Рішення

від 08.12.2015 по справі 755/11290/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/11290/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.

при секретарі Бондаревій Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський банк розвитку до Товариства з обмеженою відповідальністю Давтранс , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ Давтранс , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 15.11.2013 року між позивачем та відповідачем ТОВ Давтранс був укладений кредитний договір, згідно якого позивач надав відповідачу ТОВ Давтранс кредит у сумі 500000 грн., зі сплатою 22% річних, строком до 14.11.2015 року. Зобов'язання за кредитним договором забезпечено договором застави рухомого майна укладеним між позивачем та ТОВ Давтранс та договором поруки укладеними з відповідачами ТОВ Давтранс та ОСОБА_1 Відповідач ТОВ Давтранс свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, в зв'язку з чим станом на 27.04.2015 року утворилась заборгованість по тілу кредиту в сумі 99028 грн. 39 коп. Тому позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь поточну заборгованість по тілу кредиту 253608 грн. 80 коп., прострочену заборгованість по тілу кредиту 99028 грн. 39 коп., поточну заборгованість за процентами 3842 грн. 08 коп., прострочену заборгованість за процентами 23652 грн. 88 коп., а всього 381818 грн. 95 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь ПАТ Всеукраїнський банк розвитку заборгованість в сумі 381818 грн. 95 коп.

В судовому засіданні представник відповідачів позов не визнав, але в зв язку з відмовою в задоволенні клопотання про оголошення перерви від дачі пояснень відмовився. Також представником відповідачів не надано до суду жодного доказу, які б суд мав би можливість оцінити.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, 15.11.2013 року між Публічним акціонерним товариством Всеукраїнський банк розвитку та ТОВ Давтранс був укладений кредитний договір №МККU2.173255.002 (а.с.9-12). За умовами кредитного договору відповідачу ТОВ Давтранс було надано кредит в сумі 500000 грн., терміном повернення по 14 листопада 2015 року, зі сплатою 22% річних (п.1.1, п. 1.1.1., 1.1.2., 1.1.3. кредитного договору).

Позивач виконав свої зобов'язання перед відповідачем ТОВ Давтранс , що не оспорюэться сторонами.

Свої ж зобов'язання за кредитним договором відповідач ТОВ Давтранс не виконав належним чином. Внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору у відповідача ТОВ Давтранс станом на 27.04.2015 року виникла заборгованість по кредитному договору, яка склалася з: поточної заборгованості по тілу кредиту в сумі 253608 грн. 80 коп., простроченої заборгованості по тілу кредиту в сумі 99028 грн. 39 коп., поточної заборгованості за процентами в сумі 3842 грн. 08 коп., простроченої заборгованості за процентами в сумі 23652 грн. 88 коп., а всього 381818 грн. 95 коп. (а.с.9).

28.10.2014 року було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору №МККU2.173255.002 від 15.11.2013 року, відповідно до якої було внесено зміни до розділу 2 та п.2.2. був викладений в новій редакції (а.с.13).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. (ч.2 ст. 615 ЦК України).

Відповідно до частини першої ст..625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як встановлено судом, укладаючи Кредитний договір №МККU2.173255.002 від 15.11.2013 року, сторони діяли вільно, на власний розсуд вибираючи контрагента та визначаючи його умови, погодили, що з його укладенням вони досягли згоди з усіх його істотних умов та не існує будь-яких умов, які можуть бути істотними та необхідними за змістом цього договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.. 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника.

Таким чином, при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК України і виходити з того, що якщо договором встановлений обов'язок позивальника повернути кредит частинами (з розстрочення), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишився, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Відповідно до п. 3.1.9., 6.1. Кредитного договору, передбачено, що при порушенні позичальником зобов язань, передбачених умовами даного договору, Банк на свій розсуд має право змінити умови договору - зажадати від позивальника дострокового повернення кредитук, сплати винагороди, комісії й відсотків за його користування, виконання інших зобов язань за цим договором у повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомленні. При цьому, згідно ст..ст.212,611,651 ЦК України, щодо зобов язань, строк виконання яких не настав, вважається що строк настав у зазначеному в повідомленні дату. На цю дату позичальник зобов язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі , винагороду і відсотки за фактичний строк його користування, у повному обсязі виконати інші забов язання за договором.

23.04.2015 року відповідачу ТОВ Давтранс було направлено повідомленні з вимогою сплати простроченої заборгованості за кредитним договором у 3-денний строк (а.с.28) . Дана вимога відповідачем ТОВ Давтранс не була виконана.

Також, 23.04.2015 року Публічне акціонере товариство Всеукраїнський банк розвитку направило на адресу ОСОБА_1, як фінансового поручителя, вимогу про погашення простроченої заборгованості (а.с. 28 зворот).

