Постанова

від 09.11.2015 по справі 804/14859/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2015 р. Справа № 804/14859/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Ломідзе Д.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропромліт до Дніпропетровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

07.10.15 року ТОВ Дніпропромліт (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.09.2015 р. № 0002972201 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 41746,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем не на підставі, не у межах повноважень, та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Висновки акту перевірки щодо нереальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ САТУРН КОМ та ТОВ МЕТАЛПРОФСЕРВІС , на підставі якого прийнято спірне рішення, не відповідають дійсності, оскільки між позивачем та його контрагентами було укладено відповідні письмові договори, на виконання яких всі господарські операції були здійснені та оформлені належним чином, що підтверджується відповідними первинними документами: податковими накладними, видатковими накладними, рахунками - фактури, які підтверджують факт поставки товару на користь позивача, та банківськими виписки, які підтверджують факт повної оплати позивачем поставленого товару, які були надані позивачем до перевірки.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, просив адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач - Дніпропетровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області проти позову заперечував. Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що відносини позивача з ТОВ САТУРН КОМ та ТОВ МЕТАЛПРОФСЕРВІС свідчать про безтоварність господарських операцій та неможливість реального здійснення платником податків операцій із вказаними контрагентами, у зв'язку із чим, висновок ОДПІ щодо завищення податкового кредиту на суму 56231,20 грн. є обґрунтованим, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення, правомірним.

В судове засідання 09.11.2015 року представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Згідно з ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належним їм процесуальними права і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Враховуючи наведені законодавчі положення, з огляду на ненадання відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості забезпечити супроводження даної справи, суд дійшов висновку, що справу може бути вирішено за відсутністю відповідача.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпропромліт знаходиться на податковому обліку в Дніпропетровській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Судовим розглядом справи встановлено, що відповідачем на підставі наказу ОДПІ від 05.09.2014 р. № 110 та відповідно до пп.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства в частині взаємовідносин з ПНВП СТІЛ - ГРУП (код ЄДРПОУ 24441045), ТОВ САТУРН КОМ (код ЄДРПОУ 39643042) та ТОВ МЕТАЛПРОФСЕРВІС (код ЄДРПОУ 37648604) за травень 2015р. Результати перевірки оформлені відповідним актом від 09.09.2015 р. № 83/22-01/21866376 (а.с. 24-33).

За висновками вказаного Акту, проведеною перевіркою позивача не підтверджена реальність здійснення господарських відносин зокрема із ТОВ САТУРН КОМ (код ЄДРПОУ 39643042) та ТОВ МЕТАЛПРОФСЕРВІС (код ЄДРПОУ 37648604), встановлена дефектність первинних документів та відсутність об'єктів оподаткування, та встановлено порушення: п. 198.3, п.198.6 ст.198 ПКУ, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 27831,20 грн. по взаємовідносинам з ТОВ МЕТАЛПРОФСЕРВІС ; п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ в розмірі 28400,00 грн. з контрагентом - постачальником ТОВ САТУРН КОМ та завищення податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 28400,00 грн. по ланцюгу постачання з контрагентом - покупцем ТОВ Аліт .

За змістом вказаного Акту, підставою для наведених висновків слугували судження контролюючого органу стосовно того, що ТОВ САТУРН КОМ та ТОВ МЕТАЛПРОФСЕРВІС не є виробниками продукції, яка була поставлена позивачеві, у зв'язку із чим, вказані контрагенти не мали можливості поставити вказаний товар ТОВ Дніпропромліт , що свідчить про безтоварність господарських операцій.

На підставі вказаного Акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми Р № 0002972201 від 21.09.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вроблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 41746,50 грн., із них за основним платежем - 27831,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13915,50 грн. (а.с. 10).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Як встановлено в ході розгляду справи та вбачається з висновку акту перевірки, спірна сума податкового кредиту в розмірі 56231,2 грн. період - за травень 2015 року сформована позивачем за взаємовідносинами з ТОВ МЕТАЛПРОФСЕРВІС в розмірі 27831,20 грн. та ТОВ САТУРН КОМ в розмірі 28400,00 грн.

