Рішення

від 02.01.2016 по справі 904/9142/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.12.15р. Справа № 904/9142/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтинг Д", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Темпори", м. Дніпропетровськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Атимус", м. Дніпропетровськ

про стягнення 385000 грн 00 коп. за договором відступлення права вимоги №4 від 30.06.2015

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність №12 від 01.06.2015;

від відповідача: не з'явився;

від 3-ї особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтинг Д" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Темпори" (далі - відповідач) з вимогами про стягнення грошових коштів у сумі 385000,00 грн за невиконання зобов'язання за договором відступлення права вимоги № 4, укладеного між сторонами та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атимус" (далі - 3-я особа) 30.06.2015.

На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 22.12.2015 було оголошено перерву до 28.12.2015.

У судовому засіданні, призначеному на 28.12.2015, позивач повністю підтримав свої заявлені вимоги.

Відповідач участь свого повноважного представника у судовому засіданні не забезпечив, але 30.10.2015 від нього надійшов відзив на позовну заяву, у якому він позов визнав повністю та пославшись на скрутне фінансове становище повідомив про неможливість сплатити борг позивачу. Крім того, відповідачем до справи надано копію свідоцтва про реєстрацію випуску приватним акціонерним товариством "Промислові регіони" 20 мільйонів простих іменних акцій на загальну суму 5 мільйонів грн.

Третя особа участь свого представника у засіданні суду не забезпечила, але 03.11.2015 надала письмові пояснення про те, що вона відступила позивачу право вимоги боргу з відповідача у сумі 385000,00 грн.

Заслухавши представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшовши висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача та 3-ї особи, суд

ВСТАНОВИВ:

30.12.2014 між ТОВ "Атимус" (продавець, 3-я особа) та ТОВ "Темпори" (покупець, відповідач) було укладено договір № БВ-71-11 купівлі-продажу цінних паперів, за умовами п.1.1 якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та сплатити вартість цінних паперів на умовах цього договору.

Предметом цього договору є цінні папери, а саме акції прості іменні бездокументарної форми існування номінальною вартістю кожного 0,25 грн у кількості 1990000 шт., емітентом яких є ПрАТ "Промислові регіони" (код ЄДРПОУ 30720390), загальна вартість пакету цінних паперів становить 844155,00 грн, що і складає загальну суму цього договору (п.п.1.2, 1.3 договору).

Розділом 2 договору сторони передбачили порядок переходу права власності цінних паперів. Передача цінних паперів за цим договором здійснюється в межах депозитарної системи України не пізніше 31.12.2014. Право власності на цінні папери переходить до покупця в момент їх зарахування на рахунок у цінних паперах покупця у його зберігача (п.2.1 договору). Покупець зобов'язаний сплатити договірну вартість цінних паперів, визначену в п.1.3 цього договору, на поточний рахунок продавця, не пізніше 29.06.2015 (п.2.7 договору).

На виконання умов договору ТОВ "Атимус" передав у власність ТОВ "Темпори" передбачені договором цінні папери, що підтверджується актом прийому-передачі цінних паперів від 30.12.2014, підписаного обома сторонами та скріпленого печатками підприємств. Проте зобов'язання за договором останній не виконав, що і стало причиною виникнення заборгованості у ТОВ "Темпори" перед ТОВ "Атимус".

30.06.2015 між ТОВ "Атимус" (третя особа, кредитор-1), ТОВ "Альтинг Д" (позивач, кредитор-2) та ТОВ "Темпори" (відповідач, боржник) було укладено договір №4 відступлення права вимоги, за яким третя особа передає право вимагати позивачу суму боргу в розмірі 385000,00 грн у відповідача.

Відповідно до п.7 договору боржник зобов'язується сплатити позивачу суму боргу не пізніше 45 днів від дати підписання цього договору.

З огляду на дату підписання договору, кінцевим строком сплати боргових зобов'язань відповідача мало бути 15.08.2015, але в порушення умов договору відповідач не виконав своїх зобов'язань, через що позивач був змушений звернутися до суду з цим позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладені між сторонами договори по справі є договорами купівлі-продажу та відступлення права вимоги, до яких слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Факт передачі третьою особою у власність відповідачу цінних паперів підтверджений матеріалами справи та не оспорений відповідачем.

На підставі ст. 3 Закону України "Про акціонерні товариства", акціонерами акціонерних товариств нарівні з юридичними особами України можуть виступати іноземні юридичні особи. Відповідно до ч. 1 ст. 28 зазначеного Закону, акція може бути придбана на підставі договору з її власником. Згідно ст.ст. 143, 163, 165 ГК України суб'єкти господарювання, в тому числі іноземні юридичні особи, можуть придбавати акції та інші цінні папери інших суб'єктів господарювання.

Згідно ст.6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.2006 № 3480-1У (далі - Закон про цінні папери та фондовий ринок), акція с іменним цінний папером, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, частини майна АТ у разі його ліквідації, управління товариством, а також немайнові права, передбачені законодавством.

Змінами в законодавстві передбачено нові вимоги до форми такого виду цінних папері. Так, згідно з законами "Про цінні папери та фондовий ринок", "Про акціонерні товариства", з 30.04.2011 акції в Україні існують виключно в бездокументарній формі. У зв'язку з впровадженням зазначених норм діючі АТ зобов'язані були пройти процедуру дематеріалізації (знерухомлення) акцій.

Згідно з Законом України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (далі - Закон про депозитарну систему), знерухомлення цінних паперів - це переведення цінних паперів, випущених у документарній формі, у бездокументарну форму шляхом депонування сертифікатів у сховищах зберігача цінних паперів та/або депозитарію, щоб забезпечити подальший їх обіг у вигляді облікових записів на рахунках зберігача цінних паперів та/або депозитарію.

Таким чином, за відсутності акції як паперового документа, підтвердженням права власності на акцію нині є виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач надає власнику цінних паперів, причому така виписка не може бути предметом угод, що тягнуть за собою перехід права власності на цінні папери. У разі відчуження знерухомлених цінних паперів право власності на цінні папери переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок покупця в цінних паперах, відкритий у зберігача.

Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", закріплено, що торгівля цінними паперами є видом професійної діяльності на ринку цінних паперів, який здійснюється за наявності спеціальної ліцензії. Частинами 8 та 9 ст. 17 Закону про цінні папери та фондовий ринок встановлено вичерпний перелік видів діяльності, які не вважаються професійною діяльністю з торгівлі цінними паперами, а відтак не потребують отримання ліцензії, до якого не належать операції з купівлі-продажу цінних паперів. Відтак іноземний інвестор може придбати акції українського емітента тільки через торговця цінними паперами.

Згідно зі статтею 165 ГК України, цінні папери оплачуються суб'єктами господарювання у гривнях, а у випадках, передбачених законом та умовами їх випуску в обіг, - в іноземній валюті. Оплата цінних паперів в іноземній валюті здійснюється лише у випадках, передбачених законом та умовами їх випуску в обіг.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем повністю доведено той факт, що відповідачем порушено умови договору відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу цінних паперів та не виконано зобов'язання щодо сплати на користь ТОВ "Альтинг Д" заборгованості у сумі 385000,00 грн.

Відповідач повністю визнав заявлені до нього ТОВ "Альтинг Д" позовні вимоги.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст.ст. 44,49 Господарського кодексу України витрати по сплаті судового збору у розмірі 5775,00 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Темпори" (49051, м. Дніпропетровськ, пр. Газети Правди, буд. 35-А, ідентифікаційний код 38528393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтинг Д" (49034, м. Дніпропетровськ, вул. Запоріжське Шосе, буд. 37, ідентифікаційний код 37901336) грошових коштів за невиконане зобов'язання за договором у сумі 385000,00 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 5775,00 грн, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 04.01.2016.

Суддя В.Д. Воронько