Рішення

від 04.01.2016 по справі 912/4215/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2016 рокуСправа № 912/4215/15

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/4215/15

за позовом: публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ

до відповідача: приватного підприємства "Наталка", смт. Голованівськ Кіровоградської області

про стягнення 46 776,21 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Наталка" на користь позивача заборгованості за договором про надання кредиту № К-01/101 від 19.04.01 р. в сумі 46 776,21 грн.

Представники сторін в судовому засіданні 04.01.2016 р. участі не брали.

При цьому, відповідач письмових заперечень або будь-яких пояснень по суті спору суду не надав.

Конверти, якими на адресу відповідача, зазначену позивачем у позові та підтверджену Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 30-31), а саме: 26500, Кіровоградська область, смт. Голованівськ, вул. Леніна, буд. 5, направлялись ухвали суду про порушення провадження у справі від 04.11.2015 р. та про відкладення розгляду справи від 26.11.2015 р., повернулись з поштовими відмітками про невручення: "неповна адреса" (а.с. 28-29, 36-37).

Місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Як вбачається з п.п. 3.9.1., 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зі змінами та доповненнями), за змістом ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки господарським судом дотримано вимог процесуального закону щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, неявка відповідача не перешкоджає розгляду даного спору по суті, господарський суд вважає за можливе розглядати справу без участі представника приватного підприємства "Наталка".

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши подані докази, господарський суд встановив наступні обставини та факти.

Як вбачається з пп. 1.2.2. Статуту позивача, Загальними Зборами Акціонерів 09.03.2010 р. було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) позивача на публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк". Банк є правонаступником щодо всіх прав та обов'язків акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", створеного в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства (а.с. 19-23).

19.04.2011 р. між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - Банк, Кредитор) та приватним підприємством "Наталка" (далі - Позичальник) укладено договір кредиту № К-01/101 (далі - Договір, а.с. 7-9).

Відповідно до умов Договору, Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 50 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення заборгованості до 19.12.2001 р. та сплатою винагороди Кредитора, в порядку, визначеному ст. 2 (надалі - кредит) та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1. Договору).

Порядок надання кредиту та сплати відсотків врегульовано сторонами у статті 2 Договору.

Так, згідно п. 2.1. Договору, видача кредиту проводиться шляхом оплати з позичкового рахунку в Банку розрахункових документів Позичальника на цілі, визначені в п. 1.2. цього Договору.

Пунктами 2.4., 2.5. Договору встановлено, зокрема, що у випадку, якщо Позичальник повертає кредит не в день його надання, Позичальник сплачує Банку відсотки за його використання у розмірі 50 (п'ятдесят) відсотків річних від залишку заборгованості на позичковому рахунку; нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування відповідним кредитом. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється враховуючи фактичну кількість днів в періоді (28-30-31/365), при розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення кредиту; сплата відсотків здійснюється в валюті кредиту не пізніше останнього дня місяця, в якому нараховуються відсотки. У випадку, якщо останній день місяця є неробочим днем, то Позичальник зобов'язаний сплатити суму нарахованих згідно п. 2.4. відсотків у попередній робочий день.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками Банку та Позичальника.

Шляхом підписання Додатку № 1 до Договору сторонами погоджено графік погашення кредиту за Договором, за яким Позичальником у строк до 27.07.2011 року має бути сплачено 10 000,00 грн., у строк до 19.12.2001 року - 40 000,00 грн., всього до погашення 50 000,00 грн. (а.с. 11).

21.12.2001 р. сторонами підписано Додаткову угоду до Договору, у відповідності до якої на підставі п. 4.8. постанови НБУ № 279 від 06.07.2000 р. Банком подовжено термін дії кредитного договору в межах залишку заборгованості в сумі 39 999,85 грн. до 18 січня 2002 року без пониження класу Позичальника. Заборгованість вважається строковою (а.с. 10).

На виконання п. 1.3. Договору, у якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов'язань за Договором, 19.04.2001 р. між Банком (Заставодержатель) та Позичальником (Заставодавець) укладено договір застави майна № Z-01/102 (а.с. 71- 74), за яким даний договір забезпечує виконання Заставодавцем зобов'язань, що випливають з Договору кредиту № К-01/101 від 19.04.2001 року, укладеного між Заставодержателем та Заставодавцем, за умовами якого останній зобов'язався повернути Заставодержателю отриманий кредит в розмірі заборгованості 50 000,00 грн., з кінцевим терміном погашення до 18.01.2002 року, сплачувати нараховані відсотки за його користування у розмірі 50% річних і можливі неустойки у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту і цим договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За твердженням позивача, Банк свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, надавши Позичальнику грошові кошти (кредит) в сумі 50 000,00 грн.

Дані обставини підтверджуються розрахунком заборгованості відповідача за Договором станом на 03.09.2015 р. (а.с. 70), у відповідності до вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не спростовані.

Однак, всупереч умов Договору, відповідачем свої зобов'язання в частині повернення тіла кредиту та сплати відсотків в обумовлений Договором строк виконано лише частково.

В результаті викладеного, сума заборгованості Позичальника за кредитом складає 3 912,00 грн., сума заборгованості за відсотками складає 22 572,59 грн., що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості, наданим до суду позивачем (а.с. 70).

Оскільки, Позичальник свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, кредитні кошти в повному обсязі не повернув, відсотки за користування кредитними коштами не сплатив, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 661 Цивільного кодексу України).

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В матеріалах справи відсутні докази звернення стягнення на заставне майно на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору застави майна № Z-01/102 від 19.04.2001 р.

Доказів сплати заборгованості за кредитом в сумі 3 912,00 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 22 572,59 грн. відповідач суду не подав, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, повністю підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1 197,72 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 6 910,97 грн., а також інфляційні втрати за кредитом в сумі 1 799,52 грн. та інфляційні втрати за відсотками в сумі 10 383,40 грн.

Пунктом 4.2. Договору визначено, що у разі прострочення Позичальником строків сплати відсотків в порядку і розмірі, визначеному Договором, а також прострочення строків повернення кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі одного відсотка від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в цей період.

У відповідності до приписів частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, суми пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 1 197,72 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 6 910,97 грн., нараховані за період з 02.03.2015 р. по 02.09.2015 р., відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Оскільки розрахунок пред'явлених до стягнення сум інфляційних втрат за кредитом в розмірі 1 799,52 грн. та інфляційних втрат за відсотками в розмірі 10 383,40 грн. є обґрунтованим, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню господарським судом.

Отже, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Наталка" (26500, Кіровоградська область, смт. Голованівськ, вул. Леніна, буд. 5, код ЄДРПОУ 24714023) на користь публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) заборгованість в розмірі 46 776,21 грн., з яких 3 912,00 грн. - заборгованість за кредитом, 22 572,59 грн. - заборгованість за відсотками, 1 197,72 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 6 910,97 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 1 799,52 грн. - інфляційні втрати за кредитом, 10 383,40 грн. - інфляційні втрати за відсотками, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 218,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

Копії рішення надіслати

позивачу за адресою: 02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 21, а/с 4-1;

відповідачу за адресою: 26500, Кіровоградська область, смт. Голованівськ, вул. Леніна, 5.

Суддя                                                                       Л.С. Вавренюк