Рішення

від 04.12.2015 по справі 369/9782/15-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9782/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

04.12.2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Нікушина В.В.,

при секретарі Сокиран І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно.

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 09 липня 1993 року помер її чоловік ОСОБА_3, про що видане свідоцтво про смерть серії IV-ВЛ № 428665 від 09 липня 1993 року ОСОБА_2 сільською радою.

Після його смерті відкрилася спадщина до складу якої увійшов будинок номер 24, що розташований по вулиці Леніна в селі Бузова Києво-Святошинського району Київської області.

Позивач вважає, що спадщина нею прийнята відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України ( 1963 р.) шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, оскільки до і після смерті чоловіка проживає і зареєстрована за адресою спадкового майна.

02.09.2015 року нотаріус винесла постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок під № 24 по вулиці Леніна в селі Бузова, в зв'язку з тим, що свідоцтво про право власності на будинок ОСОБА_3 було видане після його смерті.

Спадковий жилий будинок побудовано в 1976 році на спільні кошти із застосуванням спільних фізичних сил взамін знесеного, який було куплено подружжям в 1971 році.

Після повного завершення будівельних робіт згідно наданих документів ОСОБА_3 за життя до ОСОБА_2 сільської ради, останньою в 1996 року було прийнято рішення щодо надання права власності на будинок №24, тобто після смерті власника.

Вищезгаданий будинок з відповідною частиною господарських будівель і споруд знаходиться на земельній ділянці, площею 0,2500 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3222480801:01:001:0079, яка належить позивачу на праві приватної власності, що підтверджується Державним актом серії ЯД № 655554.

Належність ОСОБА_3 будинку №24 по вулиці Леніна в селі Бузова Києво-Святошинського району Київської області підтверджується:договором купівлі-продажу від 20.09.1971 року;свідоцтвом про право власності;будівельним паспортом;технічним паспортом;будинковою книгою.

У зв'язку із зазначеним позивачка просила суд прийняти рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок № 24 (загальною площею 139,1 кв.м з надвірними будівлями: ганок, убиральня літ.»Г» ,сарай літ.»Ж»і літ.«М» , погріб літ.»И» , господарчий блок літ. «К» , гараж-прибудова літ.»Л» , надбудова над «К» і «Л» , колодязь-№6, огорожа- №№1-5), що знаходяться по вул. Леніна у селі Бузова Києво-Святошинського району Київської області в порядку спадкування за законом після померлого 09 липня 1993 року чоловіка ОСОБА_3.

Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися. До суду представник позивачки направила заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Суд, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази знаходить, що заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 09 липня 1993 року помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 09.07.1993 року, місце реєстрації - виконавчий комітет ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис №27.

Померлий перебував у зареєстрованому шлюбі з позивачкою ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, видане 17 вересня 1955 року серії ЯФ № 695623, актовий запис 1217.

Згідно довідки виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 02.09.2015 року № 321, ОСОБА_3, до дня смерті проживав та був зареєстрований у будинку, який належав йому та знаходиться за адресою : село Бузова, Києво-Святошинський район Київська область, вулиця Леніна, 24.

Також за вказаною вище адресою, згідно цієї ж довідки з померлим проживали : позивачка - дружина померлого ОСОБА_1, син - ОСОБА_4, онуки - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та невістка - ОСОБА_7.

Син померлого ОСОБА_4 своєю заявою підтримав позовні вимоги позивачки, на спадкове майно не претендував.

Згідно ст. 549 ЦК України ( 1963 р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину :

1)якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2)якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

До майна померлого ОСОБА_4 ОСОБА_8 Київською обласною державною нотаріальною конторою на підставі заяви позивачки було заведено спадкову справу. До складу спадкового майна ввійшов житловий будинок № 24, що знаходиться по вулиці Леніна в селі Бузова Києво-Святошинського району Київської області. Однак, 02.09.2015 року державним нотаріусом ОСОБА_8 Київської обласної державної нотаріальної контори ОСОБА_9 прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій та відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний житловий будинок, оскільки свідоцтво про право власності на будинок ОСОБА_3 було видане після його смерті.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи щодо майна померлого 09 липня 1993 року ОСОБА_3.

В судовому засіданні було встановлено, що 20.09.1971 року між гр-ми ОСОБА_10 та ОСОБА_11 було оформлено договір купівлі-продажу будинку №24 по вулиці Леніна в селі Бузова Києво-Святошинського району Київської області.

13.05.1974 року за № 227/24 виконкомом Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих ОСОБА_3 було надано Рішення «Про надання свідоцтва на будівництво (перебудову) власного індивідуального житлового будинку»із знесенням старого.

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради № 57 від 20.08.1992 року затверджено акт державної прийомки в експлуатацію житлового будинку від 10.08.1992 року, по вулиці Леніна в селі Бузова, який належав померлому та присвоєно номер 24.

Рішенням № 207 від 22.10.1996 року ОСОБА_3 було надано право власності на житловий будинок № 24 по вулиці Леніна в селі Бузова Києво-Святошинського району Київської області та 28.05.2004 року видано Свідоцтво про право власності на домоволодіння за зазначеної вище адресою.

З матеріалів справи вбачається, що спадковий будинок з відповідною частиною господарських будівель і споруд знаходиться на земельній ділянці, площею 0,2500 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3222480801:01:001:0079, яка належить позивачу на праві приватної власності, що підтверджується Державним актом.

За ст.3 ЦПКУкраїни кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неуперджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивачки в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.524,526,529,548,549 ЦК України (1963 р.), ст.ст. 3,15, 60,208, 209,212-215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на житловий будинок № 24 (загальною площею 139,1 кв.м з надвірними будівлями: ганок, убиральня літ.»Г» ,сарай літ.»Ж»і літ.«М» , погріб літ.»И» , господарчий блок літ. «К» , гараж-прибудова літ.»Л» , надбудова над «К» і «Л» , колодязь-№6, огорожа - №№1-5), що знаходяться по вул. Леніна у селі Бузова Києво-Святошинського району Київської області в порядку спадкування за законом після померлого 09 липня 1993 року чоловіка ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів, з дня його оголошення .

Суддя В.В.Нікушин