На підтвердження існування зазначених взаємовідносин та правомірності формування податкового кредиту позивачем подані до суду: 1) Договір поставки № 3 від 02.03.2015 року між ТОВ МЕТАЛПРОФСЕРВІС та ТОВ Дніпропромліт , відповідно до якого ТОВ МЕТАЛПРОФСЕРВІС здійснює поставку, а Позивач приймає та оплачує металопродукцію, кількість, асортимент, номенклатура, ціна та строки поставки якої зазначаються у специфікаціях (які є невід'ємною частиною договору); податкову накладну від 14.05.2015 року № 1 на суму 166987,2 грн., в т.ч. ПДВ - 27831,2 грн.; видаткову накладну від 14.05.2015 року № 9 на товар обрезь г/к на суму 166987,2 грн., в т.ч. ПДВ - 27831,2 грн.; платіжні доручення за 14 і 18 травня 2015 року на суму 166987,2 грн., в т.ч. ПДВ - 27831,2 грн.; витяг з журналу довіреностей за травень 2015 року; товарно-транспортні накладні за травень 2015 року на перевезення товару автомобілем КАМАЗ д.р.н. НОМЕР_1; копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу КАМАЗ НОМЕР_1, з якого вбачається, що даний автомобіль належить Позивачу на праві власності; копії паспортних даних та ІПН водія ОСОБА_1, якого прийнято до штату підприємства 07.08.2007 р. згідно наказу №88/1-ОК. де він перебуває на даний час, що підтверджено штатним розкладом та звітом за формою 1-ДФ: 2) Договір поставки № 20/1-15 від 05.05.2015 р. між ТОВ САТУРН КОМ (постачальник) і ТОВ ДНІПРОМЛІТ (покупець), відповідно до якого ТОВ САТУРН КОМ здійснює поставку, а Позивач приймає та оплачує товар, номенклатура, кількість, ціна якого вказані у видаткових накладних; податкову накладну від 12.05.2015 р. № 2 на суму 170400,00 грн., в т.ч. ПДВ - 28400,00 грн.; видаткову накладну від 12.05.2015 р. № 1205/1 на товар: модельна оснастка, стержневий ящик на суму 170400,00 грн., в т.ч. ПДВ - 28400,00 грн.; товарно - транспортні накладні; довіреність на отримання товару на ім'я ОСОБА_2

На підтвердження використання придбаного у контрагентів товару у власній господарській діяльності ТОВ Дніпропромліт надавало до перевірки податковому органу також калькуляцію вартості виробництва продукції за травень 2015 року.

Розв'язуючи спір, суд зазначає, що порядок формування платником податків як витрат, так і податкового кредиту за спірний період існування вказаних господарських взаємовідносин визначений приписами Податкового кодексу України.

Згідно з п. 14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. За змістом п. 22.1. ст. 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

За змістом приписів п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

За приписами п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу). Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

На підстави наведених законодавчих положень суд доходить до висновку, що при складанні податкової звітності, в тому числі з ПДВ, з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання товарів повинні бути в наявності первинні документи, що підтверджують здійснення платником податку відповідних господарських операцій, тобто наявність об'єкту оподаткування, в тому числі отримання позивачем таких товарів з метою використання їх у господарській діяльності позивача, а також належним чином оформлені податкові накладні.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV (далі - Закон № 996) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі ст. 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Приписами ст.9 Закону № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

На підставі викладеного суд зазначає, що факт реальності виконання господарських зобов'язань та отримання позивачем від ТОВ САТУРН КОМ та ТОВ МЕТАЛПРОФСЕРВІС товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, судовим оглядом яких не встановлено їх невідповідності приписам Закону №996. Більш того, за даними Акту перевірки позивача перевіряючими особами відповідача встановлено в ході перевірки, що у позивача був в наявності відповідний товар, який оплачений позивачем та в подальшому реалізований ним.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Мінфіну України Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей від 16.05.96 № 99 (зареєстровано в Мін'юсті України 12.06.1996 року за № 293/1318, далі - Інструкція № 99), дія якої поширюється на підприємства, установи та організації, їх відділення, філії, інші відокремлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, регламентовано умови та порядок видачі довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей. Відповідно до п. 3 Інструкції № 99 сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (далі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Видача бланків довіреностей здійснюється після їх реєстрації у журналі реєстрації довіреностей. Довіреність на одержання цінностей видається лише особам, які працюють на даному підприємстві. Згідно з вимогами п. 13 Інструкції № 99 довіреність незалежно від строку її дії залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) із зазначенням на ній номера довіреності та дати її видачі. У цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а інший - додається до залишеної у постачальника довіреності й використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно з довіреністю, а також для проведення розрахунків з одержувачем. Отже, при передачі товару від постачальника до покупця довіреності на отримання матеріальних цінностей передаються постачальникові та зберігаються ним у строк встановлений законодавством України.

Факт наявності довіреностей на ОСОБА_2 і ОСОБА_3 які за змістом відповідних видаткових накладних отримували товарно-матеріальні цінності від зазначених контрагентів, підтверджується наданими позивачем в ході розгляду справи копіями витягу з книги реєстрації довіреностей на отримання товару, факт того, що зазначені особи працюють на підприємстві підтверджується наказами про прийняття на роботу (а.с. 67).

Також судом встановлено, що розрахунки за вище зазначеними господарськими операціями були проведені в безготівковій форму, про що свідчать наведені вище та наявні в матеріалах справи виписки по особовому рахунку у банку.

Крім того, суд відмічає, що придбані у вказаних контрагентів товари відповідають видам господарської діяльності позивача, якими, як встановлено відповідачем в ході перевірки та вбачається з Акту перевірки, є лиття сталі, лиття чавуну, оптова торгівля металами та металевими рудами, неспеціалізована оптова торгівля (а.с.24).

Як вбачається з матеріалів справи, платниками ПДВ - ТОВ САТУРН КОМ та ТОВ МЕТАЛПРОФСЕРВІС були виписані на адресу позивача податкові накладні, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит в сумі 56231,20 грн., в тому числі за травень 2015 року в сумі 56231,20 грн.

Факт наявності таких податкових накладних був встановлений і відповідачем в ході проведення перевірки позивача, про невідповідність таких податкових накладних приписам ПКУ відповідачем не зазначено, а судом в ході розгляду справи не встановлено. За даними податкового органу на час виконання спірних господарських взаємовідносин та виписки податкових накладних, сторони були зареєстровані у встановленому законом порядку платником податку на додану вартість.

З огляду на викладене, суд відмічає, що події отримання позивачем від ТОВ САТУРН КОМ та ТОВ МЕТАЛПРОФСЕРВІС товарів у спірних періодах, оплати таких товарів, їх придбання з метою використання у власній господарській діяльності оформлені первинними документами, наведеними вище, копії яких наявні в матеріалах справи, що містять усі обов'язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону № 996-XIV, а відтак є належними доказами реальності спірних господарських операцій.

Як зазначено вище, підстави для виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, порядок його формування, а також порядок виникнення від'ємного значення, визначені ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

За умови відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України при формуванні податкового кредиту, останній має право на податковий кредит.

Судом в ході розгляду справи не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на податковий кредит. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне. Зазначаючи про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності з означеними контрагентами, податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Недійсність фіктивних правочинів, тобто встановлення факту відсутності наміру створити правові насідки, а отже реально здійснити господарську діяльність, визначається тільки судом. Рішень суду про визнання правочину між позивачем та його контрагентами - ТОВ САТУРН КОМ та ТОВ МЕТАЛПРОФСЕРВІС недійсними ОДПІ до суду не надано, в акті перевірки про наявність такого рішення не зазначено, судом на виконання вимог ст.11 КАС України існування такого рішення не встановлено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ САТУРН КОМ та ТОВ МЕТАЛПРОФСЕРВІС мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ТОВ Дніпропромліт ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Відповідач правомірність своїх висновків та винесених на їх підставі податкових повідомлень-рішень належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені належними доказами, носять характер суб'єктивних припущень та ґрунтуються виключно на висновках матеріалів перевірок контрагента позивача.

З огляду на викладене, враховуючи, що судовим розглядом справи встановлено, що позивачем правомірно сформований податковий кредит в розмірі 56231,2 грн. в періодах: травень 2015 року на суму 56231,2 грн. за господарськими операціями з ТОВ САТУРН КОМ та ТОВ МЕТАЛПРОФСЕРВІС , відповідні товари придбані та отримані позивачем задля використання у власній господарській діяльності, а також оплачені, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Беручи до уваги наведене, позовні вимоги ТОВ Дніпропромліт підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат слід здійснити з урахуванням вимог ч.1 ст. 94 КАС України,

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропромліт до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області форми Р № 0002972201 від 21.09.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вроблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 41746,50 грн., із них за основним платежем - 27831,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13915,50 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропромліт (код ЄДРПОУ 21866376, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Виробнича, буд. 13) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 1218 грн. 00 коп. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева