 2015 року за №9148933793 від 16.07.2015 містить всі необхідні реквізити, передбачені пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. Водночас, відповідачем у своєму листі від 24.07.2015 №13156/10-26-50-28-02 не зазначено, які саме реквізити чи відомості податкової декларації з податку на додану вартість не відповідають вимогам податкового законодавства.

Таким чином, причини відмови відповідача у прийнятті податкової декларації ТОВ «Фірма «Діброва» за червень 2015 року не визначені ні ст. 48, ні ст. 49 Податкового кодексу України, тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, поданою позивачем 16.07.2015 – податковою декларацією.

З огляду на викладене, з урахуванням встановленої, в даному провадженні, протиправності дій контролюючого органу щодо відмови позивачу у прийнятті податкової звітності за червень 2015 року, з метою відновлення порушеного права позивача суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати відповідача прийняти податкову декларацію ТОВ «Фірма «Діброва», код ЄДРПОУ 16465966, адреса: 03040, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 98/2 за червень 2015 року датою її фактичного отримання, тобто 16.07.2015.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження правомірності вчинення ним дій та обґрунтованості відмови у прийняті податкової звітності.

В той час, як позивачем в обґрунтування позовних вимог надано достатньо доказів, що спростовують висновки податкового органу.

Таким чином, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням доказів у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України , якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Діброва» задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, поданою товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Діброва» 16.07.2015 – податковою декларацією.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві визнати поданою податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Діброва», код ЄДРПОУ 16465966, адреса: 03040, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 98/2, з дня її фактичного отримання, тобто 16.07.2015.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Діброва» (код ЄДРПОУ 16465966) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 146,16 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                           В.П. Шулежко