Рішення

від 16.12.2015 по справі 305/2152/15-ц

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 305/2152/15-ц

Провадження по справі № 2/305/1259/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2015 року. Рахівський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючої - судді Бліщ О.Б.

секретаря - Вербещук В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Рахівського району Закарпатської області, третя особа: Реєстраційна служба Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області про визнання права власності на земельні ділянки внаслідок спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Рахівського району Закарпатської області, третя особа: Реєстраційна служба Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області про визнання права власності на земельні ділянки внаслідок спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що за її покійною мамою ОСОБА_3 при житті були зареєстровані право власності на житловий будинок за №11 по вул. Вашка у с. Водиця, Рахівського району Закарпатської області, загальною площею - 50,24 кв.м., житловою площею - 18,20 кв.м. та дві земельні ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських споруд і споруд, площею 0.15 га, кадастровий номер 2123682000:09:001:0073, розташованої за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, с. Водиця, вул. Вашка,11; для ведення особистого селянського господарства, площею, 0.1662 га, кадастровий номер 2123682000:09:001:0074, розташованої за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, с. Водиця, вул. Вашка. Вище згадані земельні ділянки належали її покійній матері на підставі рішення ОСОБА_2 сільської ради від 01.11.1995 року за №25 та державного акту серії ІІ-ЗК 007509 від 25.02.1997 року. 26 липня 2004 року її покійна мати оформила заповіт за реєстровим номером 47, згідно якого все її майно, житловий будинок з усіма прибудовами, а також земельну ділянку, що належали їй на праві приватної власності заповіла їй та її сестрі ОСОБА_4 в рівних частках по 1/2 кожній. 10 січня 2011 року її мати померла. 07 червня 2011 року, вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом, а 3 березня 2011 року її сестра ОСОБА_4 написала заяву про відмову від прийняття спадщини за вище вказаним заповітом на її користь. 12 грудня 2011 року їй було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок за №11 по вул. Вашка у с. Водиця Рахівського району Закарпатської області. 13 листопада 2015 року вона звернулася до нотаріуса за видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки належні її матері. Постановою нотаріуса від 16 листопада 2015 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, в зв"язку з відсутністю правовстановлюючого документу на заявлене майно. Отримати дублікат державного акту серії ІІ-ЗК 007509 від 25.02.1997 року або інший правовстановлюючий документ, вона не має фактичної та правової можливості. На підставі наведеного просила визнати за нею право власності внаслідок спадкування за заповітом на земельні ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських споруд і споруд, площею 0.15 га, кадастровий номер 2123682000:09:001:0073, розташованої за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, с. Водиця, вул. Вашка,11; для ведення особистого селянського господарства, площею, 0.1662 га, кадастровий номер 2123682000:09:001:0074, розташованої за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, с. Водиця, вул. Вашка.

Позивачка, ОСОБА_1 в судове засідання не з"явилася, однак надала суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві. На задоволенні позову наполягає.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради в судове засідання, не з"явився, однак сільський голова ОСОБА_5 надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі. Позовні вимоги визнає.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, Реєстраційної служби Рахівського РУЮ, в судове засідання не з'явився, однак начальник реєстраційної служби ОСОБА_6, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника реєстраційної служби, позовні вимоги залишають на розсуд суду, відповідно до чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного висновку.

У відповідності до положень частини 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідачем у справі являється особа, діями якої порушуються права та інтереси відповідача.

Судом встановлено, що 10 січня 2011 року померла громадянка ОСОБА_3, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про її смерть, яке видане виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Рахівського району Закарпатської області та про що зроблено відповідний запис про смерть за №2.

Оскільки спадщина за померлою ОСОБА_3 відкрилася 10 січня 2011 року то дані цивільні правовідносини слід врегульовувати положеннями Книги шостої "Спадкове право" ЦК України (в редакції 2004 року).

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

При житті, ОСОБА_3, 26 липня 2004 року було складено заповіт, згідно якого все її майно, житловий будинок з усіма прибудовами, а також земельну ділянку в розмірі 0,48 га, що належали їй на праві приватної власності заповіла своїм дочкам: ОСОБА_1, позивачці по справі та ОСОБА_4, в рівних частках по 1/2 кожній, однак остання відмовилася від своєї частки у спадщині на користь позивачки ОСОБА_1, що стверджується нотаріально посвідченою заявою.

Звернення позивачки до суду з вимогою визнання права власності на спадкове майно зумовлене порушенням її права на отримання власності в порядку спадкування згідно відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в його користь, в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на право власності на земельну ділянку.

При вирішенні спорів щодо спадкування права власності на нерухоме майно звертається увага на зміну редакції ч. 4 ст. 331 і ч. 4 ст. 334 ЦК та інших норм цивільного законодавства і застосовується редакція закону, яка діяла на час виникнення права у самого спадкодавця та на час відкриття спадщини.

Судом встановлено, що після смерті, ОСОБА_3, залишилося спадкове майно, яким в тому числі, є земельні ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських споруд і споруд, площею 0.15 га, кадастровий номер 2123682000:09:001:0073, розташованої за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, с. Водиця, вул. Вашка,11; для ведення особистого селянського господарства, площею, 0.1662 га, кадастровий номер 2123682000:09:001:0074, розташованої за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, с. Водиця, вул. Вашка.

Право власності нині померлої ОСОБА_3 на вище наведені земельні ділянки підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК 007509 від 25.02.1997 року, виданим на підставі рішення 4 сесії 22 скликанняВодицької сільської ради від 1.11.1995 року № 25.

Стаття 1268 ЦК України проголошує, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачка, як спадкоємець за заповітом прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3, що підтверджується витягом зі спадкового реєстру №29024570 від 12.12.2011 року.

Згідно п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

За приписами ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, враховуючи, що позивачка по справі є спадкоємцем за заповітом, вона прийняла спадщину, майнового спору з приводу спадкування не існує, відповідачем позов визнано, суд вважає. що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Питання про відшкодування судових витрат позивачкою не ставилося.

На підставі наведеного, ст.ст. 10, 58, 60, 88, 212, 213, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, мешканкою смт. Великий Бичків, вул. Садова, №10, Рахівського району Закарпатської області право власності внаслідок спадкування за заповітом від 26.07.2004 року, реєстровий номер 74, посвідчений секретарем Водицької сільської ради на земельні ділянки:

- для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських споруд і споруд, площею 0.1500 га, кадастровий номер 2123682000:09:001:0073, розташованої за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, с. Водиця, вул. Вашка,11;

- для ведення особистого селянського господарства, площею, 0.1662 га, кадастровий номер 2123682000:09:001:0074, розташованої за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, с. Водиця, вул. Вашка.

Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачкою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча: Бліщ О.Б.