Як убачається з матеріалів справи, підтверджується наявними у справі доказами, відповідачем ТОВ Давтранс порушено умови Кредитного договору №МККU2.173255.002 від 156.11.2013 року в частині своєчасного повернення кредиту, оскільки відповідачем не проводились платежі по кредитному договору в частині погашення основної суми кредиту та не сплачувались проценти за користування кредитними коштами в обсязі передбаченим кредитним договором, тому суд вважає правомірними вимоги позивача про стягнення за рахунок відповідача ТОВ Давтарнс , заборгованості по Кредитному договору №МККU2.173255.002 від 15.11.2013 року, яка станом на станом на 27.04.2015 року склалася з: поточної заборгованості по тілу кредиту в сумі 253608 грн. 80 коп., простроченої заборгованості по тілу кредиту в сумі 99028 грн. 39 коп., поточної заборгованості за процентами в сумі 3842 грн. 08 коп., простроченої заборгованості за процентами в сумі 23652 грн. 88 коп., а всього 381818 грн. 95 коп., що підтверджується наданими позивачем розрахунками, які долучено до матеріалів справи, надані позивачем розрахунки не оспорюються відповідачем, який не скористався процесуальним правом надати докази, які б мали спростувати викладені у позові розрахунки та факт неналежного виконання договірних зобов'язань.

Звертаючись з позовом до суду ПАТ Всеукраїнський банк розвитку просило стягнути солідарно з відповідачів ТОВ Давтранс та ОСОБА_1 на користь ПАТ Всеукраїнський банк розвитку заборгованість за Кредитним договором №МККU2.173255.002 від 15.11.2013 року, яка станом на 27.04.2015 року складає загальну суму 381818 грн. 95 коп.

З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідачем ТОВ Давтранс , між Публічним акціонерним товариством Всеукраїнський банк розвитку та ТОВ Давтранс був укладений договір застави рухомого майна № ZXA019500.173255.003 від 15.11.2013 року (а.с.14-16). 28.10.2014 року був укладений договір про внесення змін та доповнень № 1 до договір застави рухомого майна № ZXA019500.173255.003 від 15.11.2013 року , відповідно до якого пункт 2 був викладений в новій редакції (а.с.15).

Крім цього, між Публічним акціонерним товариством Всеукраїнський банк розвитку та ОСОБА_1 був укладений договір застави рухомого майна № ZXA019500.173236.002 від 15.11.2013 року (а.с.18-20). 28.10.2014 року був укладений договір про внесення змін та доповнень № 1 до договір застави рухомого майна № ZXA019500.173236.002 від 15.11.2013 року , відповідно до якого пункт 2 був викладений в новій редакції (а.с.21).

Крім цього, між Публічним акціонерним товариством Всеукраїнський банк розвитку та ОСОБА_1 був укладений договір поруки №РХ029031.173236.001 від 15.11.2013 року, відповідно до умов якого ОСОБА_1 поручився перед банком за виконання позичальником зобов язань щодо повернення кредиту, плати процентів за користування кредитом, комісії, пені, штрафних санкцій та збитків, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором №МККU2.173255.002 від 15.11.2013 року та будь-якими додатковими угодами до нього (а.с.24). 28.10.2014 року був укладений додаткова угода № 1 до договору поруки №РХ029031.173236.001 від 15.11.2013 року , відповідно до якого пункт 1 був викладений в новій редакції (а.с.24 зворот).

Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до вимог ст.. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини третьої ст.. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачі в судове засідання не надали жодного доказу того, що заборгованість за кредитним договором відсутня або ж сума заборгованості менша, тому суд позбавлений можливості врахувати інші докази ніж ті, які є в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський банк розвитку до ТОВ Давтранс , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню, суд, діючи в межах заявлених позовних вимог, присуджує стягнути солідарно з ТОВ Давтранс , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський банк розвитку заборгованість за Кредитним договором №МККU2.173255.002 від 15.11.2013 року в сумі 381818 грн. 95 коп.

Як убачається з матеріалів справи, на підставі постанови Правління Національного банку України від 27.11.2014 р. № 743 було віднесено Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський банк розвитку до категорії несплатоспроможних, запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ ВБР .

Згідно протоколу засідання виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 077\15 від 27.03.2015 року продовжується повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичний осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ ВБР ОСОБА_2 до дати отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Відтак, станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду щодо останнього розпочато процедуру ліквідації. Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Пунктом 16 статті 2 зазначеного Закону встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України, суд присуджує стягнути з ТОВ Давтранс , ОСОБА_1 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654 грн., тобто по 1827 грн. з кожного відповідача

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 509, 526, 543,554,612,615,625, , 626, 629, 1048, 1050,1054 ЦК України, ст.ст. ст.ст.1, 4, 10, 11, 58, 60, 88, 208, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський банк розвитку до Товариства з обмеженою відповідальністю Давтранс , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Давтранс (ідентифікаційний код 35012439) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський банк розвитку 381 818 грн. 95 коп. заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Давтранс (ідентифікаційний код 35012439) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід держави по 1827 грн. судового збору з кожного.

До суду може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при його проголошенні протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя